Корми, їх підготовка, режим і техніка згодовування



Основні корми для нутрій - це зерно злакових і бобових, продукті його переробки, комбікорми, їхній склад найбільше відповідає потребам тварин: високий рівень легкозасвоюваних поживних речовин (крохмаль - 60-70 %, протеїн - 8-12 %) при низькому вмісті клітковини.

Дорослі тварини з'їдають за добу у різні періоди по 150-200 г зерна з одночасним споживанням інших кормів. У практиці найчастіше використовують ячмінь, кукурудзу, овес, жито, а також пшеничні висівки. Овес і грубі висівки згодовувати молодняку до 4-місячного віку недоцільно, оскільки тварини у цьому віці з'їдають саме зерно, а плівки, частки кормів залишають.

З метою компенсації нестачі зерна до складу раціону вводять влітку високоякісну траву, взимку - трав'яне борошно, коренеплоди білкові корми та мінеральні добавки.

Для зменшення втрат, поліпшення поїдання, перетравлювання та засвоєння поживних речовин зерно необхідно подрібнювати, зволожувати або замочувати у воді (краще теплій) упродовж 8- 12год.

Дорослим тваринам зерно бобових можна згодовувати по 5-10 г, 2-6-місячному молодняку - по 5-10 г на добу. За більших даванок можливі запори, здуття, аборти. З метою підвищення перетравності протеїну зерно краще згодовувати вареним, подрібненим, у суміші з - іншими кормами.

Нутріям дають макуху і шроти переважно із соняшнику або льону. Малопридатна бавовникова макуха, оскільки містить отруйну речовину госсипол та багато клітковини (30-45%). Перед згодовуванням макуху чи шрот подрібнюють і змішують з іншими концкормами. Норма для молодняку і дорослих тварин — по 10-50 г щодоби.

Кормові дріжджі молодняку і дорослим нутріям дають по 5-15г на добу. Якщо тваринам згодовують за нормою білкові корми рослинного (зерно бобових, макуха) і тваринного походження, то даванка кормових дріжджів не обов'язкова. Частково ними можна замінювати наведені корми.

Корми тваринного походження, які застосовують у годівлі нутрій — це м'ясо-кісткове, кров'яне борошно, кров, субпродукти, рибні відходи, збиране молока, прісноводні молюски тощо. Оскільки м'ясо-кісткове і риб'яче борошно крім білка, багате на фосфор і кальцій (співвідношення 1:2), то при його згодовуванні у достатніх кількостях мінеральні добавки не потрібні. Замість цих кормів нутріям можна згодовувати варені субпродукти кількістю, що в 3 рази перевищує масу сухих кормів тваринного походження.

За тривалого дефіциту повноцінного білка самки погано запліднюються, абортують, загризають приплід, який народжується слабким, повільно росте і від якого одержують шкурки низької якості.

Корми тваринного походження нутрії охоче поїдають у складі мішанок кількістю близько 25% відносно енергетичної поживності раціону і добре їх засвоюють. Але економічно доцільно згодовувати їм не більше 5-6% тваринних кормів від енергії раціону, зважаючи на високу вартість і дефіцит таких кормів.

Частка соковитих кормів (насамперед коренеплодів) у структурі раціонів нутрій найбільша: звичайно на одну частину маси сухих зернових дають одну - дві частини і коренеплодів більше, що складає 300-500 г на одну голову за добу для дорослих тварин. За нестачі концкормів зазначена кількість може бути доведена до 1 кг.

Нутріям згодовують буряки кормові, напівцукрові чи цукрові, столові, моркву, брукву, турнепс і куузику, інколи капусту кормову або качанну, огірки, помідори, щавель, салат, баштанні, відходи фруктів, гичку.

Соковиті корми позитивно впливають на апетит, стан здоров'я і продуктивність звірів. Але самі коренеплоди й овочі не можуть задовольнити потребу тварин у поживних речовинах та енергії.

Можна згодовувати відходи бурякоцукрового і виноградного виробництв — свіжі або висушені жмаки й жом, замінюючи ними в раціоні до половини маси коренеплодів.

Інколи частку коренеплодів замінюють на доброякісну сиру картоплю у кількості по 100-200 г на голову за добу (дорослим тваринам). Більші даванки картоплі викликають розлад травлення або отруєння через наявність у бульбах, особливо позеленілих та пророслих, отруйної речовини соланіну (до 0,5%). При проварюванні картоплі він видаляється з водою. Варені бульби охоче поїдаються тваринами і краще перетравлюються. У цьому разі такий корм використовують як замінник зерна за енергетичною поживністю в об'ємі повної норми. Але такий спосіб підготовки до згодовування потребує суттєвих додаткових витрат енергії та затрат праці.

Згодовувати нутріям коренебульбоплоди у кількості, що перевищує 15-20% енергії раціонів, економічно невигідно, оскільки одиниця їх обмінної енергії у 1,5-2,0 раза дорожча, ніж зерна.

Силосовані корми вважаються малопридатними для нутрій, бо погано ними поїдаються й перетравлюються.

На зелені корми може припадати 15-30% обмінної енергії раціонів. Вартість її одиниці орієнтовно така ж сама, як і зерна, але в кілька разів менша, ніж коренебульбоплодів.

Траву для нутрій скошують до початку цвітіння рослин і згодовують зразу, не зберігаючи в купах, щоб запобігти її зігріванню і погіршенню якості.

Перестояну (багату на клітковину) траву тварини їдять погано споживаючи замість неї більше концкормів. У разі відсутності останніх вони голодують. Велика кількість залишків трави ще не є ознакою ситості нутрії.

Дорослій тварині на добу дають 300-400 г бобово-злакової суміші, з якої вона вибирає й з'їдає лише 200-300 г. Разом із концентрованими кормами свіжа травосуміш у помірній кількості добре поїдається нутріями і позитивно впливає на їхню продуктивність

Рекомендується згодовувати сіяні бобові (горох, кормові боби, конюшина, еспарцет), злакові (ячмінь, кукурудза, жито, суданська трава, цукрове сорго) трави та бобово-злакові суміші. Невелике поголів'я нутрій можна забезпечити іншими зеленими кормами. Зокрема згодовують лободу, кульбабу, подорожник, осот польовий, іван-чай, гречку, ряску, підводні частини і кореневища рогозу, тростини та інших болотних рослин, а також у невеликій кількості листя й кору дерев, кущів.

До найменш поживних для нутрій грубих кормів належать гілки дерев, сіно, сінне й трав'яне борошно, оскільки вони містять багато клітковини (20-30%) і погано поїдаються й перетравлюються.

На раціонах, збалансованих за основними поживними речовинами і енергією, нутрії добре ростуть і розмножуються без грубих кормів (вони не потрібні їм і для сточування різців).

Грубі корми слід згодовувати невеликими даванками кількістю 5-10% обмінної енергії раціону, або по 10-30 г відлученому молодняку і 30-50 г дорослій тварині на добу. Більшу кількість, наприклад, сіна (навіть високої якості), нутрії не поїдають, а перетирають зубами й затоптують.

Трав'яне борошно слід згодовувати у складі мішанок або гранульованого комбікорму кількістю 10-20% за масою.

Наприкінці зими у кормах та організмі тварин значно знижуються рівень і запаси вітамінів, зокрема А, В. Тому з метою запобігання захворюванням і зниженню продуктивності нутрій (насамперед вагітних і лактуючих) у цей період до раціонів треба додавати відповідні препарати у визначених кількостях, дотримуючи рекомендацій щодо їх застосування.

Добова норма вітаміну А для молодняку після відлучення (на одну голову) становить 50-1000 МО, для дорослих тварин - 1500-2500 МО, або відповідно каротину 0,5-1,0 та 1,5-3,0 мг. Норма вітаміну В орієнтовно у 5 разів менша, ніж вітаміну А.

Як взимку, так і влітку нутрії повинні одержувати з розрахунку на одну голову за добу 0,5-1,5 г кухонної солі. За достатньої даванки риб'ячого чи м'ясо-кісткового борошна кальцієві і фосфорні мінеральні добавки не потрібні. Якщо раціони дефіцитні за кальцієм, то до їх складу вводять відповідну кількість крейди, вапняку або травертину. При нестачі фосфору і кальцію — згодовують кісткове борошно, кормовий преципітат або трикальційфосфат по 0,5-1,0 г на одну голову за добу.

Годувати тварин слід за певним добовим графіком.

 

Лекція 15

Годівля пушних звірів

Ондатра – небольшой полуводный грызун, напоминающий водяную крысу. Большая чать ее жизни проходит в воде. Она хорошо адаптирована к этой среде, может находиться в воде до 5 минут, поедает много водяной зелени болотных растений даже под водой

Длина кишечника ондатры в 7 раз превышает длину тела. В толстой кишке зверька идет пищеварение, в слепой – сложные микробиологические процессы. Зубы получили название самозатачивающихря т.к. верхняя пара резцов постоянно трется о нижнюю и постоянно стирается.

    Кроме растительных кормов ондатра потребляет небольшое количество рыбы, моллюсков, беспозвоночных животных. Птиц и птенцов ондатра не трогает, даже если они гнездятся в непосредственной близости от ее жилища.

    Важную роль в жизни ондатры играет сжатый с боков хвост ондатры, который помогает ей в плавании а также выдполняет роль терморегулятора.

Беременность ондатры длится 25-26 дней, лактация – месяц и более. Ондатры – очень заботливые мамы. Число щенков от 8 до 12 .

Ондатра плохо переносит сильные морозы. При температуре 25-30 С, если негде укрыться, она погибает за несколько минут. В природе ондатра переносит морозы в норных жилищах под водой.

Ондатре свойственна капрофагия, что является дополнительным источником поступления в организм кальция фосфора, калия, натрия, марганца, меди, цинка и др. элементов.

По этой биологической особенности ондатру лучше содержать в бетонных или цельнометаллических клетках, в которых сохраняются каловые массы и поддерживается высокая влажность.

    В принципе ондатра к кормам неприхотлива, но гораздо требовательнее нутрии. Летом ее кормят зелеными травянистыми растениями (одуванчик, аир, кувшинка, цикорий, щавель, хвощ рогоз, тростник, кукурузу, суданскую траву, яблоки, морковь, овес).  Хорошо ест ветки ивы, яблони, груши и других фруктовых деревьев. Несколько хуже ондарта потребляет картофель, люцерку, огурцы, кабачки, свеклу и капусту.

Некоторые звероводы закладывают ондатре корма один раз в неделю. Не надо препятствовать ей, если она закладывает кормовые запасы. Это ее биологическая потребность.

.   Особо любит ондатра зерно восковой спелости (пшеница, ячмень, овес, кукуруза в початках, просо, горох. Остатки зерна спрятанніе зверьками в подстилку, там разбухают и поедаются ею позже с большой охотой.

    Зимой ондарте необходимо давать морковь и яблоки. Из сочных кормов ондарта получает витамины и микроэлементы. Их надо давать до тех пор. пока в природе не появится свежая зелень.

    Зверьки охотно поедают крупяную кашу на молоке, куски хлеба, сухари

    Ондатру можно также кормить кроличьими полнорационніми гранулами в сочетании с корнеплодами и зеленой растительностью.

    При кормлении ондатрі важно помнить следующее:

- Все корма должны быть качественными, без пыли и грязи. В природе ондатра тщательно моет коорма в воде.

-  Растения наилучше поедаются свежими.

-  Наиболее питательное то сено, которое заготовлено в период цветения.

- В рацион должны входить и травянистые, и концентрированные корма

- В приусадебных хозяйствах кормить зверьков можно вволю.

- Для утоления жажды зимой ондатре ставят теплую воду или бросают в клетку снег или лед (горсть-две).

- Кормят зверьков в одно и то же время: зимой – 1 раз в сутки, летом – утром и вечером.

- Сочные корма желательно делить и раскладывать, чтобы не провоцироватьт драк.

Ориентировочные рационы кормления ондатры различных половозрастных групп в разные сезоны года при клеточном содержании (с учетом потерь) приведены в таболице 1.

Таблица 1

Примерные рационы кормления ондатры

в условиях клеточного содержания(г/гол в сутки)

 

 

Наименование корма

 

Весна-лето

 

Осень - зима

 

взрослые молодняк взрослые молодняк
Сено злаково-бобовое - - 15-20 10-15
Ивовые ветки с листьями     10 5-7
Свекла кормовая     30-35 20-25
Морковь кормовая - - 30-40 20-30
Зерносмесь 25-40 20-30 15-20 20-25
Рыбная или м'ясо-костная мука 3-4 2-3 1-2 1-2
Мел, фосфат кормовой 1 1 0,5 1
Соль поваренная 0.5-1 0,4-0,8 0,5 0,4
Хвоя мелкоизмельченная - - 2-4 2-3
Зеленая трава 200-250 150-200 - - -
         

Зверовод должен помнить, что высококачественный мех ондатры можно получить только при обеспечении высококачественного кормления полноценными кормами. Разнообразное и богатое кормление ондатры служит гарантией хорошего роста размножения и доброго здоровья.

    Лучшике сроки забоя ондатры – конец декабря – середина марта, когда закончена линька и мех – густой и прочный. О начале линьки говорит потускнение волосяного покрова и свалянность меха.

    Следует сказать и о том, что мясо ондатры – очень вкусное нежное и высококалорийное. Оно не имеет никаких посторонних привкусов. тот зверек невероятно чистоплотен.

                                  Годівля байбаків

 

    Байбак легко пристосовується до різних кормів, що робить його зручним для утримання в неволі. Оскільки звірок не створює на зиму кормових запасів, то їх варто закладати у клітки на випадок, коли звірок проснеться.

    Байбаки мають спокійний норов і між ними існують стабільні мирні відносини. Біля викладеної їжі, як у клітках, так і у вольєрі, одночасно може живитися кілька звірків, один звірок може доїдати їжу після іншого. Не з’їдений корм звірки не ховають, а залишають відкритим.

    Важливим моментом у розведенні байбака є те, що період його просинання, вагітності і щеніння співпадає з періодом інтенсивної вегетації кормових рослин у природі. І головне: відпадає потреба заготовляти та зберігати значні запаси кормів на зимівлю, оскільки взимку байбаки сплять.

    Годувати байбаків бажано ніжними молодими, м’якими, соковитими вегетативними частинами рослин, як це відбувається у природних умовах.

    У кліткових умовах їжею для байбака можуть бути майже всі корми, які споживають кролі, нутрії, велика рогата худоба, вівці. Влітку в присадибних господарствах байбака можна годувати морквою, буряками, яблуками, грушами, травами, зібраними при обробці власного огороду. Звірки надають перевагу кульбабі. Особливу увагу важливо надавати кропиві як культурі, багатій на вітаміни та бобовим. Байбаки також охоче споживають зелену масу люцерни, конюшини, люпину, соняшнику, кукурудзи.

    Байбакам можна згодовувати всяке різнотрав’я, навіть бадилля картоплі в обмеженій кількості.

    Із злакових культур байбаки охоче поїдають ячмінь, пшеницю, жито. Байбакам можна давати капусту, огірки, помідори, гарбузи, кавуни.

    Байбаки охоче споживають комбікорм. Для підвищення стійкості до захворювань звіркам доцільно регулярно згодовувати кормові дріжджі. Корми тваринного походження бажано давати в кількості 5-10% від калорійності раціону. До цієї групи входить: молоко, м’ясокісткове борошно, риба, прісноводні молюски, залишки тваринних шлунків і т.д. Для кращого поїдання ці корми варто згодовувати в суміші з зерновими.

    Із вітамінних преміксів для байбаків бажано використовувати пушновіт. Норма згодовування цієї добавки – 0,1-0,2 г на 100 г комбікорму. В якості вітамінних кормів можна уводити до складу добового раціону подрібнену хвою.

    У раціон байбаків потрібно вводити також мінеральні добавки: кухонну сіль, крейду, кісткове борошно, деревний попіл.

    Байбаків необхідно напувати якісною водою.

    Річний цикл життя байбаків можна умовно розділити на 3 періоди: репродуктивний – березень – червень; підготовка до зими – липень – вересень; зимова сплячка – жовтень – лютий. Вагомою біологічною відмінністю байбаків від інших тварин є те, що взимку обмін речовин у них істотно уповільнюється, що пов'язане з їх зимовою сплячкою.

    При виробленні режиму годівлі байбака необхідно враховувати ритми його добової активності. Краще годувати звірків двічі на день: вранці та увечері. Вранці закладають переважно свіжі зелені корми, перед вечором – комбікорм (краще - у гранульованому виді) або зерносуміш. Залишки не з’їдених розмоклих концентратів потрібно прибирати щодня.

    Підготовка кормів до згодовування полягає в очистці їх від сторонніх домішок, небажаних включень, бруду та гнилі, термічній обробці та змішуванні. Термічна обробка запобігає занесенню інфекцій та патогенної мікрофлори. Крім того, розпарене зерно та каші споживаються звірками більш охоче.

    Соковиті корми поїдаються в сирому вигляді, лише картоплю потрібно варити. Перед згодовуванням коренеплоди потрібно очистити від бруду та гнилі і нарізати кусочками по 100-150 грамів.

    Трави краще подавати свіжими, після збирання. Грубі частини рослин байбаки майже не їдять.

    У таблиці приведені орієнтовні норми годівлі байбака.

 

    Орієнтовна добова потреба в кормах дорослого байбака

 

               Назва кормів Добова потреба на 1 гол., г
Комбікорм, зерно, зерновідходи                    120
Коренеплоди, овочі, фрукти                     100
Зелена маса, стебла кукурудзи                     300
Сіль кухонна                     1,5

 

ЛЕКЦІЯ 15


Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 35; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!