Охарактеризуйте методику проведення заняття з конструювання у середній групі.
Конструювання (від лат. “constructio” — будова, споруда або її скла"
дова частина) — діяльність, спрямована на створення споруд відповідно
до проекту, плану або розрахунку.
Своєрідність конструювання, його зв'язок з грою. Значення конструювання для всебічного розвитку: спостережливості, просторових уявлень, знань властивостей просторових фігур, деталей конструкторів, величин, напрямків, формування кмітливості, розвиток мислення, технічного інтересу.
Види конструювання в дитячому садку.
За матеріалом: з будівельного матеріалу, спеціальних конструкторів (дерев'яних, металевих, пластмасових), природного, викидного, штучного матеріалів, паперу та напівкартону.
Види занять за способами створення будівель: за зразком, умовами, на тему, запропоновану вихователем, за задумами дітей.
Конструювання в середній групі - заняття, на якому діти вчаться працювати з ножицями, папером, картоном, клеєм, створюючи різні вироби. Також передбачається удосконалювати набуті навички на інших уроках, наприклад, з розвитку мовлення, малювання, музики, логіки і навколишнього світу.
Вихователь повинен ставити перед собою завдання не тільки навчати дітей виконувати певні дії, а й реалізовувати свої особисті проекти виробів, виконуючи їх з «непридатного матеріалу», просто кажучи, зі сміття і мотлоху. Саме конструювання в середній групі відкриває перед юними творцями величезне поле діяльності для фантазії, вчить малюків домагатися поставлених цілей, берегти і цінувати свій і чужий труд. Починати заняття слід з невеликого вступу, отакого міні-спектаклю, в якому повинні брати участь і діти, відповідаючи на запитання педагога і дійових осіб персонажів мініатюри. Таким чином задіюються мовні навички та логічне мислення хлопців. Конструювання в середній групі може залучати навички, отримані на музичних заняттях, коли малюків просять заспівати якусь разученную раніше пісеньку.
|
|
|
Діти середньої групи повинні вже не тільки виділяти основні частини будівлі, а й розрізняти їх за розміром і формою, встановлювати просторове розташування цих частин відносно один одного, підбирати деталі за формою, розміром.
Отже, середній групі , на основі отриманих знань, діти за допомогою вихователя привчаються до акуратності і якісності побудови конструкцій. Педагог заінтересовует дітей на експериментування і самостійне виготовлення будівельних матеріалів. З детального розповіді і показу діти разом з вихователем вчаться створювати конструкції з різних природних і непридатних матеріалів, проявляти творчі здібності в конструюванні.
Розкрийте доцільність і місце використання розповіді в різних видах зображувальної діяльності дітей.
|
|
|
Методикою навчання дітей розповіданню за репродукціями картин займалися А.М. Бородич, Е.П. Короткова, Є.І. Тихєєва, Н.В. Гавриш та ін.
Діти п’яти років мають значний досвід, багатий словник, вміють описувати предмети, іграшки, встановлювати прості причинові зв’язки між предметами та явищами. Від них треба вимагати вміння не тільки розповідати за змістом репродукції, складати описову та сюжетну розповідь, а й виходити за межі зображеного художником, пов’язувати зміст картини зі своїм досвідом.
У методиці розвитку зв’язного мовлення дошкільнят Н.В. Гавриш виокремлює кілька видів занять зі складання розповіді за змістом картини, які подаються за ступенем ускладнення:
1. Складання розповіді-опису предметної картини.
2. Складання сюжетної розповіді за змістом картини.
3. Порівняльний опис двох картин.
4. Складання розповіді за пейзажною картиною чи натюрмортом.
Методика проведення кожного із цих видів занять має свою специфіку, проте обов’язковими є структурні частини – організація сприймання, розглядання
дітьми творів живопису та навчання розповідання за її змістом. Продуктивність другої частини заняття цілком залежить від результативності першої, тобто від того, наскільки ефективно був організований процес сприймання. Отже, щоб правильно керувати розумовою та мовленнєвою діяльністю дітей на цих заняттях, педагог має оволодіти методикою навчання дітей сприймання творів живопису та методикою навчання розповідання за змістом [3].
Значну роль відіграє підготовка дітей до розгляду й описування картин. Дійовим прийомом є вступне слово педагога перед показом картини або коротка вступна бесіда в ній доречно дати стислу інформацію про життя і творчість художника-автора картини, про її жанр, а потім актуалізувати знання дітей про пори року, людські взаємини тощо, тобто ті, які налаштовують на сприймання картини. Звернення до власного досвіду дітей активізують мислительну та мовленнєву діяльність дошкільнят спонукає їх до прояву ініціативи [6]. Одне із центральних місць у структурі заняття посідає бесіда за репродукцією картини, що проводиться після її мовчазного розглядання дітьми, вихователь ставить запитання. Запитання майже єдиний методичний прийом, який застосовують вихователі в першій частині заняття.
|
|
|
Дата добавления: 2020-04-08; просмотров: 444; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!