Особливості методики читання різних типів оповідань у молодших класах.
Українська мова як навчальна дисципліна у загальноосвітньому навчальному закладі з інтелектуальною недостатністю.
Укр..мова є одним з основних предметів в корекційній школі. На уроках укр..мови учні вчаться писати, читати, збагачується словниковий запас, підвищується рівень загального розвитку учнів,розвиток його моральної якості. Успішно оволодіває знаннями і вміннями,забезпечує успіх учнів з інших дисциплін та їх адаптація після закінчення школи. Навчання укр..мови носить корекційну та практичну спрямованість. Корекційна спрямованість здійснюється в першу чергу в мовленнєвому розвитку дітей, так як основне завдання уроків укр..мови – це формування мови як засобу спілкування, корекційно-пізнавальної діяльності учня. На уроках укр..мови виправляється вимова, форми фонетико-фонематичного уявлення. Також на уроках укр..мови проводиться інтенсивна робота в напрямку збагачення словника учнів в усуненні невірного вживання граматичних форм та синтаксичних конструкцій.
Характеристика добукварного періоду навчання грамоти.
Цей період спрямований на корекцію сенсомоторної сфери, складних порушень мови, неправильне уявлення про оточуючий світ. Наприклад для засвоєння елементарного систематичного курсу грамоти в старших класах передбачені практичними граматичні вправи в молодших класах які спрямовані на формуванні початкових мовних узагальнень в галузі фонетики, лексики, морфології, синтаксису які в подальшому будуть базою засвоєння граматичних понять і орфографічних правил.
|
|
|
3.Система вправ на вивчення теми “Слова – назви ознак”
Тема. Слова — назви ознак предметів.
Мета. Ознайомити учнів з словами, які називають ознаки предметів, формувати вміння ставити питання до даних слів в однині і множині у середовищі назв ознак, розвивати увагу, спостережливість, збагачувати словниковий запас, виховувати бажання працювати.
1. Робота з предметними малюнками.
— Розгляньте малюнки.
— Назвіть предмети та їх ознаки за кольором.
2. Підкресли слова, що відповідають на питання (який? яка? яке? які?)
Радісний, злива, ручка, червона, довгі, сміливий, Андрійко, сумне, бігає, вузько.
3.Колективна робота
— Розгляньте малюнки.
— Прочитайте слова, які відповідають на питання який?, яка?, яке?
— Давайте їх доповнимо власними словами та запишемо їх.
Виноград (який?) солодкий, соковитий, спілий, синій, корисний.
Груша (яка?) солодка, соковита, спіла жовта, смачна.
Яблуко (яке?) солодке, соковите, спіле, червоне, кругле.
4. Добери по кілька слів, що є ознаками предметів.
Дерево (яке?) __________________ , ______________ , __________________.
Дівчинка (яка?) _______________ , __________________ , ______________.
|
|
|
5. Добери до назв предметів назви ознак:
Пташка пекучий
гніздо блакитна
небо маленьке
мороз перелітна
6.Прочитай і підкресли слова-назви ознак хвилястою лінією.
Червоні снігурі
стрибають по дворі.
4.Система вправ на вивчення теми “Слова – назви предметів”
Актуалізація опорних знань і мотивація навчання.
- Переставте букви місцями , утворіть слова.
Кажаб, шками, яркащі, їокжач, никажк.
(Жабка , мишка, ящірка , їжачок, книжка)
- Що спільного в цих словах?
- А яке слово зайве?
- Чому?
ІІІ. Оголошення теми , мети , завдань уроку.
- Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ , який називається
«Слова – назви предметів» (Записано на дошці)
- Сьогодні ми доведемо , що хоча , на перший погляд, це слово і
відрізняється від інших , все ж таки воно зовсім не зайве.
IVРобота над значенням нового матеріалу
- Що ви хочете дізнатися про слова - назви предметів?
( Як пишуться , що в них цікавого , історії , казки )
- Як ми можемо знайти відповіді на ці запитання? ( Прочитати в
підручниках, запитати в дорослих , звернутися до словників ,
довідників , попрацювати в бібліотеці)
Ігрова вправа «Закінчи речення»
|
|
|
- Коли народжується дитина , їй дають _______ ( ім’я )
- Коли народжується тварина їй дають ________( кличку )
- Коли ми бачимо предмет , і хочемо розповісти про нього , ми даємо
йому ________ (назву)
1.Колективна робота
Вправа 184, 185.
-Розглянте малюнки , дайте відповіді на запитання.
- Як ви думаєте , чим схожі всі ці слова?
(Усі вони означають назви предметів ) - Ви називали різні предмети .Яке питання ви до них ставили(Хто ?
Що?)
- Що ж означають слова , які відповідають на питання хто ? що ?
- Яке правило складемо ?
2. Робота з підручником ( Читання і заучування правила )
- Чи правильними були наші висновки , допоможе перевірити правило .
Прочитаємо . Зверніть увагу на умовні позначення .
- Що вони означають ? ( Матеріал для запам’ятовування )
- Які приклади ми можемо навести ?
V.Закріплення , систематизація знань .
- Щоб збагатити словниковий запас, навчитися використовувати свої
знання , виконаємо тренувальні вправи .
1. Робота в парах ( Вправа 186) Заповніть таблицю.
Хто ? Що ?
- Чи схожі слова обох стовпчиків ?
- А чим відрізняються ?
- На які питання відповідають слова – назви живих предметів ?А інші
слова – назви предметів ?
Особливості методики читання різних типів оповідань у молодших класах.
|
|
|
Методика опрацювання оповідань
Вводячи в обіг термін “оповідання”, необхідно забезпечити його тлумачення. Зрозуміло, що його роз’яснення потрібно вести з урахуванням віку дітей. Оповідання – це невеликий художній твір. Художній тому, що в ньому дається словесний малюнок подій, пов’язаних з життям і діяльністю людей, або словесно малюється природа4.
Словесне змалювання виявляється у тому, що в оповіданні читач знаходить опис зовнішності героя, його поведінки. Завдяки цьому створюється загальне уявлення про діючу особу.
Оповідання, представлені в читанках для 2-4 класів, умовно поділяють на дві групи: оповідання, у яких діють люди, та оповідання про природу і діяльність у ній людей. Першу з них при початковому ознайомленні з твором варто читати самому вчителеві. Другу – можна доручати учням, але не раніше, як у 3 класі.
Цю диференціацію оповідань слід ураховувати і при введенні у навчальний процес мовчазного читання. Твори, насичені драматичними подіями (оповідання про людей), краще сприймаються в голосному прочитуванні. Оповідання про природу, які не мають виразного емоційного змісту, припустимо давати дітям для мовчазного первісного читання.
Дітям не слід говорити, що казкові події видумані. Умовність казки вони самі відчувають. Вона їм подобається. Вони і в класі ладні грати в придуманих казкових героїв. І це треба всіляко підтримувати. Текст багатьох казок піддається прочитуванню в особах. Методика рекомендує вчителеві скористатися цією можливістю: учні залучаються до діалогу.
У процесі такої зацікавленої роботи дітей над казкою створюються сприятливі умови для розкриття перед ними особливостей цього виду народної творчості. Вони ще раз переконують, що казка – це розповідь про якусь незвичну подію. В її основі – видумка, фантазія, адже насправді звірі не розмовляють, а в казках вони користуються людською мовою. Проте дітей це не бентежить, вони цікавляться казкою саме тому, що в ній звірі живуть і розмовляють зрозумілою мовою.
Таким чином, у початкових класах не дається визначення казки як жанру. У процесі читання казок дітям розкривається їх своєрідні риси: фантастичність, змалювання незвичайних подій з участю звірів, явищ природи і людей, специфічний зачин, типово казковий виклад з повтором однотипних дій, кінцівка. Під кінець навчання в початковій школі учні зможуть виділити казку як жанр з-поміж інших розглядуваних на уроці читання текстів. Для його їм вистачить знання названих особливостей. Виділення трьох груп казок: про звірів, чарівні і побутові – не входить до програми початкових класів. Про цю літературознавчу класифікацію казок учні дізнаються у старших класах.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 1145; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!