Убрання друкованого видання, призначення, засоби, особливості застосування.



Питання оформлення видання в усі часипривертало увагу науковцівта, особливо, практиків. Сааме цим пояснюється те, що більшість праць з художньо-технічного редагування, оформлення були написані практиками художниками-редакторами з багаторічнимдосвідом.

Основою якісно оформленного друкованого видання є правильне та доцільне розміщуваннявсіхскладовихелементів як на сторінціаборозвороті, так і у виданні в цілому. Найважливішимзавданнямдизайнерів і художніхредакторів є виразнехудожнєвтілення в зовнішньомуобразідрукованоготворуйогопризначення, функціональноїсуті, матеріально-конструктивної і технологічної основ. 

Художньо-технічнередагуванняпочинається з розробки проекту художньогооформлення, якийперетворюється на макет видання, ескізи, текстові та зображальніоригінали, оригінал-макет. Засобамихудожньогооформлення є зображення та декоративніелементи, засобамитехнічногооформлення – шрифтовіелементи, візуальнеоформленняструктурноїорганізаціївидання. Концепціяоформленнярозробляєтьсявідповідно до редакторськоїконцепціївидання, але це необмежуєтворчоїроботи художника, якийстворюєоригінальніматеріали. Редакторськаконцепціявідображаєзагальнінапрямироботи над виданням, а художній та технічнийредакторишукаютьконкретніваріантиоформлення і поліграфічноговиконання.

Пробіли, буквиці у друкованих виданнях - призначення, особливості застосування.

Пробіл, спація — це типографський термін, що означає спеціальний клиноподібний набірний елемент для набірних автоматів, якими вирівнюють слова в рядку («регулюють рівень білого в тексті»). «Вставити пробіл» означає «вставити клинець між двома словами». Прогалини (дірки) в тексті не заповнюють ніякими елементами, тому термін «прогалина» не є синонімом до терміну «пробіл» у механічній типографії, тоді як в електронній типографії різниця незначна. Все ж таки, за традицією, у текст «вставляють пробіли» а не «залишають прогалини».

У простому тексті пробіли між словами мають бути однаковими в межах одного рядка. Вузькі пробіли, при яких слова зливаються, або дуже широкі, при яких текст має вигляд розірваного, не припустимі, бо текст у таких випадках важко читати. За технологічними інструкціями, нормальним у простих текстах вважається пробіл, ширина якого дорівнює половині кегля шрифту, але цей проміжок може бути від 1/4 до 3/4 кегля. При цьому сусідні рядки не повинні різко відрізнятися. Такий вигляд має текст творів художньої прози. Складеним текстом можна назвати такий, рядки якого будуються за особливою формою або для оформлення яких використовуються шрифти декількох накреслень, кеглів або гарнітур. Такий вигляд мають віршовані, драматичні твори, словники, таблиці, формули, довідкові видання. Пробіл розчленовує текст на частини, фрагменти для зручності читання.

Нерозривний пробіл — елемент комп'ютерного кодування текстів. Відображається всередині рядка як звичайний пробіл, але не дозволяє програмам відображення і друку розірвати в цьому місці рядок.

Пробіл, відступ, буквиця — сигнали про зміну ритму читання.

При створенні художніх творів естетично вибагливі митці можуть використовувати буквицю. Буквиця – це засіб для створення великих літер (або слів) на початку абзацу. Найчастіше вони зустрічаються у історичних творах, у казках, легендах та інших літературних джерелах.

Буквиця (англ. Initial Cap від лат. initialis — початковий). Збільшена заголовна літера розділу тексту (глави, параграфу, абзацу). Часто — мальована або декорована. По відношенню щодо абзацу розрізняють: Up Cap (винесена вгору), Drop Cap (втоплена) і Contoured Drop Cap (обтравлена текстом). В інкунабулах ініціали або ж буквиці пробували друкувати в два кольори. Але частіше для них і книжкових мініатюр залишали пусті місця. Друкували здебільшого чорний каркас буквиці або гравюри, а ілюмінатори (художники)їх пізніше розмальовували.

Буквиця або ініціал в друкарському мистецтві - велика, відмінна від інших початкова буква глави чи статті. Буквиці часто прикрашалися слайдами, орнаментами і зображеннями, звичайно виконаними в техніці гравюри.

Термін "ініціал" в цьому значенні один час хотів було піти в застарілі і однозначно відносив його до "старих рукописів і книг" ), але у зв'язку з розвитком видавничої справи на базі комп'ютерної техніки і з поширенням англомовної друкарською термінології цілком пожвавився і навіть перестав бути вузькопрофесійним. Проте зараз термін "ініціал" все ж втратив одну зі своїх значень - замість нього використовується термін "буквиця". Тепер ініціалом називають велику літеру імені, прізвища, по батькові.


Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 131; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!