БІЙ ЗА НОВООРЛІВКУ. НЕВІДОМА СТОРІНКА ОБОРОНИ ДЕБАЛЬЦІВСЬКОГО ПЛАЦДАРМУ
02.02.2017
До чергової річниці виведення угруповання сил АТО з території так званого Дебальцівського плацдарму.
***
Життя не стоїть на місці. Під впливом поточних проблем деталі і значимість подій уже дворічної давнини втрачають "фарби". Перед черговою річницею виведення угруповання сил АТО з території так званого "Дебальцівського плацдарму" хотілося б розповісти ще про одне важливе бойове зіткнення з участю військовослужбовців механізованого батальйону 128-ї окремої гвардійської гірсько-піхотної бригади Збройних сил України (128 ОГПБр), результат якого не дозволив "елітним" частинам 7-ї окремої мотострілкової бригади (7 ОМСБр) "ДНР" досягти хоча б маленького успіху і хоча б частково виконати не тільки стратегічне, а й тактичне завдання, поставлене керівництвом "ДНР".
А діло було так... У кінці січня 2015 року обстановка на південній ділянці "плацдарму" на лінії місто Кіровське — селище Кумшацьке Донецької області була відносно "спокійною". Противник задовольнявся лише масованими обстрілами позицій 128-ї ОГПБр зі ствольної артилерії і реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) без спроб лобових атак взводних опорних пунктів (ВОП) з використанням піхотних підрозділів.
Завдяки зусиллям і принциповій проукраїнській позиції осіб, наближених до керівництва 7-ї ОМСБр "ДНР", до підрозділів розвідки 128-ї бригади своєчасно потрапила інформація щодо спроби глибинного прориву позицій ЗС України.
Суть військової операції полягала в тому, щоб раптовим координованим ударом трьох диверсійних груп добре озброєного "спецназу" бригади з півдня, сходу і заходу села Новоорлівка повністю знищити гарнізон ВОП "Беркут", розташований в цьому населеному пункті.
|
|
|
Тим самим планувалося розірвати лінію оборони, посіяти паніку і підірвати бойовий дух, а також змусити відтягнути максимум сил 128-ї ОГПБр з напряму селище Міус - село Нікішине, де в цей час 1-й мотострілецький батальйон 7-ї ОМСБр "ДНР" ніс великі втрати в живій силі і техніці.
У разі успіху склалася б загрозлива ситуація для підрозділів 169-ого Навчального центру, які обороняли пануючу висоту цього району місцевості - Могила Гостра. Захопити її бойовики намагалися неодноразово, але їхні всі спроби завдяки скоординованим діям підрозділів 169-ого НЦ і 128-ї ОГПБр були марними.
Крім цього, у разі успішного захоплення Новоорлівки, додаткові сили противника, таємно перекинуті в район проведення "спецоперації", використовуючи ефект несподіванки і розвиваючи тактичний успіх, мали вийти на рубіж селища Ольховатка, тим самим істотно погіршивши становище опорних пунктів, які базувались на шахтах "Єнакіївська", "Полтавська" та на ВОПі в селищі Оленівка, створюючи загрозу всьому правому флангу угруповання.
|
|
|
Для гарантованого успіху планованої акції, в інтересах диверсійних груп було прийнято рішення додатково задіяти мінометну і гаубичну батарею, а також розрахунки РСЗО "Град".
Перші сутички почались 25-26 січня, коли Новоорлівку почали обстрілювати з мінометів і артилерії. Спроба прориву почалась 27 січня. На той час на ВОПі знаходились близько 25 бійців на чолі з двома офіцерами. Українські військові перед початком активних боїв утримували під своїм контролем практично все село, проте масований наступ противника змусив їх відступити на окраїну населеного пункту.
"Зранку 27 січня ми заїзджали в Новоорлівку і завозили продукти, а вже вдень того ж дня за наказом комбата групою з шести бійців ми поїхали туди на підкріплення. Приїхали на середину села, та виявилось, що наших бійців там уже немає, вони відійшли на його околицю, — розповідає Олег Височан, який прибув на підкріплення у Новоорлівку 27 січня з ВОП "Лотос" в Ольховатці. — Бої були такі, що двоє наших хлопців вискакували з задніх вікон хати, в якій вони тримали оборону до того, як у них закінчились боєприпаси, а в той же час бойовики вже заходили в передні двері".
|
|
|
Через те, що бої не вщухали, а ставали тільки важчими, було вирішено відправляти туди додаткове підсиленя з сусідніх позицій. Всі дні активних бойових дій за Новоорлівку відбувалися планомірні ротації особового складу і бойової техніки. Так, 27 січня близько 14:00 в Новоорлівку з ВОП "Агент" (шахта "Єнакіївська") відправилось підкріплення у складі семи бійців на БМП-2. Відстрілявши весь боєзапас, за дві години вони повернулись. Бій ставав все більш насиченим, тому близько 18:00 з "Єнакіївської" вирушила інша команда на підсилення — цього разу 7 бійців на БМП-2 і танк Т-64. Екіпаж танку зробив п’ять пострілів з гармати, і через те, що вона заклинила, близько 20:00 повернувся на ВОП "Агент".
"27 січня бій тривав близько 10 годин, — згадує Олег Височан. — Ворог в селі крім стрілецької зброї застосовував гранатомети, АГС, "Шмелі". Також їх підтримував БТР вогнем з КПВТ. Справа з терикону (шахта "Свято-Миколаївська" південніше села) нас обстрілювали з кулемета, далі за териконом був водоканал Кіровського, з якого працювали міномети. Це все супроводжувалось обстрілами з артилерії і "Градів". Нам вдалося передати координати для нашої артилерії, але працювати по них змогли лише три САУ, які стояли в Ольховатці, та й то в перервах між їхньою основною роботою, бо тоді важкі бої точилися усюди".
|
|
|
У той же час група бойовиків полем заходила у тил ВОП "Беркут", та її виявили спостерігачі ВОПу на шахті "Єнакіївській". Кулеметним і мінометним вогнем бойовиків відсікли від Новоорлівки.
"Було дуже важко, бо особливих укріплень на опорнику не було, ми тримали оборону в руїнах житлових чи господарських будинків. Боєприпаси закінчувались, під вечір ми вели вогонь вже одиночними пострілами. Останнє, що я добре пам’ятаю, це коли виліз ворожий гранатометник з РПГ, я вистрелив в нього з пістолета, він встиг вистрілити, і граната влучила у стіну, за якою ми ховались. Стіна впала на нас. Я ще запам’ятав, як приїхали хлопці на БМП з танком з шахти "Єнакіївської", і Віталік Одеса виліз на броню і кричав у мегафон "Всім лежати! Працює український спецназ!"
Наступного дня, 28 січня, танк з шахти "Єнакіївської", екіпаж якого полагодив гармату, повернувся в Новоорлівку у супроводі групи бійців з ВОП "Бродяга" (село Малоорлівка), яка замінила бійців підсилення, котрі приїхали вчора. Пізніше через втрати в Новоорлівці сюди знову прибула група з ВОП "Агент". Вона пробула тут до 1 лютого.
"За ці дні боїв з ДРГ противника бійці в Новоорлівці понесли втрати, — згадує капітан Олександр Братанич, який 28 січня виїжджав сюди на підсилення з ВОП "Агент". Значна частина особового складу були поранені або контужені через невщухаючі артилерійські обстріли, проте легкопоранені солдати відмовлялись покидати позиції (сержант Андрущенко С.А, був поранений але позиції не залишив, а продовжував виконувати завдання до виходу всієї бригади в Бахмут).
Протягом усього часу, на ВОП "Беркут" постійно мінялись між собою три екіпажі танків 17 окремої танкової бригади. Кожен з них "відпрацювавши" по позиціях противника, їхав назад поповнювати запас пального і боєкомплект. Таким чином, цими маневрами танкісти наганяли на ворога страх і створювали враження, що в Новоорлівці діє ціла танкова рота".
Після повного розгрому основної ударної групи противника, яка вела наступальні дії з східної околиці села, як додатковий бонус на озброєння 128-ї ОГПБр надійшла трофейна зброя (в тому числі АГС і кулемети), яка пізніше успішно використовувалося для відбиття атак противника на інших ділянках фронту.
За час активних бойових дій з 27 січня по 1 лютого в Новоорлівці противник зазнав втрат близько 30 чоловік убитими і пораненими з числа добре озброєного і навченого "спецназу" 7-ї ОМСБр "ДНР". Але і наші підрозділи зазнали врат – двоє військовослужбовців 128-ї ОГПБр загинули:
Молодший сержант Заплітний Дмитро Іванович, ще один військовослужбовець помер по дорозі до шпиталю.
Після 2 лютого стрілецькі бої припинились. Ворог у Новоорлівку більше не заходив. Продовжувались лише обстріли з мінометів, артилерії та РСЗВ. Підсилення ВОПу "Бродяга" продовжувалось до 7 лютого, після чого особовий склад сусідніх опорників повернувся на свої позиції.
Ось такий був цей бій за Новоорлівку. Силами одного взводу, який отримував тимчасове підкріплення з сусідніх позицій, вдалося відбити кількаденну масовану атаку "елітних" сил бандформувань. Багато в чому завдяки умілим діям військових 128-ї ОГПБр та 17-ї ОТБр бойовики 7 ОМСБр "ДНР" на південному краї "плацдарму" змогли доповісти своїм "кураторам" з Росії тільки про значні втрати в своєму особовому складі і озброєнні.
А наостанок хотілось би зазначити, що не останню роль в успішних діях наших підрозділів відігравали патріоти, що проживали і проживають на тимчасово окупованій території. Завдяки інформації від них завдавалися упереджувальні артилерійські удари, проводилися переміщення та ротації сил та засобів, а де цього не вистачало, то проводили відволікальні маневри.
Офіцер 128-ї ОГПБр Сумрак, для "Цензор.НЕТ"
http://censor.net.ua/resonance/425902/byi_za_novoorlvku_nevdoma_stornka_oboroni_debaltsvskogo_platsdarmu
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 279; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!