Лекція 32. Україна в сучасному світі. Європейська інтеграція.



Україна в умовах глобалізації.

Європейська інтеграція України.

Соціально – економічний та політичний розвиток України на початку ХХІ ст.

Україна в умовах глобалізації.

Складною для української держави є проблема пошуку власного місця в суперечностях світової глобалізації та антиглобалізму. Глобалізація – це інтеграція економіки, політики і культури, яка проявляється у зростаючій взаємозалежності різних суспільств. Глобалізація спричиняє посилення взаємозалежності та взаємозв’язків між політичними інститутами в усьому світі, до швидкого розповсюдження ефективних моделей держ. володарювання.

Частину повноважень національних держав отримують нові міждержавні та міжнародні об’єднання. Політичний суверенітет народу і національної держави немовби «розмивається», державно-політичні бар’єри, що за недавніх часів ізолювали народи, «розчиняються».

На окрему увагу заслуговує та роль, яку відіграє в глобалізаційних процесах США. На сьогодні ця країна є безумовним світовим лідером. Саме від неї залежить спрямованість багатьох акцій планетарного масштабу. Вона користується і більшістю переваг, наданих глобалізацією. Інша ситуація складається довкола так званих «перехідних» суспільств, до яких належить і Україна. Останні під тиском глобалізації зазнають додаткового навантаження.

Глобальні фінансові кризі 1997–1998 рр., 2007 – 2010 рр. остаточно розвіяли ілюзорні уявлення щодо справедливості сучасного світового порядку. Фінансові капітали перекачувалися до сильніших держав, а слабші були ще більше знекровлені і відкинуті назад.

Не дивно, що тенденція до критичного сприйняття глобалізації набирає сили. Антиглобалісти наголошують на негативних наслідках домінування у світовому масштабі транснаціональних корпорацій та єдиної на сьогодні «наддержави» – США, а також на численних недоліках, що супроводжують цей процес: різке зростання безробіття, посилення соціальної напруги, тероризм, «кримінальна глобалізація», тенденція до популяризації світового співтовариства і маргіналізації на планетарному рівні тощо.

Європейська інтеграція України.

У травні 2002 р. Україна оголосила про свій європейській вибір, проте шлях у цьому напрямку не буде легким. Для цього потрібні реформи, які б забезпечили досягнення європейських стандартів розвитку. У липні 2002 р. відбувся саміт “Україна – ЄС”, де основним було питання про надання Україні статусу держави з ринковою економікою та асоційованого членства в ЄС. У ході роботи саміту зазначалося, що Україна ще не відповідає стандартам ЄС і не потрапляє до переліку країн, які мають увійти до ЄС. У 2003 р. Україна отримала статус “країни – сусіда ЄС”.

Щоб домогтися підтримки США, уряд України в 2003 р. направив до Кувейту, а згодом до Іраку, воєнний контингент. Проте ця  акція в країні була сприйнята неоднозначно. Перебування українських військових у регіоні призвело до їх втягування у збройне протистояння між іракськими партизанами та окупаційними військами і до втрат (загинуло 18 осіб).

Курс на інтеграцію України в Європейське співтовариство поєднується з участю в інтеграційних процесах зі східними країнами. У лютому 2003 р. керівники Росії, України, Білорусі, Казахстану уклали угоду про створення Єдиного економічного простору (ЄЕП).

З встановленням незалежності України почалась інтеграція нашої молодої держави до світового інформаційного простору. Україна відмовилась від монополії на установи ос­віти. Почалося ліцензування та акредитація вузів.

Здобуття вищої освіти проводиться за чотирма рівнями. Найвищий, чет­вертий рівень отримують університети і академії. Сьогодні вузи України працюють за новим переліком спеціальностей. Особ­ливо популярними є вузи, де навчають банківської справи, менеджменту, маркетінгу, юриспруденції, ме­дицині, іноземним мовам.

В Україні є декілька вузів з традиційно високим рівнем викладання. Це, перш за все. Київський націо­нальний університет ім. Т. Шевченка, Одеська націо­нальна юридична академія. Харківська національна юридична академія. Одеський державний університет ім. І.І. Мечникова, Дніпропетровський державний уні­верситет.

Проблема, нерозв'язаність якої катастрофіч­но впливає на стан справ в науці, — це від'їзд найбільш молодих і перспективних інтелектуалів за кордон. За останні роки інсти­тути НАН Ук­раїни втратили до половини свого наукового потен­ціалу. Більше всього потерпають від «втечі мізків» такі науки, як генетика, фізіологія, біологія, фізика.

Зроблено вагомі кроки щодо входження української освіти в Європейський і світовий освітній простір. Зокрема, приведено у відповідність до міжнародних вимог освітньо-кваліфікаційні рівні та ступеневість освіти, розроблено держстандарти освіти, укладено угоди про співпрацю з більш як п’ятдесятьма країнами світу, у 2005 р. Україна приєдналась до Болонського процесу.


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 149; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!