Загальна характеристика діяльності Пришвіна у галузі теорії та практики дит. Літератури. Збірка оповідань «Золоті луки». Багатство пізнавального матеріалу.

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 26Следующая ⇒

Родился 4 февраля 1873 г-1954. Походить з купецького стану. У 1882 році М. М. Пришвіна віддали вчитися до початкової сільську школу, в 1883 він був переведений в перший клас Єлецької класичної гімназії.

був з гімназії відрахований. Закінчувати навчання довелося в Тюменському реальному училищі (1893). Навчався в Ризькому політехнікумі, в 1900-1902 на агрономічному відділенні Лейпцігського університету, після чого отримав диплом інженера-землевпорядника. До 1905 працював агрономом. був з гімназії відрахований. Закінчувати навчання довелося в Тюменському реальному училищі (1893). Навчався в Ризькому політехнікумі, в 1900-1902 на агрономічному відділенні Лейпцігського університету, після чого отримав диплом інженера-землевпорядника. До 1905 працював агрономом.

Особливості творів Пришвіна

- оптимізм, віра в людські можливості, в добрі начала, природно закладені в кожному, поетичність сприйняття світу; простота мови; м'яка розмовна манера, що спонукає до власних спостережень і роздумів; зображення життя природи у невпинному русі й оновленні; твори Пришвіна допомагають відчути і зрозуміти закономірність у зміні різних пір року, мудру доцільність у розвитку природи, де навіть смерть є запорукою народження нового; розкриваючи таємниці і чудеса, побачені й розгадані ним, письменник пробуджує в своїх маленьких читачів допитливість, заражає жадобою до відкриття нового, закликає до активного вивчення природи, виховує в них наполегливість і терпіння дослідників, а інколи й прямо підказує, як і за яких умов можна побачити незвичайне, цікаве.

Основна мета письменника — виховати чуйне, бережливе ставлення до всього живого.

Уміння бачити красу у всьому, що оточує людину, поетизація природи і людей, що живуть з нею в ладу - естетичні засади творчості Пришвіна.

Збірка оповідань «Золоті луки». Багатство пізнавального матеріалу у творах «Золоті луки», «Старий гриб», «Їжак», «Лисиччин хліб».

Мисливець, розвідник природи, слідопит, Пришвін розповів багато цікавого про зовнішність звірів і птахів, про їх спосіб життя,звички, про пристосування до середовища і про різні засоби захисту від ворогів. Для нього кожне явище природи має своє неповторне обличчя.. Кожна жива істота має в нього свій характер, який співвідноситься з нормами людської поведінки

Сюжети багатьох оповідань підказані мисливською і дослідницькою практикою письменника, і в них він передає читачам свій досвід слідопита.

Твори М. Пришвіна відбивають життя природи у невпинному русі й оновленні, допомагають відчути і зрозуміти закономірність у зміні різних пір року, мудру доцільність у розвитку природи, де навіть смерть є запорукою народження нового.

Дітям цікаво дізнатися про те, що птахи в лісі, як і люди в містах, живуть кожний на своєму поверсі, і про те, як виконує обов’язки «лісового лікаря» дятел, і скільки жаб може з'їсти разом Журка і т.д.

Письменник олюднює природу: І сам автор здається могутнім чарівником, що розуміє мову птахів і звірів і з допомогою чудесної палички може провести вас по засніжених, загороджених похиленими деревами стежках.

В оповіданні «Золотий луг» йдеться про звичайну кульбабку, яку добре знають мешканці сіл і міст. Але письменник наче вперше відкриває красу цієї скромної, невибагливої квітки і запрошує помилуватись лугом, який геть увесь заріс кульбабкою і тому здається золотим («Всі казали: Дуже красиво! Луг—золотий»). Крім того, він розкриває такі властивості кульбабки, які роблять її цікавою для дітей.

В оповіданні «Старий гриб» оповідач, змучений спрагою, побачив на лісовій галявині величезну сироїжку, червона тарілочка якої була наповнена чистою водою. Найпростіше було б зрізати гриб, випити воду, а вже непотрібну шапку викинути. Та чи міг він так зробити, якщо на його очах із старої сироїжки попили дві пташки, не пошкодивши лісової чаші, ніби дбаючи про тих, хто захоче напитися після них? І він, стара людина, стає на коліна, навіть лягає на живіт, щоб обережно напитись і не зруйнувати тарілочки. У природі письменник знаходить приклади стійкості, мужності, взаємодопомоги, самопожертви Його оповідання є справжньою школою людяності.

Письменник вірив у цілющу, таємну силу природи і прагнув долучити до неї свого маленького читача. У тих оповіданнях, де діють і діти, це прагнення виражено більш відкрито, так як там піднімається моральна проблематика, поведінка дітей у світі природи.

Крихітне оповідання «Лисичкин хліб» дало назву книзі, що вийшла в 1939 році. Героїня розповіді Зіночка залучена автором у своєрідну гру: дізнавшись від нього про те, чим харчуються лісові мешканці, вона раптом помітила в кошику шматок хліба і «так і обімліла»:

- А хліб Лисичкин. Покуштуй. Обережно спробувала і почала їсти.

- Хороший Лисичкин хліб.

Навіть самий маленький читач може самостійно отримати з такої розповіді закладений в нього сенс. Зіночка, найімовірніше, не стала б їсти «просто хліб». Автор дозволяє собі лише тінь іронії, до своїх маленьких героїв він ставиться дбайливо і ніжно.

Розкриваючи красу і велич рідної природи, твори М. Пришвіна виховують людей, здатних цінувати, оберігати її. Вони збагачують духовне життя юної людини, прищеплюють їй людяність, мужність, доброту.

19) Аналіз повісті-казки «Комора сонця». Багацтво пейзажних картин.

Велика любов письменника до природи народилася з його любові до людини. Ця тема простежується в казці-минулому М, М. Пришвіна “Комора сонця”. «Комора сонця» була написана М. Пришвіна для конкурсу, що проводився Детгиз в 1945 році, і отримала першу премію. У центрі її - осиротілі у війну діти Мітраша і Настя. Сюжетним стрижнем твору став похід дітей на далеке болото за журавлиною. Пережиті на шляху небезпеки змушують їх зрозуміти необхідність гідної поведінки перед лицем природи. Всі події і деталі у творі цілком реальні, однак письменник назвав «Комору сонця» казкою-бувальщиною. Цей твір і про дружбу, незвичайну силу любові, яка долає всі перешкоди (як у чарівній казці про братика Иванушке й сестриці Оленці).

“В одному селі, біля Будова болота, у районі міста Переділ, осиротіли двоє дітей”, – так починається твір.

Після смерті батьків все їхнє селянське господарство дісталося дітям: хата, корова Світанок, телушка Дочка, золотий півень Петя й порося Хрін. Діти піклувалися про всіх живих істот. Настя займалася жіночими домашніми справами, “з лозинкою в руці виганяла корову до череди, розтоплювала піч, чистила картоплю, варила обід і так клопотала по господарству до ночі”. На Мітраші лежало все чоловіче господарство й суспільна справа. “Він буває на всіх зборах, намагається зрозуміти суспільні турботи”. Так діти жили дружно, не знаючи прикростей і лих. Один раз вирішили вони піти в ліс за журавлиною. “Кисла й дуже корисна для здоров’я ягода журавлина росте в болотах улітку, а збирають її пізньої восени”. Настя й Мітраша відправляються в ліс. Взяли вони із собою саме необхідне. Настя поклала в кошик хліба, картоплі, пляшку молока. Мітраша взяв сокиру, двоствольну “втулку”, сумку з компасом. Хто знав, що діти зіштовхнуться із природною стихією й навіч побачать Будово болото? Про Блудово болото ходила легенда, що “років двісті тому назад вітер-сівач приніс два насіннячка: насіння сосни й насіння ялиці. Обидва насіннячка лягли в одну ямку біля великого плоского каменю.,.” З тих пір ялина й сосна ростуть разом. І вітер іноді качає ці дерева. І тоді ялина й сосна стогнуть на все Будово болото, немов живі істоти.

Опинившись на роздоріжжі діти розійшлися та заблукали. Як і всяка казка, казка М. М. Пришвіна має щасливий кінець. Мітраша через свою впертість опинився на Блудовому болоті. І в боротьбі за життя йому допоміг собака Травичка. Надвечір голодний Мітраша й утомлена Настя зустрілися. Їм призначено було зустрітися знову в лісі й продовжити свій шлях разом, як уже двісті років “живуть” на Блудовому болоті ялина й сосна.

Дата добавления: 2019-07-17; просмотров: 394; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 3 4 5 6 789 10 11 12 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!