Житков-один з творців науково-художніх творів для дітей («Про цю книгу», «Телеграма», «Світло без вогню».) Книга «Що я бачив?-худ. Енциклопедія для дітей.

⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 26Следующая ⇒

ЖИТКОВ, БОРИС СТЕПАНОВИЧ (1882–1938), русский писатель. Родился 30 августа (11 сентября) 1882 в Новгороде в семье преподавателя математики и пианистки. Окончил естественное отделение Новороссийского университета (1906) и кораблестроительное – Петербургского политехнического института (1916). Был штурманом парусника, капитаном научно-исследовательского судна, ихтиологом, рабочим-металлистом, инженером-судостроителем, преподавателем физики и черчения, руководителем технического училища; много путешествовал..

Книга "Що я бачив" - художня енциклопедія для дітей.

В 1936 році Б. Житков задумав написати книгу для дітей 3—4 років.

«Енциклопедія для чотирирічних громадян», так називав Б. Житков книгу «Що я бачив», стала останнім його твором: книга вийшла в 1939 р., через рік після смерті письменника.

Борис Житков довгий час збирався написати енциклопедію для малюків, але не хитромудру книжку з поясненням того, як все влаштовано, а таку, яку було б цікаво читати і слухати дошкільнику. І він склав цикл оповідань «Що я бачив» про п'ятирічного хлопчика Альошу-Чомучку. Тонкий знавець дитячої психології, Житков веде в ній розповідь від першої особи.

Книга складається з коротких розділів, в яких описується, що хлопчик Альоша бачить і впізнає. Про все незнайоме він запитує, а персонажі книги йому пояснюють навколишні явища: навіщо стоп-кран в поїзді, що таке тендер і чому Червона площа так називається.

Сюжет побудований таким чином, що Альоші вдається побувати в різних містах, в селі, в дитячому саду, поїздити в поїзді і політати на літаку — таким чином малюк-читач отримує повноцінну енциклопедію повсякденного житті країни.

І не тільки знання про речі отримує малюк з цієї книги - йому даються і уроки спілкування з людьми. Крім Альоші тут діють такі персонажі, як дядько військовий, мама, бабуся, друзі. Кожен з них індивідуальний, у кожного свої дії, і головний герой починає розуміти, що саме йому потрібно виховувати в собі.

На сьогоднішній день багато чого з цієї книги вже застаріло, нікого вже не здивуєш світлофором і рідкісна мама злякається ескалатора в метро. Але одне в ній залишається незмінно актуальним: це дуже достовірний опис дитячої цікавості і того, як дитина дізнається навколишній світ.

«про цю книга»-про то как автор пишет на бумаге про как пишет книгу. Что он будет писать єти 2 страниці и так может біть и напишет свою книгу. Он попросил напечатать ее с єтими кляксами и т.д.

«телеграма»-«Єфиопское радио», «Живой телеграф»

«свіло без вогню»- рассказівает про появление електричества и разніе лампі( газовие, обичние, как именно происходит єтот процес)

Біанкі- письменник-натураліст, один з основоположників науково-художньої літерати для дітей. Майстер літературної природничої казки «Хто чим співає», «чий ніс краще» «чиї це ноги», «теремок»

Віталій Валентинович Біанкі (30 січня ( 11 лютого ) 1894 , Санкт-Петербург , Російська імперія - 10 червня 1959 , Ленінград , СРСР ) - радянський письменник , автор багатьох творів для дітей.

Син ученого-ентомолога. Віталій Біанкі здобув вищу біологічну освіту в Петроградському університеті на природознавчому відділі фізико-математичного факультету, потім навчався в Літературному інституті ім. В. Я. Брюсова. Він брав участь в експедиціях, подорожував по Уралу і Алтаю, деякий час учителював, працював у краєзнавчому музеї. І скрізь, де б він не був і чим би не займався, не переставав спостерігати явища природи, вивчати життя тварин і рослин і вести записи.У 1916 р. був призваний в армію і після закінчення прискореного курсу Володимирського військового училища. посади був призначений завідувачем музею, а пізніше затверджений ще й викладачем школи імені III Комінтерну. Активно брав участь у роботі Бійського товариства любителів природи, читав лекції з орнітології в Алтайському народному університеті,

Віталій Валентинович Біанкі — письменник-натураліст, майстер літературної природничої казки. Він описував у своїх оповіданнях життя неповторного світу природи. У його оповіданнях — то веселих, то, часом, сумних — описані цікаві випадки з життя тварин і птахів. Читаючи їх, діти дізнаються, яке цікаве життя вирує у лісі, вчаться розуміти і любити рідну природу.

ü Глибокі наукові знання у поєднанні з талантом письменника і педагога

ü Науковість та енциклопедичність змісту, опис реального світу з його мешканцями.

ü Наукові знання В. Біанкі подає дітям у чіткій системі, послідовності, у кожному з творів зосереджує їх увагу на якомусь певному питанні. Щоб розкрити і з'ясувати це питання, він добирає переконливі факти, підводить читачів до правильного висновку.

ü Казкова форма, близькість до народних казок

ü Інтригуючий початок, гострий драматичний сюжет. У багатьох його творах дія розвивається напружено.

ü Цінні відомості про зміни в природі, про особливості клімату й довкілля в різних регіонах планети, про тварин та їх зв’язок із навколишнім середовищем.

ü Твори на цікавому конкретному матеріалі знайомлять читача з об'єктивними законами існування й розвитку природи.

ü Тварини в казках В. Біанкі думають і розмовляють по-людському, а поводяться відповідно до своїх біологічних особливостей, не порушуючи законів природи.

ü Зображення боротьби тварин між собою, а також боротьба між людиною і твариною.

ü Діти дізнаються про особливості будови різних органів тварин, про вміння тварин будувати собі житла (гнізда, нори), про те, чим і як харчуються вони, як захищаються від ворогів; як відлітають у теплі краї птахи, де і як зимують тварини та про інші загадкові й цікаві явища природи.

ü Книги В. Біанкі — цінний супутник дітей у справі вивчення рідної природи; захоплюють юного читача, збуджують в нього допитливість, бажання самому вивчати природу, щоб розгадати її таємниці.

ü Мова творів В. Біанкі виразна, поетична і водночас доступна та наукова. Кожне нове поняття, слово письменник подає, поступово розтлумачуючи.

ü В основу своїх творів В. Біанкі завжди кладе власні спостереження, бачене, вивчене і уважно перевірене ним.

ü Про що пише В.Біанкі? Рідна природа, її невичерпні багатства, краса, особливості життя тваринного світу: комах, земноводних, птахів, звірів та інших живих істот, людина як господар, охоронець і перетворювач природи.

ü Енциклопедичність, науковість і цікаві сюжетні розповіді забезпечують не тільки читабельність творів В. Біанкі, а й їх актуальність протягом років.

В. Біанкі сформувався як дитячий письменник-анімаліст. Починаючи з 1924 р. виходять у світ книжки В. Біанкі: «Лісові хатинки» (його перша книжка), «На великому морському шляху», «Перше полювання», «Чиї це ноги?», «Чий ніс кращий?», _«Хто чим співає?».

Твори його за жанром різноманітні: повісті, оповідання, казки, легенди, художні нариси і різні газетні жанри, які зустрічаємо, зокрема, в його творі «Лісова газета».

Казка «Теремок». У назві, композиції і в стилі письменник наслідує однойменну народну казку. Але зміст її, як і тема, зовсім інший. Це науково-художній твір про комах, птахів і звірів, які влаштовують своє житло у дуплах дерев. Письменник показує, що залежно від розміру дупла у ньому можуть жити і птахи, і звірі — дятел, шпак, сич, білка, куниця, бджоли тощо.

Спочатку дупло в дубі зробив дятел. На другий рік цю оселю зайняв шпак. Поступово старий дуб почав кришитися, сохнути, руйнуватися, і дупло побільшало. У ньому тепер оселюються звірі. Нарешті, як і в народній казці, приходить ведмідь, натискує на дупло, і дуб ламається навпіл. Теремок загинув, а з нього випали і розлетілися матеріали, що їх так старанно роками заготовляли мешканці: сіно, шерсть, мох, пух, віск. Як і в народній казці, у творі В. Біанкі кожен новий мешканець теремка спочатку запитує, хто в ньому живе. У відповіді перелічуються усі колишні жителі. Кожному з них автор дає, крім імені, ще римоване визначення в дусі народних казок. Фантастика в цій казці виявилась тільки в тому, що звірі розмовляють. У ній, як і в народній казці, всі звірі живуть у теремку, проте, на відміну від неї, у творі Біанкі вони живуть у дуплі по черзі, і само дупло з кожним роком змінюється.

«Теремок» Біанкі — це наукова казка, правдивий твір, який дає читачам знання про життя лісу.

Тема казки — житло тварин. На цю тему є у нього й інші казки — «Лісові хатинки», «Майстри без сокири». У цих двох казках розповідається про те, як, де і з чого птахи будують свої гнізда.

В оповіданні «Хто чим співає?» В.Біанкі розповідає про пісні й голоси жителів лісу, озер (тут і про клекіт лелек, стукіт дятла, пищання жука тощо), а в оповіданні «Чий ніс кращий?» — про особливі функції «носа» в різних птахів (яструба, широконоса, пелікана та ін.); «Чиї це ноги?», «Хвости» — твори, які в аналогічному ключі розкривають особливості побудови організмів тварин і птахів, їхні звички.

Лісова газета

«Лісова газета» В.Біанкі – фонологічний календар природи, енциклопедія знань про неї.

Найбільший твір В. Біанкі — «Лісова газета». Це велика, фундаментальна і надзвичайно оригінальна праця письменника, це своєрідна енциклопедія природи, календар, в якому день за днем відображено найважливіші явища, які відбуваються в природі на протязі дванадцяти місяців.

Історія написання. Вперше книжка вийшла у 1927 р. і за життя письменника перевидавалась дев'ять разів; кожне нове видання значно відрізнялося від попереднього, доповнювалось все новими і новими матеріалами.

Ця книжка створена не самим тільки Біанкі, це було б просто неможливо — надто вже широке коло питань у ній висвітлено. Все, що стосується життя рослин, написала Ніна Ми хайлівна Павлова — доктор біологічних наук, ботанік, письменниця. Багато оповідань, нарисів написали юні натуралісти, школярі (ліскори), з якими письменник тримав постійний зв'язок. Друзі письменника — мисливці і лісники дали йому цікавий матеріал для твору.

Про що йдеться у творі? В «Лісовій газеті» мова йде не лише про рослини, тварин, погоду, а й про різноманітні види праці людей залежно від сезону, про полювання й рибальство в різні пори року.

Форма твору. У книзі «Лісова газета» використана газетна форма.

Жанри, використані у творі. Користуючись різними газетними жанрами — телеграма, коротке повідомлення про новини, хроніка, стаття, лист, нарис, фейлетон, оголошення, вікторина тощо,— письменник захоплююче розповідає про життя природи і про творчу працю людей. Тут є навіть повідомлення ТАРС про роботу і подвиги дітей у збереженні природи.

Композиція твору. Твір складається з 12 розділів, кожен з яких — ніби номер лісової газети і відображає події, які відбуваються в природі протягом місяця.

Усі твори короткі, написані доступною і простою мовою, розповідають про цікаві і захопливі події у лісах, полях, річках, горах.

У передмові до «Лісової газети» В. Біанкі писав: «У зви чайних газетах пишуть лише про людей та їх справи. Але дітям цікаво знати і про те, як живуть звірі, птахи, комахи.

У лісі подій не менше, ніж у місті. Там також іде робота, бувають веселі свята, нещасні випадки. Там є свої герої і роз бійники».

«Лісова газета» дає знання, будить думку, виховує спостережливість, увагу, розумне, хазяйське і гуманне ставлення до всього живого, прагнення досліджувати, берегти природу.

Дата добавления: 2019-07-17; просмотров: 331; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 5 6 7 8 91011 12 13 14 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!