Соціально – економічний розвиток краю в ІІ половині ХХ ст.
Післявоєнний період ознаменувався поступовою відбудовою економіки. Із згарищ та руїн відроджуються міста і села. Вже станом на 1 січня 1951 року населення області досягло 1500 тис. осіб. Більшою, ніж до війни, стала мережа шкіл : в 1200 школах навчалось 300 тис. учнів. В роки п’ятої та шостої п’ятирічок відбулася реконструкція промислових підприємств та залізничних вузлів. Були збудовані регенератний завод в Сумах та електротехнічний завод в Тростянці. Невдовзі цей список поповнили Сумський завод електронних мікроскопів (1959 рік) та хімкомбінат (1961 рік).
Загалом Сумщина в повоєнні роки стала областю високо розвинутої промисловості. У 80-х рр. тут налічувалося 300 великих підприємств. Яскравим прикладом кооперації праці є завод ім. Фрунзе, у створенні продукції якого брали участь 818 підприємств СРСР. Провідними галузями стали приладобудування, хімічне виробництво, видобуток нафти і газу. Сумський аеропорт сполучав обласний центр з більшістю райцентрів, з Києвом, Москвою, Одесою тощо.
В сільському господарстві область спеціалізувалася на м’ясо – молочному тваринництві та свинарстві, вирощуванні зерна, картоплі,соняшнику, льону та конопель.
В області існує 27 середніх спеціальних навчальних закладів, в яких навчалися 21 тис. молодих людей.
Уродженцями Сумщини є фізик Герой Соціалістичної Праці академік А.Ф. Йоффе, астрофізик І.С. Шкловський, академіки – фізики Б.Г. Лазарєв, О.Я.Усиков, фізіолог В.Ю.Чаговець, письменники О.Вишня, П.Воронько та інші знані діячі науки та культури. Також уродженцем Сумщини є третій президент України В. Ющенко.
|
|
|
Сумщина в кінці ХХ- початку ХХІ ст.
Провідними галузями промисловості на Сумщині залишаються машинобудування і металообробка, паливна, харчова та хімічна промисловість, на частку яких припадає понад 90% промислової продукції. У сфері машинобудування і металообробки трудиться понад 60 тис. осіб - майже половина всіх працюючих у промисловості. Виробляються високотехнологічна продукція для хімічної і нафтовидобувної промисловості, газоперекачувальні агрегати, насоси, трубопровідна арматура та ін.
Провідними підприємствами області є: "Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе", "Насосенергомаш" і "Центролит", конотопський ВАТ "Мотордеталь-Правекс" і "Червоний металіст", Охтирське ВАТ "Нафтопроммаш", роменський "Поліграфмаш " та ін.
В області видобувається понад 40% всієї нафти і близько 10% газу країни. Ключове підприємство галузі - "Охтирканафтогаз". Найбільші хімічні підприємства - ВАТ "Сумихімпром" і Шосткинське об'єднання "Свема". Крім цього, в області успішно працюють десятки підприємств легкої, харчової та інших галузей промисловості.
|
|
|
В перші роки незалежності спад ВВП був чи не найбільшим по Україні – до 45 % від 1990 року. Область (2,1% населення України) дає всього 2,5 % українського ВВП (до 30 млрд. грн.).
На базі Сумського відділення металофізики НАН України відкрито інститут прикладної фізики НАНУ. 1993 рік - утворено Сумський державний університет. 1995 рік - на базі вищого артилерійського училища ім. М.В. Фрунзе відкрито інститут артилерії при Сумському державному університеті.
Рослинництво переживає кризу, але є всі ресурси для її подолання. В області є понад 1,7 млн. га сільськогосподарських земель, у тому числі ріллі 1,3 млн. га. Якщо по Україні в середньому, розраховуючи на одного жителя, доводиться 0,66 га ріллі, то в Сумській області — 0,96 га.
Площа Сумської області складає 23,8 тис. км², населення — у 2001 році складало 1164,6 тис. мешканців (67% міського) і зменшується. У 1975 було 1452 тис. українців — 88,8%, росіян — 9,4%. 15 міст, 20 cмт, 1 721 сіл. населених пунктів; 18 районів, 346 сільрад.
Cумщина має досить розвинутий виробничий потенціал і за рівнем техногенного навантаження території займає місце в першій десятці областей України. В області зареєстровано майже 18 тис. підприємств і організацій, у тому числі 13 тисяч суб’єктів підприємницької діяльності. Серед підприємств переважають торговельні — 42%, сільськогосподарські (включаючи фермерські господарства) — 17%, промислові — 12%, будівельні — 9%.
|
|
|
У 1991 року затверджено герб Сум. 22 вересня – національне свято День партизанської Слави - зародилося саме у Путивлі.
Таким чином, ресурсний потенціал поряд з історичними традиціями, духовністю, культурою Сумщини здатний забезпечити здійснення успішної високоефективної господарської та інвестиційної діяльності.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 104; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!