Твори житкова про тварин «Про слона», «Про мавпочку»
ЖИТКОВ, БОРИС СТЕПАНОВИЧ (1882–1938), русский писатель. Родился 30 августа (11 сентября) 1882 в Новгороде в семье преподавателя математики и пианистки. Окончил естественное отделение Новороссийского университета (1906) и кораблестроительное – Петербургского политехнического института (1916). Был штурманом парусника, капитаном научно-исследовательского судна, ихтиологом, рабочим-металлистом, инженером-судостроителем, преподавателем физики и черчения, руководителем технического училища; много путешествовал..
Борис Степанович Житков , одне із зачинателів вітчизняної дитячої літератури, написав багато чудових творів про природу і тварин. У його розповідях тварини завжди допомагають людині, вони розумні, кмітливі, вірні хазяїну. Серед цих оповідань: « Беспризорная кішка», «Про мавпочку» та інші. Усі твори Житкова як забавні, а й повчальні. Вони свідчать про хоробрості і боягузтві, про працьовитість і ліні, жорстокість і доброті.
Такий, наприклад, дуже цікавий розповідь «Слон». Його головним героєм — слон-велетень працює з усіх сил, допомагає людям. А не шкодують його, б'ють будь-чому, жорстоко знущаються з нього. Нам нескінченно шкода слона, ми дуже обурюємося проти людського бездушності. У нього є дружина і слоненя. Два матросі спостерігали з їх працею що перевозили дерева і їм їх було шкода.
«Про мавпочку»-о том, как однокласник отал обезянку Яшку своему приятелю в классе. Она стала жить с ним. Рассказ о том как она праказничала(чернилами испачкала тетрадь, занавески, как умела обижаться, любила очень сладкое, ак женщине прическу испортила, как стала во дворе хозяйкой и над собаками и над котом).но мальчику пришлось отдать этого «сатану» по приказу родителей ы с этого момента в квартире все как-то заскучали.
|
|
|
Чудові «Розповіді про тварин» Житкова вчать читача доброті та співчуття. Кожне твір письменника — це заклик любовно ставитися до братам нашим меншим, берегти рідну природу.
Місце носова у гумористичній літературі для дітей. Цикл веселих оповідань про Мишка («Мишкова каша», «телефон» «фантазери»)
Николай Николаевич Носов (1908 — 1976) – писатель, драматург.
Родился Николай 10 ноября 1908 года в Киеве в семье актера. Высшее образование в биографии Носова было начато в художественном институте Киева. Но в 1929 году он перешел в другой институт – кинематографии, в Москве.
В 1938 году в журнале «Мурзилка» впервые в биографии Николая Носова были опубликованы его рассказы.
Особливості творів М.Носова
Гумор, комізм ситуацій.
Популяризація технічних й політехнічних знань: Носов ніколи не пропускає нагоди повідомити маленькому читачеві що-небудь цікаве і корисне, так само як і познайомити його з елементарними життєвими правилами.
|
|
|
Художня майстерність М. М. Носова заснована на знанні законів читацького сприйняття, на виразності змісту, на вмінні створити і обіграти несподівану, дотепну колізію, психологічно переконливу навіть у гротескових подробицях.
Носов ввів в дитячу літературу нового героя — наївного і розсудливого, пустотливого і допитливого непосиду, одержимого жаданням діяльності і що постійно потрапляє в незвичайні, часто комічні ситуації.
Виділяють три секрети, як вдавалося Миколі Носову писати для дітей і про дітей.
Перший секрет полягає в тому, що він сам був хлопчиком, і сам немало видумав і змайстрував.
Другий секрет творчості Миколи Носова в тому, що на його великому життєвому шляху було багато труднощів, але він завжди старався їх подолати і завжди старався довести почату справу до кінця.
А третій секрет в тому, що у Миколи Носова справжній талант. Талант бачити навколо себе і вдалині, талант любити життя, талант весело, щедро, розумно, а головне правдиво писати.
М. М. Носов (1908-1976) - найбільший із письменників-гумористів дитячої літератури. У його творчій біографії щасливо зійшлися захоплення технічними знаннями і дар гумориста. Перша публікація письменника відноситься до 1938 року: у журналі «Мурзилка» було надруковане його оповідання «Витівники». Надалі в «Мурзилке» публікувалося більшість його оповідань, серед них - «Живий капелюх», «Огірки», «Чудові брюки». У 1945 році вийшов збірник для малят «Тук-тук-тук», до якого увійшли передвоєнні оповідання і нові: «Мишкова каша» , «Городники», «Фантазери» і ін Пізніше з'явилися збірки для молодшого та середнього віку - «Сходинки» і «Веселі оповідання» (1947). У циклі «Веселі оповідання» (1947) наскрізні герої складають традиційну комічну пару: Коля - розсудливий, хоча і наївний, хлопчик-оповідач - і Мишка - фантазер, горе-винахідник, чия невгамовна підприємливість стає причиною смішних невдач. Смішний не тільки Мишко - тим, що за все береться і нічого не вміє, але і Коля - тим, що при всій своїй поміркованості підпорядковується натиску Мишка і разом з ним потрапляє в халепу. Носов слідував правилу, згідно з яким про смішне потрібно розповідати якомога серйозніше, тому розповідь ведеться від імені Колі. Всю увагу автор зосередив на дітях. Дорослі в його оповіданнях грають скромну роль - статистів, резонерів. У всякому випадку дорослі ніяк не обмежують самостійність дітей, тобто не заважають їм помилятися і вчитися на власних помилках. Письменник майстерно володів прийомами комічного, до того ж добре знав дитячу психологію. Це і забезпечило розповідям про Мишка і його друга міцне місце в новелістиці для дошкільнят і молодших школярів. Двоє друзів, які лишилися вдома самі і думали, що варити кашу дуже просто, — герої оповідання «Мишкова каша». Оскільки герої М. Носова — це завжди розумні і кмітливі діти, то вони спочатку самі намагаються вирішити проблему (витягти води з колодязя чайником, посмажити рибу без олії), а потім доходять висновку, що перш, ніж до чогось братися, потрібно навчитись це робити.
|
|
|
|
|
|
Оповідання М. Носова відкривають дитячий світ, передають міркування, мрії, світосприйняття. Головними героями твору «Фантазери» є двоє друзів — Михайлик і Стасик, які вміють грати в чудову гру — вигадувати і фантазувати. Їхні вигадки на лавиці — це не брехня, яка може завдати комусь шкоди (для порівняння письменник говорить про брехню Ігоря про з’їдене варення), а веселі вигадки, які дають змогу кожній дитині виповісти свої уявлення, розгорнути асоціації, опираючись на власний досвід, помріяти про реальні та нереальні речі.
«Телефон»-михайлик і його друг купили телефони і переговорювались по ним, потім один телефон хлопець розібрав, телефон відремонтувати не могли і вирішили розмовляти азбукою морзе. Але потім і другий розібрав. Потім вони змайстрували електричні звоники з розібраних телефонів, а потім і батаре розібрали бо цікаво було звдки там струм.
27)Повісті Носова «весела сімейка», «щоденник колі синіцина»-дослідження иття дитячого колективу поза школою. «Вітя матвєєв у школі і вдома» - новаторський твір шкільної тематики у дитячій літературі післявоєнних років. Проблема самовиховання підлітка.
Николай Николаевич Носов (1908 — 1976) – писатель, драматург.
Родился Николай 10 ноября 1908 года в Киеве в семье актера. Высшее образование в биографии Носова было начато в художественном институте Киева. Но в 1929 году он перешел в другой институт – кинематографии, в Москве.
В 1938 году в журнале «Мурзилка» впервые в биографии Николая Носова были опубликованы его рассказы.
Здобули популярність і повісті Носова для середнього віку - «Весела сімейка» (1949), «Щоденник Колі Синіцина» (1950) і «Вітя Малєєв в школі і вдома» (1950). Однією із найвдаліших у творчості М. Носова вважають повість «Вітя Малєєв в школі і вдома». Не дивлячись на досить звичайний вихідний матеріал (піонерські збори, шкільні уроки, розмови вчителів з учнями), у ній надзвичайно реалістично описано щоденне життя хлопчаків, причому зроблено це настільки цікаво й природно, що будь-який читач упізнає в них себе. І це не дивно. Адже дуже багато сюжетів Микола Носов не вигадував, а брав з життя, спілкуючись із сином і його приятелями, знаходячи всюди: на вулиці, у гостях, у школах, куди його запрошували на творчі зустрічі .
«Весела сімейка». Оповідь у творі ведетьсявід імені школяра Колі. Він і його кращий друг Міша вирішили зробити інкубатор і вивести курчат. У книзі про птахівництві вони прочитали про його пристрої, а за яйцями з'їздили в село. Спорудивши невеликий інкубатор з підручних засобів: ящик з фанери, жестяна банка, електрична лампа в якості нагрівача, - друзі заклали яйця і повели відлік дням. Курчата повинні були вилупитися через 21 день.
Так як за інкубатором потрібно було постійно стежити (поки хлопчики були в школі, стежила молодша сестра Михайла - Майка), друзі дуже втомлювалися, тому запустили навчання і заняття в Юннатському гуртку. Інші піонери критикували їх за неуспішність, поки не дізналися, що Коля і Міша виводять курчат. Після цього однокласники встановили у інкубатора позмінне чергування, і Коля з Мішею знову влилися в навчання. У день, коли передбачалося поява курчат, вони так і не вилупилися. Але наступного дня виявилося, що хлопці просто неправильно порахували дні.
З дванадцяти яєць вийшло десять курчат. Але один з десяти, «номер п'ятий», виявився кволим і незабаром помер. Хлопці вирішили відвезти інших курчат в село, до тієї жінки, що подарувала їм яйця. Вот такое интересное и полезное дело придумал для детей Н. Носов. «Веселая семейка» учит детей добру, любви к природе. Повесть доказывает, что необходимо иметь друзей, которые всегда помогут. Тем более что вместе веселее учить уроки и делать разные полезные дела..
Его повесть «Витя Малеев в школе и дома» (1951) была художественным открытием огромных творческих потенций таланта писателя и найденного им подхода к художественному раскрытию процесса школьного учения. Во-первых, с позиций анализа его воспитательной направленности, значимости для образования нового человека - творца, Во-вторых, с позиций выявления разнообразных связей учебно-воспитательного процесса как части общекультурного развития общества. В третьих, с позиций движения самой системы школьной и внешкольной учебной и воспитательной деятельности как этапа в истории отечественной культуры и образования. Материал повести очень обычен: пионерские сборы, нравственные разговоры учителя с учениками. Ничего исключительного. А повесть интересна была тогда, в 50-е годы, увлекательна и сегодня, потому что в произведении нарисована реальная, непридуманная жизнь обычных живых, инициативных мальчишек. Потому что раскрыты их характеры в динамике, показаны такие искренние, иногда наивные, а иногда и сложные мотивы их действий. Потому что Витя Малеев и его друзья симпатичные люди. Они надежны, хотя далеко не паиньки. Костя Шишкин, например, советует Вите использовать опыт Мити Круглова в разговоре с мамой, чтобы уберечь себя от ее гнева, когда в дневнике двойка. Митя Круглов действует так: «Например, приходит и говорит матери: «Знаешь, у нас Петров сегодня получил двойку».
Вот мать и начнет этого Петрова пробирать: А Круглов подождет, пока мать все выскажет, и снова говорит: «Гаврилову сегодня тоже двойку поставили». Вот мать и начнет отчитывать Гаврилова, только бранит его уже меньше. Круглов, как только увидит, что мать уже устала браниться, возьмет и скажет: «У нас сегодня просто день такой несчастливый. Мне тоже двойку поставили». Ну мать ему только и скажет: «Болван!» - Видать, этот Круглов у вас был очень умный, - сказал я. - Да, - сказал Шишкин, - очень умный. Он часто получал двойки и каждый раз выдумывал разные истории, чтоб мать не бранила слишком строго». Действительно, «этот Круглов» не вызывает отрицательных эмоций. Конечно, было бы, видимо, лучше, если бы он двоек не получал. Но какая фантазия! Каждый раз придумывал что-то смягчающее ситуацию.
Изобретателен ум мальчишки! Куда направлен? Это уже другой вопрос. Но сама по себе эта, как и многие другие истории в жизни героев повести, и непринужденна, и забавна, точнее, занимательна.
«Дневник Коли Синицына». Мальчишки-энтузиасты опять увлечены новым очень интересным и совершенно необходимым полезным делом: весь класс вместе с учительницей стали пчеловодами. Эти повести были в годы их выхода в свет, мало сказать - актуальны, но - злободневны. Тогда подростки городских и сельских школ старались внести заметный, практически значимый вклад в восстанавливаемое после военной разрухи хозяйство. Сельских школьники проводили эсперименты с целью вывести более устойчивые и плодоносные урожаи полевых и овощных культур. Ухаживали за молодняком в колхозных конюшнях, разводили кроликов... И в литературе для взрослых были популярны «производственный» роман, рассказ, очерк... Как это бывало в разные времена, социально актуальная тема привлекала не только талантливых литераторов.
28) Казкова трилогія Носова «Пригоди незнайки і його друзів», «Незнайка у сонячному місці», «Незнайка на місяці». Пізнавальний матеріал, моральні і соціальні проблеми, особливості їх вирішення, гумор і сатира.
Николай Николаевич Носов (1908 — 1976) – писатель, драматург.
Родился Николай 10 ноября 1908 года в Киеве в семье актера. Высшее образование в биографии Носова было начато в художественном институте Киева. Но в 1929 году он перешел в другой институт – кинематографии, в Москве.
В 1938 году в журнале «Мурзилка» впервые в биографии Николая Носова были опубликованы его рассказы.
Найбільшу популярність здобули його казкові романи-казки про Незнайка. Перша частина - «Пригоди Незнайки і його друзів» - вперше була опублікована в київському дитячому журналі «Барвінок» за 1953-1954 роки. Друга частина трилогії - «Незнайко в Сонячному місті» - з'явилася в «Юності» в 1958 році. Третя частина - «Незнайко на Місяці» - вийшла в журналі «Сім'я і школа» (1964-1966); жанр її автор визначив як «науково-фантастичну повість про останні досягнення і перспективи розвитку радянської науки в галузі ракетоплавання і телемеханіки». Цілком трилогія була видана в 1971 році. За своєю суттю Незнайко та інші персонажі — діти, які впевнені, що будуть жити вічно, а будь-яка складна ситуація в житті неодмінно розв’яжеться, й усе закінчиться добре. Це взагалі головний принцип дитячого мистецтва — обов’язковий «хеппі-енд». Незнайко, Гвинтик і Шпунтик, Пончик і Сиропчик, Пілюлькин, Знайко й Гусля та й інші персонажі — всі вони змушують читача повірити у своє існування, тому що живуть «по правді», по-справжньому, мислять і поводяться, як справжні діти. Головний герой, Незнайко — типовий непосида, хвалько й фантазер через свою невгамовну енергію й цікавість постійно потрапляє в безглузді ситуації, з яких його (знову ж, за законом жанру!) виручають всі друзі..
Дата добавления: 2019-07-17; просмотров: 205; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!