Етапи роботи над художніми творами. Особливості їх проведення в старших класах.



1 етап: підготовка учнів до читання. Вступна бесіда повинна бути чітко організованою та короткою. В вступній бесіді можна використовувати наочні посібники, картини. Можна спиратися на уявлення учнів одержані під час екскурсії. Підготовка учнів повинна збудити інтерес до читання і надати процесу сприймання цими спрямованості.

2 етап: читання в голос творів. Основна мета читання художніх творів – вірне сприймання учнями тексту і розуміння його змісту. В процесі читання літературних текстів в старших класах використовуються ці ж шляхи що і молодших класах (усно, в голос, про себе). В старших класах читаються значно більші за обсягом тексти, тому методика робити змінюється: - якщо текст не великий і розрахований на 1 урок то доцільно перший раз читати текст вчителю при закритих книжках. – при читанні творів великих за обсягом методика змінюється: доцільно першу частину вчителю, наступну частину учні читають самостійно і останню частину читає вчитель. Використовується методика читання про себе.

3 етап: робота над змістом тексту. В роботі над змістом 1 прийомом повинен виступати прийом відповіді учнів на запитання вчителя. 2 прийом: пояснення незрозумілих слів (словникова робота). 3 прийом: переказ прочитаного в залежності від структури тексту, характеру твору використовуються різні види переказу: повний, вибірковий, стислий. 4прийом: робота з планом.

4 етап: робота над образами літературного героя.

5 етап: робота над мовою літературного твору.

6 етап: заключна робота. На останньому етапі рекомендується повне виразне читання всього твору, але це доцільно використовувати не великих за обсягом творів або віршів. Великі твори краще пропонувати учням вибіркове читання найбільш значущих частин твору.

Пояснити, у чому суть зазначених нижче схем (моделей),

 (Не можу це намалювати у ворді, але)

1 – слова з великої літери.

2 – речення з великої літери з трьох слів.

3 - слово.

4 – склад.

5 - буква.

6 – слово з 2 складів

7 – слово із 3 ,букв

Характеристика післябукварного періоду навчання грамоти та його основні завдання.  

Після букварний період у І відділенні розпочинається приблизно з 1 лютого до закінчення навчального року. Основним завданням є вироблення в учнів уміння свідомо та виразно читати тексти, навички будувати осмислені відповіді на запитання щодо змісту прочитаного, засвоєння елементарних норм правопису.

У другому півріччі 2 класу розпочинається після букварний період у ІІ відділенні. Для читання в цей період використовуються тексти « Букваря» та «Читанки» 2 класу допоміжної школи. Учні також починають знайомитися з простими реченнями: виділяти речення з тексту та усного мовлення, складати речення шляхом демонстрованих предметів та дій, запропонованих учителем слів, відповідати на запитання простим закінченим реченням,упорядкувати прості деформовані речення.

Списування як вид орфографічних вправ у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.

Списування і диктант є найпоширенішою орфографічною вправою. Вчити списуванню дітей починають в період навчання грамоті, проте під час списування РВУ допускають багато помилок. Орфографічні вміння і навички виробляються в ході виконання письмових вправ, таких як списування і диктанти. Протягом багатьох років було винайдено багато вправ, які пов’язані зі списуванням, чи які б опирались на нього, длятого, щоб списування перестало бути «сполошным» і бездумним. Більшість науковців дійшли до спільної думки, про те, що списування в спеціальній школі не повинно бути механічним; д итина повинна розуміти, що вона пише; при списуванні не повинно бути помилок, тобто списування допомагає виховувати орфографічну уважність; списування є більш ефективним, коли доповнюється іншим завданням; списуванню необхідно спеціально навчати розумово відсталу дитину. Використовують наступні види списування: списування з «прописів» і каліграфічне письмо, мета якого, оволодіння дитиною правильному написанню букв, їх поєднань, розташуванням букв у строці. Таке списування вимагає чіткого буквеного аналізу і синтезу, сприяє запам’ятовуванню образа букв і буквеного складу слова; списування з метою закріплення нових знань, з граматики або орфографії, супроводжуване завданнями з даної теми: підкреслити вивчаємі одиниці мови, вставити пропущені букви і пояснити їх написання, змінити форму слова; списування з метою повторення і закріплення всіх вивчених орфограмм з використанням різних завдань: пошук орфограмм, їх пояснення, перевірка та ін.; вибіркове списування слів з ​​певними орфограммами.


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 762; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!