Основні вимоги до уроку математики
Урок основна форма організації навчально-виховного процесу в школі. Це цілісний логічно завершений, обмежений в часі відрізок навчально-виховного процесу.на уроці математики вирішуються як загально-дидактичні завдання які носять навчальний характер і спеціальні корекційні завдання,що обумовлені психологічними особливостям учнів з інтелектуальною недостатністю і специфікою самого предмету. Ефективність формування математичних знань на уроці залежить від вміння вчителя вирішувати головні завдання:
Загальноосвітні
Корекційно-розвивальні
Виховні
Практичні.
Основними групами вимог до уроку є: дидактичні( чітке визначення загально-освітніх завдань уроку в цілому і його складових елементів,визначення оптимального змісту уроку згідно навчальної програми,корекційний вплив всіх елементів уроку на учня, дидактична цілеспрямованість,логічна послідовність,оптимальне поєднання фронтальної роботи з індивідуальною)
психологічні,( організація правильного психологічного налаштування,система оптимальних вимог вчителя до учнів, педагогічний такт у спілкуванні,дотримання доцільного темпу уроку.)
вимоги до організаційної сторони уроку( своєчасна підготовка робочого місця, чітке дозування навч матеріалу, дотримання послідовності частин уроку,чітка установка вчителя на завдання, завершеність етапів уроку)
вимоги до організації пізнавальної діяльності учнів ( розчленування складних завдань на окремі частини,зв'язок уроку з іншими предметами,організація індивідуального підходу)
|
|
|
Роль і місце геометричного матеріалу в системі навчання учнів з інтелектуальною недостатністю.
Вивчення геометричного матеріалу має важливе значення для розумово відсталих. Без наявності елементарних геометричних знань неможливо пристосувати таку особистість до життя у суспільному середовищі після закінчення школи.
Розумово відсталі школярі не мають можливості оволодіти систематичним курсом геометрії. У допоміжній школі вивчається лише наочна геометрія. Це обумовлено особливостями інтелектуального розвитку даної категорії учнів. Але потрібно зазначити, що формування геометричних знань у них при цьому відбувається достатньо повно і закінчено. Геометричні уявлення, над якими працюють вчителі на уроках математики та геометрії утворюють в свідомості школярів цілісну систему геометричних знань про форми предметів, їхнє розміщення в просторі, величини, вимірювальні інструменти, що дозволяє практично користуватись отриманими знаннями після закінчення школи.
Особливості вивчення геометричного матеріалу розумово відсталими учнями займались Н.Ф.Кузьміна-Сиромятникова, М.М.Перова, С.М.Попович, В.В.Єк та інші. Вони розробили та обґрунтували методику роботи по формуванню уявлень про геометричні фігури, визначили основні методи і принципи, використання яких на заняттях дає оптимальні результати. Потрібно сказати, що методика формування геометричних знань у розумово відсталих тісно переплітається з організацією такої роботи в молодших класах загальноосвітньої школи (М.Г.Моро, А.М.Пишкало, А.А.Столяр та ін.) та дошкільних закладів (Л.А.Венгер, Л.Р.Непомняща, К.Й.Щербакова та ін.).
|
|
|
Ефективність формування геометричних з'явлень у розумово відсталих школярів забезпечується правильною організацією їхнього вивчення. У молодших класах допоміжної школи вивчення геометричного матеріалу відбувається на уроках математики. Причому геометричний матеріал потрібно включати в кожен урок, тісно пов'язуючи з вивченням арифметичного. Це вносить розмаїття у навчальну діяльність, робить уроки математики цікавішими, підвищує їхню практичну спрямованість. Іноді в молодших класах доцільно весь урок присвятити знайомству з геометричними формами. Це так звані „опорні уроки”*. їхня мета - познайомити школярів із тим чи іншим геометричним поняттям. Але таких уроків у чверті повинно бути небагато. Недоцільно концентрувати вивчення геометричного матеріалу в кінці чверті або навчального року, відводячи на нього відразу декілька занять. Така організація роботи не дозволяє розумово відсталим учням його вивчити й адекватно використовувати під час практичної діяльності.
|
|
|
Усі практичні роботи з обведення, розфарбовування, креслення фігур школярі молодших класів виконують у зошитах із математики. У старших класах на уроки геометрії заводиться окремий зошит, в який вклеюють аркуші нелінованого та міліметрового паперу для формування навичок точності вимірювання й побудови фігур. У них креслення робляться олівцем, а інші записи виконуються кульковою ручкою. Робота над окремими завданнями може проводитись на окремих аркушах. Тому вчителю доцільно для кожного школяра відвести спеціальну папку, в яку складати всі виконані й оцінені роботи. Це виховує в них почуття відповідальності, формує акуратність, бережливість. Крім цього, під час виконання завдань на окремих аркушах учитель може організувати взаємоперевірку, яка дозволяє у випадку наявності значної кількості помилок і неточностей просто замінити один аркуш іншим.
|
|
|
У старших класах на вивчення геометричного матеріалу виділяється один урок на тиждень. Але досвід учителів-практиків показує, що коли його вивчення зосередити лише на цих уроках, це призводить до безсистемності в знаннях учнів. Тому досвідчені педагоги, крім проведення окремих занять, систематично включають геометричний матеріал у більшість уроків математики невеликим обсягом.
При підготовці уроку з геометрії вчитель визначає тему, чітко формулює мету, продумує освітні, корекційно-розвивальні, виховні і практичні завдання. Він заздалегідь готує наочні посібники, дидактичний матеріал, інструменти для проведення практичних робіт на дошці і в зошитах, відбирає той матеріал, який закріплюється або повторюється, продумує, які нові знання потрібно повідомити учням, над виробленням яких вимірювальних і креслярських умінь вони будуть працювати, які типи завдань і практичних робіт виконуватимуть самостійно.
Далі він виділяє основні етапи уроку, типи вправ, завдання, практичні роботи, визначає, які методи і прийоми будуть використовуватися на кожному етапі, намічає, знання яких учнів вимагають перевірки, які завдання дати тому або іншому школяреві з метою подолання індивідуальних труднощів. Педагог також продумує диференційований підхід на кожному етапі уроку з метою максимального використання індивідуальних можливостей учнів. Він обмірковує методи і прийоми контролю знань на кожному етапі, заздалегідь намічає, хто буде оцінений наприкінці уроку, готує диференційоване домашнє завдання.
Залежно від того, які форми роботи використовуються в старших класах, виділяють такі типи уроків геометрії: 1) урок повідомлення нових знань; 2) урок повторення, узагальнення та систематизації знань; 3) урок закріплення; 4) контрольний урок; 5) комбінований урок*.
Урок має структуру відповідну його типу, яка нагадує структуру уроків математики. Тому описувати структуру кожного типу уроків із геометрії ми не будемо. Зупинимось лише на характеристиці структурних елементів уроку геометрії:
1. Організація учнів на урок. Цей елемент не відрізняється від такого ж елемента уроків математики. Його основне завдання - провести нервово-психологічне розвантаження школярів після перерви, переключити увагу з попередньої діяльності, сконцентрувати її на вчителі і на навчальному матеріалі.
2. Перевірка домашнього завдання. Організація цієї форма роботи викликає певні труднощі у педагогів. Причиною цього є те, що урок із геометрії у старших класах проводиться один раз на тиждень і тому до наступного заняття школярі часто забувають те, що вони вивчали на попередньому і перевірка домашньої роботи забирає багато часу. Повторне звернення до домашнього завдання відбувається в день перед уроком. Тому рекомендується використовувати уроки геометрії як опорні, на яких школярі знайомляться з новим матеріалом, узагальнюють його, систематизують і домашнє завдання задавати з урахуванням того, що даний матеріал буде повторюватись на уроках математики протягом тижня. Якщо вчитель буде задавати геометричний матеріал на домашнє опрацювання систематично - він може попередити його швидке забування розумово відсталими. У такому випадку педагог має можливість тісніше пов'язати геометричний матеріал з арифметичним, з практичною діяльністю, причому він повторюється невеликими частинами, що дозволяє розумово відсталим школярам краще його засвоїти й усвідомити.
3. Актуалізація опорних знань дітей. Це досить важливий етап, адже він є сполучною ланкою між раніше засвоєними знаннями і новими, сприяє закріпленню матеріалу, вивченого на попередніх уроках. Його мета - визначити наявні вміння розумово відсталих учнів виконувати вимірювальні, креслярські операції, повторити властивості фігур тощо. Його організація включає в себе підбір відповідних вправ геометричного спрямування.
4. Повідомлення теми і мети уроку. Тема і мета уроку геометрії дається у вигляді постановки перед учнями життєво-важливої проблеми, яку вони не можуть розв'язати через недостатність знань. Така організація роботи поступово підводить школярів до розуміння необхідності бази певних геометричних знань для їхньої майбутньої трудової діяльності і для життя в соціальному середовищі.
5. Повідомлення нового матеріалу. На цьому етапі уроку учні знайомляться з новими фактами, які розкривають властивості геометричних фігур, з'ясовують залежності між ними, у них формуються і надалі удосконалюються навички роботи з креслярськими інструментами тощо. Новий матеріал із геометрії дається невеликими частинами й органічно включається в кожен урок з математики. Це дозволяє розумово відсталим школярам краще його усвідомити. Оскільки уроки геометрії доцільно використовувати як опорні, то новий матеріал необхідно закріплювати невелики порціями на уроках математики шляхом організації системи відтворюючих або тренувальних вправ.
6. Первинне закріплення нового матеріалу. Вчитель на уроці організовує попередній контроль якості засвоєних знань із метою недопущення формування в школярів неправильних з'явлень про геометричні фігури і їхні властивості. На даному етапі учні розв'язують завдання, аналогічні тим, які пояснював вчитель. їхню роботу потрібно контролювати і у разі потреби надавати допомогу.
7. Виконання практичних операцій. Серед практичних робіт з вивчення геометричного матеріалу значне місце відводиться кресленню. До 5-го класу учні вже повинні оволодіти навичками роботи з лінійкою, косинцем, циркулем, виконувати прості графічні роботи. Під час креслення їх потрібно навчити правильно оформлювати аркуш (зверху проводиться пряма лінія, над якою записується прізвище й ім'я учня, клас, число), на якому виконується креслення, розміщувати його симетрично відносно країв і центру, використовуються знаки ┴, <, Δ, ║, позначати фігуру відповідними літерами. Основна мета цього етапу - первинне закріплення знань, вміння виконувати графічні роботи, розв'язувати задачі геометричного змісту, користуватися під час обчислення відповідними формулами. На нього відводиться значна частина уроку, адже саме тут школярі повинні тренуватись виконувати різноманітні завдання, пов'язані з вивченим матеріалом.
8. Повторення, узагальнення й систематизація знань учнів під керівництвом учителя і в процесі самостійної діяльності. Цей етап вимагає організації достатньої кількості тренувальних вправ, виконання практичних операцій з креслення, вимірювання, обчислення периметру та площі геометричних фігур, об'єму геометричних тіл. Саме тут відбувається формування вмінь і навичок проводити їхнє порівняння, розв'язувати задачі геометричного змісту тощо. Ця частина уроку присвячується формуванню вмінь застосовувати отримані знання в різних ситуаціях, при вирішенні навчальних і практичних завдань.
9. Домашнє завдання. Обов'язкова вимога - в домашньому завданні потрібно повторювати ті види робіт, над якими школярі працювати на уроці і його обсяг не повинен перевищувати 1/3 частину роботи, виконаної на занятті. Домашнє завдання потрібно пояснити, вказати на послідовність роботи, на необхідне для його виконання обладнання.
10. Підведення підсумків уроку. Завдання цього етапу - домогтися від школярів виділення головного, про що говорилось на уроці. Якщо на початку заняття вчитель знайомив учнів з планом, то в кінці перевіряє, чи вся передбачена робота виконана. Якщо план виконаний не повністю - педагог розкриває причини цього. На цьому етапі відбувається оцінювання школярів, хоч оцінки можуть виставлятись і на будь-якому іншому етапі.
На уроках вивчення геометричного матеріалу організовується контроль та облік знань школярів. Він дозволяє педагогу визначити рівень засвоєння матеріалу для того, щоб перейти до вивчення наступних тем; врахувати недоліки подачі матеріалу методичного характеру, внести відповідні корективи з урахуванням тих труднощів, які відчувають розумово відсталі школярі.
Враховуючи недосконалість моторики розумово відсталих, оцінюючи виконані ними роботи, можна допускати наявність певних погрішностей при виконанні креслень відрізків до 1-2 мм, при побудові кутів – до 1°-2°.
Якщо окремі учні мають значні порушення моторики (паралічі, парези, гіперкінези), виражені порушення просторового орієнтування, акалькулію, важку ступінь розумової відсталості, вони працюють за індивідуальними завданнями. Оцінка при цьому виставляється не за якість його виконання, а за вміння дотримуватись правильної послідовності у побудові геометричних фігур.
Обсяг геометричного матеріалу в допоміжній школі визначається навчальною програмою, в якій чітко виділені два основні періоди. Перший період - нагромадження геометричних відомостей та елементарних уявлень і понять у молодших класах; другий - систематичне вивчення геометричного матеріалу в старших класах. Тому вивчення геометричного матеріалу, на наш погляд, доцільно розглядати окремо в кожному періоді.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 1412; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!