Соціальна психологія
Взаємодія – процес безпосереднього або опосередкованого впливу об’єктів (суб’єктів) один на одного, який породжує їх взаємну обумовленість та зв’язок.
Діяльність та спілкування – в соціальній психології існує постулат щодо єдності спілкування і діяльності, але його зміст трактується неоднозначно: а) спілкування розглядається як сторона діяльності; б) діяльність та спілкування являються двома сторонами людського буття та способу життя; в) спілкування розглядається як самостійний вид діяльності зі своїми особливими мотивами, діями та операціями.
Динаміка групова – сукупність внутрішньогрупових соціально-психологічних процесів та явищ, які характеризують весь цикл життєдіяльності малої групи та його етапи: освіту, функціонування, розвиток, стагнацію, регрес, розпад. До процесів групової динаміки відносяться всі ті процеси, які фіксують та забезпечують психологічні зміни, які відбуваються в групі за час її існування.
Емпатія – (ввів Е.Титченер) осягнення емоційного стану, проникнення в переживання іншої людини. Здатність індивіда до паралельного переживання тих емоцій, що виникають у іншого індивіда в ході спілкування з ним. Розуміння іншої людини шляхом емоційного “вчувствования” в його переживання.
Етноцентризм – схильність людини сприймати і оцінювати явища оточуючої дійсності з позицій “власної” етичної спільності, яка розглядається як еталон.
|
|
|
Ідентифікація – (введено Фрейдом) найважливіший механізм соціалізації, який проявляється в прийнятті індивідом соціальної ролі при входженні в групу, в усвідомленні ним групової приналежності, формуванні соціальних установок тощо.
Клімат соціально-психологічний – якісна сторона міжособистісних відносин, яка проявляється у вигляді сукупності психологічних умов, що сприяють або перешкоджують продуктивній сумісній діяльності та всебічному розвитку особистості в групі.
Комунікація – а) передача інформації (ідей, образів, оцінок, установок) від особи до особи, від однієї культурної одиниці до іншої; б) лінія або канал, які з’єднують учасників обміну інформацією; в) взаємодія, за допомогою якої інформація передається та сприймається; процес передачі та прийому інформації.
Конфлікт – зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок або поглядів опонентів або суб’єктів взаємодії. В основі будь-якого конфлікту лежить ситуація, яка включає:
1) або суперечливі позиції сторін з якогось приводу;
2) або протилежні цілі чи засоби їх досягнення в даних умовах;
3) або розбіжність інтересів, бажань, прагнень опонентів тощо.
Лідерство – відношення домінування та підпорядковування, впливу та наслідування в системі міжособистісних відносин в групі.
|
|
|
Прийняття рішень в малій групі – сукупність дій, які вимагають групового обговорення якихось спільних проблем життєдіяльності з метою визначення позицій її членів, оцінки різних ситуацій, пошуку можливих шляхів виходу з них, прийняття єдиної точки зору.
Рефлексія – виступає в формі усвідомлення діючим суб’єктом – індивідом або спільнотою – того, як вони в дійсності сприймаються та оцінюються іншими індивідами або спільнотами.
Роль – (ввів Д.Мід) соціальна функція особистості; відповідний прийнятим нормам спосіб поведінки людей в залежності від їх статусу або позиції в суспільстві в системі міжособистісних відносин.
Соціалізація – процес і результат засвоєння та активного відтворення індивідом соціального досвіду, перш за все – системи соціальних ролей.
Соціальна перцепція – сприйняття, розуміння та оцінка людьми соціальних об’єктів: інших людей, самих себе, груп, соціальних спільнот тощо.
Соціальна психологія – галузь психології, яка вивчає психологічні особливості та закономірності поведінки та діяльності людей, обумовлені їхнім включенням в соціальні групи та існуванням в них, а також психологічні характеристики самих груп.
|
|
|
Стереотип соціальний – (ввів У.Ліпман) відносно стійкий та спрощений образ соціального об’єкта – групи, людини, явища тощо, який складається в умовах дефіциту інформації як результат узагальнення особистісного досвіду та уявлень, які прийняті в суспільстві.
Стиль лідерства – типова для лідера (керівника) система прийомів впливу на підлеглих. К. Левін виділив 3 стилі лідерства:
1) авторитарний (директивний) – жорсткі засоби управління, припинення будь-чиєї ініціативи та обговорення рішень, які приймаються тощо;
2) демократичний (колегіальний) – колегіальність, заохочення ініціативи тощо;
3) анархічний (ліберальний) – відмова від управління, відсунення від керівництва тощо.
Спілкування – процес обміну між людьми певними результатами їх психічної та духовної діяльності: засвоєною інформацією, думками, оцінками, почуттями, турботами та установками.
Тиснення в малій групі – психологічний або інший вплив, який здійснюється на тих її членів, які не підкорюються або ігнорують її вимоги.
Фаворитизм внутрішньогруповий – прагнення певним чином сприяти членам власної групи в противагу членам іншої групи.
Дата добавления: 2015-12-16; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!