Кожен концентр має свої завдання.



У першому концентрі робота проводиться з числами 1-го десятка: відбувається ознайомлення з цифрами, усвідомлення залежності між кількістю, числом і цифрою, вивчення дій додавання і віднімання у межах 10, розв'язування простих текстових арифметичних задач на знаходження суми та залишку. В цей період учні отримують уявлення про геометричні фігури (трикутник, круг, квадрат) та геометричні тіла (куля, куб). Одночасно вони знайомляться з мірами вартості, довжини, часу. Матеріал першого концентру вивчається в 1-му класі.

Завдання другого концентру - вивчення усної та письмової нумерації чисел, засвоєння прийомів додавання та віднімання в межах 20. Учні знайомляться з їх назвами, вивчають і поглиблюють знання мір: довжини - сантиметр, метр, дециметр; об'єму — літр; часу - тиждень, доба, день, година, хвилина; маси - кілограм, вчаться визначати час за годинником, креслити відрізки в сантиметрах і дециметрах, геометричні фігури за даними вершинами. Вони знайомляться з новою лічильною одиницею - десятком, вивчають склад чисел в межах 20. -В цей час велика увага приділяється вивченню табличних випадків додавання і віднімання.

У третьому концентрі учні знайомляться з усною та письмовою нумерацією в межах 100, арифметичними діями множення та ділення, діями І та II ступенів, усними та письмовими (простими випадками) прийомами обчислень. У цей час на перший план виходить вивчення таблиці множення та ділення, адже без усвідомлення цього матеріалу школярам буде практично неможливо зрозуміти математику в наступних класах. Продовжується вивчення мір довжини, вартості, маси, часу, відбувається знайомство з геометричним матеріалом. Матеріал третього концентру вивчається в 3-4-му класах.

У четвертому концентрі школярі знайомляться з числами в межах 1000 і арифметичними діями з ними. Цей матеріал стоїть на межі між сотнею та багатоцифровими числами. У цей період учні закінчують вивчати прийоми усних обчислень і переходять до систематичного вивчення письмових обчислень. Продовжується знайомство з величинами та їхніми мірами, геометричним матеріалом. Матеріал четвертого концентру вивчається у 5-му класі.

Завданням п'ятого концентру є знайомство з числами та арифметичними діями у межах 1000000. Діти знайомляться з нумерацією багатоцифрових чисел, отримують поняття класу, вивчають множення та ділення на одно-, дво-, і трицифрові числа.

У 6-му класі учні знайомляться з нумерацією чисел в межах 10000, у 7-му - в межах 100000, у 8-му - в межах 1000000, у 9-10-му - повторюють матеріал, вивчений за попередні роки.

Потрібно зазначити, що на уроки з геометрії, починаючи з 5-го класу, виділяється одна година на тиждень. Це дозволяє організувати знайомство з властивостями геометричних фігур та тіл у певній послідовності. У цей період учні вивчають формули для обчислення периметру багатокутників, площі квадрата, прямокутника, паралелограма, трикутника, об'єму куба та паралелепіпеда, знайомляться з колом і кругом, радіусом, дугою, діаметром, сектором, січною, сегментом, хордою. Відбувається удосконалення і поглиблення знань школярів про основні міри та дії з ними, про їхні властивості, співвідношення, вивчаються прості й десяткові дроби, дії з ними, відсотки. Матеріал п'ятого концентру вивчається в 6-10-му класах.

Характеристика структурних елементів уроку математики.

У кожному уроці можна виділити основні елементи, які характе­ризуються різними видами навчальної діяльності. Співвідношення цих складових частин у їх послідовності та взаємозв'язку входить у поняття структури уроку, яка залежить від його основної мети, змісту навчального матеріалу, методів та прийомів навчання, вікових та ін­дивідуальних особливостей учнів.

У допоміжній школі частіше всього використовують наступні структурні елементи на уроках математики.

1. Організація учнів на урок. На цьому етапі, який у деяких на­вчально-методичних посібниках називається підготовчим, відбува­ється, по-перше, створення робочої обстановки для ефективної діяльності на навчальний процес. Ефективним прийомом є пропозиція розгадати нескладну математичну загадку, невеличкий кросворд, ребус. Такі завдання створюють робочу обстановку, пози­тивно налаштовують на ефективне засвоєння навчального матеріалу. На цей етап урок}' відводиться 1 -2 хвилини.

2. Перевірка домашнього завдання. З цього етапу починається безпосередня діяльність учнів на уроці (його основна частина). Вчи­тель організовує її, використовуючи різні прийоми, залежно від по­ставленої мети. На цьому етапі він може поверхово опитати школярів з метою перевірки засвоєння матеріалу, який давався на домашнє опрацювання, проглянути зошити і впевнитись у наявності відповід­них вправ. Він також може організувати більш детальний контроль знань. Така робота проводиться тоді, коли матеріал новий і ще недо­статньо засвоєний. У цьому випадку перевіряються ґрунтовно знання 2-3 учнів, які викликаються до дошки, з іншими проводиться усне
опитування.

3. Усний рахунок. Він включається практично в кожен урок з ма­тематики. Матеріал для усного рахунку тісно пов'язується з основ­ним завданням уроку, готує базу для його виконання. Він може проводитись як в усній, так і в письмовій формі, при цьому пропону­ються приклади, задачі арифметичного та геометричного змісту. Але, не зважаючи на це, основною метою усного рахунку є формування навичок швидкої лічби у прямому і зворотному порядку, по одиниці і рівними числовими групами, закріплення прийомів обчислення. Тривалість цього етапу не повинна перевищувати 5-8 хвилин, адже він вимагає від учнів максимальної віддачі розумових сил. Усний раху­нок, як правило, проходить у швидкому темпі.

4. Актуалізація опорних знань учнів та їхнього життєвого досвіду. Цей етап не потрібно ототожнювати з простим опитуванням школярів. Його основна мета - відтворення, виявлення раніше отри­маних знань, які стануть основою для формування нових. У більшос­ті випадків педагог на цьому етапі проводить бесіду зі школярами, прагнучи виявити знання, необхідні для вивчення наступної теми. Він може організувати нетривалий дослід, лабораторну роботу, ме­тою якої є підведення школярів до усвідомлення необхідності засво­єння нового матеріалу. Актуалізація знань стимулює учнів, створює позитивний емоційний настрій, сприяє кращому засвоєнню знань. На цей етап відводиться 3-5 хвилин навчального часу.

5. Повідомлення теми й мети. Завдання цього етапу - познайо­мити школярів з темою уроку, із тими знаннями, вміннями та навич­ками, які вони отримають, намітити шляхи досягнення цього. На ньому вчитель знайомить учнів із планом уроку, відмічає, скільки ча­су відведено на його структурні елементи. Така форма роботи дисци­плінує школярів, формує у них уміння цінувати час, дотримуватись порядку у роботі, правильно розподіляти свої сили. Якщо складаєть­ся і записується план уроку - в кінці обов'язково потрібно вказати на його виконання. Якщо ж завдання не виконано - пояснити причини цього. Цей етап уроку займає 1 -2 хвилини.

6. Повідомлення нових знань. Цей етап - найважливіша частина в структурі уроку. Доступна і проста логіка наукових доказів, яка опирається на знання школярів є основою розуміння й усвідомлення ними нового матеріалу.

На цьому етапі вчитель використовує різноманітне поєднання ме­тодів та прийомів для реалізації поставлених завдань. При цьому по­трібно добиватись того, щоб теоретичні знання підкріплювались достатньою кількістю наочності, закріплювались самостійною прак­тичною діяльністю учнів.

На уроках математики у допоміжній школі педагог працює у двох напрямках: по-перше, дає школярам готові необхідні математичні знання; по-друге, формує у них вміння самостійно оволодівати ними та застосовувати їх у процесі практичної діяльності. У першому ви­падку знання даються у готовому вигляді, учні їх запам'ятовують і вчаться у потрібний момент відтворювати. Для цього використову­ється розповідь, пояснення, бесіда. У другому випадку навчання йде від думки - до думки. Не зважаючи на те, що організовувати роботу таким чином із розумово відсталими надзвичайно складно, вчитель повинен прагнути сформувати в них вміння працювати з абстрактни­ми формами. На цей етап можна виділити 10-15 хвилин уроку.

7. Первинне та подальше закріплення матеріалу. Після первин­ного етапу в оволодінні знаннями - їхнього сприймання та усвідом­лення - необхідно організувати їх узагальнення та систематизацію. Для цього вчитель підбирає систему завдань, які б сприяли закріп­ленню даних знань у свідомості розумово відсталих.

Закріплення математичного матеріалу організовується у два ета­пи. На першому етапі, етапі первинного закріплення, завдання підби­раються аналогічні тим, які використовувались під час пояснення. В цей момент потрібно домогтись, щоб школярі правильно, без поми­лок запам'ятали матеріал. Тому педагог у процесі організації роботи на цьому етапі здійснює жорсткий контроль за їхньою діяльністю, слідкує за правильністю виконання завдань і у випадку необхідності надає допомогу або проводить додаткові пояснення. На наступних уроках, присвячених вивченню даної теми, закріплення матеріалу може проводитись і в іншому вигляді: за підручником, у процесі ви­конання практичних та програмованих завдань тощо. Головна мета цього етапу - формування правильних алгоритмів обчислення при­кладів, креслення геометричних фігур та розв'язування задач. На нього рекомендується витрачати до 5 хвилин навчального часу.

Другий етап - етап подальшого закріплення навчального матеріа­лу - проводиться через узагальнення, систематизацію математичних знань, формування вмінь використовувати їх на практиці. Для цього від учителя вимагається розробити достатню кількість вправ, які б школярі виконували як під його керівництвом, так і самостійно. Для того, щоб підвищити ефективність оволодіння математичним матері­алом вчитель повинен неодноразово до нього повертатись. Постійне повторення вивченого дозволяє йому провести корекцію виявлених прогалин у знаннях.

Складність цього етапу в тому, що розумово відсталим важко са­мостійно виділити основні складові матеріалу, який вивчається. Час­то вони запам'ятовують несуттєві деталі, плутають правила, алгоритми виконання дій і розв'язання задач. Тому вчитель повинен намітити план повторення і визначити, які запитання будуть стави­тись, який матеріал відтворюватиметься по пам'яті, який - за підручником. На цей етап потрібно використовувати 7-10 хвилин уроку.

8. Домашнє завдання та підведення підсумків. Це етапи заклю­чної частини уроку. Домашнє завдання потрібно задавати до дзвінка. Воно повинно враховувати індивідуальні можливості школярів, не містити інтелектуального перевантаження. При потребі проводиться додатковий інструктаж на предмет його виконання. У 1-му класі до­машнє завдання не дається, починаючи з 2-го - учні повинні навчи­тись записувати його у щоденник (спочатку під керівництвом вчителя, надалі - самостійно), на що відводиться 3-5 хвилин уроку.

Підведення підсумків зазвичай проводиться в кінці уроку. Вчи­тель відмічає позитивні й негативні сторони діяльності як окремих учнів, так і класу в цілому. При цьому він обґрунтовує свої висновки. На цьому етапі оцінюються роботи кожного школяра. На нього відво­диться 1-2 хв. уроку.

Потрібно зазначити, що дані етапи уроку з математики, а також час, відведений на їхнє проведення, можуть змінюватись за бажан­ням учителя в залежності від складності матеріалу, організації уроку, індивідуальних особливостей розумово відсталих школярів, мети, яку передбачає досягнути педагог.


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 721; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!