Допустимі рівні звукового тиску, рівня звуку
І еквівалентного рівня звуку на постійних робочих місцях
(ГОСТ 12.1.003-83) і громадських спорудах(ГОСТ 12.1.036-81)
| Приміщен-ня, робочі місця і робочі зони | Рівні звукового тиску (дБ) в октавних смугах із середногеометричними частотами (Гц) | Рівні звуку і екві-вале-нтні рівні шуму | |||||||
| 63 | 125 | 250 | 500 | 1000 | 2000 | 4000 | 8000 | ||
| Приміщення програ-містів обчислюваль-них машин, прийому хворих у медпунктах | 71 | 61 | 54 | 49 | 45 | 42 | 40 | 38 | 50 |
| Приміщення управ-ління, робочі кімнати | 79 | 70 | 68 | 63 | 55 | 52 | 50 | 49 | 60 |
| Постійні робочі місця та робочі зони у виробничих примі-щеннях і на території підприємства | 99 | 92 | 86 | 83 | 80 | 78 | 76 | 74 | 85 |
| Зали кафе, ресторанів, їдалень (вдень) | 73 | 66 | 59 | 54 | 50 | 47 | 45 | 43 | 55 |
| Торгові зали під-приємств торгівлі | 79 | 70 | 63 | 58 | 55 | 52 | 50 | 49 | 60 |
У шумомірі (Шум-1м та ін.) звук, який сприймається мікрофоном, перетворюється в електричні коливання, які після підсилення, коректування і випрямлення реєструються стрілковим приладом.
Вібрація– процес розповсюдження в пружних тілах механічних коливань з амплітудою 0,003 …0,5 мм. Вібрація приводить в коливальний рух тіло людини. Особливо шкідливими для людини є коливання з резонансними частотами 6 … 9 Гц. Розрізняють вібрацію загальну і місцеву.
|
|
|
- загальна вібрація викликає тремтіння всього тіла людини;
- місцева – надає коливального руху лише окремим частинам тіла (руки, передпліччя, ноги).
Систематична дія на людину загальних вібрацій може бути причиною вібраційної хвороби. Локальні вібрації викликають деформацію та зменшення рухливості суглобів.
Вібрації в огороджувальних конструкціях приміщень і на робочих місцях виникають внаслідок роботи технологічного устаткування. Найчастіша причина вібрації – обертання з великою швидкістю деталей, центр тяжіння яких зміщений відносно геометричної вісі. У цьому випадку виникає «биття», яке передається на основу машини чи механізму. Локальні вібрації створюються, наприклад, під час роботи з ручним віброінструментом.
Вібрація характеризується:
ü частотою коливань,
ü амплітудою зміщення (вібропереміщенням),
ü коливальною швидкістю (віброшвидкістю),
ü коливальним прискоренням (віброприскоренням).
Показник вібраційного навантаження на робітника формується із таких параметрів:
ü віброприскорення чи віброшвидкість,
ü діапазон частот,
|
|
|
ü час дії вібрації.
Для санітарного нормування і контролю вібраційного навантаження використовують середньоквадратичні значення віброприскорення чи віброшвидкості, а також їх логарифмічні рівні в децибелах (дБ).
Нормований діапазон частот встановлюється :
· для локальної вібрації у вигляді октавних смуг із середньо-геометричними значеннями частот від 1 до 1000 Гц;
· для загальної вібрації – октавних і 1/3 октавних смуг із середньо-геометричними частотами від 8 до 80 Гц.
Час дії на працівників вібрації, який вимірюється в хвилинах або годинах, приймається як неперервний чи сумарний.
Гігієнічна оцінка вібрації, яка впливає на людину, здійснюється одним з методів, встановлених в ГОСТ 12.1.012-90 «Вібраційна безпека. Загальні вимоги безпеки». Так, якщо вібраційне навантаження на працівника виражається через спектр вібрації, нормованими показниками є середні квадратичні значення віброприскорення (віброшвидкості) або їх логарифмічні рівні у вказаних вище смугах частот. Норми показників вібраційного навантаження на працівника наведені у вказаному стандарті.
За санітарними нормами вібрації поділяються на категорії:
1 – (небезпечно);
2 – (границя зниження продуктивності праці);
|
|
|
3 типу «а» – (границя зниження продуктивності праці);
3 типу «б» – (комфорт).
Вібрації категорії 2 виникають, наприклад, під час роботи виробничого транспорту, який розташований на підлозі; 3 типу «а» - під час роботи електричних машин, вентиляторів. Вібрації категорії 3 типу «б» характерні для обчислювальних центрів, приміщень управління, конторських приміщень, здоровпунктів.
У випадку загальної технологічної вібрації (категорія 3 тип «б»), яка передається на робочі місця в складах, їдальнях і деяких виробничих приміщеннях, де немає машин, які генерують вібрацію, наведені в ГОСТ 12.1.012-90 чисельні значення норм віброприскорення чи віброшвидкості повинні бути помножені на 0,4, а значення їх рівнів – зменшені на 8 дБ.
Контроль вібрації на робочих місцях здійснюється під час їх атестації, періодично, за вказівкою (вимогою) санітарних служб. Вібраційні характеристики ручних машин контролюють не рідше одного разу на рік.
Вібрації вимірюють вібрографами відповідно до ГОСТ 12.4.012-83 «ССБП. Вібрація. Засоби вимірювання та контролю вібрації на робочих місцях. Технічні вимоги».
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 613; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!