Тема 3.1. СОЦІАЛЬНІ ПРОЦЕСИ: СПЕЦИФІКА І ПРОБЛЕМИ
• Що являють собою соціальні процеси
• Які є види соціальних процесів
• За допомогою яких параметрів вимірюються соціальні процеси
ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ
За висловом древніх "все тече, все змінюється". Змінюється все і в суспільстві, змінюється і саме суспільство. Є в ньому зміни ледь помітні, а є глобальні, е такі що здійснюються швидко, а є такі, що тривають протягом десятиліть, а то й століть, чи, навіть, тисячоліть. Та які б зміни у суспільстві не були, всі вони пов'язані з соціальними процесами. Соціальні процеси змінюють саме суспільство, переводячи його до нового, більш якісного стану. Але саме суспільство залишається, не втрачаючи свою соціальну організованість. Все відбувається, мов у тілі людини, органи і системи органів ростуть, постійно змінюються, але не змінюється саме тіло людини, його структура.
Соціальний процес (з лат. просування, зміна, перетворення) – це об’єктивно зумовлена послідовна зміна явищ суспільного життя, а також поступова зміна соціальної організації суспільства протягом тривалого або нетривалого часу.
Соціальний процес – це с втілення в життя внутрішнього потенціалу особи та соціальних спільностей – груп, класів, етносів, соціальних верств, зміна їхніх статусів, способів життя, ролі, що вони відіграють в суспільстві і місця, яке вони в суспільстві займають.
Наявність соціальних процесів залежить в першу чергу від відносин, що складаються між суб'єктами соціального життя. Вони є рушійною силою соціальних процесів. Соціальний процес залежить і від самого суб'єкта, його соціальної дії.
|
|
|
Організовуючи соціальний процес, суб'єкт сам потрапляє під його вплив, від чого змінюється буття соціального суб'єкта і, навіть сам соціальний суб'єкт.
Це ніби будинок, який будується людиною і в якому сама людина й житиме, -тобто спочатку спорудження будинку залежить від людини, а потім життя людини залежатиме певною мірою від того, в якому будинку вона мешкатиме. Отже, діяльність соціальних суб'єктів і соціальні процеси взаємообумовлені. А це значить, що чим вищий рівень організованості і розвитку суб'єкта (а ним може виступати й суспільство в цілому), тим більш якісним буде й соціальний процес.
Будь який соціальний процес проходить декілька стадій свого існування, серед яких можна виділити:
• зародження;
• розвиток;
• точку максимальної дії (або максимального піднесення);
• затухання;
• завершення.
Звичайно, наведені етапи є лише загальними, оскільки кожен процес може мати менше або більше етапів свого існування.
Те, що соціальні процеси здійснюються соціальними суб'єктами, дає змогу нам помічати їх, відчувати, оцінити їх величину, кількісні і якісні зміни, які вони несуть в собі. А це дуже важливо, оскільки визначивши рівень процесу, особливості його протікання, ми можемо спрогнозувати його дію в найближчому майбутньому, а значить, і можливі суспільні перетворення, які він може спричинити. Зрозуміло, якщо прогнозовані зміни будуть в цілому позитивні, то процес слід прискорювати й посилювати, а якщо негативні – навпаки, – послаблювати й уповільнювати.
|
|
|
Зараз більшість соціальних процесів відомі і певною мірою вивчені. Фактично кожен процес має теорію свого вивчення, яка досліджує тенденції його виникнення й розвитку. Але здебільшого ми все ж таки не можемо спрогнозувати появу того чи іншого процесу і повністю розкрити механізми його розвитку в тих чи інших умовах і тому ми не завжди можемо попередити зміни, що їх може нести в собі соціальний процес. Тому детальне вивчення соціальних процесів є одним із важливих завдань сучасної соціології.
ВИДИ СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ
Суспільство є багатогранним і має досить складну структуру, і це зумовлює появу великої кількості різних соціальних процесів. Перші спроби класифікації соціальних процесів були зроблені ще в перші роки дослідження їх. Зараз можна виділити декілька основних ознак, за якими класифікують соціальні процеси.
|
|
|
За масштабами охоплення соціального середовища виділяють:
• соцієтальні – найглобальніші процеси, які охоплюють або все суспільство, або великі ділянки його. До таких процесів належать, наприклад, зміни соціально-економічних формацій, промислова революція, світова економічна криза та інші.
• загальні – ті, що охоплюють певні соціальні інститути – зміна системи освіти, зміна політичного устрою держави, зміна системи управління тощо.
• особливі – процеси, які охоплюють, як правило, окремі об'єкти соціального середовища лише за певних умов. Наприклад, урбанізація, пристосування, асиміляція та інші. Щодо соціальної системи, в якій відбуваються соціальні процеси, їх поділяють на:
• внутрішньоособистісні – розвиток свідомості, самовиховання, самовдосконалення;
• ті, що виникають у відносинах двох індивідів;
• ті, що виникають у відносинах між особистістю і соціальною групою;
• ті, що існують в межах групи;
• ті, що виникають у відносинах різних соціальних груп;
• ті, що змінюють соціальну структуру суспільства.
|
|
|
За часом існування розрізняють:
• короткотривалі процеси;
• довготривалі процеси.
За характером дії соціальні процеси поділяють на:
• плавні;
• скачкоподібні.
За наслідками, які спричиняють соціальні процеси у соціальній системі, їх поділяють на:
• асоціативні (об'єднувальні);
• десоціативні (роз'єднувальні).
До асоціативних процесів належать зближення, компроміс, об'єднання (консолідація), співробітництво, пристосування (адаптація). До десоціативних – суперництво (конкуренція), опозиція, конфлікт.
Зближення – процес, в ході якого соціальні суб'єкти встановлюють достатній рівень розуміння один одного, дії одного з них не суперечать інтересам іншого, завжди готові до соціального контакту між собою.
Компроміс – процес, при якому для вирішення протиріч між соціальними суб'єктами, вони йдуть на поступки один одному.
Об'єднання – це процес організації соціальних суб'єктів в єдину систему для досягнення спільної мети.
Співробітництво – процес, який полягає в узгодженні діяльності соціальних суб'єктів для досягнення загальної мети.
Пристосування – прийняття соціальним суб'єктом соціальних норм, правил і зразків поведінки того середовища, у якому він опинився, якщо норми і правила засвоєні раніше, не призводять до задоволення потреб в даному середовищі.
Суперництво – процес, який полягає у зіткненні інтересів різних соціальних суб'єктів або у прагненні одним суб'єктом заволодіти для задоволення власних потреб тими засобами, якими прагне заволодіти інший суб'єкт для задоволення власних інтересів.
Опозиція – процес, який полягає у протистоянні соціального суб'єкта, який має обмежену кількість засобів для реалізації власних інтересів, тому соціальному суб'єкту, котрий має їх в достатній кількості з метою заволодіння його становищем.
Конфлікт – процес, в ході якого соціальний суб'єкт для досягнення власної мети прагне підпорядкувати собі або знищити іншого соціального суб'єкта з такими ж самими або близькими цілями.
Десоціативні процеси як правило призводять до дезорганізації соціальних систем.
Дезорганізація – сукупність соціальних процесів, які спричиняють зміни, що не відповідають нормам певної соціальної системи, оцінюються її членами, як такі, що заважають стабільному функціонуванню системи і які можуть призвести до її розпаду.
Таким чином, в суспільстві існує велика кількість процесів, різних за значимістю, змістом, формами і які по різному впливають на стан суспільного життя.
Дата добавления: 2019-09-13; просмотров: 310; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!