Вибіркове дослідження в кримінології.
Вибіркова сукупність - відібрана за спеціальними методиками частина генеральної сукупності, яка максимально можливо відтворює її основні властивості.
Конкретно-соціологічні методи збирання інформації.
Методи соціологічні - анкетування, інтерв'ювання, тестування, вивчення документів, експертні оцінки.
Анкетування у кримінологічних дослідженнях - різновид методу опитування, який використовується для отримання відомостей про думку та настрої осіб, рівень розуміння ними проблем та їхню правосвідомість, про нахили, уподобання та антипатії тощо.
Інтерв'ю - являє собою бесіду, один з учасників якої задає питання, а інший на них відповідає.
Тестування (від англ. test - досвід, проба) - метод психологічної діагностики, що використовує стандартизовані питання й завдання (тести), що мають певну шкалу значень. Застосовується для стандартизованого виміру індивідуальних розходжень.
Вивчення кримінальних справ, інших документів - один із методів кримінологічного дослідження, при якому вивчаються кримінальні справи.
Метод експертних оцінок - узагальнення та статистичне опрацювання думок спеціалістів щодо перспектив розвитку того чи іншого явища.
Опитування як засіб збирання кримінологічної інформації
Опитування – одн із методів збору первинної кримынологічної інформації.
Опитування проводиться у вигляді інтерв'ювання та анкетування.
|
|
|
Анкетування у кримінологічних дослідженнях - різновид методу опитування, який використовується для отримання відомостей про думку та настрої осіб, рівень розуміння ними проблем та їхню правосвідомість, про нахили, уподобання та антипатії тощо.
Анкетний метод - спосіб дослідження кримінологічних проблем шляхом опитування репрезентативного числа осіб або узагальнення відомостей, що втримуються, наприклад, у кримінальних справах, по спеціально розробленій письмовій анкеті й наступному узагальнюючому аналізі й оцінки зібраних даних. Анкетному опитуванню можуть бути піддані злочинці, потерпілі, співробітники правоохоронних органів, представники громадських організацій, окремих груп населення й т.д.
За допомогою анкетування можливо зокрема:
а) виявлення й вивчення причин злочинів і умов, що сприяють їхньому здійсненню, поширеності окремих видів злочинів, основних характеристик;
б) визначення ступеня поширеності окремих явищ, що негативно впливають на поводження (пияцтво, наркоманія, токсикоманія, бродяжництво, безробіття, відхилення від суспільно-корисної праці й т.п.);
в) дослідження ефективності діяльності правоохоронних органів, громадськості по боротьбі зі злочинністю (опитування співробітників, компетентних осіб, населення й т.п.);
|
|
|
г) вивчення рецидивної злочинності, ефективності мер покарання, злочинності неповнолітніх і ін.
Анкетний метод має певні достоїнства: він дозволяє одержувати дані за такими показниками, які неможливо встановити в статистичних матеріалах і, що важливо, проводити кількаразову перевірку цих даних. Недолік зазначеного методу - у неминучій суб'єктивності інформації, одержуваної методом анкетного опитування1.
Досить рідко застосовується відомий з метод анонімного анкетування, що одержав за кордоном найменування self-report. Його використовують найчастіше для вивчення латентної злочинності й криміногенних особливостей (властивостей) особистостей.
Інтерв'ю - являє собою бесіду, один з учасників якої задає питання, а іншої на них відповідає.
Інтерв'ю багато в чому подібно з анкетуванням, на відміну від якого при інтерв'ю відповіді даються в усній формі. У цьому криються позитивні й негативні сторони зазначеного методу. Перевагою інтерв'ю є те, що воно дозволяє за певних умов одержувати необхідну інформацію швидше й нерідко повніше. Однак, з огляду на специфіку кримінологічного дослідження і його завдань, можливі найчастіше й серйозні утруднення в досягненні позитивних результатів. Щоб уникнути цих труднощів, потрібно спеціальна організаційно-психологічна підготовка до проведення усного опитування й відповідна професіоналізація осіб, що застосовують згаданий метод. Найчастіше інтерв'ювання застосовується для поглибленого вивчання особистості злочинців, потерпілих і суспільної думки. Відомі наступні різновиди інтерв'ю:
|
|
|
-вільне (неформальне), при якому допускається довільна зміна числа й утримування питань залежно від ходу бесіди;
-стандартизоване (формальне) за умови чіткого обмеження й формулювання конкретних питань.
Дата добавления: 2019-09-13; просмотров: 315; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!