Потреба собак в мінеральних речовинах
| Мінеральні речовини | На 1 кг ж.м., мг | |
| дорослі | молодняк | |
| Макроелементи | ||
| Кальцій | 264 | 528 |
| Фосфор | 220 | 440 |
| Калій | 220 | 440 |
| Магній | 11 | 22 |
| Сіль кухонна | 375 | 530 |
| Мікроелементи | ||
| Залізо | 1,32 | 1,32 |
| Мідь | 0,16 | 0,16 |
| Цинк | 0,11 | 0,2 |
| Марганець | 0,11 | 0,2 |
| Кобальт | 0,05 | 0,05 |
| Йод | 0,03 | 0,06 |
| Фтор | 0,08 | 0,16 |
Важливим компонентом живлення тварин є також вода. В організмі дорослої собаки в нормі 60% води, в тому числі 35% в середині клітин та 25% в позаклітинних рідинах.
В нормальних умовах потреба дорослих собак у воді становить біля 40 мл на 1 кг живої маси, а у молодняку – в 2-3 рази більше. Кількість випитої води залежить від навколишньої температури, фізичного навантаження та характеру годівлі. В середньому дорослій собаці необхідно біля 1 літру води за добу.
Корми для собак, раціони, режими і техніка годівлі
При годівлі собак використовують корми тваринного і рослинного походження, а також різні кормові добавки – мінеральні, вітамінні, біологічно активні, смакові та інші.
За своїм походженням собаки відносяться до хижаків, тому основними і обов’язковими для них є корми тваринного походження – м’ясо і м’ясні субпродукти, молоко і молочні продукти, риба і рибні відходи, яйця та інші.
М ’ ясо. Самий поживний корм. В раціоні собак його повинно бути не менше 25-30% енергетичної поживності раціону. Можна використовувати конину, баранину, пісну свинину, м’ясо диких звірів, птахів, гризунів, морських звірів. Сире м’ясо більш корисне від вареного і його слід згодовувати не менше 20-25% від загальної кількості в раціоні.
|
|
|
М’ясні субпродукти. Сюди відносяться печінка, нирки, легені, серце, мозок, язик, селезінка, рубець, сичуг, летошка, діафрагма, трахея, голова, вим’я, м’ясна обрізь, ноги, хвости, стравохід, губи, вуха. Субпродукти в раціонах собак можуть займати до 30% за енергією. Всі субпродукти від здорових тварин без ознак порчі згодовують в сирому вигляді.
Кістки. Трубчаті кістки містять біля 20% кісткового мозку із високим вмістом жиру в якому є 47% олеїнової кислоти. Кістки згодовують собакам починаючи з 2-3-місячного віку. Не можна давати кістки собакам після тривалого голодування, після шлунково-кишкових захворювань, не дають трубчаті кістка птиці цуценятам. Кістки використовують для варіння бульйонів а також в якості додаткового корму та лакомства в сирому вигляді. Краще і безпечніше додавати в корм собакам кісткове борошно.
Кров. Свіжа кров містить понад 20% повноцінного, добре перетравного білку. Її можна згодовувати в сирому, вареному та консервованому вигляді. Свіжу кров великої рогатої худоби, коней та овець в перші 3-5 годин її одержання, а кров свиней та інших тварин після 5-годинного зберігання треба варити. Висушену кров (кормовий альбумін) добавляють до раціону дорослих собак в кількості не більше
|
|
|
50 г на добу.
М’ясо-кісткове борошно. Це цінне джерело високо цінного білку та мінеральних речовин для собак. Його готують із субпродуктів, вибракуваних туш, а також із туш тварин, що загинули від незаразних хвороб. В ньому міститься до 50% білку та 25% мінеральних речовин, переважно кальцію та фосфору.
Молоко та молочні продукти. В раціонах собак вони можуть замінювати частину м’яса. В молоці є всі поживні речовини необхідні тваринному організму. Особливо цінне молоко для цуценят, вагітних та лактуючих самиць, а також для хворих та схудлих собак.
При низькій молочності самиці, цуценятам починають згодовувати коров’яче молоко з 3-4-денного віку, а в нормі – з 15-20 дня, починаючи з 50 г і доводячи в 3-місячному віці до 400-500 г на голову за добу. Вагітним та лактуючим сукам згодовують до 1 кг молока за добу.
Збиране молоко (відвійки), сир, сироватку, сколотини добавляють до рослинних кормів, які після цього краще поїдаються.
|
|
|
Всі молочні продукти не слід зберігати в оцинкованому посуді. Сполуки молочної кислоти з цинком викликають у тварин катар слизових оболонок шлунково-кишкового тракту та язву.
Риба та рибні відходи. Ці продукти є джерелом повноцінного білку, крім якого в них є добре засвоювані жири, вітаміни А, D, макро- та мікроелементи.
Для годівлі собак використовують дрібну рибу, малопридатну для харчування людей за смаковими і іншими показниками, але доброякісну і не зіпсовану.
В більшості видів риби міститься фермент тіаміназа, що приводить до В1- авітамінозу. Через це сиру рибу слід чередувати в раціонах з другими продуктами та з перервами. Деякі види риби (мерлан, хек, минтай, сайда, пікша) містять триметиламіноксид, який зв’язує залізо і викликає тяжку форму анемії. Таку рибу слід варити, або добавляти в раціони препарати заліза.
Найбільш придатне для годівлі рибне борошно з вмістом не більше 10% жиру та 22% золи.
Цуценятам для попередження рахіту згодовують рибний жир від кількох крапель до 1 столової ложки після 2-місячного віку. Зберігати цей продукт слід в темному місці, так як при світлі вітамін D переходить в токсичний токсістерол.
|
|
|
З кормів тваринного походження собакам згодовують яйця, а також тваринні жири – сало, масло, комбіжир. Жири згодовують найчастіше в холодну пору року додатково до основного раціону по 20-25 г на добу.
Корми рослинного походження. Ця група кормів займає в раціонах собак велику питому вагу і складає для дорослих тварин 60-70% добової потреби в енергії. Із рослинних продуктів використовують зернові злаки у вигляді борошна, хліба, крупи, а також овочі, коренебульбоплоди, зелені корми і частково зерна бобових (соя, горох).
Овес, ячмінь, пшениця, просо, кукурудза, гречка і рис характеризуються високим вмістом вуглеводів, вітамінів групи В і фосфору. Для годівлі собак використовують житній та пшеничний хліб по 200-300 г на добу для дорослих собак, добавляючи його в молоко, супи, або в натуральному вигляді. Із крупів варять каші, кращими з яких є вівсяна та рисова. Перлову, ячмінну та кукурудзяну крупи краще використовувати в суміші з пшоном та вівсяною крупою.
Овочі та коренебульбоплоди є важливим джерелом вітамінів, мінеральних речовин, цукру, крохмалю, органічних кислот, пектинових речовин, фітонцидів.
Овочі та коренебульбоплоди в раціони собак повинні включатись до 8-10% загальної енергії раціону. Найчастіше собакам згодовують картоплю, моркву, капусту свіжу і квашену, буряк, салат, щавель, молоду гичку моркви, буряків, а також молоду люцерну. Собаки неохоче їдять ці корми, тому їх додають до каш чи супів, картоплю та буряк варять в складі каші чи супу. Для дорослих собак добова норма картоплі становить 200 г, а інших овочів та зелені – до 100 г. Собаки охоче поїдають варений гарбуз без шкурок та насіння. Корисно додавати в раціон невелику кількість (10-15 г) часнику і цибулі.
Кормові добавки. Найчастіше використовують дріжджі, вітамінні препарати, фосфорнокислий кальцій, гліцерофосфат, висушену та розтовчену шкаралупу яєць, перепалені кістки, кухонну сіль в кількостях, що задовольняють потреби тварин у відповідності до норм годівлі. Кухонну сіль дорослим собакам добавляють до раціону 10-15 г, підсосним цуценятам при підгодівлі – 0,5 г, після відлучення 5-8 г на добу. Фосфорнокислий кальцій (преципітат) а також мелену шкаралупу яєць згодовують кобелям-плідникам, вагітним та лактуючим сукам по
2-3 г при кожній годівлі, цуценятам – по 0,5-1 г на добу.
В останні роки в Україні все більше використовуються собако- водами-любителями фірмові, переважно імпортні, повнораціонні гранульовані сухі комбікорми і вологі консерви. Відношення до них собаководів різне, що часто пов’язане з їх ціною та недоброякісністю через перевищення строків зберігання.
Складання раціонів в організації годівлі собак має велике значення, так як обмін речовин і енергії змінюється під впливом природи кормових продуктів та їх взаємосполучень. Раціон повинен відповідати потребі організму в енергії, поживних та біологічно активних речовинах. Складати його слід із кормів, що відповідають природі і смаку тварин.
При складанні раціону в першу чергу необхідно визначити кількість енергії, білку, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин і вітамінів, які потрібні собаці на добу в залежності від статі, віку, фізіологічного стану та інших факторів, а потім підібрати різноманітні корми в кількості, що задовольняє потреби тварини.
Об’єм раціону залежить від консистенції корму. При годівлі вологими раціонами з вмістом води 70-75% в середньому слід давати 45 г корму, а при годівлі сухим кормом з вмістом води 8-10% - 28 г на 1 кг живої маси.
Під режимом годівлі розуміють час і кількість годувань, а також кількість і якість розподілу кормів на протязі доби. Не слід раптово змінювати режим годівлі і склад раціону, при необхідності треба вводити зміни поступово на протязі 4-5 днів.
Годівля молодих собак різного віку та дорослих сук і псів при різних фізіологічних станах суттєво відрізняється як за рівнем годівлі, так і за набором та якістю кормів, а також за режимом згодовування кормів.
Особливості годівлі псів-плідників. Самців в період спокою годують за нормами і режимом дорослих собак. Їх слід підтримувати весь час в так званих здорових заводських кондиціях. До початку періоду в’язок самці повинні бути в хорошому тілі. Вгодованість, але не ожиріння, здоров’я, рухливість і статева активність – головні ознаки правильної годівлі і запорука успішного використання плідників.
При кожній садці пес виділяє 10 мл (до 40 мл) сім’я з концентрацією сперматозоїдів 0,05-0,1 (до 1) мільярда в 1 мл. В спермі багато білку, мінеральних речовин (зокрема хлору), ферментів та інших біологічно активних речовин. На якість сперми впливає загальний рівень годівлі, достатнє забезпечення білком, вуглеводами, мінеральними речовинами та вітамінами.
При підготовці до в’язки та в період статевого використання кількість енергії в раціоні збільшується в 1,5 рази при відповідному збільшенню білку та інших компонентів живлення у відповідності з деталізованими нормами годівлі. Підготовку самців розпочинають за місяць-півтора до початку статевого використання. Особливу увагу слід звертати на якість білків. До 70% в раціоні повинні складати білки тваринного походження. В цей час окрім м’яса корисно кобелю давати в кінці годівлі одне куряче яйце, корисно також включать в раціон сиру печінку, багату вітамінами. Згодовують також салат, щавель, кропиву.
Годувати пса слід 2 рази за добу, а при використанні – 3 рази: до в’язки в 8,13,18 годин, після в’язки – не раніше як через 2-3 години.
Особливості годівлі вагітних (щінних) сук. Середня тривалість вагітності (щінності) у сук становить 62-63 доби з відхиленнями від 58 до 65 діб. Плодовитість у сук різних порід залежить від віку, умов годівлі та утримання. В середньому родиться 3-6 цуценят, у службових порід родиться 6-7 цуценят (іноді 10-12 до 20). Повноцінна годівля самок є необхідною умовою для нормального розвитку плоду. Недостатня чи незбалансована годівля веде до загибелі частини ембріонів або розвитку слабих, нежиттєздатних цуценят.
Потреба самиць в енергії в перший період вагітності збільшується в 1,2-1,5 разів, в другий – в 1,5-2 рази в порівнянні з потребою в період спокою.
В раціон вагітних самиць необхідно включать свіже м’ясо і м’ясні субпродукти, молочні корми, різні крупи, овочі, тваринні жири, мінеральні і вітамінні препарати, а також м’які кістки. В раціон вагітних самок корисно включати печінку, зелень, терту моркву, кісткове борошно, крейду, солі заліза, рибний жир. Не слід утримувати вагітних сук на чисто м’ясному чи молочному раціоні. Такі продукти як чорний хліб, картоплю, горох, кисле молоко можна давати в невеликих кількостях.
Щінну суку з третього тижня вагітності слід годувати не менше 3 разів, а починаючи з 7-го тижня – не менше 4 разів за добу. Суп з мінеральними добавками слід давати 2 рази – вранці і вечором. В третю і четверту годівлю дають молоко з хлібом або варене м’ясо. Через добу собаці згодовують небагато сирого м’яса.
Особливості годівлі лактуючих сук. Період лактації у сук продовжується 4-6 тижнів. Необхідно слідкувати, щоб новонароджене цуценя обов’язково отримало молозиво матері, в противному випадку приплід нерідко гине.
Кількість молока, що виділяється в різні періоди лактації не однакова. До 20-го дня лактації кількість молока наростає, потім поступово знижується.
В молоці сучки міститься більше 7% білку, 8% жиру, 4% лактози.
В перші 6 годин по закінченню родів сучці ніяких кормів давати не слід, крім води. В послідуючі 2 дні годівля повинна бути помірною, легко перетравними кормами невеликими порціями 5-6 разів на добу. Це може бути м’ясний бульйон, рідкий суп з рисом, манною чи вівсяною крупою ті небагато білого хліба розмоченого в молоці. На четвертий день раціон повинен відповідати нормі і годують суку не менше 3 разів на добу. Консистенція корму повинна бути рідкою, що сприятиме синтезу більшої кількості молока.
Годівля цуценят. Розвиток цуценят, починаючи з їх появи на світ і до кінця підсосного періоду, особливо в перші 2 тижні, залежить головним чином від правильної годівлі лактуючих сук. В перший тиждень цуценята ссуть не менше 12 разів за добу, в другий – 8 разів, до 4-го - 6 разів і перед відлученням – 4-5 разів. Підгодівлю цуценят починають з двотижневого віку, а при великій кількості цуценят чи мало молочності матері – з недільного віку. Підгодівлю починають свіжим підігрітим молоком, краще козячим, овечим або коров’ячим з добавкою одного яйця на 0,5-1 л молока.
Спочатку молоко дають із соски, а після відкривання очей – з неглибокої посудини, куди з часом добавляють трохи білого хліба та готують на молоці рідку манну кашу.
З тритижневого віку дають м’ясо, молоко, рисовий відвар, манну кашу за 3-4 прийоми. Пізніше варять суп на м’ясному бульйоні, а також по 20-25 г на добу дрібно порізаного вареного м’яса.
Через місяць після родів у сучки знижується молочність і з цього часу цуценят підпускають до неї 3-4 рази за добу, а в проміжках 4-5 разів їх підгодовують молоком з білим хлібом, вівсяним чи рисовим супом і сирим та вареним м’ясом.
Відлучають цуценят від матері в 40-45 днів, скорочуючи кількість ссань та поступово збільшуючи розміри підгодівлі. Контролем повноцінності годівлі можуть служити середньодобові прирости живої маси цуценят : для дрібних порід – 15-20 г, середніх – 50 г, крупних – 150-170 г. Віднятих від матері цуценят годують 6 разів, у віці 2-4 місяці – 5 разів, в 4-5 місяців – 4 рази, в 5-6 місяців – 3 рази, в 6-8 міс – 2 рази і поступово переводять на раціони дорослих собак.
З 2-3 місячного віку корисно давати додатково до раціону хрящі і крупні („сахарні”) кістки. Не слід давати кістки риби, трубчаті кістки птиці та харч з гострими приправами – оцтом, гірчицею, перцем тощо.
Особливості годівлі службових собак. Службових собак використовують як сторожових, пошукових, прикордонних, пастухових та на інших службах. Для нормальної життєдіяльності і ефективної роботи цим собакам необхідна додаткова енергія в порівнянні з непрацюючими собаками. Чим важча робота собаки тим більше енергії, поживних і біологічно активних речовин вона потребує. Це також залежить від натренированості собаки, втоми, конституції та індивідуальних особливостей. При виконанні легкої роботи потреба в енергії збільшується на 30%, при середній – в 2 рази, при важкій – в 4 рази в порівнянні з нормою підтримуючої годівлі.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 26; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!