Завдання 3. Визначення лабільності м’яза та його втоми
Крок 1. Нервово-м’язовий препарат тривалий час подразнюють з частотою 40-50 імп/с.
Крок 2.Записуючи криву скорочення на кімографі спостерігаємо зменшення амплітуди та появу контрактур (неповного розслаблення м’яза після кожного скорочення). Крива з розвитком втоми все більше відрізняється від вихідного рівня. Після повної втоми м’яз перестає скорочуватись(рис.10).
 |
Рис. 10. Крива втоми м’яза.
Питання для висновків:
1. Назвіть фази поодинокого скорочення м’яза.
2. Поясніть, чому м’яз скорочуються більше при гладкому тетанусі, ніж при зубчастому?
3. Чому висота тетанусу залежить від інтервалу подразнень?
4. Поясніть механізм оптимуму та песимуму м’яза.
5. Які фізіологічні зміни виникають у втомленому м’язі?
Висновоки:
Робота з демо- програмою:
Дослід 1. Скорочення скелетних м’язів в результаті дії кількох стимулів.
Висновок:
Лабораторна робота № 2.
Тема: Особливості скорочення гладенького м’яза. Пластичність незбудженого м’яза.
Мета:Вивчити особливості скорочення гладенького м’яза. Дослідити пластичність незбудженого м’язу.
Прилади та матеріали:набір для препарування, фіз. розчин, міограф, кімограф, набір важків, штатив з тримачами, нитки, установка для подразнення індукційним струмом.
Об’єкт дослідження: жаба.
Хід роботи
Завдання 1. Запис скорочень гладенького м’яза.
Крок 1. Розрізають черевну порожнину жаби.
|
|
|
Крок 2. Із середньої частини шлунка відпрепаровують кільце шириною 0,5 см.
Крок 3. За допомогою лігатур (ниток), кільце розміщують на штативі між верхнім зажимом та пером самописця, відмічаючи на кімографі вихідну точку. Періодично шлунок змочують фіз. розчином. Електроди розмішують безпосередньо на шматочку шлунку.
Крок 4. Подразнення здійснюють (з частотою 1 імп/с) протягом 10-15 хвилин, так як латентний час, час скорочення та розслаблення гладенького м’яза досить тривалий. Проводять запис скорочення гладенького м’яза.
Результати: замалювати схему скорочення гладенького м’яза.
Завдання 2. Визначення еластичності незбудженого м’яза.
Крок 1. Приготувати ізольований литковий м’яз. Закріпіти його в штативі міографа, відмітити на кімографі вихідну точку.
Крок 2. Послідовно до самописця навішуємо важки масою 5,10,20,50,100,200 г, причому після кожного важка відмічаємо на кімографі відстань, на яку розтягнувся м’яз. Потім, у зворотньому порядку важки знімають, також відмічаючи на кімографі відстань, на яку скоротився м’яз.
Рис. 11. Крива еластичності не збудженого м’яза
Розрахуйте у відсотках різницю між величиною розтягнення та скорочення м’яза(рис.11).
|
|
|
Результати:
Питання для висновків:
1. Порівняйте фізіологічні властивості посмугованої та гладенької мускулатури.
2. Що таке латентний період скорочення?
3. Які основні властивості м’язів?
4. Які фактори впливають на еластичність м’язів?
Висновки:
ЗАНЯТТЯ № 5.
Тема:Фізіологія м’язів.
Мета:Ознайомитись з фізіологічними властивостями та особливостями м’язової тканини.
Теоретичні питання:
- Режими і типи скорочень м’язових волокон.
· Поняття про латентний період скорочення.
· Поодиноке м’язове скорочення.
· Тетанус.
- Абсолютна і відносна сила м'язів.
3. Тонус м'язів. Ізотонічне й ізометричне скорочення.
- Фізіологічні особливості гладеньких м’язів.
Завдання для самостійної роботи
Теоретичні питання для самостійного вивчення :
1. Режими роботи м’язів (статична і динамічна робота м’язів ).
2. Управління рухами.
Дати визначення поняттям: тонус м’язів, ізотонічне, ізометричне, ауксотонічне скорочення, повільноскоротливі і швидкоскоротливі волокна, зубчастий тетанус, гладенький тетанус, абсолютна сила м’язів, відносна сила м’язів.
Творчо-фахові завдання:
1. Чому швидкі м’язи при скороченні споживають більше АТФ ніж повільні?
|
|
|
2. Як зміниться мінімальна частота подразнень, що викликає тетанус, якщо буде послаблена робота кальцієвого насоса? Чи можна зменшити цей ефект шляхом охолодження м’язу?
3. Площа фізіологічного поперечного перерізу м’яза 25 кв. см. Розрахуйте питому силу м’яза, якщо він в стані підняти вагу масою 200 кг.
4. Чому під час раптового фізичного навантаження на організм виникає біль у м‘язах? Що потрібно зробити, щоб біль швидше минув.
5. М’яз скорочується тетанічно. Як змінится ритм його скорочення, якщо в перфузійний розчин ввести атропін?
Теми для повідомлень:
Лабораторна робота № 1
Тема:Визначеннясили та роботи м’язів при різних навантаженнях.
Мета:Експериментально визначити силу та роботу м’язів.
Прилади та матеріали:набір для препарування, фіз. розчин, міограф, кімограф, набір важків, нитки, електростимулятор, штатив, лінійка.
Об’єкт дослідження: жаба.
Хід роботи
Завдання 1.
Крок 1. Приготувати препарат литкового м’яза і закріпити його в міографі. Підвісити до важельця міографа гачок для важків.
Крок 2. Записати скорочення м’яза, не обтяженого важком, при надпороговому подразненні.
Крок 3. Навісити важок (5,10,20г і т.д.), вручну провернути кімограф на 1-2 см і знову записати скорочення. Поступово збільшуючи навантаження реєструвати скорочення доти, доки на чергове подразнення (і важок) м’яз відповість ледь помітним скороченням. Відповідне цьому моменту навантаження і буде становити силу м’яза.
|
|
|
Крок 4. Заміряти висоту кожного скорочення у мм та обчислити для кожної ваги роботу і заповнити таблицю та скласти графік залежності роботи від величини навантаження. Відмітити оптимальне навантаження, при якому виконана максимальна робота. Результати занести до таблиці 2.
Таблиця 2. Робота м’яза при різних навантаженнях
| Навантаження Р(г) | Скорочення, записане на кімографі h(мм) висота | Робота м’яза у відносних одиницях, P·h |
| 5 | ||
| 10 | ||
| 15 | ||
| 20 | ||
| 24 |
Питання для висновку:
1. Які фактори визначають силу м’яза?
2. Чим характеризується витривалість м’яза, та які фактори на неї впливають?
3. Як величина виконаної роботи залежить від величини навантаження?
Висновок:
Лабораторна робота № 2.
Тема:Динамометрія людини.
Мета:Визначити силу певних груп м’язів людини.
Прилади та матеріали:динамометри (кистьовий та становий).
Хід роботи
Крок 1. Визначення сили м’язів кисті. Тримаючи динамометр у витягнутій руці стискати його пальцями з усією силою (без ривків). Записати показники для правої та лівої руки.
Результати:
Ліва рука -
Права рука -
Крок 2. Визначення сили м’язів становим динамометром.
Досліджуваний стає ногами на площадку динамометра і, тримаючись за рукоятку, встановлену на рівні колін, тягне її вверх (ноги повинні бути прямими). Записати результати.
Результати:
Крок 3. Визначення витривалості м’язів кисті.
Стоячи, досліджуваний відводить витягнуту руку з динамометром у бік під прямим кутом. Двічі виконує максимальне зусилля на динамометрі. Силу оцінюють за кращим результатом. Потім потрібно виконати 10-кратні зусилля (один раз у 5 с). Рівень працездатності м’язів визначають за формулою:
Р = (F1 + F2 + … + F10) деF – величина м’язового зусилля.
N
Показник зниження працездатності м’яза визначають за формулою:
S = (F1 – FMIN)· 100
FMAX
F – величина м’язового зусилля.
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 139; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!