Вибір електромагнітного контактора для кола живлення



Виберемо електромагнітний контактор для кола живлення електродвигуна АИР 200 М2.

Умови вибору:

Uп.ном³U1ном,

де Uп.ном – номінальна напруга контактора.

Іп.ном³І1ном,

де Іп.ном – номінальний струм контактора.

Uк..ном = Uкер,

де Uк..ном – номінальна напруга котушки контактора; Uкер – номінальна напруга кола керування.

Вибираємо контактор фірми SchneiderElectricLC1 D95 [6, ст. 5].

Дані контактора: Uп.ном = 660В; Іп.ном = 95А; Uк..ном = 125В.

Перевіримо контактор на пусковий струм: 6 ×Іп..ном = 6 ×95 = 670А.

Умова 6 Іп..ном³Іпвиконується.

 

Вибір електромагнітного контактора для кола живлення

Виберемо провід для живлення шафи керування асинхронним електроприводом.

Номінальний струм установки

Умова вибору:

Ітр.доп. ³ ,

де Ітр.доп– тривало допустима сила струму проводу.

Ітр.доп. ³ 84,3А.

За довідником Марченко [3, ст. 38] вибираємо провід АПВ, площею поперечного перерізу 35 мм2, струмом Ітр.доп. = 115А.

Налаштування конфігурації перетворювача частоти

Проведемо налаштування перетворювача частоти Altivar.

Час розгону електродвигуна до номінальної швидкості 6,24с, час зупинки 2,1с.

Заходимо в пункт меню SEt, де налаштовуємо параметри АСС = 1,4, dEC = 1,2.

Фрагмент структурної схеми

алгоритму перетворювача частоти(Рис. 20)

 

Розроблення схеми керування електроприводом

 

Розробимо схему керування електроприводом, який працює в режимі повторюваних циклів відповідно до заданої траєкторії руху.

Таблиця 2

Комбінації сигналів на входах LІ частотного перетворювача

Інтервал часу Вихідна частота L11 L12 L13 L14 L15
0–t2 f11 0 1 1 0 0
t3– t5 f14 0 1 0 0 1
t6– t9 f12 1 0 0 1 0
t10– t12 -f13 0 1 1 1 0
t13– t15  f11 1 0 1 0 0
t16 0 0 0 0 0 0

 

Рис. 21. Релейно–контактна схема керування електроприводом

Вмикання котушок КМ1, КМ2, КМ3, КМ4, КМ5 відповідає подачі сигналів на входи частотного перетворювача LI 1, LI 2, LI 3, LI 4, LI 5. В схемі застосована кнопка SB1 без самоповернення.

Реле часу КТ 1задає проміжок часу, який відповідає тривалості одного циклу t16S = 23,775с.

Таблиця 3

Налаштування реле часу

Позначення на схемі Витримка часу
КТ1 t16S = 23,775c
КТ2 t2S = 3,41с
КТ3 t7S = 10,13с
КТ4 t10S = 14,635с
КТ5 t13S = 19,89с
КТ6 t15S = 23,37с

Рис. 22. Фрагмент безконтактної схеми керування електроприводом

Таблиця 4

Взаємозв’язок елементів та сигналів на схемах

Позначення елементів на релейно-контактній схемі Позначення сигналів на безконтактній схемі
SB1 a
KV1 Р1
КТ1 t1
КТ2 t2
КТ3 t3
КТ4 t4
КТ5 t5
КТ6 T6
КМ1 LI1
КМ2 LI2
КМ3 LI3
КМ4 LI4
КМ5 LI5

 

Програмування технологічного контролера

 

КонтролерMaxyConFlexy є універсальним вільно програмованим контролером для керування різними виробничими процесами. Призначений для побудови багатофункціональних систем автоматизації.

Контролер здійснює керування будь-якими технологічними процесами за програмою користувача. Програма створюється користувачем в спеціальному прикладному середовищі “Конфігуратор FBD” за допомогою бібліотеки FBD блоків, а також набору спеціальних користувацьких блоків і функцій. Програма записується в контролер за допомогою flash-карти формату SD (SecureDigital). Функціональні особливості контролера при цьому будуть визначатися записаною програмою і її режимом роботи.

Контролер має можливість створення архіву роботи алгоритму, а також збереження його на SD–карту. До контролера може бути підключено до 8 модулів розширення (МС ADAD, МС ADxD або МC ADxx). Вбудований мережевий інтерфейс Ethernet (MODBUS-TCP) при допомозі модуля МІ–RS–485 зовнішнього мережевого інтерфейсу RS–485 дозволяє об’єднати контролери в мережу або підключити їх до систем диспетчеризації. Модуль встановлюється з лівого боку приладу. Зв’язок модуля з приладом забезпечується за допомогою ІЧ–порту. На одну лінію інтерфейсу RS–485 можна підключити до 32-х пристроїв.

Всі входи контролера – конфігуровані. Тип входу (дискретний або аналоговий) можна налаштувати на етапі написання алгоритму роботи контролера в редакторі програм.

Для запису програми в контролер в редакторі програм “Конфигуратор FBD” необхідно відкрити відповідну програму та вибрати пункт меню Програма “Подготовить к записи”. Далі зберегти отриманий файл на flash-карту та вставити її в спеціальне розняття контролера. Запис програми в контролер здійснюється в наступній послідовності:

– натиснути клавішу “F2” на лицевій панелі контролера для переходу в інженерне меню;

– клавішею “F1” включити фокус;

– встановити фокус на елемент запису програм і натиснути “Enter”;

– обрати записану на flash-карту програму і натиснути “Enter”.

 

Виконаємо програмування технологічного контролера відповідно до розробленої безконтактної схеми керування електроприводом.

1. Запускаємо “Редактор программ”.

2. У вікні “Выборконтроллера” у випадаючому списку обираємо контролер MaxyConFlexy.

3. Натискаємо “ОК”.

4. Наводимо курсор на зображення аналогового входу ADI ­0.1 і натискаємо праву клавішу мишки.

5. У вікні. що відкриється, обираємо “Свойства”.

6. У вікні, що відкриється, в полі “Тип датчика” у ви падаючому списку обираємо “Дискретный”.

7. Натискаємо “ОК”.

8. У бібліотеці функціональних блоків обираємо “Стандартные блоки” відповідно до розробленої безконтактної схеми керування електроприводом.

9. З’єднуємо блоки між собою та з відповідними виводами контролера.

10.  Виконуємо налаштування блоків.

11.  Лівою клавішею мишки натискаємо на кнопку “Выйтииз блока” панелі інструментів.

12.  Підключаємо до дискретного входу ADI ­0.1 блок “Дискр.конст” із бібліотеки “Стандартные блоки” ®“Константы”.

13.  Викликаємо меню подвійним натисканням лівою клавіші мишки на зображенні блоку та встановлюємо параметр 1.

14.  Лівою клавішею натискаємо на кнопку “Назад” панелі інструментів.

15.  Запускаємо розроблену програму в режимі налагодження, послідовно натиснувши на кнопки панелі інструментів “Режим отладки”, “Пуск”.

Рис. 27. Фрагмент FBD–діаграми контролера MaxyConFlexy

Висновок

Курсова робота по дослідженню електроприводу технологічного обладнання з теоретичними питаннями та практичними розрахунками має на меті навчити студента за наданими методичними рекомендаціями по вибору потужності електродвигуна привода мостового крана. Побудувати механічну характеристику і навантажувальну діаграми вибраного двигуна. Також завдання ставилося таким чином, щоб розглянути перехідні процеси електропривода при відпрацюванні ним заданої траєкторії руху з допомогою програми MATLAB >Simulink. Відпрацьовано методику програмування перетворювача частоти та технологічного контролера.

         Вибрано двигун для підйомного механізму з потужністю Р=45 кВт, що забезпечує підйомні характеристики та задовольняє умові (M max>Мном, 2320>2254.4). У математичній моделі системи керування насосною установкою побудовані графіки перехідних процесів при зміні напору, частоти обертання, електромагнітного моменту при стабілізації тиску, відповідно за якими прослідковуємо правильність розрахунків (підбору) всіх необхідних параметрів, характер зміни перехідних процесів. Це дає змогу нам бачити можливі помилки при обрахунках (роботи установки) і подальше виправлення недоліків. В тому числі виконано проектування частотного електропривода оскільки сучасних технологічних і виробничих процесах електродвигуни з частотними перетворювачі досить широко застосовуються, що вимагає від спеціаліста інженера електротехніка розумітися в даному питанні та налагоджувати роботу таких пристроїв. Загалом мета курсової роботи досягнута.

 


 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 476; Мы поможем в написании вашей работы!






Мы поможем в написании ваших работ!