Вправи на активізацію уваги



Увага – це зосередженість на якомусь конкретному об’єкті та налаштованість на нього психічної діяльності. Розрізняють увагу пасивну та активну, коли вибір об’єкта уваги носить спрямований характер. Розвиток уваги повинен бути присутнім у кожній формі музичної діяльності дітей з вадами мовлення. Аналізуючи їхні характерні особливості, фахівці помічають, що у цієї категорії дітей недорозвинені пам’ять та увага, що, в свою чергу, відбивається на розвитку мислення і мовлення. Пропонуємо низку вправ, у яких робиться акцент саме на розвиток уваги.

І. «Повтори рухи». Дітям показується кілька нескладних загальнорозивальних або танцювальних вправ під музику. Діти спостерігають, а потім під ту саму музику повторюють ті самі рухи.

ІІ. «Заборонений рух». Педагог показує рухи під музику діти повторюють їх усі, крім одного - «забороненого».

ІІІ. «Вправи з пропорцями» (без музичного супроводу) Можна використовувати різнокольорові прапорці. Наприклад: коли показують зелений прапорець, діти крокують. Показують жовтий – діти плескають у долоні, червоний – кричать або стрибають.

Завдання на увагу є складовою частиною таких музичних ігор: «Кого не стало? (на муз. Ф.Шуберта), «Ховайся хутчіш!» (на муз. А.Філіпенка), «Іграшкова крамниця», «Яка іграшка заховалась?» «Не запізнюйся» (рос.нар.мелодія), «Бери прапорець!» (на муз. «Дві угорські мелодії»), «Один, два, три, чотири, п’ять» (автор О.Соковніна).

Розвиток музичного сприйняття неможливий без розвитку слухової уваги. Дуже корисні такі вправи: «Барабанщики», «Музично-ритмічна гімнастика», «Увага! Музика!», «Запам’ятай музику» («Ритміка «Музичний рух») «Музичні змійки», «Вулиця!» («С песенкой по лесенке» Т.Бырченко. М., 1983).

Опис гри «Хусточки»

У різних кінцях зали розкладають три різнокольорові хусточки і домовляються з дітьми: коли ті почують «Марш», то будуть крокувати навколо червоної хусточки, якщо почують «Гопачок», будуть танцювати навколо жовтої, а коли музика буде спокійна (або колискова), то діти присідають навколо зеленої. При цьому обговорюється і те, що діти самі слухають і кожен обирає, що саме йому робити. Педагогу треба обов’язково виховувати таку «самостійність», особливо у невпевнених у собі дітях, які, можливо, почують правильно, але підуть за іншими, навіть коли ті й помилились.

Розвиток уваги, пам’яті, ритмічного чуття використовується не тільки у всіх видах музичних вправ, але й в усій музичній діяльності дітей. Треба пам’ятати, що чим більший руховий досвід дитини, тим більше в неї впевненості в собі. Крім того, рух – це стимул для дозрівання нервових зв’язків.

Обмеженість дитини у русі може бути однією з причин затримки її психічного розвитку, адже існує пряма залежність між низькими показниками моторики і затримкою психічного розвитку..

Крім усіх вищезгаданих вправ, доцільно також використовувати ігри зі словом, створені на основі малих форм фольклору та невеликих поетичних творів сучасних авторів, ігри зі співами, таночки зі співами, хороводи. При необхідності у логоритмічні заняття включаються вправи на розвиток дихання, артикуляції, голосу, міміки, тактильних відчуттів; ігри з інструментальним супроводом, таночки з ритмічним завданням, ігри на музично-шумових ударних інструментах; пісні, а частіше – невеличкі вистави, які містять звуконаслідування для автоматизації приголосних, чи для розвитку дихання або артикуляції.

 


Дата добавления: 2016-01-03; просмотров: 19; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!