Потреба дорослих собак в енергії, кДж
| Жива маса | на 1 кг живої маси | на голову за добу |
| 1 | 523 | 523 |
| 2 | 440 | 880 |
| 3 | 397 | 1192 |
| 4 | 370 | 1479 |
| 5 | 350 | 1749 |
| 6 | 334 | 2005 |
| 7 | 322 | 2251 |
| 8 | 311 | 2488 |
| 9 | 302 | 2718 |
| 10 | 294 | 2941 |
| 15 | 266 | 3986 |
| 20 | 247 | 4946 |
| 25 | 234 | 5847 |
| 30 | 223 | 6704 |
| 35 | 215 | 7526 |
| 40 | 208 | 8319 |
| 45 | 202 | 9087 |
| 50 | 197 | 9834 |
| 55 | 192 | 10563 |
| 60 | 188 | 11275 |
| 65 | 184 | 11973 |
Потреба цуценят в енергії на 1 кг живої маси за добу, кДж
| Вік цуценят | кДж за добу |
| 1 тиждень | 817 |
| 2 тижні | 922 |
| 3-4 тижні | 1026 |
| 1-2,5 міс. | 1110 |
| 2,5-3,5міс. | 838 |
| 3,5-5 міс. | 587 |
| 5-7,5 міс. | 544 |
| 7,5-9 міс. | 419 |
| 9-13 міс. | 419 |
Величезне значення в житті собак мають білки і амінокислоти. Білок повинен постійно надходити з кормом, оскільки він безперервно розходжується, а без нього тварини гинуть. Білки корму необхідні для побудови тіла молодняку, для відновлення зношених тканин у дорослих тварин, для синтезу молока у лактуючих самок. Білки діють в організмі як ферменти або є частиною ферментів, гормонів, захисних тіл. Білки в якості електролітів приймають участь в підтриманні водно-солевої рівноваги в організмі і сприяють транспортуванню ряду речовин.
Загальна недостача білку проявляється зменшенням вмісту сечовини в загальному азоті сечі та зменшенням кількості гемоглобіну в крові. При довготривалому азотному голодуванні знижується ферментативна функція печінки, а в сечі значно зростає кількість амінного азоту, який не може засвоїтись через недостаток ферментів.
|
|
|
Надлишок білку для собак також шкідливий, так як може стати причиною токсичних явищ при яких частіше всього ушкоджується печінка. При підтримуючій годівлі (в спокої) і хорошому підборі білкових кормів з достатнім вмістом незамінимих амінокислот собак можна годувати виключно рослинними раціонами. Потреба собак в білку і амінокислотах в середньому на 1 кг живої маси на добу приведена в таблиці.
Потреба собак в білку і амінокислотах
| Показники | дорослі | цуценята |
| Білок, г | 4,5 | 9 |
| Амінокислоти, мг : | ||
| аргінін | 70 | 270 |
| гістідін | 60 | 250 |
| лізин | 60 | 210 |
| ізолейцин | 80 | 330 |
| лейцин | 110 | 370 |
| валін | 85 | 300 |
| триптофан | 15 | 60 |
| метіонін | 70 | 190 |
| треонін | 55 | 60 |
| фенілаланін | 65 | 140 |
Серед органічних речовин в раціоні собак максимальну питому вагу займають вуглеводи цукор, крохмаль та клітковина. Вони можуть займати до70% загальної енергії раціону. Але годівля собак одними лише вуглеводами через 30-40 днів призводить до загибелі тварин.
Цукор і крохмаль належать до легкозасвоюваних вуглеводів і під впливом ферментів шлунково-кишкового тракту вони перетворюються на глюкозу окислення якої в організмі пов’язане з утворенням значної кількості адиназинтрифосфорної кислоти (АТФ), яка є унікальною формою енергії для забезпечення різних фізіологічних функцій організму. Глюкоза забезпечує енергетичне живлення нервових тканин, вона легко перетворюється в жир при її надлишку. Глюкоза є безпосереднім джерелом утворення глікогену, який регулює рівень цукру в крові. Збіднення печінки на глікоген веде до виникнення жирової інфільтрації і дистрофії печінки. Клітковина погано перетравлюється, але вона відіграє суттєву роль в стимуляції перистальтики кишечнику та у формуванні калових мас.
|
|
|
Оптимальна потреба дорослих собак в цукрах і крохмалі 9 г та клітковини 1 г на 1 кг живої маси, цуценят – відповідно 14 і 1,5 г.
Значення жирів в живленні собак визначається вмістом в них життєво необхідних жирних кислот та їх високою калорійністю в порівнянні з іншими поживними речовинами. Такі жирні кислоти, як лінолева, ліноленова і арахідонова, є незамінимими факторами живлення. Ліпіди (жири) в якості структурного матеріалу входять до складу клітин тваринного організму. Арахідонова кислота входить до складу структури клітинних і субклітинних мембран. Вона може синтезуватись в організмі із лінолевої кислоти, а остання може надходити в організм лише з кормом. Мінімальна потреба лінолевої кислоти для собак є 2 г на голову за добу. Така кількість її міститься в 10 г рослинної олії.
|
|
|
В організмі собак ліпіди відіграють роль основної поживної речовини. Відкладений під шкірою жир захищає собаку від холоду. Жирові відкладення мають особливо велике значення при голодуванні тварин – при витраті жирових відкладень у собаки лише серце і мозок залишаються майже незмінними, а м’язи зменшуються на 30%, забезпечуючи підтримку життя.
Середня фізіологічна потреба в ліпідах у собак становить 20-25% від загальної калорійності раціону. Мінімальна потреба – 1 г на 1 кг живої маси.
Окрім білків, жирів і вуглеводів в раціоні собак повинні бути в достатній кількості вітаміни.
Вітамін А (ретинол) – потреба собак складає 100-200 МО на 1 кг живої маси, не менше 1/3 вітаміну та 2/3 каротину (1 МО відповідає 0,3 мкг чистого вітаміну А або 2 мкг каротину). При недостачі вітаміну А в організмі відбувається інтенсивне ороговіння (кератинізація) епітеліальних тканин, спостерігаються патологічні зміни в шкірі і слизових оболонках дихальних шляхів, травного тракту та відтворювальної системи.
|
|
|
Вітамін D (кальціферол) – потреба становить 7-10 МО на 1 кг маси тіла. У молодих тварин, вагітних та лактуючих ця потреба збільшується. Вітамін D приймає участь в регулюванні кальцієвого і фосфорного обміну, в рості і мінералізації кістяка, прискорює всмоктування кальцію в кишечнику. Його недостача супроводжується виникненням рахіту у молодняку, остеомаляції у дорослих тварин. Великі дози вітаміну D (1тис.МО на 1 кг маси тіла) є токсичними для собак.
Вітамін Е (токоферол) – мінімальна потреба в середньому є 2 мг на 1 кг живої маси. Підтримує нормальний стан функцій розмноження, розвиток поперечнополосатої мускулатури, резистентність еритроцитів до гемолізу, клітинне дихання, нейтралізує токсичні речовини жирового обміну, запобігає окисленню вітаміну А, м’язової дистрофії. В останньому випадку собакам додатково згодовують почергово препарат вітаміну та селеніт натрію (0,1 мг на 1 кг сухої речовини корму).
Вітамін К (філлохінон) – антигеморагічний вітамін. Мінімальна потреба – 30 мкг на 1 кг живої маси. При недостачі спостерігається під-шкірна і інтрам’язова геморагія.
Вітамін С (аскорбінова кислота) – потреба собак становить біля 0,1 мг на 1 кг живої маси. Вагітним і лактуючим норму збільшують на 25-50%. Важкі форми С-авітамінозу характеризуються різким підвищенням проникливості судинної стінки, що призводить до масових крововиливів в шкіру, суглоби, внутрішні органи.
Вітамін В1 (тіамін) – відіграє важливу роль у вуглеводному обміні, при його дефіциті розщеплення вуглеводів зупиняється на стадії піровиноградної кислоти, яка проявляє токсичну дію на нервову систему і м’язову діяльність. Потреба собак – 20-30 мкг на 1 кг живої маси.
Вітамін В2 (рибофлавін) – приймає участь в окислювально-відновлювальних процесах, у вуглеводному, жировому обміні та в обміні амінокислот. Добова потреба – 40 мкг дорослим та 90 мкг молодняку на 1 кг живої маси. При авітамінозі спостерігається випадання шерсті, депігментація волосся, блювота, кров’яний пронос м’язова слабкість.
Вітамін В3 (пантотенова кислота) – добова потреба – 0,05 мг дорослим та 0,2 мг молодняку на 1 кг живої маси. Авітаміноз викликає патологічні зміни в центральній нервовій системі, ендокринних органах і шкірі. Симптоми подібні до В2 – авітамінозах.
Вітамін В4 (холін) – добова потреба 33-35 мг на 1 кг живої маси. Приймає участь в обміні фосфоліпідів сірковмісних амінокислот. Входить до складу ацетилхоліну, який є передавачем нервового збудження. Захищає печінку від жирової інфільтрації та сприяє виділенню надлишкового жиру з печінки. Синтезується в організмі із метіоніну.
Вітамін В5, РР (нікотинова кислота) – потреба 0,24 мг для дорослих і 0,4 мг молодняку на 1 кг живої маси. Входить до складу коферментів окислювально-відновлюваних ферментів дегідрогеназ. Вони окислюють молочну, яблучну, глютамінову та інші кислоти, що приймають безпосередню участь в білковому, жировому, вуглеводному та енергетичному обмінах. При авітамінозах – пелагра, „блектонг” (чорний язик).
В6 (пиридоксин) – потреба 20-50 мкг на 1 кг живої маси. Приймає участь в обміні амінокислот, побудові фосфорилази, синтезу арахідонової кислоти із лінолевої. При авітамінозі – ураження епідермісу та слизових оболонок (себорея, стоматити, глосит), дегенерація серцевого м’язу, анемія.
Вітамін В12 (цианкобаламін) – потреба від 0,7 до 5 мкг на 1 кг живої маси. Приймає участь в кровотворенні, роботі кісткового мозку, біосинтезі нуклеїнових кислот, активує білковий обмін.
Не менш важливе значення в життєдіяльності тварин відіграють мінеральні макро- та мікроелементи. Їх середня потреба наведена в таблиц.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 27; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!