Кожен концентр має свої завдання.
У першому концентрі робота проводиться з числами 1-го десятка: відбувається ознайомлення з цифрами, усвідомлення залежності між кількістю, числом і цифрою, вивчення дій додавання і віднімання у межах 10, розв'язування простих текстових арифметичних задач на знаходження суми та залишку. В цей період учні отримують уявлення про геометричні фігури (трикутник, круг, квадрат) та геометричні тіла (куля, куб). Одночасно вони знайомляться з мірами вартості, довжини, часу. Матеріал першого концентру вивчається в 1-му класі.
Завдання другого концентру - вивчення усної та письмової нумерації чисел, засвоєння прийомів додавання та віднімання в межах 20. Учні знайомляться з їх назвами, вивчають і поглиблюють знання мір: довжини - сантиметр, метр, дециметр; об'єму — літр; часу - тиждень, доба, день, година, хвилина; маси - кілограм, вчаться визначати час за годинником, креслити відрізки в сантиметрах і дециметрах, геометричні фігури за даними вершинами. Вони знайомляться з новою лічильною одиницею - десятком, вивчають склад чисел в межах 20. -В цей час велика увага приділяється вивченню табличних випадків додавання і віднімання.
У третьому концентрі учні знайомляться з усною та письмовою нумерацією в межах 100, арифметичними діями множення та ділення, діями І та II ступенів, усними та письмовими (простими випадками) прийомами обчислень. У цей час на перший план виходить вивчення таблиці множення та ділення, адже без усвідомлення цього матеріалу школярам буде практично неможливо зрозуміти математику в наступних класах. Продовжується вивчення мір довжини, вартості, маси, часу, відбувається знайомство з геометричним матеріалом. Матеріал третього концентру вивчається в 3-4-му класах.
|
|
У четвертому концентрі школярі знайомляться з числами в межах 1000 і арифметичними діями з ними. Цей матеріал стоїть на межі між сотнею та багатоцифровими числами. У цей період учні закінчують вивчати прийоми усних обчислень і переходять до систематичного вивчення письмових обчислень. Продовжується знайомство з величинами та їхніми мірами, геометричним матеріалом. Матеріал четвертого концентру вивчається у 5-му класі.
Завданням п'ятого концентру є знайомство з числами та арифметичними діями у межах 1000000. Діти знайомляться з нумерацією багатоцифрових чисел, отримують поняття класу, вивчають множення та ділення на одно-, дво-, і трицифрові числа.
У 6-му класі учні знайомляться з нумерацією чисел в межах 10000, у 7-му - в межах 100000, у 8-му - в межах 1000000, у 9-10-му - повторюють матеріал, вивчений за попередні роки.
Потрібно зазначити, що на уроки з геометрії, починаючи з 5-го класу, виділяється одна година на тиждень. Це дозволяє організувати знайомство з властивостями геометричних фігур та тіл у певній послідовності. У цей період учні вивчають формули для обчислення периметру багатокутників, площі квадрата, прямокутника, паралелограма, трикутника, об'єму куба та паралелепіпеда, знайомляться з колом і кругом, радіусом, дугою, діаметром, сектором, січною, сегментом, хордою. Відбувається удосконалення і поглиблення знань школярів про основні міри та дії з ними, про їхні властивості, співвідношення, вивчаються прості й десяткові дроби, дії з ними, відсотки. Матеріал п'ятого концентру вивчається в 6-10-му класах.
|
|
Характеристика структурних елементів уроку математики.
У кожному уроці можна виділити основні елементи, які характеризуються різними видами навчальної діяльності. Співвідношення цих складових частин у їх послідовності та взаємозв'язку входить у поняття структури уроку, яка залежить від його основної мети, змісту навчального матеріалу, методів та прийомів навчання, вікових та індивідуальних особливостей учнів.
У допоміжній школі частіше всього використовують наступні структурні елементи на уроках математики.
1. Організація учнів на урок. На цьому етапі, який у деяких навчально-методичних посібниках називається підготовчим, відбувається, по-перше, створення робочої обстановки для ефективної діяльності на навчальний процес. Ефективним прийомом є пропозиція розгадати нескладну математичну загадку, невеличкий кросворд, ребус. Такі завдання створюють робочу обстановку, позитивно налаштовують на ефективне засвоєння навчального матеріалу. На цей етап урок}' відводиться 1 -2 хвилини.
|
|
2. Перевірка домашнього завдання. З цього етапу починається безпосередня діяльність учнів на уроці (його основна частина). Вчитель організовує її, використовуючи різні прийоми, залежно від поставленої мети. На цьому етапі він може поверхово опитати школярів з метою перевірки засвоєння матеріалу, який давався на домашнє опрацювання, проглянути зошити і впевнитись у наявності відповідних вправ. Він також може організувати більш детальний контроль знань. Така робота проводиться тоді, коли матеріал новий і ще недостатньо засвоєний. У цьому випадку перевіряються ґрунтовно знання 2-3 учнів, які викликаються до дошки, з іншими проводиться усне
опитування.
3. Усний рахунок. Він включається практично в кожен урок з математики. Матеріал для усного рахунку тісно пов'язується з основним завданням уроку, готує базу для його виконання. Він може проводитись як в усній, так і в письмовій формі, при цьому пропонуються приклади, задачі арифметичного та геометричного змісту. Але, не зважаючи на це, основною метою усного рахунку є формування навичок швидкої лічби у прямому і зворотному порядку, по одиниці і рівними числовими групами, закріплення прийомів обчислення. Тривалість цього етапу не повинна перевищувати 5-8 хвилин, адже він вимагає від учнів максимальної віддачі розумових сил. Усний рахунок, як правило, проходить у швидкому темпі.
|
|
4. Актуалізація опорних знань учнів та їхнього життєвого досвіду. Цей етап не потрібно ототожнювати з простим опитуванням школярів. Його основна мета - відтворення, виявлення раніше отриманих знань, які стануть основою для формування нових. У більшості випадків педагог на цьому етапі проводить бесіду зі школярами, прагнучи виявити знання, необхідні для вивчення наступної теми. Він може організувати нетривалий дослід, лабораторну роботу, метою якої є підведення школярів до усвідомлення необхідності засвоєння нового матеріалу. Актуалізація знань стимулює учнів, створює позитивний емоційний настрій, сприяє кращому засвоєнню знань. На цей етап відводиться 3-5 хвилин навчального часу.
5. Повідомлення теми й мети. Завдання цього етапу - познайомити школярів з темою уроку, із тими знаннями, вміннями та навичками, які вони отримають, намітити шляхи досягнення цього. На ньому вчитель знайомить учнів із планом уроку, відмічає, скільки часу відведено на його структурні елементи. Така форма роботи дисциплінує школярів, формує у них уміння цінувати час, дотримуватись порядку у роботі, правильно розподіляти свої сили. Якщо складається і записується план уроку - в кінці обов'язково потрібно вказати на його виконання. Якщо ж завдання не виконано - пояснити причини цього. Цей етап уроку займає 1 -2 хвилини.
6. Повідомлення нових знань. Цей етап - найважливіша частина в структурі уроку. Доступна і проста логіка наукових доказів, яка опирається на знання школярів є основою розуміння й усвідомлення ними нового матеріалу.
На цьому етапі вчитель використовує різноманітне поєднання методів та прийомів для реалізації поставлених завдань. При цьому потрібно добиватись того, щоб теоретичні знання підкріплювались достатньою кількістю наочності, закріплювались самостійною практичною діяльністю учнів.
На уроках математики у допоміжній школі педагог працює у двох напрямках: по-перше, дає школярам готові необхідні математичні знання; по-друге, формує у них вміння самостійно оволодівати ними та застосовувати їх у процесі практичної діяльності. У першому випадку знання даються у готовому вигляді, учні їх запам'ятовують і вчаться у потрібний момент відтворювати. Для цього використовується розповідь, пояснення, бесіда. У другому випадку навчання йде від думки - до думки. Не зважаючи на те, що організовувати роботу таким чином із розумово відсталими надзвичайно складно, вчитель повинен прагнути сформувати в них вміння працювати з абстрактними формами. На цей етап можна виділити 10-15 хвилин уроку.
7. Первинне та подальше закріплення матеріалу. Після первинного етапу в оволодінні знаннями - їхнього сприймання та усвідомлення - необхідно організувати їх узагальнення та систематизацію. Для цього вчитель підбирає систему завдань, які б сприяли закріпленню даних знань у свідомості розумово відсталих.
Закріплення математичного матеріалу організовується у два етапи. На першому етапі, етапі первинного закріплення, завдання підбираються аналогічні тим, які використовувались під час пояснення. В цей момент потрібно домогтись, щоб школярі правильно, без помилок запам'ятали матеріал. Тому педагог у процесі організації роботи на цьому етапі здійснює жорсткий контроль за їхньою діяльністю, слідкує за правильністю виконання завдань і у випадку необхідності надає допомогу або проводить додаткові пояснення. На наступних уроках, присвячених вивченню даної теми, закріплення матеріалу може проводитись і в іншому вигляді: за підручником, у процесі виконання практичних та програмованих завдань тощо. Головна мета цього етапу - формування правильних алгоритмів обчислення прикладів, креслення геометричних фігур та розв'язування задач. На нього рекомендується витрачати до 5 хвилин навчального часу.
Другий етап - етап подальшого закріплення навчального матеріалу - проводиться через узагальнення, систематизацію математичних знань, формування вмінь використовувати їх на практиці. Для цього від учителя вимагається розробити достатню кількість вправ, які б школярі виконували як під його керівництвом, так і самостійно. Для того, щоб підвищити ефективність оволодіння математичним матеріалом вчитель повинен неодноразово до нього повертатись. Постійне повторення вивченого дозволяє йому провести корекцію виявлених прогалин у знаннях.
Складність цього етапу в тому, що розумово відсталим важко самостійно виділити основні складові матеріалу, який вивчається. Часто вони запам'ятовують несуттєві деталі, плутають правила, алгоритми виконання дій і розв'язання задач. Тому вчитель повинен намітити план повторення і визначити, які запитання будуть ставитись, який матеріал відтворюватиметься по пам'яті, який - за підручником. На цей етап потрібно використовувати 7-10 хвилин уроку.
8. Домашнє завдання та підведення підсумків. Це етапи заключної частини уроку. Домашнє завдання потрібно задавати до дзвінка. Воно повинно враховувати індивідуальні можливості школярів, не містити інтелектуального перевантаження. При потребі проводиться додатковий інструктаж на предмет його виконання. У 1-му класі домашнє завдання не дається, починаючи з 2-го - учні повинні навчитись записувати його у щоденник (спочатку під керівництвом вчителя, надалі - самостійно), на що відводиться 3-5 хвилин уроку.
Підведення підсумків зазвичай проводиться в кінці уроку. Вчитель відмічає позитивні й негативні сторони діяльності як окремих учнів, так і класу в цілому. При цьому він обґрунтовує свої висновки. На цьому етапі оцінюються роботи кожного школяра. На нього відводиться 1-2 хв. уроку.
Потрібно зазначити, що дані етапи уроку з математики, а також час, відведений на їхнє проведення, можуть змінюватись за бажанням учителя в залежності від складності матеріалу, організації уроку, індивідуальних особливостей розумово відсталих школярів, мети, яку передбачає досягнути педагог.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 721; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!