Функція грошей як засобу обігу.

Функція грошей — це певна дія чи «робота» грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення.

Засіб обігу – це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг. Обмін товарів за допомогою грошей у цій функції здійснюється за схемою Т–Г–Т. Участь в обміні грошей надає товарному метаморфозу принципово нову якість: він розпадається на 2 самостійні акти – продаж (Т–Г) і купівля (Г–Т), які можуть відокремлюватися в просторі і в часі.

Важливою ознакою грошей як засобу обігу є те, що вони являють собою реальне втілення мінової вартості: продавець віддає свій товар покупцеві і взамін одержує гроші.

Функцію засобу обігу гроші виконують миттєво, що робить її індиферентною до форми грошей, проте не до сталості їх вартості. Адже миттєвість властива грошам як засобу обігу тільки в одному товарному метаморфозі. Тому чим старіша вартість грошової одиниці, тим міцніша внутрішня єдність товарних метаморфоз і зв'язку товаровиробників, тим сприятливіші умови для розвитку сусп. вир-ва.

Швидкий розвиток ринкових відносин, у тому числі завдяки грошам як засобу обігу, створює передумови для звуження сфери викор-ня цієї функції та якісної зміни механізму її здійснення. Альтернативою грошам являється раціонування - використання купонів, карток замість грошей. Грошовий обіг підпорядковується основному закону грошового обігу MV=PQ .

У суч. умовах викор-ня грошей як засобу обігу здійснюється переважно в роздрібній торгівлі, при наданні послуг населенню, у міжнародній торгівлі та ін. Проте і в цих сферах поступово звужується викор-ня функції засобу обігу завдяки проникненню сюди кредитних відносин, особливо в країнах з розвинутою ринковою економікою. Інфляційні процеси, що набрали широкого розмаху в період переходу до ринкового госп-ня, спричинили звуження сфери функціонування засобу обігу внаслідок переходу до бартеру. Це є кроком назад у розвитку функцій грошей, що зумовлює зниження їх ролі в розвитку економіки.

Функція грошей як засобу платежу.

Засіб платежу – це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами ек. відносин, що виникають у процесі розшир. відтворення.

Вартість платежу не завжди еквівалентна вартості товарів, реалізованих у борг, або вартості грошей, які були віддані в борг.

У міру поглиблення ек. відносин, перетворення їх у суто грошові, а н/г – в грошове та широкого розвитку кредитних і фін. зв'язків гроші як засіб платежу поступово вийшли за межі товарного обігу і стали обслуговувати погашення різноманітних зобов'язань у сусп-ві. Як платіжний засіб гроші стали здійснювати самостійний рух без прямого зв'язку з обігом товарів, обслуговувати однобічний рух вартості в процесі розширеного відтворення, зокрема при платежах у держ. бюджет та в інші централізовані фонди цільового призначення і фін-ні сусп. потреб з цих фондів, під час видачі і погашення банківських позичок тощо.

У розвинутій ринковій економіці гроші як засіб платежу обслуговують більшу частину всього ек. обороту. Сфера застосування грошей як засобу платежу дуже широка і охоплює: платежі між підпр-вами, госп. організаціями та установами за взаємними борговими зобов'язаннями; платежі підпр-в, госп. організацій та установ своїм працівникам, пов'язані з оплатою праці; платежі юр. та фіз. осіб у централізовані фін. фонди, одержання грошових коштів з цих фондів тощо.

Розширення сфери функціонування грошей як засобу платежу відбувається за рахунок сфери їх функції як засобу обігу. Проте цей процес не має будь-якого негативного впливу на економіку. Навпаки, функція засобу платежу забезпечує ширші можливості для підпр-ва, ніж функція засобу обігу, оскільки знімає з нього обмеження, які створює суто еквівалентний обмін у разі негайної оплати товарів (Т–Г), розширює маневреність коштами, тощо. Водночас у цій функції потенційно міститься загроза неплатежу, яка при реалізації в широких масштабах може спричинити грошово-кредитну кризу.

Необхідність сталості грошей у цій функції виявляється ще гостріше, бо діє фактор часу. Якщо за час користування кредитом гроші знеціняться, то кредитор не поверне позиченої ним вартості і зазнає збитків, бо він не зможе купити за повернуту суму грошей попередню кількість товарів у зв’язку з їх подорожчанням.

Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 1025; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 345 6 7 8 9 10 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!