Загальна психологія
Аперцепція – залежність сприйняття відминулого досвіду, від загального змісту психічної
діяльності людини та її індивідуальних особливостей.
Відчуття – відображення властивостей предметів об’єктивного світу, яке виникає при їх безпосередньому впливі на рецептори.
Діяльність – динамічна система взаємодії су’єкта зі світом, в процесі якої відбувається виникнення та втілення в об’єкті психічного образу та реалізація опосередкованих ним відношень суб’єкта у предметному середовищі.
Емоції – стани, які пов’язані з оцінкою значущості для індивіда діючих на нього факторів та виражаються перш за все у формі безпосередніх переживань задоволення або незадоволення його актуальних потреб.
Здібності – індивідуально-психологічні особливості особистості, які є умовами успішного виконання продуктивної діяльності.
Індивід – генотипне утворення, продукт філогенетичного та онтогенетичного розвитку, наявна біологічна організація людини (за О.М.Леонтьєвим).
Індивідуальність – сукупність психічних властивостей, крізь які відбиваються всі зовнішні впливи (за С.Л.Рубінштейном). Передумовою її формування є анатомо-фізіологічні завдатки, які перетворюються у процесі соціалізації, породжуючи широку варіативність прояву індивідуальності.
Мислення – пізнавальний психічний процес модулювання невипадкових відношень зовнішнього світу, що характеризується узагальненим та опосередкованим відображенням дійсності.
|
|
|
Особистість – сукупність соціально значущих психічних властивостей, відношень та дій індивіда, які склалися в процесі онтогенезу та визначають поведінку індивіда як свідомого суб’єкту діяльності та спілкування.
Пам’ять – пізнавальний психічний процес запам’ятовування, організації, збереження та забування інформації, який дозволяє вдруге використати її в діяльності або повернути до сфери свідомості.
Почуття – одна із основних форм переживання свого ставлення до предметів та явищ дійсності. Емоційні переживання, які відображають стійке ставлення індивіда до певних предметів та процесів зовнішнього світу.
Психіка – системна властивість високоорганізованої матерії, яка є активним відображенням суб’єктом об’єктивного світу.
Психологія – наука про закономірності розвитку та функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності, галузь знань про внутрішній, психічний світ людини.
Сприймання - цілісне відображення предметів, явищ, ситуацій та подій, процес формування суб’єктивного образу цілісного предмету, який безпосередньо діє на аналізатори.
Спрямованість особистості – сукупність стійких мотивів, що орієнтують діяльність особистості та відносно не залежать від ситуацій. Визначається інтересами, схильностями, переконаннями та ідеалами особистості, що відображають її свідомість.
|
|
|
Темперамент – стійке об’єднання індивідуальних особливостей, пов’язаних із динамічними, а не змістовними аспектами діяльності; ті індивідуальні властивості, що залежать від природних здібностей людини.
Увага – зосередженість діяльності суб’єкта в даний момент на певному реальному або
ідеальному об’єкті.
Психодіагностика
Психодіагностика – галузь психологічної науки, яка займається розробкою теорії, принципів та інструментів оцінки та вимірювання індивідуально-психологічних особливостей особистості.
Психодіагностика як діяльність – процес розпізнавання актуального стану психічних особливостей окремої людини або групи відносно відповідності до норми.
Психологічний діагноз – кінцевий результат діяльності психолога, спрямований на опис та з’ясовування сутності індивідуально-психологічних особливостей особистості з метою оцінки їх актуального стану, прогнозу подальшого розвитку та розробки рекомендацій, що визначаються метою дослідження.
|
|
|
Риса – це описова зміна, фіксуюча інтегральну диспозиційну стратегію поводження людини, що складається під дією системи органічного, соціального та особистісного рівнів регуляції.
Проективні методики ( лат. projectio – выбрасывание вперед) - сукупність методик, спрямованих в рамках проективного підходу. Розрізняють наступні групи проективних методик: конститутивні, конструктивні, інтерпретативні, катартичні, експресивні, імпресивні, адитивні.
Психодіагностика уваги – сукупність прийомів та методик, спрямованих на отримання діагнозу психологічних особливостей уваги (стійкості, переключення, концентрації та ін..)
Психодіагностика пам’яті – сукупність прийомів та методик, спрямованих на отримання діагнозу психологічних особливостей пам’яті. Виявляють різні характеристики та види пам’яті (об’єм та прочність довготривалої, оперативної, зорової та слухової пам’яті).
Тести інтелекту – являють собою сукупність методик, утворених в рамках об’єктивного діагностичного підходу, призначені для виміру рівня інтелектуального розвитку.
Тести спеціальних здібностей – група психодіагностичних методик, призначених для виміру рівня розвитку окремих аспектів інтелекту та психомоторних функцій, що переважно забезпечують ефективність в конкретних, достатньо вузьких сферах діяльності.
|
|
|
Репертуарні решітки Келлі – метод вивчення індивідуально-особистісних конструктів, що опосередковують сприйняття та само сприйняття при аналізі особистісного змісту понять. Принципи розробки: біполярності, індивідуальності, діапазону застосування.
Дата добавления: 2015-12-16; просмотров: 18; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!