Війна радянської Росії проти УНР і поразки УНР.
Події взимку 1917 – 1918 рр. слід розкласти на два одночасні процеси: створення 1-ї більшовицької (радянської) держави в Україні та війна між УНР та більшовиками.
На початку грудня українські більшовики скликали в Києві Всеукраїнський з’їзд Рад. Метою було забезпечити мирне «легальне» захоплення влади від Центральної Ради. Опинившись на з’їзді у меншості, біля 100 більшовицьких делегатів переїхали до Харкова (08.12.17 тут владу захопила місцева Рада робітничих депутатів), де і продовжили з’їзд. На ньому:
1) 12 грудня 1917 р. проголосили “радянську УНР” зі столицею у Харкові.
2) Обрали органи влади: Центральний Виконавчий комітет (Ю.Медвєдєв) та Народний Секретаріат (М.Скрипник).
В цей час вже фактично відбувався збройний конфлікт з Радянською Росією. Ще 4 грудня 1917 р. УЦР отримала від Раднаркому «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Центральної Ради», у якому РНК не визнав законність ЦР.
В кінці грудня більшовики почали наступ на Київ та на Південь України. Всього налічували 60 тис. червоногвардійців з Росії та 100 тис. місцевих. Більшість міст захопили без боїв. Армія УНР, яка налічувала 160 тис. багнетів, розсипалася. В лютому 1918 р. з у боєздатних частинах С. Петлюра мав 15 тис.
Знаменитим став бій під станцією Крути 16 січня 1918 року, який провели з більшовиками кілька сотень юнаків-киян. В ці дні тривали криваві бої в Києві, де відновлений легіон Українських січових стрільців та нечисленні частини УНР придушували більшовицьке повстання на заводі “Арсенал”.
|
|
|
В кінці січня після 5-денного обстрілу Київ було захоплено більшовиками, які розгорнули терор проти прихильників УНР. УЦР втекла до Житомиру, а потім – до Вінниці. Війна паралізувала українську промисловість, націлену на поставки до Росії. Впала грошова система.
Авторитет Центральної Ради різко падав, тому що реформи практично не відбувались. Отже, їй ні на кого було опертися в протистоянні з більшовиками. Причини поразки:
1) більшовики обіцяли віддати землю відразу, і частина селян схилялася на їх бік;
2) українські більшовики мали збройну підтримку з боку Радянської Росії.
4. ІV Універсал Центральної Ради про незалежність УНР (9.01.1918 р.).
У розпалі війни ЦР проголосила 4 Універсал (9 січня (22) 1918 р.) про незалежність УНР.
Висновок. Українські діячі дозріли до ідеї незалежності. І революція завершилась створенням незалежної держави – УНР. Але залишалися противники української державності. У Харкові була утворена «радянська УНР” на чолі з більшовиками, які прагнули знищити Центральну Раду.
Лекція 7. Гетьманський переворот і Українська держава 1918 р.
|
|
|
Брестський мир між УНР та Четверним союзом.
Гетьманський переворот.
Внутрішня і зовнішня політика гетьмана.
Боротьба проти гетьманського режиму.
Брестський мир між УНР та Четверним союзом.
Раднарком Росії, виконуючи Декрет «Про мир», 9 грудня 1917 р. розпочав переговори з німцями у м. Брест. Через два тижні туди прибула делегація УЦР і розпочала самостійні переговори з країнами Четверного блоку. 27 січня (9 лютого) 1918 р. був підписаний мирний договір:
1) Німеччина і Австро-Угорщина стали союзниками УНР, зобов'язалися звільнити її від більшовиків.
2) Зі свого боку уряд УНР обіцяв поставити їм 60 млн. пудів хліба, 2 млн. 750 тис. пудів м'яса та інше продовольство.
У лютому 1918 р. німці розпочали наступ, в якому брали участь і загони УНР. 2 березня 1918 р. в Київ увійшли загони Петлюри, повернулися члени Центральної Ради. Спроби більшовиків захистити радянські республіки (Донецько-Криворізьку, Одеську і Таврійську) не мали успіху, бо ці утворення не були визнані німцями.
Після російського-німецького Брестського договору від 3 березня 1918 р. Росія визнала УНР. Народний секретаріат був розпущений, але замість нього більшовик М.Скрипник очолив Бюро для керівництва повстанською боротьбою на Україні.
|
|
|
Гетьманський переворот.
28-29 квітня 1918 р. в Києві за сприяння німецького командування відбувся державний переворот. УЦР була розпущена, УНР ліквідована. Причини розгону німцями ЦР:
1. ЦР намагалася віддати землю селянам. А німцям для закупівлі хліба треба було зберегти поміщицькі товарні господарства.
2. Німців дратували нездатність ЦР створити ефективні органи влади, дієву поліцію, армію, налагодити економіку; і взагалі - її революційні гасла.
Гетьманом нової “Української держави” став П. Скоропадський.
3. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана
«Українська держава» існувала: 29 квітня –14 грудня 1918 р. У своїй політиці гетьман П. Скоропадський спирався на поміщиків та заможних селян, підприємців та німецько-австрійські війська.
«ЗАКОНИ ПРО ТИМЧАСОВИЙ ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ» (Уривок)
Про Гетьманську владу
1. Влада управління належить виключно до Гетьмана України в межах всієї Української Держави.
2. Гетьман стверджує закони, і без його санкції ніякий закон не може мати сили.
3. Гетьман призначає Отамана Ради Міністрів… Гетьман затверджує і скасовує Кабінет у повному його складі. Гетьман приймає і звільняє инших урядових осіб...
|
|
|
4. Гетьман є вищий керівничий всіх зносин Української Держави з закордонними державами.
5. Гетьман є Верховний Воєвода Української Армії і Фльоти.
6. Гетьман оголошує области на військовому, осадному або виключному положенні.
7. Гетьманові належить помилування засуджених, полегчення кари і загальне прощення...
8. Накази й розпорядження Гетьмана закріпляються Отаман-Міністром або відповідним йому Міністром.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 204; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!