Легіон Українських Січових стрільців.



В ході війни з ініціативи ГУР і за дозволом австрійського уряду у серпні 1914 р. в складі австрійської армії були закладені основи українського війська –утворено легіон Українських січових стрільців (УСС) у кількості 2,5 тис. вояків. В ході першої світової війни легіон УСС 1914 – 1918 рр. воював у Карпатах та на Тернопільщині.

 25-28 вересня 1914 р. – підрозділ захищав Ужоцький, Верецький та Вишівський перевали у Карпатах.

 29 квітня – 2 травня 1915 року - вів запеклі бої проти російських на горі Маківка у Карпатах.

Серпень - вересень 1916 р. бої проти російських військ на Тернопільщині (гора Лисоня), де був полк практично винищений. Пізніше стрільці зіграли видатну роль у подіях революції 1917-1918 рр. (з числа полонених росіянами).

 

Висновок. До 1917 р. сили воюючих сторін були вичерпані. Виснажлива війна спричиняла зростання незадоволення. Патріотичний запал згас. І в Західній, і в Наддніпрянській Україні дедалі частіше відбувались антивоєнні виступи, причиною чого стало різке падіння життєвого рівня населення. Набирав сили страйковий рух. Таким чином, на початок 1917 р. в Російській імперії, в тому числі й Україні, визрівав революційний вибух.

 

Лекція 5. Початок Української революції 1917 року.

Утворення Центральної Ради.

Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради.

Події влітку—восени 1917 р. в Україні.

 

Утворення Центральної Ради

27 лютого 1917 р. в Росії перемогла Лютнева демократична революція, наслідком якої стало знищення самодержавства. Влада перейшла до Тимчасового уряду, який проголосив демократичні права і свободи та ліквідував обмеження на діяльність політичних партій, дозволив видання газет різних напрямів, проголосив свободу мітингів і демонстрацій.

Крім Тимчасового уряду і його місцевих органів, в умовах Лютневої революції виникли Ради робітничих і солдатських депутатів, в тому числі й в українських містах — Харкові, Києві, Катеринославі, Луганську, Полтаві, Одесі, Миколаєві, Олександрівську.

Національний рух був роздроблений, тому виникла необхідність створити керівний центр. З ініціативою виступили прибічники незалежності України (самостійники) М Міхновського. Їх підтримали ТУПівці (М. Грушевський) та українські соціалісти: 4 березня 1917 р. вони погодились утворити спільний орган — Українську Центральну Раду, яка стала представницьким органом усіх українських демократичних сил і очолила національно-демократичну революцію в Україні.

Партійний склад Центральної Ради, очоленої М. Грушевським, що повернувся з заслання, був строкатий. До неї входили: Товариство Українських поступовців (ТУП; С. Єфремов, Д. Дорошенко), пізніше перейменоване в Союз українських автономістів-федералістів; УСДРП (В. Винниченко, С. Петлюра); Українська партія соціалістів-революціонерів (УПСР; М. Ковалевський); Українська народна партія (УНП); Українська партія соціалістів-самостійників та багато інших.

Крім політичних партій, до складу УЦР увійшли представники громадських організацій.

Основні напрями політичної програми Центральної Ради:

• боротьба за національно-територіальну автономію у складі дев'яти губерній та етнічних земель;

• підготовка до виборів в Установчі збори з метою вирішення питання про автономію України у складі демократичної Російської республіки;

• співробітництво з Тимчасовим урядом;

• надання національним меншинам рівних політичних прав.

Однак соціальні перетворення діячі Центральної Ради відкладали на майбутнє.

Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

Діячі Ради неодноразово вели переговори з урядом Росії. При цьому М. Грушевський пропонував не чекати Всеросійських установчих зборів. Майбутнє Росії він бачив як союз держав, об'єднаних федеральними зв'язками.

Тимчасовий уряд був за «єдину і неподільну Росію» і не реагував на вимоги Центральної Ради. Він заборонив скликання І Українського військового з'їзду, але 5—8 травня 1917 р. він все ж таки відбувся. З'їзд визнав Центральну Раду органом влади, висловився за національно-територіальну автономію України і створення національних військових частин (вже весною 1917 р. були самочинно сформовані два українських полки, а також Вільне козацтво у повітах Київщини, Лівобережжя й Волині).

Враховуючи підйом національної свідомості українського народу та негативне ставлення до себе з боку Тимчасового уряду, 10 червня 1917 р. на II Всеукраїнському військовому з'їзді Центральна Рада оприлюднила І Універсал, який містив такі положення:

• Автономія України у складі Росії.

• Право УЦР проголошувати універсали — акти конституційного значення.

• Загальнонародні, прямі рівні вибори Всенародного Українського сейму шляхом таємного голосування.

• Відмова передавати податок в центральну російську казну, впровадження українського податку.

• Надання широких національно-культурних прав національним меншинам України.

Наслідком проголошення І Універсалу було утворення 15 червня 1917 р. українського уряду — Генерального секретаріату на чолі з В. Винниченком. До уряду входили 8 генеральних секретарств і генеральний писар.

 


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 119; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!