Методика формування ціни на продукцію лісового господарства

 

Політика ціноутворення передбачає розробку та вибір загального напрямку в ціноутворенні, підходів до визначення ціни з метою отримання найбільшого прибутку з врахуванням попиту на лісопродукцію, його властивостей і життєвого циклу, а також напрямку зміни ціни залежно від дії різних чинників.  

 Цінова політика в лісовому господарстві регулюється Законами України ,,Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, ,,Про ціни і ціноутворення“, ,,Про оподаткування прибутку підприємства”, Лісовим кодексом України, Законом України ,,Про плату за землю”, Положенням про порядок формування і застосування вільних цін і тарифів на продукцію, товари і послуги, новими Національними Положеннями бухгалтерського обліку, методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України. Підприємства лісового господарства застосовують франкування цін.

Підприємства лісогосподарського комплексу застосовують франкування цін. Державним класифікатором України “Класифікація видів економічної діяльності ДК 009-96“ передбачено, що до розділу 02 “Лісове господарство та пов’язані з ним послуги” відносяться лісопродукція всіх видів рубок (рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства і рубок головного користування) та її заготівля закінчується транспортуванням деревини в межах лісу, виходячи з цього, при заготівлі і реалізації продукції в держлісгоспах формуються на неї планово-розрахункові ціни, залежно від трьох видів франко:

- франко-верхній склад;

- франко-нижній склад;

- франко-кордон (при реалізації лісопродукції на експорт).

Франко – це умови продажу, за яких продавець відшкодовує всі витрати по по доставці товару на місце призначення.

Згідно з діючим Положенням про порядок формування і застосування вільних цін і тарифів на продукцію, товари і послуги, ціни на продукцію лісового господарства визначаються самостійно. Їх рівень погоджується з споживачем і фіксується в Протоколі погодження вільних цін. Вільні ціни визначаються, виходячи з кон’юнктури ринку, якості та споживчих властивостей продукції, на умовах конкретного франко.

Формування економічно-обґрунтованих вільних цін на продукцію лісозаготівлі проводиться на підставі планово-розрахункової калькуляції собівартості еталона-пиловника соснового 2-го сорту діаметром 20-24 см [8].

 Калькуляція складається з наступних статей витрат та інших витрат:

1. Сировина і матеріали (попнева плата);

2. Зворотні відходи (вираховуються);

3. Купівельні матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи та послуги виробничого характеру сторонніх підприємств;

4. Паливо і енергія на технологічні цілі;

5. Основна заробітна плата;

6. Додаткова заробітна плата;

7. Відрахування на соціальні заходи;

8. Витрати на утримання і експлуатацію устаткування;

9. Загальновиробничі (цехові) витрати;

10. Інші витрати;

11. Витрати пов’язані з веденням лісового господарства не профінансовані державою;

 Виробнича собівартість;

12. Адміністративні витрати;

13. Витрати на збут;

14. Прибуток;

Оптова ціна без ПДВ;

15. ПДВ (згідно ставки, передбаченої законодавством України);

Отова ціна з ПДВ.

Покажемо це в табл. 1.2.

Таблиця 1.2.

Складові ціни продукції лісового господарства

Виробничі витрати	Адміністративні витрати, витрати на збут	Прибуток	ПДВ
Виробнича собівартість
Повна собівартість
Оптова ціна без ПДВ
Оптова ціна з ПДВ

 

Фактична собівартість лісопродукції калькулюється в розрахунку на знеособлений кубічний метр деревини, без диференціації по асортиментах, породах, сортах і розмірах. Обумовлено це тим, що продукція лісозаготівель виготовляється в єдиному технологічному процесі і в готовому вигляді оцінюються по його завершенні. Крім того, відхилення в собівартості їх заготівель залежно від вказаних факторів незначні (за виключенням діаметра), якщо порівняти пиловник чи фансировину.

Для встановлення цін (цінових співвідношень) між конкретними сортиментами лісопродукції слід враховувати порівняльний їх якості і споживчих властивостей на умовах відповідного франко.

Оскільки по кожному сортименту одноразово оцінюється декілька різних характеристик (порода деревини, розмір і кількість сучків, наявність і розмір гнилі, розмір кривизни ), то оцінка дається наближена, якісна, комплексна.

Комплексну якісну оцінку лісоматеріалів круглих використовуємо для встановлення співвідношень цін між сортиментами. У відповідності з оцінкою сортиментам присвоюється ціновий коефіцієнт. Якість одного сортимента приймається за базову і йому, як еталону, присвоюється коефіцієнт одиниця. Найбільш масовим, універсальним, з найбільшим числом градацій якості, розмірів є сосновий пиловник, тому за одиницю доцільно приймати пиловник 2-го сорту діаметром 20-24 см. Решта сортиментам лісопродукції, у відповідності з їх якісною оцінкою, встановлюємо інші коефіцієнти, вищі чи нижчі відносно еталона-одиниці. У випадках, коли певний сортимент деревини не користується попитом і не реалізується по розрахункових цінах, то лісові господарства самостійно понижує такий коефіцієнт до відповідного розміру.

Цінові коефіцієнти, які застосовуються для визначення співвідношення цін між сортиментами, породами, сортами, діаметрами та іншими параметрами лісопродукції, що реалізується на умовах франко-верхній і нижній склади, і для визначення кон’юнктури ринку та формування договірних вільних цін на лісопродукцію наведені в Додатку А.

Значення цінового коефіцієнту залежить від сорту деревини, довжини, діаметру та породи деревини. Чим більший діаметр деревини, довжина деревини, тим більшим є ціновий коефіцієнт. Найбільш ціняться лісоматеріали 1-го сорту. Щодо породи деревини, то найбільш цінними є дуб, ясен, клен, сосна, кедр, а найменші цінові коефіцієнти на вільху, тополю, м’ягколистяні породи, дров’яну деревину для технологічних потреб та на дрова для опалення.

Існують окремі вимоги до статей калькуляції при формуванні цін на лісопродукцію:

1. По статті “Сировина і матеріали” враховується плата за деревину лісових порід, що відпускаються на пні і на живицю.

Попнева плата – це плата за деревину лісових порід, що відпускається на пні, пнів для осмолу і деревостою, які використовуються для підсочки, у відповідності з виділеним лісосічним фондом, за встановленими таксами.

На дров’яну деревину, використану для технологічних потреб, донараховується плата за результатами фактичної заготівлі з урахуванням , того що загальна сума такої плати повинна становити 70 відсотків такси на ділову дрібну деревину відповідної лісової породи.

Сума попневої плати залежить від породи деревини, таксового розряду, від лісотаксових поясів.

В таблиці 1.3. наведено такси на деревину основних лісових порід, що відпускається на пні (сосни).

Таблиця 1.3.

Такси на деревину основних лісових порід(сосни),

 що відпускається на пні, грн

Найменування лісової породи	Розряд такси	Такса за один щільний кубічний метр деревини
		ділової (без кори)			дров’яної (з корою)
		великої	середньої	дрібної
Перший лісотаксовий пояс
	1	51,22	32,76	12,6	1,3
Сосна	2	36,4	23,4	9,1	1,0
	3	29,38	18,92	7,3	0,8
	4	22,1	14,04	5,4	0,6
	5	14,56	9,36	3,6	0,4
	5	14,56	9,36	3,6	0,4
Другий лісотаксовий пояс
Сосна	2	30,94	19,89	7,7	0,8
	3	24,7	15,99	6,2	0,7
	4	18,72	11,9	4,6	0,5
	5	12,48	8,0	3,1	0,3

 

Бачимо з табл. 1.3., що попнева плата на сосну, яка росте у першому лісотаксовому поясі вища за попневу плату на сосну другого лісотаксового поясу. На велику ділову деревину такси є найвищими і становить на сосну першого лісотаксового поясу 51,22 грн. на один щільний кубічний метр деревини. На дрібну деревину того ж таксового поясу 12,6 грн. на один щільний кубічний метр.

Витрати по попневій платі розподіляються:

- лісозаготівля

- добування живиці

- заготівля осмолу.

По лісозаготівлях в статтю “Сировина і матеріали” включаються тільки попнева плата. Всі матеріали, списані безпосередньо на лісозаготівлю (трос, дріт, тощо) включаються в статтю “Купівельні напівфабрикати, комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій”.

Деревина власної заготівлі, передана для подальшої переробки, в межах лісогосподарського підприємства включається в калькуляцію на продукцію деревообробки в статтю “Сировина і матеріали” по виробничій собівартості деревини, що склалася на нижньому складі. При цьому враховується сортименти деревини, порода, сортність, діаметр, які визначають якість та цінність деревини [8].

Раціональна заготовка деревини передбачає не тільки максимальне використання колоди на пиломатеріали певних розмірів, але також найкраще використання її якості.

Така постановка питання викликається тим, що не тільки деревина різних сортів колод має різну якість і ті або інші пороки, але й деревина однієї колоди має різні якісні зони. Уміле використання якості цих зон й є однією з основних завдань лісозаготівлі.

2. По статті калькуляції “Витрати на утримання і експлуатацію устаткування” крім витрат на утримання і експлуатацію обладнання, обумовлені в Основних вимогах до порядку формування вільних цін, враховуються витрати на утримання, експлуатацію та будівництво лісових доріг.

3. По статті “Витрати на лісогосподарські роботи і послуги, виконані за власні кошти” відносяться на лісовпорядкування та проектно-вишукувальні роботи, лісокультурні роботи в державному лісовому фонді, на роботи по охороні лісу від пожеж, боротьбі зі шкідниками та хворобами лісу, по створенню захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг.

Держлісгоспи проводять заготівлю деревини тільки під час рубок,  пов’язаних з веденням лісового господарства, витрати по лісогосподарських роботах виконані за власні кошти, на собівартість лісозаготівель не відносяться і по статті калькуляції в них буде прочерк .

4. По статті калькуляції “Інші виробничі витрати” при формуванні цін на лісопродукцію на умовах її реалізації франко-верхній склад витрат не буде, тому що погрузка лісопродукції у транспорт на верхньому складі проводиться за рахунок споживачів. При формуванні цін на лісопродукцію на умовах франко-нижній складу цій статті враховуються витрати по навантаженню лісопродукції в лісі, витрати на перевезення лісопродукції з верхнього складу на нижній та розвантаження її на нижньому складі.

В Україні для підприємств лісового господарства законодавчо не встановлений рівень рентабельності. Лише для лісопродукції дрова для опалення встановлений рівень рентабельності – 5%.

Отримана в результаті проведення рубок деревина реалізується організаціям і деревообробним підприємствам за договірними цінами.

Встановлення цін на продукцію:

1.  Продукція деревообробного цеху – брус, палети збуваються тільки на експорт. Ціна експортної продукції встановлюється Державним об’єднанням  ,,Рівнеліс” .

2. Необроблена деревина – пиловник хвойний і м’ягколистих порід, фансировина, будліс, пиловник дубовий, в основному збуваються в Україні. Ціни на ці види продукції встановлюються держлісгоспом, відповідно до калькуляції собівартості лісопродукції. Необроблена деревина – деревні матеріали, які збуваються шляхом розподілу на частини звалених дерев та деревних колод для подальшого використання та переробки.

Починаючи з 2003 року, Держкомлісгоспом методом ,,проб та помилок“ впроваджувались аукціонні способи продажу деревини. На перших пробних аукціонах, що проводились для всіх бажаючих споживачів, реалізовувались фансировина цінних порід (дуб, бук, ясен, клен), яка є дефіцитною і найдорожчою сировиною в Україні, і мала найбільший попит. Результати пробних аукціонів дали очікуваний результат. Ціни значно зросли, відбувся цивілізований прозорий продаж ресурсів. Проте, основні види продукції, які є важливими для дрібних споживачів, продовжувались реалізовуватись за прямими договорами. Внаслідок чого назрів конфлікт між дрібними споживачами лісопродукції і підприємствами галузі. До 2006 року реалізація лісопродукції здійснювалась виключно на розсуд керівників підприємств. Однак, відомчим контролем на деяких підприємствах виявились суттєві порушення в цій сфері: різні ціни на одну і ту ж продукцію, заниження сортності, діаметрів. Тому Держкомлісгоспом і було прийнято рішення проводити реалізацію необробленої деревини через аукціони [12].

 Сутність структури збутової діяльності лісогосподарських підприємств після затвердження наказу Державного комітету лісового господарства від 19.02.2007 року № 42 ,,Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини“ зазнала кардинальних змін. З метою вдосконалення організації роботи з реалізації необробленої деревини в країні, створення прозорого механізму ціноутворення, розвитку конкурентних засад у торгівлі деревиною, для забезпечення нею зростаючих потреб вітчизняних деревообробних підприємств, установ, організацій та населення було запроваджено порядок реалізації необробленої деревини з використанням біржового методу продажу. Вся необроблена деревина, за винятком дров паливних, деревини, яка використовується для розвитку матеріально-технічної бази постійних лісокористувачів відповідно до затверджених кошторисів, деревини, використання якої передбачено колективними договорами, деревини для індивідуального ремонту та будівництва, деревини для забезпечення потреб соціальної сфери, а також деревини для забезпечення потреб виробничих деревообробних підрозділів постійних лісокористувачів, реалізуються через аукціони з продажу необробленої деревини Рівненської міжрегіональної універсальної товарно-майнової біржі ,,ПРАЙС“.

Аукціон – це спосіб продажу необробленої деревини, згідно з яким покупцем визнається учасник аукціону, який запропонував найвищу ціну за необроблену деревину відповідно до умов. Не реалізована на товарних біржах необроблена деревина реалізується підприємствами по прямих договорах за цінами, не нижчими від тих, що склались на останньому аукціоні.

На аукціони виставляється вся необроблена деревина в обсязі її квартальної заготівлі, крім дров паливних.

Пропозиції з продажу необробленої деревини подаються продавцем на біржу в розмірі лотів. Лот – партія необробленої деревини в розрізі сортиментів. Обсяг лоту визначається в розмірі транспортної партії або кратний її. Лоти формуються окремо по кожній породі деревини з врахуванням сортиментів, сортів, геометричних розмірів відповідно до чинних стандартів [20].

Вартісні показники в пропозиціях продавців та аукціонній документації наводяться в гривнях з урахуванням ПДВ на умовах поставки франко-верхній (проміжний, нижній) склад продавця. На підставі отриманих від продавців пропозицій на продаж, біржа формує аукціонний бюлетень, який містить відомості про обсяги необробленої деревини, що виставляються для реалізації на аукціоні, кількість та розміри лотів, якісні характеристики, початковий рівень ціни на один метр кубічний, крок аукціону, умови поставки. Крок аукціону – величина, на яку змінюється вартість лота під час проведення аукціону.

Для відшкодування організатору аукціону витрат, пов’язаних з його організацією та проведенням, з покупців, які підписали аукціонне свідоцтво, справляється комісійний збір у розмірі, визначеному відповідним договором. Якщо лот залишився непридбаним, за пропозицією продавця вартість цього лоту може бути знижена відповідно до кроку аукціону і він в цей самий день виставляється на аукціонні торги за новою ціною.

Отже, реалізація лісопродукції через аукціони дає можливість вдосконалити організацію роботи з реалізації необробленої деревини в країні, створити прозорий механізм ціноутворення.

 

 

---

Дата добавления: 2021-03-18; просмотров: 138; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!