Особливості використання методів навчання на уроках математики
Методи: словесні,наочні,практичні.
До словесних методів відносяться: розповідь,бесіда,пояснення. В них головна роль належить живому слову вчителя. розповідь слід поєднувати з наочністю. на уроках математики,залежно від мети використовуються такі види бесіди, вступна, бесіда з повідомленням нових знань, з перевірки знань. При поясненні відбувається виклад нового матеріалу. До наочних методів відносять демонстрацію. Вони ефективні в поєднанні зі словесними. До практичних відносять, практичну роботу. самостійна робота має бути посильна, цікава, передбачати диференційований підхід.
Мета та завдання навчання математики у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
Математика належить до однієї з найважливіших дисциплін якою повинні оволодіти РВД. Мета навчання математики- сформувати систему математичних знань,умінь і навичок у РВД. Цей процес досить тривалий і складний. Також метою навчання математики є підготовка дітей до життя в навколишньому середовищі. За період навчання діти повинні оволодіти такими знаннями уміннями і навичками, які б дозволяли їм повною мірою вільно оперувати арифметичними термінами,здійснювати рахунок,обчислення,вимірювання. Завдання навчання математики у корекційній школі:
1. Формувати поняття про натуральне число,кількість,послідовність, натуральний ряд чисел,нуль,геометричні фігури, та на їх основі розвивати просторову орієнтацію,часові уявлення. Також вирішуються специфічне корекційно-розвивальне завдання, яке обумовлене психо-фізичним розвитком дітей. Його суть полягає у виправлені недоліків пізнавальної діяльності та емоційно-вольової сфери
|
|
|
Усна лічба на уроках математики.
Математика в допоміжній школі є одним з основних і найважчих учбових предметів. При цьому оволодіння учнями з вадами розвитку прийомами усної лічби є однією з головних і найскладніших завдань навчання математиці, оскільки володіння школярами навичками усних обчислень полегшує подальше оперування математичним матеріалом, розуміння сутності чисел і арифметичних дій. Тому опанування дітьми навичками усних обчислень набуває особливого значення.
Проблемою навчання усній лічбі учнів з інтелектуальними порушеннями займались Л. О. Гринько, Г. М. Дульнєв, Н. П. Кравець,
Н. Ф. Кузьміна-Сиром’ятникова, Б. Л. Мершон, М. М. Перова, В. Г. Петрова, Р. А. Сулейменова, А. О. Хилько, В. В. Ек, які підкреслюють, що оволодіння навичками усної лічби вимагає від дитини досить високого рівня розвитку пізнавальної діяльності, перш за все, логічного мислення, а також уваги, пам’яті, мовлення та інших психічних процесів.
|
|
|
Виконування вправ з усної лічби створює також емоційно позитивну ситуацію на уроках математики, викликає інтерес з боку учнів не тільки до завдань, але й до предмету в цілому. Такі завдання урізноманітнюють уроки математики і роблять їх цікавими для школярів. Не менш важливе значення усної лічби для формування у розумово відсталих школярів таких якостей, як вміння усвідомлено і цілеспрямовано працювати, вміння швидко орієнтуватись у поставленому завданні, вибирати найбільш ефективні шляхи для точного правильного його виконання.
Особливу увагу при формуванні в учнів молодших класів допоміжної школи навичок усної лічби ми приділяли дидактичній грі, в процесі якої учні, непомітно для себе, в цікавій ігровій формі виконували велике число математичних дій, вправ, легше долаючи труднощі математичного характеру. При цьому, позитивні емоції, що виникали під час гри, сприяли активізації розумової діяльності дитини, її довільної уваги, пам'яті, формуванню здатності порівнювати, зіставляти, робити виводи і узагальнення.
Проведене нами дослідження дозволяє зробити наступні висновки:
Правильна організація усної лічби не тільки має велике практичне значення, але і є одним з кращих засобів розвитку пізнавальних процесів в учнів молодших класів допоміжної школи, а також сприяє закріпленню математичних знань і математичної фразеології, формуванню в учнів математичної культури.
|
|
|
Усні обчислення повинні знаходитися в тісному зв'язку з основною темою уроку, підкоряючись його цільовій установці.
При навчанні дітей усної лічбі необхідно враховувати їх індивідуальні особливості.
У допоміжній школі на етапі усної лічби математичним іграм треба приділити більше уваги, ніж в загальноосвітній школі. Ігровий матеріал може бути використаний при усних обчисленнях:
• як засіб підвищення інтересу учнів до занять;
• як засіб розвитку мислення, уваги, пам'яті;
• як засіб розвитку кмітливості, активності, цілеспрямованості при розв’язуванні поставлених вчителем завдань.
Необхідно включати в кожен урок математики завдання на усну лічбу, що перш за все розвиває пізнавальну активність учнів з інтелектуальними порушеннями.
Проведене дослідження дозволяє намітити деякі перспективи подальшого вдосконалення навчання молодших розумово відсталих школярів навичкам усних обчислень. Вирішальне значення у виконанні цього завдання має система планування уроків математики і організація на них корекційно-виховної роботи з усної лічби. Вплив спеціальних прийомів навчання усним обчисленням значно зростає, якщо дотримуються наступні умови:
|
|
|
• неухильне здійснення принципу корекційної спрямованості навчання на етапі усної лічби;
• мобілізація підлягаючих зберіганню можливостей кожного учня, опора на найбільш розвинені позитивні якості дитини;
• застосування системи інтелектуальних операцій на етапі усної лічби з урахуванням диференційованого і індивідуального підходу до учнів;
• використання різноманітних форм (зорових, слухових, зорово- слухових) і прийомів (загальних і часткових) усних обчислень:,
• забезпечення інтересу до усних обчислень;
• своєчасне виправлення, коректування дій учнів, використання прийомів контролю, самоконтролю і самооцінки;
• оптимальне залучення учнів в предметно-практичну і ігрову діяльність.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 1503; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!