Докази трудового та страхового стажу

⇐ ПредыдущаяСтр 11 из 12Следующая ⇒

Будь-який юридичний факт в юридичному складі мав відбутися о відповідному порядку доведено. Трудової стаж не виняток її також мусили доводити.

Законом передбачена дві основні способу підтвердження виробничого стажу. Перший, основний спосіб, - підтвердження виробничого стажу документами. У цьому порядку доводяться всі види виробничого стажу – загальний, спеціальний, страхової та безперервний. У цьому документами підтверджується будь-яка трудова діяльність,засчитиваемая у трудовій стаж, і навіть інші періоди, що до нього включаються відповідно до встановлених законодавчих актів. Другий спосіб допоміжний, складається з підтвердження стажусвидетельскими показаннями. У цьому порядку може підтверджуватися лише стаж роботи (крім роботи в окремих особистостей), при цьому лише за певних умов і тільки призначення державної пенсії. Ні страхової, ні безперервний виробничий стажсвидетельскими показаннями доводити не можна.

Нині основний документ, як і виробничого стажу, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків. а відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

99.Поняття, принципи та види загальнообовязкового державного соціального страхування

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування — це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту й охоплює матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі — роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування громадян України виконується за принципами:

— законодавчого визначення умов і порядку проведення загальнообов'язкового державного соціального страхування;

— обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

— надання права отримання виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням особам, зайнятим підприємницькою, творчою діяльністю тощо;

— обов'язковості фінансування страховими фондами (установами) витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, в обсягах, передбачених законами з окремих видів загальнообов'язкового соціального страхування;

— солідарності та субсидування;

— державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

— забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, визначений законом, шляхом надання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, які є основним джерелом існування;

— цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:пенсійне,у зв»язку з тимчасовою втратою працезд.та витратами,зумовлю.народж.та похованням,мед.страхування,від нещасного випадку на виробн. Та проф..захворювання, які сприт.втрату працезд.,на випадок безробіття.

Єдиний внесок

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування являє собою консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам.

Нарахування єдиного внеску здійснюється платниками самостійно на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування.

Єдиний внесок не включається до складу податків або інших обов’язкових платежів системи оподаткування, на нього не поширюється податкове законодавство.

101.Державне пенсійне страхування

Загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають:

- громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об’єднаннях громадян, у фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування — фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру;

- особи, які отримують допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;

- безробітні в період отримання допомоги у зв’язку з безробіттям.

Другим суб’єктом є страхувальники

роботодавці

2) підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу;

3) фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

4) фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України — для працюючих осіб, за яких роботодавець сплачує внески в сумі меншій, ніж сума внеску із заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров’я, а також для непрацюючих осіб;

102.Пенсії за віком

Пенсія за віком як вид соціального забезпечення має ознаки, котрі відрізняють її від інших соціальних виплат. По-перше, вона призначається довічно, по-друге, право на отримання цієї пенсії обумовлюється страховим стажем, по-третє, пенсія призначається особам, котрі досягли певного віку.

Пенсії за віком можуть призначатись на загальних і пільгових підставах.

За загальним правилом, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Діючим законодавством передбачено велику кількість пільгових підстав пенсійного забезпечення, з яким пов’язане зниження пенсійного віку і тривалості страхового стажу.

Пільгові умови пенсійного забезпечення можна об’єднати в декілька груп:

В зв’язку з особливими умовами праці та за певними посадами.

За станом здоров’я;

За вислугу років.

Право на отримання таких пенсій мають:

Працівники цивільної авіації:

Працівники льотного і льотно-випробного складу; працівники, котрі здійснюють управління повітряним рухом (диспетчери), працівники інженерно-технічного складу, бортпровідники.

особи, які здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені;

водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, докери, механізатори на вантажно-розвантажувальних роботах в портах;робітники зайняті на лісозаготівлі та лісосплаві;

спортсмени – заслужені майстри спорту, майстри спорту міжнародного класу, члени збірних команд;працівникам освіти, охорони здоров’я, соціального захисту і культури.

103.Пільгове пенсійне забезпечення

Пільгові умови пенсійного забезпечення можна об’єднати в декілька груп:

В зв’язку з особливими умовами праці та за певними посадами.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищевказаним особам, пенсії призначаються за нормами закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Жінкам:

Жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, а також матері інвалідів з дитинства, які виховали дітей до восьмирічного віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, за наявності не менше 15 років страхового стажу.

Жінки, які працюють в сільському господарстві та виховали 5 і більше дітей до 14-річного віку мають право на пільгову пенсію незалежно від віку і трудового стажу.

Жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, доярки,

За станом здоров’я;

Особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути) мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 15 років до досягнення пенсійного віку, за наявності в чоловіків не менше 20 років страхового стажу для чоловіків, а для жінок не менше 15 років страхового стажу.

Інваліди по зору I групи - сліпі та інваліди з дитинства I групи мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 10 років для чоловіків і за 15 років для жінок до досягнення пенсійного віку, за наявності не менше 15 років страхового стажу в чоловіків і не менше 10 років страхового стажу в жінок.

За вислугу років.

Право на отримання таких пенсій мають:

Працівники цивільної авіації:

104.Пенсії по інвалідності

Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу відповідної тривалості.

Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.

Пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання призначаються за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності:

до досягнення особою 23 років включно - 2 роки;

від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 3 роки;

від 27 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки;

для осіб 32 років і старших - 5 років.

Пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання призначається незалежно від тривалості трудового (страхового) стажу.

Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах:

інвалідам I групи - 100 відсотків пенсії за віком;

інвалідам II групи - 90 відсотків пенсії за віком;

інвалідам III групи - 50 відсотків пенсії за віком.

Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Інвалідам - чоловікам старше 60 років і жінкам старше 55 років пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих інвалідів провадиться тільки за їх заявою.

105.Пенсії по втраті годувальника

Пенсія в разі втрати годувальника – це щомісячна виплата непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні.

Сім’ї годувальника, який помер від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також сім’ї померлого пенсіонера, пенсія призначається незалежно від страхового стажу годувальника. Пенсія в разі втрати годувальника, який помер від загального захворювання призначається, якщо годувальник на день смерті мав стаж, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років;

Діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Усиновлені діти мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.

Пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку - довічно.

На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо.

106.Пенсії за вислугу років

Вислуга років — це особливий вид спеціального стажу окремих категорій працівників, який передбачає пільгове пенсійне забезпечення у зв'язку з втратою професійної працездатності й виходом на пенсію до настання віку, який дає право на пенсію за віком.

Пенсія за вислугу років — це щомісячні виплати з Пенсійного фонду та інших джерел фінансування, що призначаються довічно в розмірі, співвіднесеному з минулим заробітком (винагородою) особам, які мають установлений законом спеціальний стаж (вислугу років).

За своїми ознаками й цілями пенсії за вислугу років найбільш близькі до пенсій за віком: тут також вимагається певний стаж роботи (служби), а в деяких випадках — вік. Найчастіше ці пенсії призначаються незалежно від віку.

За вислугу років.

Право на отримання таких пенсій мають:

Працівники цивільної авіації:

107.Порядок призначення та перерахунку пенсій

Заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

108.Соцстрахування на випадок безробіття

Основним нормативно-правовим документом, який регламентує здійснення цього виду страхування є Закон України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000р.

Загальнообов’язковому страхуванню на випадок безробіття підлягають:

особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), як повний так і неповний робочий день (тиждень);

особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу.

Не підлягають страхуванню особи, які досягли пенсійного віку, чи в яких виникло право на працю, іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють в Україні.

Фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності; особи, які самі забезпечують себе роботою, члени творчих спілок, творчі працівники, котрі не є членами творчих спілок – мають право на забезпечення по цьому виду страхування в разі добровільної сплати внесків.

Крім цього, на отримання видів соціального забезпечення, які фінансуються за рахунок коштів цього виду страхування мають право також незастраховані особи з числа військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ, органів Служби безпеки України, органів внутрішніх справ звільнені з військової служби в зв’язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію та особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації як безробітних.

Страхувальниками у цьому виді страхування є роботодавці та застраховані особи, які сплачують страхові внески.

109.Види допомог та соціальних послуг у зв»язку з безробіттям

Кошти Фонду загальнообов’язкового соціального страхування України на випадок безробіття використовуються на виплату матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Безробітним надаються такі види матеріального забезпечення:

допомога у зв’язку з безробіттям, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

допомога по частковому безробіттю;

матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;

допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

До соціальних послуг, які надаються безробітним, належать:

професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;

пошук відповідної роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних;

інформаційні та консультаційні послуги, пов’язані з працевлаштуванням.

Умови та тривалість виплати допомоги

у зв’язку з безробіттям [2, ст. 22]Застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу через безробіття, розмір якої залежить від страхового стажу.

110.Поняття,вииди,суб»єкти та об»єкт державного соц..страхування у зв»язку з тимчасовою стратою працездатності

Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” був прийнятий18 січня 2001р.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюється за принципами:

законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;

обов'язковості страхування осіб;

державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

обов'язковості фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг;

формування та використання страхових коштів на засадах солідарності;

Загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають:

особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб,

члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

Особи, які забезпечують себе роботою самостійно мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Види матеріального забезпечення та соціальних послуг[ред. • ред. код]

допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

допомога по вагітності та пологах;

допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків).

111.Види допомог та послуг у зв»язку з втратою працездатності

За загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг [2, ст. 34]:

1) допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною);

2) допомога по вагітності та пологах;

3) допомога при народженні дитини;

4) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

5) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

6) забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми).

Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю [2, ст. 35, 37]

Ця допомога надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:

1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;

2) необхідності догляду за хворою дитиною;

3) необхідності догляду за хворим членом сім’ї;

4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;

6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;

7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;

8) санаторно-курортного лікування.

112.Поняття, суб’єкти та об’єкт державного соц..страх від нещасн.випадку на виробництві та проф..захворювання

Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999р. визначає основні засади організації та здійснення цього виду страхування.

Суб'єктами страхування від нещасного випадку:

є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники (роботодавці, а в окремих випадках -застраховані особи) та страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору(контракту);

2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики(стажування), виконання робіт на підприємствах;

3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Добровільно, за письмовою заявою, від нещасного випадку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків можуть застрахуватися:

1) священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах;

2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно;

3) громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.

Наймані працівники не сплачують страхових внесків по цьому виду страхування.

Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства. Установи, організації проводиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

113.Види страхових виплат та послуг за загальнообовязкового держ.страх від нещасн.випадку та проф.захворювання

Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають: 1) особи, які працюють на умовах трудового договору

(контракту) 2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори,

аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед

або після занять; 3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними

договорами.

У разі настання страхового випадку Фонд соціального

страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому

законодавством порядку:

1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду,

заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в

разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на

його утриманні: а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної

працездатності або смерті потерпілого; в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати

працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого

заробітку потерпілого; г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на

виробництві або професійного захворювання; д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер

внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного

захворювання;

є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону; 2) організувати поховання померлого, відшкодувати вартість

пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;

3) сприяти створенню умов для своєчасного надання

кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі

настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його

госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;

4) організувати цілеспрямоване та ефективне лікування

потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних

закладах або на договірній основі в інших

лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого

відновлення здоров'я застрахованого;

5) забезпечити потерпілому разом із відповідними службами

охорони здоров'я за призначенням лікарів повний обсяг постійно

доступної, раціонально організованої медичної допомоги, яка

повинна включати:

114.Загальна характеристика медичного страхування Проект Закону про загальнообов'язкове державне медичне страхування від05.04.2013

Медичне страхування - це страхування на випадок утрати здоров'я з будь-якої причини, в тому числі у зв'язку з хворобою та нещасним випадком.

Медичні послуги можуть надаватися у двох формах: обов’язковій і добровільній.
▪ Обов’язкове медичне страхування охоплює все населення країни і призначене задовольняти основні, першочергові потреби в медичній допомозі. Страхувальником в обов’язковому медичному страхуванні може бути лише юридична особа, яка укладає договори страхування на користь застрахованих. Обов’язкове медичне страхування базується на таких принципах: загальності, державності, некомерційності. Для обов’язкового медичного страхування характерним є те, що сплата страхувальниками внесків здійснюється у встановлених розмірах і у встановлений час (тобто страхові платежі мають форму податку), а рівень страхового забезпечення однаковий для всіх застрахованих (в основу проведення обов’язкового медичного страхування закладається програма обов’язкового медичного обслуговування, яка охоплює мінімально необхідний перелік медичних послуг).
▪ Добровільне медичне страхування є доповненням до обов’язкового. У рамках добровільного медичного страхування передбачається оплата медичних послуг понад програмою обов’язкового медичного страхування. Об’єктом добровільного медичного страхування є майнові інтереси страхувальника або застрахованого, пов’язані з витратами на одержання медичної допомоги.
Добровільне медичне страхування може бути колективним (за рахунок коштів юридичних осіб), індивідуальним (за рахунок коштів окремих громадян).

115.Порядок та умови призначення і виплати допомог у звязку з вагітністю та пологами

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається:
• жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби - у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення;
• жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації - у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу. Середня заробітна плата, з якої нараховується допомога, обчислюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р.
• жінкам, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні - у розмірі 100 відсотків мінімального розміру допомоги по безробіттю;
• аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів - у розмірі місячної стипендії. Жінка, яка продовжує навчання, має право на виплату стипендії або допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за її вибором. При цьому допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
Розмір допомоги, передбачених у вищезазначених чотирьох випадках, встановлюється шляхом множення середньоденного доходу на кількість календарних днів тривалості відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, але не менш як 25 відсотків розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць;
• непрацюючим жінкам та жінкам, зареєстрованим як суб'єкти підприємницької діяльності, - у розмірі 25 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.

Підставою для призначення допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами є видана лікувально-профілактичним закладом довідка встановленого зразка, заява матері, що складається за формою, затвердженою Мін.соц.політики, а також довідка:

1) з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;

2) ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;

3) центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;

5) Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про те, що жінка - суб'єкт підприємницької діяльності не сплачує страхові внески.

116. Порядок та умови призначення і виплати допомог при народженні дитини

Допомога при народженні нарається одному з батьків або опікуну, який постійно проживає разом з дитиною.

Для отримання допомоги необхідно звернутись до відділу соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, або за місцем народження дитини.

Звернутися необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать.

Для отримання допомоги необхідно передусім пред’явити паспорт або інших документ, який підтверджує особу та Індивідуальний податковий номер (ІПН). Крім того необхідно надати:

— Заяву, яка складається у довільній формі із зазначенням даних для реєстрації місця проживання дитини.;

— Копію свідоцтва про народження дитини. (У випадку народження мертвої дитини допомогу при народженні не призначають).

— Копію рішення про усиновлення опіки – подають лише опікуни.

Умови припинення виплати допомоги

Такими умовами є:

— позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

— відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

— нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

— смерті дитини;

— смерті отримувача допомоги.

Допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 грудня 2011 р., буде надаватися у сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, — на першу дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, — на другу дитину; кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, — на третю і кожну наступну дитину.

Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом наступних 24 місяців, на другу дитину — 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину — 72 місяців рівними частинами.

Важливо зазначити, що допомога при народженні дитини нараховується у розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановлених на день народження дитини.

Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» встановлено такі розміри прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років:

з 1 січня — 1032 гривень,

з 1 липня — 1059 гривень,

з 1 жовтня — 1102 гривня.

Дата добавления: 2016-01-03; просмотров: 18; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 3 4 5 6 7 8 9 101112 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!