Питання для самопідготовки і самоконтролю знань. 1. Види банківських послуг кредитного характеру.
1. Види банківських послуг кредитного характеру.
2. Поняття банківської таємниці.
3. Кредитоспроможність позичальника і методи її визначення.
4. Форми забезпечення кредиту.
5. Мікрокредитування суб’єктів малого бізнесу.
6. Овердрафт як кредитна послуга.
7. Особливості споживчого кредитування.
8. Іпотечний кредит та його особливості.
9. Бюро кредитних історій.
10. Колекторська діяльність на ринку позик.
11. Факторингові операції, їх зміст і економічна оцінка.
12. Лізингові операції як фінансові послуги кредитного характеру.
13. Послуги ломбардів.
14. Трастові (довірчі) операції.
15. Форфейтинг і його призначення.
16. Механізм формування доходів оферентів кредитних послуг.
Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
1. Розвиток і диверсифікація фінансових послуг на ринку позик.
2. Проблеми удосконалення короткострокового кредитування.
3. Споживче кредитування та перспективи його розвитку.
4. Проблеми удосконалення довгострокового кредитування.
5. Аналіз практики іпотечного кредитування населення.
6. Механізм формування доходів оферентів кредитних послуг.
7. Роль факторингу в розвитку кредитних послуг.
8. Сучасна практика і проблеми здійснення лізингових операцій.
9. Стан розвитку трастових послуг на ринку позик.
10. Завдання вдосконалення чинного законодавства щодо розвитку кредитних послуг.
Література:1- 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12 - 15; 16; 17; 18; 19; 20; 22; 23.
|
|
|
ТЕМА 11. Фінансові послуги на
Фондовому ринку
Методичні поради до вивчення теми
Професійна діяльність на фондовому ринку – діяльність суб’єктів господарювання, для яких вона є виключною, та банків щодо перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів та організаційному, інформаційному, технічному, консультаційному та іншому обслуговуванню випуску та обігу цінних паперів та їх похідних. Склад професійних учасників фондового ринку представлений на рис. 11.1:
Рис. 11.1. Професійні учасники фондового ринку.
На фондовому ринку можуть здійснюватись такі види професійної діяльності (рис.11.2):
Рис. 11.2. Професійна діяльність на фондовому ринку.
У ролі емітентів на фондовому ринку виступають компанії, товариства, підприємства та держава в особі національного уряду і органів місцевого самоврядування. Рефінансування бюджетів місцевих адміністрацій за допомогою випуску боргових зобов’язань вже близько ста років є нормою фіскальної політики будь-якої країни з розвиненою ринковою економікою. Перерозподіл боргових зобов’язань між різними рівнями управління дозволяє реалізувати регіональні програми, підвищує фінансові можливості місцевого самоврядування та знижує тиск на загальнодержавний бюджет.
|
|
|
Отже, ринок цінних паперів можна поділити на ринок корпоративних цінних паперів (що випускаються юридичними особами) та ринок державних цінних паперів.
На первинному ринку розміщуються вперше випущені (емітовані) цінні папери, відбувається мобілізація капіталів корпораціями, товариствами, підприємствами і запозичення коштів ними та державою; на вторинному ринку відбуваються переважно спекулятивні операції з похідними цінними паперами.
Професійна діяльність на фондовому ринку спрямована на реалізацію фінансових послуг у сфері випуску і обігу цінних паперів, управління активами інституційних інвесторів, обліку прав за цінними паперами, здійснення спільного інвестування у фінансові інструменти. Завданнями діяльності професійних учасників фондового ринку є (рис.11.3):
Рис. 11.3. Завдання оферентів фондового ринку.
Покупцями цінних паперів є як індивідуальні, так й інституційні інвестори (юридичні особи). Найбільшими інституційними інвесторами є пенсійні та ощадні фонди, страхові компанії, банки, інвестиційні фонди, трастові компанії та інші фінансово-кредитні інститути. У цінні папери також вкладають кошти корпорації, холдингові компанії, церкви, профспілки, університети тощо.
|
|
|
Розміщення цінних паперів на ринку може здійснюватися:
· безпосередньо їх емітентом;
· через посередників;
· на аукціонах.
Розміщення цінних паперів на ринку безпосередньо емітентом (прямий продаж) відбувається дуже рідко і, головним чином, тоді, коли емітент не тільки добре відомий, а й має зв’язки з можливими покупцями. Зокрема, прямий продаж набув поширення на ринку корпоративних облігацій у вигляді їх продажу безпосередньо інституційним інвесторам без публічного оголошення та відкритої передплати, а також без попередньої купівлі облігацій інвестиційним дилером. Прямий продаж дає можливість корпораціям уникнути витрат, пов’язаних зі складною процедурою публічних випусків та оплатою послуг дилерів, і, крім того, уникнути гласності.
Посередники, які беруть участь в операціях з цінними паперами, поділяються на брокерів та дилерів. Брокер зводить продавця з покупцем, одержуючи за посередництво комісійні. Дилер купує цінні папери від свого імені та за свій рахунок з метою їх перепродажу.
У ролі посередників виступають як окремі особи, так і цілі фірми, інтегруючи у своїй роботі брокерські та дилерські операції, а також комерційні банки. Спеціалізовані посередницькі фірми не мають єдиної загальноприйнятої назви. Найчастіше їх називають інвестиційними дилерами (банками, домами), біржовими і дилерськими фірмами.
|
|
|
В економічно розвинених країнах найпоширеніший спосіб розміщення цінних паперів – через інвестиційних дилерів, що мають великий досвід проведення операцій на ринку. Емітент укладає угоду з інвестиційним дилером на розміщення цінних паперів нового випуску. Спочатку дилер здійснює аналіз економічної доцільності, тобто вигідності передбачуваного випуску. Наприклад, якщо мова йде про випуск цінних паперів акціонерною компанією, він вивчає фінансовий стан компанії-емітента та перспективи її розвитку, аналізує стан галузі, в якій діє компанія, та економіки країни у цілому.
Відносини між емітентом та дилером можуть будуватися по-різному. Дилер може виступити в ролі покупця цінних паперів з метою їх подальшого перепродажу. Така купівля цінних паперів називається передплатою (андеррайтингом), а сам дилер – передплатником (андеррайтагентом).
Іноді дилер бере у емітента опціон, тобто право купити випуск. Таке право він реалізує, тільки якщо знайде покупців.
Дилер може виступати у ролі агента емітента – брокера. У цьому випадку він бере цінні папери на комісію та намагається їх продати.
Важливу роль на ринку цінних паперів та, зокрема, на ринку державних цінних паперів відіграє центральний банк держави. Разом з Міністерством фінансів та Казначейством він вирішує питання про доцільність випуску нових боргових зобов’язань, визначає умови їх обігу, розробляє заходи щодо забезпечення сталого курсу державних цінних паперів. Крім того, центральний банк, здійснюючи операції з цінними паперами на відкритому ринку, впливає на розмір резервів комерційних банків і, таким чином, на стан їх кредитної діяльності та грошового обігу. Банк купує цінні папери, коли дотримується курсу на стимулювання кредитної діяльності комерційних банків та ринку в цілому, і продає цінні папери, коли має намір обмежити активність банків.
План практичного заняття №1
Питання для обговорення:
1. Фінансові послуги на фондовому ринку.
2. Професійні учасники фондового ринку та завдання їх діяльності.
3. Діяльність з торгівлі цінними паперами.
4. Діяльність з управління активами інституційних інвесторів.
Практичні завдання
Задача 1. Курс акцій номіналом 100 грн. складав:
а) на момент купівлі: купівля – 110 грн., продаж – 120грн.;
б) на момент продажу: купівля – 240грн., продаж – 250 грн.
Визначити за ефективною ставкою простих процентів доходність операцій з акціями, купленими у кількості 100 штук та проданих через 2 роки, якщо рівень дивідендів, нарахованих за цей період, складав: за перший рік – 10 % річних; за другий рік – 15 % річних.
Задача 2.. Дивіденд на акцію компанії за рік складав 45 грн. Банківська ставка за вкладами складає 8% річних. Винагорода за ризик з точки зору покупця має складати 20% банківської ставки. Визначити теоретичну ціну акції для покупця.
Задача3. Банк оголосив, що дивіденди за його акціями за рік складатимуть 20% річних за звичайними акціями і 30% річних за привілейованими акціями. Визначити суму дивіденду на одну привілейовану акцію номіналом 5 грош.од. і одну звичайну акцію номіналом 1 грош.од.
Задача4. Дивіденд на акцію компанії за рік склав 4,5 грош.од. Банківська ставка за вкладами дорівнює 10% річних. Винагорода за ризик, з точки зору покупця, повинна бути 5%. Визначити теоретичну ціну акції.
Задача 5. Облігація номіналом 1 000 грн. куплена за курсом 90грн. і продана через 2 роки за курсом 110грн. Доход по облігації нараховується за простою ставкою процентів, що дорівнює 12 % річних. При купівлі продавцю облігацій оплачено процентний доход за 50днів.
Задача 6.Облігація банку номіналом 10 тис.грн. і терміном 5 років, проценти за якою будуть сплачуватись щорічно за ставкою 15% річних, куплена за курсом 96. Визначити загальний доход від облігації, якщо отримані проценти будуть реінвестуватися за складною ставкою 10% річних .
Задача 7. У портфелі банку знаходиться пакет облігацій номінальною вартістю 100 тис.грн. з терміном погашення через 3 роки і 20% -м річним купоном. Ринкова ціна пакета облігацій 85 тис.грн. Розрахувати ринкову, поточну та загальну доходність пакета облігацій.
План практичного заняття №2
Питання для обговорення:
- Депозитарна діяльність на фондовому ринку.
- Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку.
- Фондові індекси.
- Роль казначейських цінних паперів в управлінні державним бюджетом.
Практичні завдання
Задача 1. Ставка фінансування та інвестування, що нараховується безперервно, становить 13% річних. Ціна поставки активу, зафіксована у форвардному контракті, - 75 тис.грн. Визначити ціну форвардного контракту на 2 місяці до дати поставки, якщо форвардна ціна активу на цей момент складає 77,5 тис.грн. Зробити висновки.
Задача 2. Ощадний сертифікат номіналом 500 грн. з нарахуванням процентів за ставкою 20 % річних і терміном на півроку куплений банком за 100 днів до погашення і проданий через 40 днів. Ставка процентів по депозитам на ринку на момент купівлі і продажу складали 15% і 14% річних, відповідно. Визначити доходність даної операції для банку за ефективною ставкою простих процентів.
Задача 3. Підприємство випустило купонні облігації номіналом 1000 грн. і терміном погашення 4 роки. Щорічно по кожній облігації повинно здійснюватись нарахування купонного доходу на рівні 14% річних. Очікувана середня ринкова процентна ставка складає 13 % річних. Виплата купонного доходу планується 1 раз на рік.
Оцінити ринкову вартість облігації:
а) у момент емісії;
б) через 3 роки, якщо ринкова процентна ставка зросте на 2 п.п.
Задача 4. Використовуючи вихідні дані задачі 5, визначити дюрацію облігації при нарахуванні процентів протягом усього 4-річного терміну обігу. Зробити висновок про рівень ризику інвестування в облігації підприємства, якщо на ринку дюрація облігацій з аналогічним рейтингом становить у середньому 1,5 роки.
Задача 5. Облігація внутрішньої державної позики номіналом 100,0 тис.грн. з рівнем доходу 12 % річних і терміном погашення 3 роки придбана за курсом 97,0 тис.грн. і через рік продана за курсом 105,0 тис.грн. При купівлі облігації її продавцю виплачений процентний доход за 50 днів. Визначити загальну суму доходу, отриману покупцем облігації. Розрахувати рівень доходності даної операції за ефективною ставкою простих процентів.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 804; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!