Елементи психологічного програмування 9 страница
5. Створення гіпотетичних (попередніх) пошукових
моделей методами пошукового аналізу з конкретизацією
мінімального, максимального і найвірогіднішого значен
ня. Результатом наукового прогнозу повинно бути не пе
редбачення подій, а осмислення проблеми, яку слід роз
в'язати засобами управління. Важливою його складовою є
аналіз альтернатив, який забезпечує прийняття оптималь
ного рішення, підвищення рівня його об'єктивності й
ефективності. Такий аналіз сприятиме визначенню діапа
зону (шкали) можливостей, з'ясуванню меж, за якими по
чинається катастрофа.
6. Побудова гіпотетичних нормативних моделей відповідно до заданих норм, ідеалів, цілей. Вихідною ланкою базової нормативної моделі є «дерево цілей», яке вибудовують, поділяючи об'єкт пізнання на ієрархічно взаємопов'язані елементи, а кінцевим її продуктом — «дерево рішень». Для нормативного прогнозу важлива оптимізація моделі шляхом визначення ідеального стану досліджуваного об'єкта, врахування його специфіки і конкретної суспільно-політичної обстановки. Критерії оптимуму є похідними від системи цінностей суспільства і можливостей їх втілення.
7. Верифікація (оцінювання достовірності, точності та обґрунтованості) прогнозу завдяки методам опитування експертів. При цьому особливу увагу звертають на можливі негативні наслідки прийнятих рішень. Верифікація охоплює сукупність критеріїв, способів і процедур, що дає змогу на основі всебічного аналізу оцінити якість прогнозу. При цьому важлива не лише абсолютна, а й відносна (попередня) верифікація, яка стимулює розвиток наукових досліджень і використання їх даних для отримання завершальних результатів верифікації.
|
|
426 Прикладні політичні дослідження
Поле експертного знання залежить від особливостей проблеми, яка підлягає прогнозуванню, способу її формулювання, потенціалу експертів.
Верифікація прогнозу передбачає:
— оцінювання інформаційної якості опису об'єкта,
процесу;
— дотримання принципу додаткового опису (відповідності між зовнішнім і внутрішнім описами об'єкта, балансу між його інформаційними та системними характеристиками);
— визначення ступеня пов'язаності об'єкта із зовнішнім середовищем (характер зв'язків між зовнішнім середовищем і об'єктом);
— оцінювання критерію інтенсивності асиміляції (ступінь «розмитості» опису об'єкта і напряму його найінтен-сивнішого «розмиття»);
— установлення ступеня агрегування і елементів його впливу на точність опису об'єкта;
— відповідність між точністю і повнотою опису об'єкта;
— оцінювання статистичного взаємозв'язку між точністю і надійністю прогнозу для забезпечення відповідної глибини інтервалу прогнозування.
|
|
Верифікація є одним із найважливіших принципів з'ясування істинності та вірогідності наукових тверджень. У соціально-гуманітарній сфері вона найчастіше забезпечується емпіричними засобами або логічними доказами;
8. Вироблення рекомендацій для управлінських рішень на основі зіставлення пошукових і нормативних моделей. Прогноз є інформаційною базою для осіб, задіяних у сфері управління, тому робота над ним не може бути завершеною без вироблення рекомендацій на основі зіставлення пошукових і нормативних даних. Неприпустимо передовіряти цю роботу замовнику, оскільки рекомендації повинні бути максимально об'єктивними, а в нього може виникнути бажання підігнати прогнозні дані під свої інтереси. Формулювання рекомендацій передбачає розроблення вірогідних сценаріїв стану об'єкта у разі їх реалізації із зазначенням позитивних і негативних її наслідків. На цьому етапі готують попередній звіт дослідження, який охоплює документи, що засвідчують здійснення всіх попередніх процедур. Ці рекомендації повинні співвідносити пропоновані дії з часовими і матеріальними ресурсами потенційних ініціаторів політичної діяльності (бюджет, кадрове забезпечення, технічна оснащеність), враховувати дистанцію між ідеально спланованим рішенням і його адміністративним втіленням. Вони також мають бути максимально реалістичними.
|
|
Політичне прогнозування 427
За результатами прогнозу вибудовують сценарії розвитку політичної ситуації (до п'яти варіантів вірогідних її змін). Можливості сприйняття суб'єктами політики прогнозних рекомендацій суттєво підвищуються, якщо сценарії супроводжуються конкретними пропозиціями щодо здійснення послідовної, поетапної стратегії. Обґрунтування конкретних кроків суб'єкта політики підвищує системність його політичної поведінки і сприяє утриманню тактичної ініціативи. Важливим чинником при цьому є й оцінювання ступеня політичного ризику.
9. Експертиза підготовлених прогнозу і рекомендацій,
доопрацювання їх з урахуванням результатів обговорення;
передавання їх замовнику. Передаючи результати прогно
зування замовнику, слід враховувати те, що прогнозні вис
новки можуть бути непопулярними на певний момент і не
відповідати його бажанням. Однак прогнозист зобов'яза
ний оперувати правдивою інформацією.
|
|
Висновок як формалізований результат здійсненого прогнозу залежно від ситуації може містити конкретні оцінки, рекомендації або лише припущення. У ньому важливо зосередити увагу на найважливіших питаннях, послідовно описати сприятливі і несприятливі чинники реалізації прогнозу; порівняти властивості об'єктів прогнозування з відомими властивостями аналогічних об'єктів; визначити верхні і нижні межі їх розвитку. Зміст документа має бути зрозумілий, чіткий, термінологічно дисциплінований, позбавлений розмитих суджень, абстрактних понять, очищений від подвійної інтерпретації, жаргонних побутових виразів тощо.
10. Зіставлення матеріалів розробленого прогнозу з но
вими даними прогнозного контексту і започаткування но
вого циклу досліджень. Розроблення, обґрунтування прог
нозу потребує немало часу. Однак оскільки політичне жит
тя динамічно змінюється, зазнає змін і прогнозний
контекст, що зумовлює необхідність започаткування ново
го циклу дослідження об'єкта. Крім того, у політиці, яка
тісно пов'язана зі сферою управління, доводиться мати
справу з об'єктами, що потребують постійної уваги, по
стійного передбачення соціальних наслідків впливу на них.
Результати політичного прогнозування не можна розглядати лише з огляду на ступінь достовірності, точності прогнозу. Важливо знати, наскільки прогноз сприяє підвищенню обґрунтованості, об'єктивності, ефективності розроблених на його основі рішень. Прогнозування повинне бути таким же безперервним, як і визначення цілей, планування, управління загалом.
428 Прикладні політичні дослідження
Політик, який прагне успіху, робить все для того, щоб прорахувати і змоделювати результати прийнятих рішень, використовуючи власний досвід, творчий потенціал, механізми та інструменти політики. Прогнозування в політиці є складною справою у процедурному і методологічному сенсах. Тому від початку прогнозування різних напрямів політичного розвитку необхідно чітко визначити його об'єкт, умови існування, взаємозв'язок із суміжними явищами, які впливають на прогнозовану систему і процес.
Прогностична діяльність стосується різних сфер політичного життя, будь-яких суб'єктів політичного процесу, механізмів та інструментів здійснення політики. У кожному випадку ця діяльність поєднує в собі універсальні та специфічні елементи, потребує системних знань і креативного потенціалу, про що свідчить висвітлення деяких його напрямів.
Попри безсумнівну необхідність прогнозування у сфері політики, його не слід абсолютизувати, оскільки воно має певні обмеження. Проте й не всі об'єкти однаково підлягають прогнозному оцінюванню.
Це зобов'язує аналітиків і прогнозистів дбати про вдосконалення методик і процедур політичного прогнозування, щоб знання слугували суспільству, долаючи несправедливість.
Розвиток політичної системи, формування державної політики
Прогнозування розвитку політичних систем набуло поширення у зв'язку з масштабним всесвітнім процесом переходу одночасно кількох десятків країн світу від авторитаризму до демократії. У зв'язку з цим, на думку А. Пшеворського, Ф. Шміттера, Д. Лінца та ін. теоретиків, демократія постала як своєрідний політичний проект. Розуміння динаміки її розвитку потребує особливої уваги до з'ясування характеру правлячих еліт, політичних цінностей та ідеалів, технологій здійснення влади. При цьому надзвичайно важливу роль відіграє наявний досвід розвитку демократії як політичного проекту в розвинутих західних країнах.
Прогнозуючи розвиток демократичних порядків у країні, слід спиратися на комплекс основних чинників, які впливають на даний процес. За твердженням російського
Політичне прогнозування 429
політолога А. Мельвіля, на становлення демократії впливають такі змінні:
1) зовнішнє міжнародне середовище (міжнародна економічна ситуація, міжнародні та неурядові зв'язки і відносини);
2) державо- і націєтвірні чинники (єдина територія, єдина держава, почуття національної ідентичності тощо);
3) загальний соціально-економічний рівень розвитку країни;
4) соціально-класові процеси і умови (ступінь соціальної диференціації й розвитку суспільства, відносини між класами і соціальними групами);
5) соціокультурні й ціннісні чинники, культурно-політичні цінності та орієнтації, які домінують у суспільстві;
6) політичні фактори і процеси (взаємодія партій, громадсько-політичних рухів, організованих груп, їх політичні стратегії і тактики);
7) індивідуальні, особистісні і політико-психологічні чинники (конкретні рішення і дії ключових факторів).
Важливою проблемою є прогнозування розвитку політичної системи на локальному рівні, що сприяє визначенню оптимальних шляхів поєднання загальнодержавних і регіональних інтересів, виробленню основ регіональної політики, формуванню основних напрямів саморегуляції на рівні місцевого самоврядування. Прогнозування регіональної політики має ґрунтуватися не лише на загальнодемократичних принципах, а й враховувати регіональні варіанти демократичного вибору, пов'язані з економічними, соціальними, ментальними особливостями, рівнем самосвідомості населення певного регіону. Політичне прогнозування в даному напрямі має орієнтуватися на людину, мотиваційну сферу її діяльності.
Оскільки політичні процеси невіддільні від процесів, що відбуваються у правових системах, особливої уваги потребує конструювання і передбачення ефективної правової політики, яка охоплює:
— формування правової держави і громадянського суспільства;
— вдосконалення законодавства і практики його застосування;
— створення надійної правової бази здійснюваних реформ;
— боротьбу зі злочинністю, вироблення антикорупцій-них заходів;
— подолання правового нігілізму, виховання законослухняної особистості та ін.
430 Прикладні політичні дослідження
Аналіз і прогнозування розвитку політичних систем супроводжується дослідженням характеру і завдань трансформації у сфері політичних відносин. Важливість прогнозування політичних відносин пов'язана з тим, що в сучасному суспільстві жоден соціальний інститут не може виникнути і сформуватися поза відносинами в політичній сфері. У процесі аналізу політичних відносин першочергову увагу звертають на їх сутнісні елементи, які домінують у конкретному випадку. Елементний склад політичних відносин включає: взаємодію суб'єктів і об'єктів політичних дій; політичні потреби, інтереси та цілі; політичну поведінку і політичну волю.
У процесі формування державної політики в різних галузях сформувався досвід її поетапного аналітично-прогностичного супроводження (табл. 3.2).
Таблиця 3.2
Аналітично-прогностичне супроводження політики
Етап | Мета | Процедура |
Обґрунтування | Формування політики | |
наявності проблеми, | починається із визначення | |
утвердження | актуальних суспільних шроблем, | |
переконання, | включення їх до порядку | |
що вона потребує дій | денного органу державної | |
з боку влади | влади або надання їй вищого авторитету порівняно з тим, як це було раніше. Для цього необхідно надати переконливі всебічні аргументи з детальним описом її причин, масштабу і значущості, ймовірних наслідків за певних сценаріїв її розвитку | |
Розгляд всіх | Після деталізації і включення | |
можливих рішень | проблеми до порядку денного органу влади приступають до розроблення можливих шляхів її вирішення (визначення варіантів політики). Для цього порівнюють усі запрограмовані варіанти (альтернативи), розглядаючи їх як взаємовиключні, уникаючи повторень однієї і тієї самої ідеї. Оскільки знайти ідеальний варіант неможливо, зусилля мають бути спрямовані на пошук найреальнішого варіанта політики за певних умов |
Політичне прогнозування 431
Продовження таблиці 3.2
Оцінювання кожного | Після створення варіантів | |
варіанта й вибір | на основі оцінних критеріїв | |
найдоцільнішого | обирають найприйнятніші. Такими загальноприйнятими оцінними критеріями можуть бути: результативність (здатність забезпечити бажаний результат); ефективність (співвіднесення вигод і витрат у контексті фінансового і суспільного впливу); справедливість (гармонізація різних інтересів); реальність (наявність політичних, адміністративних і правових умов для реалізації даного варіанта політики); гнучкість (здатність змінюватись відповідно до нових обставин) | |
Вибір органами влади | Після вибору прийнятного | |
інструментарію | варіанта політики | |
здійснення політики | і затвердження його відповідним | |
та організацій- | органом влади він стає | |
реалізаторів | державною політикою. Після цього орган державної влади дбає про найдієвіший спосіб реалізації політики. 3 метою розробки дієвого проекту політики він повинен обрати інструменти політики (правові, організаційні або системні заходи), а також організацій-реалізаторів політики (урядових чи неурядових, громадських чи приватних) для реалізації передбачених справ | |
Реалізація політики | На цьому етапі політика | |
органами влади | реалізується відповідно до | |
і здійснення її | її проекту. Необхідно здійсню- | |
моніторингу | вати постійний моніторинг політики із залученням різних джерел даних | |
Оцінювання | При створенні плану | |
результативності | оцінювання результативності | |
політики органами | органи державної влади | |
державної влади | і організації -реалізатори | |
та організаторами- | політики повинні вивчити | |
реалізаторами | можливість точного і достовірного вимірювання досягнутих цілей політики, використання зібраних даних |
432 Прикладні політичні дослідження
Закінчення таблиці 3.2
для наступного прийняття рішення. Процес оцінювання передбачає вивчення ефекту державної політики з точки зору намічених цілей, використання засобів. Така діяльність спрямована на залучення багатьох зацікавлених суб'єктів — політиків, чиновників, представників неурядових організацій та ін. |
На кожному із цих етапів важливо послуговуватися об'єктивною, достовірною інформацією, формулювати аналітично закономірні, некон'юнктурні висновки.
Прогнозування механізмів виникнення, ескалації політичних конфліктів і запобігання їм
У цій сфері політики прогнозування передбачає: всебічне вивчення і осмислення можливих культурних, історичних, соціально-економічних і політичних передумов виникнення конфліктів; відслідковування показників небезпеки ще в зародковій або на латентній стадіях протікання конфлікту.
Основними показниками небезпеки виникнення конфлікту є:
1) активізація національних рухів (груп), налаштованих на безкомпромісне вирішення своїх об'єктивно назрілих проблем або суб'єктивно визначених інтересів;
2) виникнення корпоративної інформаційної експансії з жорсткими звинуваченнями на адресу політичних опонентів, пошуками «образу ворога», вимогами запровадження надзвичайних заходів, що включають обмеження свободи таін.;
3) спонтанна міграція населення, поява біженців;
4)формування «внутрішньогопролетаріату», показниками якого є абсентеїзм, соціальна апатія, протестні варіанти голосування та ін.
Запобігання конфліктам засобом прогнозування передбачає аналіз різноманітних джерел інформації, що складають певну систему фактів і всебічно характеризують
Політичне прогнозування 433
об'єкт. Результативність і достовірність прогнозу визначається її обсягами та правдивістю. Інформацію про конфлікти містять періодична преса, статистичні дані, політичні огляди, політичні заяви, результати анкетних опитувань, моніторинги громадської думки, матеріали наукових форумів та ін.
Важливу роль при прогнозуванні конфліктів, як вважає Л. Юрженко, відіграє різнобічний аналіз контексту, на тлі якого він може спалахнути. Виділяють такі контексти:
— соціальний (розподіл соціальних сил, суспільних потреб; соціально-психологічні настрої різних верств населення);
— економічний (природні та людські ресурси, розвиток основних фондів і капіталовкладень, життєвий рівень населення, зовнішня торгівля, фінанси, стан народного господарства та його окремих галузей);
— організаційний (рівень функціонування організацій, що можуть визначально вплинути на характер конфлікту);
— науково-технічний (науковий потенціал, інформаційне забезпечення).
Прогнозування у сфері політичних конфліктів передбачає розроблення технологій, розв'язання кризових ситуацій і досягнення консенсусу, що включає оптимальне втілення методик пошуку згоди між учасниками конфліктних ситуацій та забезпечення можливостей управління ними. Управлінню конфліктами часто сприяють ефективні переговори. З метою досягнення успіху в переговорному процесі політологи формулюють рекомендації суб'єктам щодо стилю їхньої поведінки у відносинах з аутсайдером чи сильним опонентом, визначають засоби досягнення взаєморозуміння з опонентом, пом'якшення його позиції, встановлюють правила інформування учасників переговорів.
Вирішення, своєчасне прогнозування та професійне врегулювання конфліктів передбачає розроблення ефективних міждисциплінарних методик аналізу та експертизи конфліктних ситуацій:
а) оцінювання схильності особистості або соціальної гру
пи до ескалації чи продуктивного вирішення конфлікту;
б) задіяння партнерських відносин, діалогічного потен
ціалу групи та психологічної готовності об'єднаних у неї
індивідів до співробітництва і пошуку альтернатив;
в) визначення гостроти, стадії перебігу конфлікту, яв
них і прихованих особливостей учасників, психологічного
змісту конфлікту (культури, стереотипів поведінки,
схильності до ініціатив учасників конфлікту).
434 Прикладні політичні дослідження
Важливе значення має з'ясування конфліктогенів — вербальних і невербальних (бездіяльність, байдужість, презирство) компонентів поведінки особистості чи групи, що сприяють виникненню та ескалації конфліктів (табл. 3.3).
Таблиця 3.3
Можливі взаємозв'язки життєвих позицій зі стилями поведінки в конфліктній ситуації
Життєва позиція | Стиль поведінки в конфлікті |
Мені погано — вам погано | Ухилення |
Мені погано — вам добре | "Поступливість |
Мені добре — вам погано | Суперництво |
Мені добре — вам добре | Співробітництво |
Уміння виявляти особливості конфліктів, прогнозувати їхні наслідки пов'язане з психологічною і професійною готовністю фахівця до розв'язання цих завдань і управління конфліктами. Вирішальну роль у цьому питанні відіграє інтелектуальна здатність фахівця до аналітичної, прогностичної, оцінної діяльності та до прийняття рішень в експертуванні конфліктів.
Передбачення і забезпечення результатів виборчих кампаній
Прогнозування результату виборів передбачає: прогнозування спектру і могутності «сил», які братимуть участь у виборах або впливатимуть на них; прогнозування економічної і політичної ситуацій, які складатимуться на час проведення виборів; прогнозування стратегій, які реалізовуватимуться різними «силами»; прогнозування результатів реалізації різними силами їх стратегій. При цьому беруть до уваги: результати минулих виборів; недавні прецеденти в країнах, які мали подібну політичну ситуацію; результати досліджень громадської думки; можливі зловживання під час виборів з боку влади, учасників виборів, іноземних суб'єктів.
Для прогнозування поведінки суб'єктів виборчого процесу зважають на такі характеристики: політичну орієнтацію, програму, лозунги; приховані інтереси; ресурсні можливості; підтримку відомих діячів; інтелектуальні
Політичне прогнозування 435
можливості; застосовувані технології; відносини з владою; відносини із ЗМІ; первісну їх репутацію у виборців.
Для точнішого спрогнозування виборів з'ясовують, хто, якими засобами і в якому напрямі впливатиме на них. При цьому враховують, що деякі суб'єкти розпочинають підготовку до виборів за кілька років до старту виборчої кампанії: «вирощують» чи нейтралізують певні політичні фігури, готують економічну і політичну ситуації, розраховують фінансові ресурси.
У дослідженнях стану політичної свідомості населення, прогнозуванні поведінки громадян на виборах користуються методами експертних оцінок, екстраполяції, результатами соціологічних опитувань.
Ефективним прогнозним засобом у виборчому процесі є екзит-пол, який досить точно орієнтує перевірку діяльності виборчих комісій, протидіє фальсифікаціям.
Аналітично-прогнозне супроводження виборчої кампанії передбачає: попередні дослідження, які допомагають кандидатові прийняти рішення про участь у виборах або відмовитись від неї; моніторингові дослідження, які забезпечують відслідковування соціально-політичних орієн-. тацій виборців і фіксування змін у їхньому середовищі щодо ставлення до кандидатів; спеціальні дослідження — виявлення специфічних питань, які виникають під час виборчої кампанії (релігійна належність, сімейний стан, нау^ ковий потенціал кандидатів), а також впливу можливих у процесі виборчої кампанії нових чинників; підсумкові дослідження, за допомогою яких виявляють мотиви голосування, ефективність засобів пропагандистського впливу, розстановку політичних сил та іншу важливу інформацію.
Прогнозування можливих наслідків політичних рішень
У практиці політичного прогнозування використовують засоби інтелектуальної підтримки рішень, що ґрунтуються на застосуванні експертних систем. Особливу увагу при цьому приділяють дослідженням учасників політичних подій, що передбачає з'ясування групових взаємозв'язків, специфічних інтересів, сильних і слабких місць у позиціях, ресурсів політичної діяльності, співвідношення політичних сил, мотивації і цілей політичної діяльності.
Для політичного прогнозування, пов'язаного із прийняттям політичних рішень, важливими є його наслідки,
436 Прикладні політичні дослідження
щоб вчасно вплинути на розвиток подій, застосувавши ефективні механізми і процедури.
Інформаційно-аналітична база підтримки політичних рішень включає такі елементи:
а) оцінювання рівня інформованості учасників політич
них подій про проблемну ситуацію, врахування його при оці
нюванні їх сили впливу на прийняття можливого рішення;
б) систематизація політичних подій з урахуванням їх
ньої відповідності рівню активності різних учасників полі
тичних подій;
в) оцінювання ступеня політичної активності учасни
ків подій на основі їхнього ставлення до рішення (за схе
мою: висловлювання — наміри — дії);
г) політичний моніторинг — відслідковування і попе
редження найнебажаніших дій з боку учасників політич
них подій щодо рішення, що готується;
ґ) протидія опозиційним силам при прийнятті й реалізації політичного рішення;
д) виявлення ієрархії дій (на підтримку і на протидію)
учасників політичних подій з приводу прийняття політично
го рішення (за схемою: головне — необхідне — другорядне);
є) політичний контент-аналіз позицій прибічників і противників рішення із застосуванням політологічної технології «вісім коліс»;
є) експертна оцінка для аналізу проблемної ситуації і вибору альтернатив рішення, що приймається;
ж) прогнозування можливої долі політичного рішення,
що готується, і результатів його реалізації;
з) опрацювання всіх елементів алгоритму прийняття
політичного рішення.
У практичній політичній діяльності важливо спрогно-зувати наслідки політичного рішення, для чого може прислужитися прогностично-аналітична схема (анкета).
I. Формулювання проблеми (наприклад: «Розв'язання
парламентської кризи у поточному році»).
II. Визначення альтернативних варіантів політичного
розв'язання сформульованої проблеми.
III. Питання для опитування:
1. Хто і що виграє від реалізації конкретного варіанта
рішення?
а) б)
2. Хто і що втратить від реалізації конкретного варіан
та рішення?
а) б)
Політичне прогнозування 437
3. Які нові завдання постануть перед основними полі
тичними гравцями?
а) б)
4. Які нові обов'язки постануть перед основними полі
тичними гравцями?
а) б)
5. Яка нова політична ситуація може виникнути внас
лідок прийнятого політичного рішення?
а) б)
6. Які побічні соціальні ризики виникнуть у зв'язку із
прийнятим рішенням?
а) б)
7. Які нові рішення зумовлять прийняте політичне рі
шення?
а)
б)
Отже, без теоретичної основи прогнозування перетворюється на спекуляції і політичне маніпулювання. Нова якість українського суспільства вимагає відповідного критично-конструктивного аналізу досягнень і прорахунків науки і практики, створення досконалого теоретико-мето-дологічного інструментарію, однією з основних складових якого має бути політичне прогнозування.
Запитання. Завдання
1. Які фактори зумовлюють на сучасному етапі розвитку суспільства роль прогнозування в управлінні соціально-політичними процесами?
2. Порівняйте суспільно-політичні перспективи західного і неза-хідного шляхів світового суспільно-політичного розвитку.
3. Сформулюйте перспективи передбачуваного розвитку України до 2010 р.
4. Беручи за основу діяльність найпопулярніших українських політичних лідерів, обґрунтуйте перемогу одного з них на майбутніх президентських виборах.
5. Проаналізуйте подібні і відмінні особливості здійснення короткотермінового і стратегічного прогнозувань.
6. Застосувавши метод побудови сценаріїв, спробуйте розробити кілька альтернативних варіантів розвитку політичних подій в Україні.
7. Обгрунтуйте і доведіть на конкретних прикладах роль політичного аналізу у процесі підготовки і здійснення прогнозування.
438 Прикладні політичні дослідження
Література
Ахременко А. С. Политический анализ и прогнозирование: Учеб. пособие. — М., 2006.
Баронін А. С. Аналіз і прогноз у політиці та бізнесі: Курс лекцій. — К., 2005.
Бестужев-Лада Й. В. Альтернативная цивилизация. — М., 1998.
Бестужев-Лада Й. В. Методика долгосрочного упреждающего анализа данных в технологическом прогнозировании // Социологические исследования. — 2000. — № 1.
Бестужев-Лада И. В. Поисковое социальное прогнозирование: перспективные проблемы общества. Опыт систематизации. — М., 1984.
Ващенко К. О. Політичний аналіз і прогнозу сучасній Україні. — К., 2008.
Гогвуд Б., Ган Л. Аналіз політики для реального світу: Пер. з англ. — К., 2004.
Дата добавления: 2016-01-06; просмотров: 16; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!