Стан лісових ресурсів в Україні
Лісові ресурси посідають одне з чільних місць в ресурсній базі економіки України. Поставками готової продукції і лісоматеріалів комплекс зв'язаний більш ніж з 100 галузями народного господарства і використовується в повсякденному житті. Незважаючи на заміну деревини виробами із нових матеріалів, роль лісів у житті людського суспільства і потреба в лісоматеріалах безупинно зростає. Споживання деревини у світі за останні 30 років збільшились у два рази. Значення лісів у житті нашого суспільства настільки важливе, що питання його раціонального використання і відновлення, лісорозведення, збереження і захисту завжди були в центрі уваги не тільки лісоводів, але й усієї громадськості. Ліси в Україні повинні залишатися всенародною власністю і надалі. Це забезпечить їхнє збереження і раціональне використання.
Загальна площа земель лісового фонду України становить 10,8 млн. га, з яких вкрито лісовою рослинністю 9,5 млн. га, це становить 15,7% від території України. За 50 років лісистість зросла майже в 1,5 рази. Ліси по території України розташовані дуже нерівномірно і сконцентровані переважно на Поліссі та Карпатах. Лісовий фонд утворюється понад 30 видами дерев, серед яких домінують сосна, дуб, бук, ялина, береза, вільха, ясен, граб, ялиця. Хвойні насадження займають 42% загальної площі, зокрема сосна – 33%, твердолистяні становлять 43 %, зокрема дуб і бук – 32 %. Середній вік насаджень перевищив 55 років, іде поступове старіння, що сприяє погіршенню їх санітарного стану [11].
|
|
|
Особливості, які відрізняють Україну від інших європейських країн щодо лісів і лісового господарства :
- відносно низький середній рівень лісистості території країни, зростання лісів у різних природних зонах, що мають істотні відмінності щодо лісорослинних умов, методів ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та корисних властивостей лісу;
- історично сформована ситуація з закріпленням лісів за численними постійними лісокористувачами;
- значна площа лісів зростає у зоні радіоактивного забруднення;
- близько 0,5 млн гектарів лісів не надані в користування, знаходяться на землях запасу у незадовільному стані (самовільно вирубуються, гинуть від пожеж, хвороб, шкідників, тощо).
Лісогосподарський комплекс України - багатофункціональна, територіально-галузева структура по відтворенню лісів, збереженню їх від пожеж, шкідників і хвороб, забезпеченню потреб національної економіки лісосировинними ресурсами потребує докорінних змін у системі управління відповідно до вимог сучасної економічної ситуації, розробки нових концепцій його подальшого розвитку.
|
|
|
Лісове господарство належить до складних галузей народного господарства і забезпечує значний вплив на розвиток національної економіки України. Теоретичні і методологічні основи економіки лісового господарства висвітлені в багатьох наукових працях українських дослідників. Зокрема, численні публікації, С.А. Генсірука, присвячені дослідженню стану і ефективності використання лісових ресурсів, Н.Н Бойко, В.Ф.Вереса , І.М.Синякевича , Е.І.Сенька, Т.А. Числової, і багатьох інших присвячені розвитку лісопромислового комплексу України, оцінці ресурсного потенціалу, комплексному використанню лісосировинних ресурсів.
До основної причини і фактору, що зумовлює необхідність перегляду існуючих принципів управління економікою лісогосподарського комплексу слід віднести лібералізацію цін на продукцію, сировинно-мастильні та енергетичні ресурси. Цей напрям реформування економіки призвів до кардинальних змін у системі ціноутворення. У лісовому господарстві лібералізація цін на лісосировинні ресурси вимагає перегляду цілої низки положень щодо оцінки ефективності і напрямів їх використання в лісовому господарстві. Значною мірою це стосується визначення економічної доцільності використання відходів і неділової деревини.
|
|
|
Через недосконалість процесів переробки лісосировинних ресурсів значна частина їх потрапляє у відходи, що вимагає додаткових витрат на переробку і спричинює низький рівень ефективності їх використання. Зокрема, в Україні, щорічно в процесі переробки деревини утворюється близько 7 млн. м. куб. відходів, більша частина з яких використовується неефективно або зовсім не входить у господарський обіг.
Відходи у лісовому господарстві – залишки сировини, матеріалів, що утворились в процесі виробництва продукції, втратили повністю або частково споживчі властивості початкового ресурсу і через це використовуються з підвищеними витратами або зовсім не використовуються за прямим призначенням.
Отже, розробку технологій більш ефективного використання всіх компонентів деревини слід вважати реальним і важливим резервом задоволення потреб народного господарства лісосировинними ресурсами. Значна частина відходів деревини утворюється на стадіях догляду за лісом і на лісозаготівлях. В умовах старої системи господарювання централізовано встановлений низький рівень цін на відходи і неділову деревину породжував незацікавленість виробників у повному використанні всіх компонентів лісосировинних ресурсів. Нова економічна ситуація, що сформувалася в економіці України докорінно змінює мотивацію ефективності використання всіх видів ресурсів і відходів деревини.
|
|
|
Що стосується інших видів деревинних і не деревинних ресурсів лісу, то лібералізація цін у напрямі забезпечення окупності затрат на виготовлення продукції різних компонентів лісосировинних ресурсів значною мірою може сприяти збільшенню обсягів виробництва, формування нової продукції, створенню нових технологій переробки деревини і ресурсів побічного користування лісом.
Отже, для успішного функціонування лісогосподарських підприємств потрібно вдосконалювати цінову політику в галузі лісового господарства.
Інтенсивність лісокористування в Україні складає 1,3 кбм. з кожного гектару площі лісового фонду, вкритого лісовою рослинністю. Для порівняння в Росії такий показник становить 0,9 кбм з гектару, в Фінляндії 2 кбм з гектару, в Швеції 2,2 кбм з гектару, Польщі 3,6 кбм з гектару, Німеччині 4,5 кбм з гектару, Австрії 5,1 кбм з гектару, Швейцарії 6,0 кбм з гектару. Підприємства України, засновані на державній формі власності, у 2005 році заготовили основну масу ліквідної деревини 11015 тис. щільних кбм, або 91,6% від всієї заготовленої деревини.
Так як до продукції лісового господарства відноситься лісозаготівля, то деревина вважається заготовленою, якщо проведено валку дерев, обрубування гілок та сучків.
Продукція лісового господарства включає:
- заготівля лісоматеріалів круглих, деревної деревини для технологічних потреб;
- дрова для опалення та інша продукція лісового господарства (лісові продукти, соки, живиця та природні смоли, матеріали для плетіння, насіння дерев та кущів для лісонасаджень);
- послуги з лісівництва (лісорозведення, лісовідновлення, догляд за лісом, охорона лісів), захист від пожеж, боротьба зі шкідниками та хворобами лісу, транспортування в межах лісу.
Ліквідна деревина заготовляється в порядку головного користування, в порядку проміжного користування, рубками, пов’язаними з веденням лісового господарства та іншими рубками.
Наявність великої кількості різних пороків деревини саме говорить про те, що не всі пороки є однаково важливими. Серед всіх пороків деревини порівняно деякі мають часту повторюваність, що впливають на утворення того або іншого сорту колод і пиломатеріалів. Значна частина пороків зустрічається в обмеженому числі випадків і звичайно при визначенні сорту не враховується, якщо тільки розмір цих пороків явно не знижує сортності колоди або пиломатеріалів.
Сортоутворюючими пороками в пиловочних колодах є: сучки різного виду, кривизна, гнилизна й інші тріщини, а також іноді червоточина. Крім того, низькоякісною частиною деревини є серцевинна трубка, особливо в колодах, отриманих з перестійних дерев.
Вплив закономірностей у розвитку й поширенні сортоутворюючих пороків у колодах дає можливість певною мірою врахувати ці закономірності в процесі ціноутворення, розпилювання, а разом з тим краще використати якісну сторону пиловочної сировини.
Сучки є основним пороком, що знижує якість колод і пиломатеріалів. При цьому сучки є неминучим біологічним фактором росту дерева.
Утворення й розвиток сучків у дереві відбуваються в більшості випадків із серцевини стовбура від річної втечі. Від пагона відгалужується серцевина, а наростаючі річні шари стовбура поступово, у місцях виникнення сучка, обходять деревину, що відгалузилася, загинаються й утворять у такий спосіб систему річних шарів сучка, безпосередньо пов'язану з річними шарами стовбура.
Очищення зростаючого дерева від суків складається із двох стадій: відмирання суків і відпадання відмерлих, сухих суків. Перша стадія – відмирання живих сучків, яке відбувається, головним чином, внаслідок недоліку світла, причому в різних деревних порід з різною швидкістю. Для однієї й тієї ж породи швидкість відмирання сучків залежить в основному від якості ґрунту й густоти насадження.
Друга стадія – відпадання відмерлих сучків, яке викликається їхнім загниванням, розкладанням й обламуванням під впливом власної ваги, вітру, снігу тощо. Цей процес мало залежить від густоти насадження, але все-таки можна думати, що густота насадження, сприяючи застою повітря й більшої його вологості, трохи прискорює процес загнивання й відпадання сучків. Значно більший вплив на швидкість розкладання відмерлих сучків робить якість деревини.
Класифікація продукції лісозаготівельного виробництва проводиться за такими ознаками:
1) по породах,
2) за геометричною формою поперечного переріза,
3) по місцю розташування пиломатеріалів у колоді,
4) по розташуванню пластів дощок щодо напрямку річних шарів деревини,
5) по методах розпилювання,
6) по призначенню,
7) по розмірах,
8) по якості деревини,
9) по характеру обробки.
Залежно від породи сировини продукція лісозаготівельного виробництва ділиться на дві основні групи: на пиломатеріали хвойних порід і на пиломатеріали листяних порід.
За геометричною формою поперечного переріза продукція має багато різновидів, обумовлених кількістю й формою оброблених поверхонь кожного виду продукції.
Якщо колода розпилюється уздовж поздовжньої осі на дві симетричні частини, то кожна з отриманих частин називається пластиною
Якщо пластина розпилюється на дві симетричні половини, причому площина розпила проходить по осі колоди і перпендикулярно площині розпила пластини, то кожна половина пластини називається четвертиною.
Якщо колода обпилюється із двох сторін уздовж паралельними пропилами, то отримана продукція називається двостороннім, двухгранним або двукантним брусом.
Колода, обпиляна із трьох сторін так, що третя площина розпила перпендикулярна двом іншим, перетворюється в тристоронний, тригранний брус.
По місцю розташування пиломатеріалів у колоді й по відстані їх пластів від поздовжньої осі колоди розрізняються наступні різновиди дощок:
1) серцевинні дошки, одержують в тому випадку, коли серцевинна трубка колоди повністю залишається в одній дошці;
2) центральні дошки, одержувані в тому випадку, коли дві дошки, що випилюють із центральної частини колоди, розташованої симетрично по обох сторонах від поздовжньої осі колоди, причому відокремлюючи обидві ці дошки, площина розпила проходить по всій довжині по поздовжній осі колоди, розрізаючи середину;
3) бічні дошки, розташовані за межами центральних дощок до периферії колоди, які містять у собі найбільшу частину заболонної деревини.
По розташуванню пластів щодо напрямку річних шарів дошки бувають напіврадіальні (або полутангентальні), радіальні й тангентал.
Пиломатеріали, одержувані в результаті звичайного, радіального або тангентального розпилювання, відрізняються також різною текстурою. Найбільш гарна текстура, залежно від породи деревини, що розпилюють.
Динаміка заготівлі деревини в Україні наведена в табл. 1.1.
Таблиця 1.1.
Дата добавления: 2021-03-18; просмотров: 136; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!