ЗАНЯТТЯ №2. ФІЗІОЛОГІЯ ЗБУДЖЕННЯ



Тема: Фізіологія і властивості збудливих тканин.

Мета: Ознайомитись з поняттями потенціалу спокою і виникненням потенціалу дії та змінами збудливості клітин.

Теоретичні питання:

1. Поняття про мембранний потенціал спокою. Величина мембранного потенціалу спокою для різних збудливих тканин.

2. Потенціал дії (ПД), його фази і походження.

3. Співвідношення фаз збудливості з фазами ПД і іонної проникності мембран

4. Фактори, що обумовлюють зміни збудливості. Механізми інактивації мембрани.

 

Завдання для самостійної роботи

Теоретичні питання для самостійного вивчення :

  1. Енергетичні процеси, що супроводжують розвиток хвилі збудження.
  2. Вчення про парабіоз. Песимум. Оптимум.

Дати визначення поняттям:мембранний потенціал (потенціал спокою), потенціал дії, статична поляризація, деполяризація, реполяризація, слідові гіперполяризація, відносна рефрактерність, абсолютна рефрактерність, натрієва інтоксикація, екзальтація, субнормальність.

 

Творчо-фахові завдання:

1. Поріг подразнення електричним струмом у одного м’яза 2В, у другого - 3В. У якого м’яза збудливість вище?

2. Після трудового дня у працівника поріг слухової чутливості змінився із 5дБ до 12дБ. Як змінилася збудливість органу слуху?

3. Як визначити рівень збудливості органу зору людини?

4. При нанесенні сильного подразнення м’яз не скорочується. Про що це свідчить?

5. Чому футболіст, що отримав неважку травму, може продовжувати гру після обробки травмованої ділянки хлоретилом?

 

Теми для повідомлень:

1. Методи вивчення збудливих клітин.

 

 

Рис.4. Співвідношення фаз збудження з фазами збудливості

 

 

Лабораторна робота №1

Тема: Визначення прямого і непрямого порогу подразнення скелетного м'яза.

Мета: Визначити поріг подразнення нерва і м'яза, порівняти їх збудливість.

Обладнання: установка для подразнення індукційним струмом, препарувальний набір, препарувальна ванночка, скляні гачки, нервово-м'язовий препарат жаби, розчин Рінгера, чашка Петрі.

Хід роботи

Крок 1. Скласти схему для подразнення поодинокими індукційними ударами (рис. 4).

Крок 2. Приготувати НМП.

Крок 3. Непряме подразнення. Визначення порога подразнення нерва. Для цього сідничний нерв накласти на електроди. Вторинну котушку індукційного приладу максимально віддалити від котушки первинного кола індуктора. Вмикаючи і вимикаючи ключем електричний струм, повільно наближувати вторинну котушку індуктора до первинної. Зафіксувати момент першого скорочення м’яза при вимикальних ударах електричного струму і відстань вторинної котушки від первинної. Це і є поріг подразнення. Поріг подразнення вимірюють у градусах або ж у сантиметрах.

Крок 4. Аналогічно виміряти поріг прямого подразнення м'яза. Але у цьому випадку електроди потрібно накладати безпосередньо на м'яз.

У результатахпорівняти пороги прямого і непрямого подразнення скелетного м'яза.

 

 

Питання для висновку:

1. Як відрізняється збудливість нерва і м'яза?

2. Що називається порогом сили подразнення?

3. Яка залежність між збудливістю і порогом подразнення?

Висновок:

 

Лабораторна робота № 2

Тема: Провідність нерва та м’яза. Явище парабіозу.

Мета:Дослідити провідність нерва та м’яза в різних умовах. Ознайомитись з явищем парабіозу.

Обладнання:Набір для препарування, міограф, кімограф, установка для подразнення індукційним струмом, вата, нитки,1% розчин КСl, розчин Рінгера, ефір або хлороформ, серветки, жаба.

Хід роботи

Завдання 1. Спостереження фаз парабіозу.

Крок 1. Приготувати нервово-м’язовий препарат та закріпити його у міографі.

Крок 2. Подразнюючи нерв поодинокими стимулами, реєструвати на кімографі криві м’язового скорочення. Визначити силу подразнення для одержання слабкого і сильного скорочення м’яза.

Крок 3.На нерв (приблизно посередині) накласти шматочок вати, змочений 1% розчином КС1.

Крок 4. Через 8 – 10 хв провести подразнення нерва, розташовуючи електроди вище пошкодженої ділянки. Нанести слабкі та сильні подразнення і записати скорочення м’яза на кімографі. Через деякий час можна спостерігати, що і при слабкому, і при сильному подразненнях реєструються однакові за амплітудою скорочення. Це свідчить про настання зрівняльної фази парабіозу.

Крок 5. Продовжуючи подразнення зазначте парадоксальну фазу парабіозу, коли слабкі стимули викликають високоамплітудні скорочення, і навпаки.

Крок 6. Згодом м’яз взагалі перестає скорочуватися при будь-якому подразненні, що характерно для гальмівної фази парабіозу. Нанесіть подразнення на ділянку нерва, розташовану ближче до м’яза по відношенню до місця пошкодження.

Результати (відмітити силу струму (в см) при настанні зрівняльної фази парабіозу,парадоксальної фази парабіозу, гальмівної фази парабіозу).

 

Питання для висновків:

1. Що таке парабіоз?

2. За яких умов настають зрівняльна, парадоксальна, гальмівна фази парабіозу?

3. Які механізми зміни лабільності, збудливості та провідності нерва при парабіозі?

4. Поясніть, чому при подразненні нерва нижче місця пошкодження (ближче до м’яза ) виникає відповідна реакція?

ЗАНЯТТЯ № 3.

Тема: Закони подразнення збудливих тканин та проведення збудження.

Мета:Ознайомитися із законами подразнення нервів і м’язів. Вивчити  методики проведення дослідів Гальвані і Матеучі, та виявити їх значення для дослідження фізіологічних властивостей тканин.

Теоретичні питання:

1. Історичні данні про вивчення біоелектричних явищ. Досвіди Гальвані, Маттеучи, Дюбуа-Реймона.

2. Закони подразнення:                                                                                                        

· полярний закон подразнення;

· закон сили подразнення;

· закон тривалості подразнення;

· закон градієнта подразнення;

· закон «все або нічого».

3. Закони проведення збудження.

4. Механізм синаптичної передачі збудження.Види та будова синапсів. Механізм передачі збудження у хімічному синапсі

Завдання для самостійної роботи

Теоретичні питання для самостійного вивчення:

1. Виникнення збуджуючого та гальмуючого постсинаптичних потенціалів.

2. Види взаємодії між синапсами.

3. Класифікація медіаторів.

Дати визначення поняттям: градієнт подразнення, цілісність нервового волокна, синапс, електричний синапс, хімічний синапс, медіатор, пресинаптична мембрана, постсинаптична мембрана, катод, анод, оптимум скорочення

Творчо-фахові завдання:

  1. В чому полягає різниця в проведенні збудження по мієліновим та без мієліновим нервовим волокнам.

Теми для повідомлень:

Дія постійного струму на збудливі тканини.

Лабораторна робота №1

Тема: Залежність амплітуди скорочення м'язів від сили поодиноких подразнень

Мета: Переконатись у залежності амплітуди скорочення м'яза від сили подразнення.

Обладнання:установка для подразнення індукційним струмом, препарувальний набір, препарувальна ванночка, скляні гачки кімограф, міограф, штатив, нервово-м'язовий препарат жаби, розчин Рінгера, чашка Петрі.

Хід роботи

Крок 1. Скласти схему для подразнення поодинокими індукційними ударами (рис. 4).

Крок 2.Приготувати НМП.

Крок 3. Стегнову кістку закріпити у затискачі електродів, які зафіксовані у штативі і приєднані до клем вторинної котушки або до виходу електростимулятора. Сідничний нерв накласти на електроди. До ахіллового сухожилка прив'язати нитку, другий кінець якої сполучити з важелем міографа. Важіль необхідно встановити у горизонтальному положенні і відрегулювати так, щоб реєструюче перо записувало на закопченій поверхні барабана кімографа горизонтальну лінію (рис. 5).

 

Рис. 5. Установка для вивчення залежності амплітуди скорочення м'яза від сили подразнення:

- кімограф; 2 - міограф; 3 - електроди

 

Крок 4.Вторинну котушку індукційного приладу спочатку максимально віддалити від котушки первинного кола індуктора. Вмикаючи і вимикаючи ключем електричний струм, повільно наблизити вторинну котушку індуктора до первинної. При певному віддаленні котушок виникне ледве помітне скорочення м'язів при вимикальних ударах електричного струму. Це і є поріг подразнення. Поступово збільшуючи силу подразнення, присуваючи вторинну котушку до первинної на 3-4 мм, і записати скорочення м'яза на барабані кімографа, щоразу зміщуючи його на 0,5 см. Після кожного подразнення давати м'язові відпочити 1-2 хв. У процесі виконання роботи слідкувати, щоб м'яз не підсихав.

Крок 5.Переконатись у тому, що амплітуда скорочень м'яза пропорційно зростає. В подальшому настає момент, коли збільшення амплітуди подразнюючого струму не призводить до збільшення амплітуди скорочень м'яза (максимальне скорочення). Збільшуючи силу подразнюючого струму, знайти силу подразника, яка викликає зменшення амплітуди скорочення м'яза (песимальне скорочення).

Крок 6.Зробити те ж саме при прямому подразненні м'яза.

У результатахзамалювати міограму, позначивши допорогові, порогові, і надпорогові (субмаксимальні, максимальні, надмаксимальні), оптимальні і песимальні  скорочення м'яза.

 

Питання для висновку:

1. Який закон подразнення ілюструє даний дослід?

2. Як збільшення сили подразника, змінюється амплітуда скорочень м’яза?

3. Що таке оптимум скорочення м’яза?

4. Як називається явище зменшення амплітуди скорочень м’яза при збільшенні сили подразника?

Висновок:

Лабораторна робота №2


Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 146; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!