Історія розвитку кримінологічної думки і кримінологічних установ в Україні.



В Радянській Україні вивчення злочинності і особи злочинця велося в різних закладах. Першим з них була юридична клініка при юридичному факультеті Київського інституту народного гос­подарства, створена в 1924 році. Вона існувала як навчально-допоміжна установа при юридичному факультеті. У клініки було соціологічне вивчення злочину і злочинця та ознайомлення студен­тів з методикою досліджень. Одним із завдань у період з 1926 по 1928 років там були підготовлені й заслухані доповіді академіка І. А. Малиновського «Про вивчення злочинця та злочинності»; професора М. А. Чельцова-Бебутова «Про асоціативний метод та його застосування в судовій роботі»; асистента клініки С. І. Ти-хенко «Про особливості професійних злочинців».

Велику роботу з вивчення причин злочинності проводив Київсь­кий інститут науково-судової експертизи. Він досліджував етіоло­гію і динаміку злочинності, особу окремих видів правопорушників, розробляв методику їх вивчення а також займався пенітенціарни­ми проблемами.

Всеукраїнський кабінет з вивчення особи злочинця і злочиннос­ті був створений у 1924 році за ініціативою співробітників Одеської губернської виправно-трудової інспекції і вчених. Його метою було «сприяння виправно-трудовим органам у справі належного засто­сування методів виправно-трудового впливу поряд з досліджен­ням факторів злочинності як соціального явища».

1928 року на правах філіалу Всеукраїнського кабінету був ство­рений Київський кабінет з вивчення особи злочинця. Він складав­ся із 3-х секцій: а) антропологічної; б) соціологічної; в) пенітен­ціарної.

У 1931 році при Народному Комісаріаті Юстиції УРСР у м. Харкові був заснований науково-дослідний інститут по вивчен­ню злочинності з філіалами в Києві і Одесі. З середини 30-х років кримінологічні дослідження в Україні були згорнуті і лише в сере­дині 50-х поновлені, За цей період кримінологічна наука понесла істотні втрати і загальмувалась у своєму розвитку.

Значною мірою процес розбудови та відтворення вітчизняної кримінології пов'язаний з діяльністю науковців Київської вищої шко­ли МВС. Так, у 1964 році представниками цієї наукової установи, нині професором П. П. Михайленко у співавторстві з доцентом І. Гельфандом була підготовлена і опублікована монографія «Попе­редження злочинів - основа боротьби за викорінення злочинності».

Дослідження кримінологічних проблем на той час проводилися в науково-дослідній лабораторії при Київській вищій школі МВС (зараз Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності Національної академії внутрішніх справ України).

Кримінологічні дослідження в Україні зосереджені в таких голов­них наукових установах:

Академії правових наук (м. Харків);

Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України (м. Київ);

Національному університеті ім. Тараса Шевченка (м. Київ);

Нацюнальній юридичній академії ім. Я. Мудрого (м. Харків);

Національній академії инутрішніх справ (м.Київ);

Одеській національній юридичній академії (м. Одеса).

Фахівці в галузі історії та теорії науки свідчать, що будь-яка наука повинна пройти п'ять основних етапів задля виділення її як окремої галузі наукових знань. Зокрема, такими етапами є:

- накопичення теоретичного та емпіричного матеріалу в рамках споріднених наук;

- проведення та публікація спеціалізованих наукових дослі­джень;

- створення спеціалізованих періодичних видань;

- підготовка кадрів та формування наукових і навчальних закладів;

- формування співтовариства вчених та викладачів даної дис­ципліни, об'єднаних у міжнародних та національних асоціаціях.

З вищезазначеного видно, що українська кримінологічна школа до 1998 року пройшла всі згадані етапи становлення. Не виста­чало лише завершального етапу створення національної асоціації кримінологів.

З метою сприяння розвитку і поширенню кримінологічних знань, їх пропаганді серед населення, а також використання досягнень науки у справі запобігання злочинам в Україні 23 лип­ня 1998 року була створена і зареєстрована Міністерством юстиції України Кримінологічна асоціація. Вона є громадською організацією, яка об'єднує кримінологів та інших фахівців, про­фесійна діяльність яких пов'язана з вивченням проблем запобі­гання та боротьби зі злочинністю, розвитком вітчизняної кримі­нологічної науки.

Проект статуту Асоціації розроблений ініціативною групою Уні­верситету внутрішніх справ МВС України (м. Харків). 26 травня 1998 року в м. Києві відбулася установча конференція Криміноло­гічної асоціації України, на якій зібралось понад 160 учасників -провідні вчені Національної академії наук України, Академії пра­вових наук України, Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, Національної академії внутрішніх справ України, Національного університету ім. Тараса Шевченка, Одеської національної юридичної академії, а також керівний склад пра­воохоронних органів і установ юстиції, представники правозахис-них організацій та інших громадських об'єднань. Учасники конфе­ренції прийняли статут Кримінологічної асоціації України та сформували її керівні органи.

За ініціативою Кримінологічної Асоціації України, Академії пра­вових наук України та Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, за учас­тю національних кримінологічних асоціацій країн СНД та Східної Європи, 30 листопада 2000 року в м. Києві відбувся і з'їзд кримі­нологів України. Констатуючи істотні зрушення в організаційному забезпеченні кримінологічних досліджень в Україні після створен­ня в травні 1998 року Кримінологічної Асоціації країни з'їзд визнав за необхідне:

1. Підвищення рівня координації наукових досліджень криміно­логічного спрямування, вдосконалення їх змісту і посилення прак­тичної спрямованості, подальшого розвитку міжнародного співро­бітництва в галузі кримінологічних досліджень, здійснення заходів щодо впровадження їх результатів у практику.

2. Удосконалення кримінологічної підготовки кадрів працівників судових та правоохоронних органів.

3. Визначити перспективи розвитку кримінологічних досліджень та їх організаційного, інформаційного і методичного забезпечення.

4. Визнати, що головною метою проведення кримінологічних досліджень в Україні та впровадження їх результатів у практику є забезпечення прав і свобод людини, інтересів організованого на демократичних засадах суспільства, сприяння становленню пра­вової держави.

 


Дата добавления: 2019-09-13; просмотров: 94; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!