Рівні попередження злочинності.
В. М. Кудрявцев визначає три рівні профілактики.
Перший - вирішення важливих соціальних, економічних та інших проблем життя суспільства, посилення виховної та ідеологічної роботи в країні, удосконалення суспільних відносин. Цим, на його думку, забезпечується планомірний вплив на кожну ланку антису-спільної поведінки.
Другий рівень пов'язаний із здійсненням впливу на конкретні соціальні групи, в яких складаються конфліктні ситуації, намічаються негативні явища. У цьому випадку виникає необхідність оперативного усунення різних недоліків.
Третій рівень - це індивідуальна виховна робота, яка спрямована на подолання антисуспільних поглядів особи, формування поваги до правил співжиття.
Форми профілактики злочинності.
Розрізняють «безпосередню» і «ранню» профілактику злочинності.
Основні критерії розмежування «безпосередньої» і «ранньої» профілактики:
а) час, що відділяє особу від моменту вчинення злочину;
б) ступінь соціальної зіпсованості особи, тобто її криміногенності.
Велика криміногенність особи (передзлочинний стан) - об'єкт безпосередньої профілактики. Нею повинні займатися правоохоронні органи і спеціальні громадські формування, На звичайні виховні заходи ця категорія осіб вже не реагує. Слабка криміногенність особи - об'єкт ранньої профілактики. До таких осіб ще можливе застосування звичайних виховних заходів. Тому вони мають перебувати в сфері уваги трудових чи навчальних колективів за місцем проживання тощо.
|
|
|
Спеціально-кримінологічне попередження злочинності. Співвідношення понять попередження, профілактика, запобігання та припинення злочинів.
Як правило, називають два види профілактики: загальну й індивідуальну.
Загальносоціальна профілактика злочинів здійснюється в господарському і культурному будівництві, організації праці, відпочинку, побуті, вихованні (по суті в усіх сферах життя суспільства). Заходи цього виду профілактики переслідують мету здійснювати позитивний вплив на формування особи всіх членів суспільства.
Спеціально-кримінологічна профілактика злочинів - це діяльність державних органів і громадських організацій щодо реалізації заходів, спрямованих спеціально на те, щоб у суспільстві не вчинялися злочини, і адресованих усім членам суспільства.
Спеціальна профілактика - здійснюється уповноваженими державними органами і громадськими організаціями, які ведуть боротьбу зі злочинністю, а профілактичний вплив у цьому випадку спрямовується на окремі соціальні групи (за місцем проживання, роботи, навчання і т. д.), які привертають до себе їх увагу.
|
|
|
Індивідуальна профілактика - це діяльність, спрямована на корекцію особи з метою недопущення вчинення нею злочину. Досягнення мети індивідуальної профілактики передбачає вирішення комплексу завдань, виявлення осіб, які можуть вчинити злочини; вивчення їх, а також джерел, які на них негативно впливають, створення для них сприятливих умов, аби ці особи не вчинили злочин; здійснення виховного впливу на них у поєднанні із заходами примусу; контроль за поведінкою і способом життя цих осіб; періодичні перевірки результатів проведених виховних заходів.
Попередження злочинності - комплекс взаємопов'язаних заходів, що проводяться державними органами і громадськістю з метою зниження рівня злочинності і усунення причин, що її породжують.
Профілактика злочинності - система заходів, спрямованих на виявлення, обмеження або нейтралізацію криміногенних факторів і суспільної небезпеки особи злочинців.
Запобігання злочинності – соціальн діяльність, що полягає в усуненні причин та умов злочинності.
Класифікація заходів попередження злочинів.
За ступенем відокремленості від кримінологічних завдань
- заходи соціально-економічного розвитку;
- зі спеціальним виділенням кримінологічних завдань,
- без виділення кримінологічних проблем
За масштабами
- на всій території країни;
- в регіоні (галузі);
- на об'єкті; -стосовно групи,
- осіб,
- стосовно певної особи
Дата добавления: 2019-09-13; просмотров: 107; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!