Стилі керівництва (лідерства)
Стиль керівництва – пов'язаний з поводженням керівника, його мисленням, рисами характеру, набір прийомів, з використанням різних типів влади й методів управління.
Розрізняють:
· Авторитарний або деспотичний;
· Демократичний;
· Ліберальний;
1. Авторитарний стиль керування полягає в тому, що вся повнота влади перебуває в керівника й всіх рішень приймаються їм одноосібно, без врахування думки підлеглих. Авторитарний стиль керування необхідний у кризовій ситуації, коли рішення повинні прийматися швидко й бути чітко скоординовані, що значно утрудняється в умовах колективної діяльності по розробці рішень.
Позитивні моменти:
· не вимагає особливих матеріальних витрат:
· дозволяє швидше налагодити взаємодію між співробітниками й підрозділами.
Негативні моменти:
· придушує ініціативу;
· вимагає громіздкої системи контролю за роботою персоналу;
· підвищує ступінь бюрократизму.
2. Демократичний стиль припускає делегування керівником частини своїх повноважень підлеглим і прийняття рішень на колегіальній основі.
Позитивні моменти:
· стимулює творчу діяльність;
· знижує невдоволення співробітників від ухвалених рішень, тому що вони приймаються спільно;
· підвищує мотивацію праці;
· поліпшує психологічний клімат на підприємстві й задоволеність від виконаної роботи.
Негативні моменти:
· не здійснюється твердого централізованого контролю;
|
|
· відповідальність за виконання може довго перекладатися;
· затягається процес прийняття рішень і їхнього виконання.
3. Ліберальний стиль являє собою керування без участі керівника. Працівники надані самі собі, доводиться розраховувати на їхню дисциплінованість.
Особливості.
· Даний стиль керування можливо використовувати при високій кваліфікації працівників і низькому рівні підготовки керівника.
· Підлеглим надається повна воля, що може привести до анархії.
Тема 7.
Лідерство – процес переважно несилового впливу в напрямку досягнення групою або організацією своїх цілей.
Комунікації в організації - це процес обміну інформацією між людьми в організації, між організаціями й зовнішнім середовищем, а також способи забезпечення такого обміну.
Види комунікації:
· Між організацією й зовнішнім середовищем;
· Між персоналом у межах рівня керування;
· Між керівником і підлеглим;
· Між різними рівнями керування;
· Між підрозділами організації.
Конфлікти й стреси в організації
Конфлікт в організації – такий стан, що заважає працівникам продуктивно виконувати свої обов'язки у зв'язку з відсутністю згоди, суперечками в інтересах, ролях, ворожості у відносинах один з одним.
|
|
Конфлікт виконує дві функції:
· Конструктивну, коли в результаті підвищується ефективність організації;
· Деструктивну, коли приводить до зворотного результату.
Ознаки, що характеризують умови виникнення конфлікту:
· Наявність не менш двох сторін, що мають контакт один з одним;
· Взаємна несумісність цінностей і намірів сторін;
· Поведінка, спрямована на знищення планів і руйнування намірів іншої сторони;
· Протиставлення дій однієї сторони діям іншої;
· Застосування сили з метою вплинути на поведінку іншої сторони в небажаному напрямку.
Види конфліктів
Внутріособистісний конфлікт або конфлікт рівнів психіки – рольовий конфлікт, коли до людини пред'являються суперечливі вимоги з приводу того, яким повинен бути результат його роботи, або коли виробничі вимоги не погоджуються з особистими потребами або цінностями.
Міжособистісний конфлікт – боротьба керівників за обмежені ресурси, капітал або робочу силу, час використання встаткування або узгодження проекту.
Конфлікт між людиною й групою
Міжгруповий конфлікт
Причини конфліктів в організації
Розподіл ресурсів – ресурси завжди обмежені, Керівництво вирішує як їх розподілити найбільш ефективним образом. Але люди завжди хочуть більшого.
|
|
Взаємозалежність обов'язків - можливість конфлікту існує там, де одна людина або група залежать при виконанні завдання від іншої людини або групи.
Певні типи організаційних структур – можливість конфлікту зростає при матричній структурі управління, де порушується принцип єдиноначальності. Розбіжність з метою – імовірність конфлікту збільшується коли організація розбивається на підрозділи. Тому що спеціалізовані підрозділи самі формулюють свої цілі й можуть приділяти більшу увагу їхньому досягненню, ніж цілям всієї організації.
Розбіжність у цінностях – бачення ситуації залежить від прагнення до певної мети. Люди можуть розглядати тільки ті аспекти ситуації, які сприятливі для їхньої групи й власних інтересів.
Розбіжності в життєвому досвіді й манері поведінки – зменшують ступінь взаєморозуміння й співробітництва між представниками різних підрозділів.
Погані комунікації – керівництво не може сповістити підлеглих про зміни і їхні причини, нездатність керівництва довести до підлеглих точний опис службових обов'язків.
Методи вирішення конфліктів
Існують два методи керування конфліктною ситуацією: структурний і міжособистісний. В основу структурних методів входить:
|
|
· Роз'яснення вимог до роботи;
· Використання координаційних і інтеграційних (технологій) механізмів;
· Встановлення загальорганізаційних комплексних цілей;
· Використання системи винагород.
Міжособистісні стилі рішення конфліктів:
· Відхилення, свідомий вихід з конфліктної ситуації;
· Згладжування, поведінка, спрямована на запобігання виникненню конфліктних ситуацій;
· Примус, стиль, що примушує прийняти певну точку зору за всяку ціну. Ознака авторитарного стилю керівництва;
· Компроміс, часткове прийняття точки зору іншої сторони.
Поняття стресу
Стрес – стан внутрішнього дискомфорту в працівника організації, що виникає або внаслідок конфлікту, або у зв'язку з відчуттям неповної здатності працівника відповідати займаної посади, повноваженням стосовно конкретних завдань.
Тема 8.
Інвестиційний менеджмент – це комплекс заходів і дій фізичних і юридичних осіб, які вкладають свої кошти (фінансові, матеріальні) з метою отримання прибутку.
Інвестор – це суб’єкт інвестиційної діяльності, який приймає рішення і вкладає власні, запозичені кошти в об’єкти інвестування.
Суб’єкти інвестиційної діяльності:
· Державні органи влади;
· Фізичні і юридичні особи України і інших держав;
Об’єкти інвестиційної діяльності - майно в різних формах, на яке витрачені інвестиції які використовуються для отримання прибутку:
· Основні і оборотні кошти;
· Цінні папери;
· Науково-технічна продукція;
· Інтелектуальні цінності і майнові права.
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 930; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!