ПАРАМЕТРИ ВИМІРЮВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ
Як говорилося раніше, велике значення має оцінка розмірів соціальних процесів, тривалості їх дії. Це дасть змогу спрогнозувати як позитивні так і негативні наслідки змін, що вони в собі несуть. Тому проблема виміру соціальних процесів залишається однією з найважливіших в сучасній соціології.
Соціальні процеси вимірюються за допомогою кількісних і якісних параметрів. Вибір параметру є дуже важливим, бо від нього залежить вибір метода обробки та аналізу соціальної інформації.
До кількісних параметрів виміру соціальних процесів належать такі показники як народонаселення, трудові ресурси, засоби виробництва, рівень валового внутрішнього продукту, рівень інфляції, приріст продукції, рівень доходів на душу населення та багато інших. Але визначені таким чином кількісні показники стосуються лише деяких аспектів економічної сфери. Адже кількість – це не завжди є основний показник стабільності суспільства. Наприклад, стан добробуту суспільства прийнято вимірювати за середньою тривалістю життя його мешканців. Але якщо взяти іншу країну, де тривалість життя дещо менша, зате вищий рівень побутових та виробничих умов, вищий рівень розвитку освіти та культури, доступність їх для всього населення, то не важко зробити висновок, яке суспільство має вищий рівень добробуту. Тому, часто для виміру соціальних процесів, крім кількісних параметрів, використовують ще й якісні. Взагалі, вимірюючи соціальні процеси, слід враховувати одночасно і кількісні і якісні параметри і варто користуватися відразу кількома показниками – тоді якість отриманої інформації буде високою.
|
|
|
Контрольні завдання:
1. Які причини виникнення соціальних процесів?
2. Що називається соціальним процесом?
3. Назвіть основні види соціальних процесів?
4. Які соціальні процеси належать до асоціативних, а які – до десоціативних?
5. Які види соціальних процесів мали місце у Вашому житті? Наведіть приклади.
6. Чому якісні параметри вимірювання соціальних процесів є не менш важливими, ніж кількісні?
Теми рефератів
1. Вплив соціальних процесів на суспільне життя.
2. Позитив і негатив у параметрах вимірювання соціальних процесів.
Тема 3.2. СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ І СОЦІАЛЬНІ СПІЛЬНОСТІ
• Яку роль в суспільстві відіграють соціальні інститути
• Що таке соціальний контроль
• Які функції виконують соціальні спільності
• Які бувають види соціальних спільностей та соціальних інститутів
ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ
Суспільство нагадує складний механізм, складений з багатьох сотень і навіть тисяч деталей. Кожна з них має свої розміри, виконує лише властиві їй функції. Всі ці деталі – а це різні соціальні спільноти - відіграють неоднакову роль у суспільному житті. Справді, суспільство надто розшароване і соціальне неоднорідне. Оскільки згадані соціальні спільності займають неоднакове місце в суцільному житті, між ними постійно відбувається змагання за покращення свого соціального становища. Тому для того, щоб суспільство було єдиним соціальним організмом, а не ареною протиборства різних соціальних спільнот, потрібні спеціальні механізми регулювання їхньої діяльності, котрі б не допускали дезорганізації і розпаду розшарованого суспільства. І механізм, який узгоджує діяльність соціальних спільностей у суспільстві існує. Цю місію виконують соціальні інститути.
|
|
|
Термін "соціальний інститут" прийшов в соціологію з правознавства і набув тут дещо нового забарвлення. У соціології соціальний інститут означає сукупність дій, спрямованих на регулювання діяльності соціальних суб'єктів, узгодження відносин між ними і недопущення між ними серйозних протиріч, котрі б призводили до тривалих і серйозних конфліктів у суспільстві.
Нагадаємо, що соціальний інститут – це стійка та організована форма діяльності певних груп людей, яка закріплює стабільне функціонування суспільства.
|
|
|
Щоправда, поняття соціального інституту розкривається в кількох значеннях.
По-перше, під соціальними інститутами розуміють великі організації та установи, утворені людьми (держава, банківська система, біржа, університет тощо). Але слід зауважити, що в даному розумінні інститутом не є конкретна організація чи установа. Наприклад, називаючи державу соціальним інститутом, ми не маємо на увазі окрему державу – Україну чи Польщу, – під цим поняттям ми розуміємо спеціальну організацію в загальному плані, яка виконує властиві саме їй функції. По-друге, соціальними інститутами називають механізми, які регулюють діяльність соціальних спільнот і здійснюють функцію соціального контролю в суспільстві (наприклад інститут ринкових відносин, інститут громадянства тощо). По-третє, соціальними інститутами вважають різні системи дій, що виконують у суспільстві специфічні функції (політичний інститут, правовий інститут тощо).
У сучасному суспільстві соціальні інститути надають людям можливість задовольняти будь-які потреби – навчатися, працювати, самоутверджуватися, самовдосконалюватися, здійснювати волевиявлення і багато чого іншого. На протязі свого життя людина постійно перебуває в рамках різних соціальних інститутів – в сім'ї, школі, вузі, шлюбові, громадянстві тощо.
|
|
|
ВИДИ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ
Оскільки соціальні інститути виконують значну кількість функцій, то не важко здогадатися, що існує велика кількість і самих інститутів.
В першу чергу, інститути варто поділити на формальні та неформальні. Діяльність формальних інститутів регулюється різними нормативними актами – законами, розпорядженнями, указами. Якщо ж діяльність інституту нормативними актами не визначається, то він – неформальний.
За функціями, що їх виконують соціальні інститути, вони поділяються політичні, що пов'язані з діяльністю соціальних суб'єктів у сфері завоювання, утримання та застосування влади (це держава та її органи – парламент, уряд, прокуратура, податкова адміністрація; політичні партії);
економічні – займаються виробництвом і розподілом матеріальних благ, організацією праці (підприємства, банки, біржі). культурні – створені для задоволення культурних потреб населення (театри, музеї, клуби);
освітньо-виховні – створені для організації навчання і виховання підростаючого покоління (школа, вузи);
правові – пов'язані з правовим регулюванням соціальних відносин та захистом юридичних прав громадян (суд, прокуратура);
інформаційні – забезпечують доступ інформації до населення (преса, радіо, телебачення);
релігійні – задовольняють потреби громадян релігійного змісту (церква).
Таким чином, соціальні інститути є важливим елементом суспільної системи. Вони сприяють реалізації різного роду потреб та інтересів громадян, забезпечують регулювання суспільного життя, здійснюють функцію соціального контролю, а головне, забезпечують стабільне і злагоджене функціонування соціальне неоднорідного суспільства.
СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
Однією з найважливіших функцій соціальних інститутів є функція соціального контролю.
Термін "соціальний контроль" був введений в науку французьким соціологом та кримінологом Габріелем Тардом. Він розумів під соціальним контролем повернення злочинця до суспільної діяльності. Звичайно, зараз поняття соціального контролю набуло значно глибшого змісту і стосується не лише злочинців.
Головним засобом здійснення соціального контролю є система санкцій та нагород. Т. Парсонс, наприклад, вважав основними санкціями ізоляцію –повне виключення індивіда із системи соціальних відносин; уособлення – обмеження контактів індивіда з іншими людьми; реабілітацію – підготовку індивідів до нормального виконання соціальних ролей. Р. А. Лап'єр вважав основними санкціями фізичні – покарання індивіда за порушення групових норм; економічні – наприклад, штраф; та адміністративні – наприклад, переведення індивіда на менш оплачувану посаду.
Проте, соціальний контроль передбачає регулювання поведінки не лише порушників соціального порядку, а й усіх членів суспільства. Тому він передбачає як формальні, так і неформальні санкції. Формальні санкції базуються на основі процедур, передбачених нормативними актами –законами, розпорядженнями. Неформальні санкції є підсвідомими реакціями членів певної спільноти на порушення, що виникають у ній, які проявляються у вигляді негативних емоцій, чуток, навіть фізичного впливу. Важливою ознакою соціального контролю є намагання соціальних систем перетворити їх формальні санкції на неформальні і перевести ці соціальні системи на рівень самоконтролю.
За будь-яких умов, соціальний контроль є механізмом соціалізації індивіда, через підпорядкування його поведінки, ціннісних орієнтацій під сталі соціальні стандарти. Також, в будь-яких випадках він спрямований на підтримання рівноваги в соціальній структурі.
Дата добавления: 2019-09-13; просмотров: 295; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!