Свобода думки совісті та релігії Стаття 9



2 березня 1986 року Коккінакіс з дружиною зайшли в будинок до пані Кіріакакі в Сітіі і вступили з нею в розмову. Чоловік пані Кіріакакі, співочий в місцевій православній церкві, доніс про це в поліцію, яка заарештувала подружжя Коккінакіс, і доставила їх в місцеву поліцейську дільницю, де вони провели ніч з 2 на 3 березня 1986 року.

 

Свобода вираження поглядів Стаття 10

1. Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

2. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

44 Зобов’язання держави щодо забезпечення права на свободу вираження поглядів

Як було відзначено Європейським судом з прав людини (надалі – «ЄСПЛ»), свобода вираження поглядів є однією з головних умов розвитку демократичного суспільства та самореалізації кожної особи. Користувачі повинні мати право вільно висловлювати свої думки, погляди та ідеї, зокрема політичні переконання та релігійні і нерелігійні погляди, а також шукати, отримувати та передавати інформацію незалежно від кордонів. ЄСПЛ також визнав особливу важливість Інтернету для реалізації фізичними особами їх права на свободу вираження шляхом надання необхідних інструментів для участі у діяльності та обговореннях, що становлять суспільний інтерес.

Однак, це право не є абсолютним: репутація інших осіб, право на приватне життя та майнові права повинні поважатися. Мова ворожнечі тією чи іншою мірою заборонена у багатьох країнах: погляди, які спонукають, поширюють, пропагують або виправдовують расову ненависть, ксенофобію, антисемітизм або інші форми ненависті на основі нетолерантності, не підпадають під захист статті 10.

45 Право на свободу вираження поглядів (Лінгенс проти Австрії)

9 жовтня 1975 року, через чотири дні після проведення в Австрії загальних виборів, пан Симон Візенталь, Президент Єврейського центру документації, звинуватив Фрідріха Петера, голову встрійської ліберальної партії, у тому, що під час Другої світової війни той служив у першій піхотній бригаді СС, яка неодноразово чинила масові вбивства цивільного населення за лінією німецького фронту в Росії. Пан Петер не заперечував того, що він був членом цього формування, але стверджував, що не був причетний до звірств, учинених цим формуванням. Зі свого боку, пан Візенталь уточнив, що він нічого подібного не стверджував.

Обсяг та складові права на свободу зібрань та обєднання

Стаття 11 Європейської конвенції гарантує свободу зібрань та об'єднання. Згідно з ч. 1 кожен має право на свободу мирних зібрань та на свободу об'єднання з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів. Частина 2 передбачає, що здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які встановлені законом в інтересах національної або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб і є необхідними в демократичному суспільстві. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, які входять до складу збройних сил, поліції або органів державного управління. Право мирних зібрань гарантується ст. 39 КУ.


Дата добавления: 2020-04-25; просмотров: 451; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!