Лекція 2. Політичний та соціально-економічний розвиток України у складі Російської імперії на поч. ХХ ст.
Лекція 1. Вступ . Україна у ХХ – на поч. ХХІ ст.ст.
Курс історії України у ХХ – на поч. ХХІ ст.ст.
Початок століття: доба бурхливих перетворень.
Розвиток Радянської України.
Курс історії України у ХХ – на поч. ХХІ ст.ст.
Курс історії України у ХХ – на поч. ХХІ ст. складає хронологічно послідовну систему відомостей з історії ХХ ст., що є органічною частиною шкільної історичної освіти. Він охоплює історію 1900– 2011 рр., які були багато в чому переломними для всього людства і нашої країни. Метою курсу, за визначенням державної програми, є не тільки знайомство з подіями і процесами, що розгорталися, не тільки розуміння історії та культури нашої країни в контексті світового історичного процесу, що розвивається в часі та просторі, а й подальше усвідомлення власної приналежності до України та її народу, розвиток громадянськості, відповідальності за збереження традицій та майбутній розквіт Батьківщини.
Курс складається із вступу і п’яти розділів: 1.Україна на початку ХХ ст. 2. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції. 3. Українська державність у 1917–1921 рр. 4. Культура і духовне життя в Україні в 1917–1921 рр. Тема 5. Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921—1928). Тема 6. Закріплення Радянської влади в Україні (1929—1938). Тема 7. Західноукраїнські землі в 1921—1939 рр. Тема 8. Україна в роки Другої світової війни (1939—1945). Тема 9. Україна в перші повоєнні роки (1945 — поч. 50-х років). Тема 10. Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953—1964). Тема 11. Україна в період загострення кризи радянського суспільства (сер. 60 — поч. 80-х рр. ХХ ст.) Тема 12. Відновлення незалежності України та розпад Радянського Союзу (1985—1991). Тема 13. Україна в умовах незалежності. Тема 14. Етносоціальні та культурні процеси в Україні наприкінці XX — на початку XXI ст. Тема 15. Україна в сучасному світі. Тема 16. Наш край у другій половині XX — на початку XXI ст.
|
|
|
Початок століття: доба бурхливих перетворень.
На початку ХХ ст. український народ не мав держави. Його землі було переділено між Російською імперією та Австро-Угорською монархією. Розвиток відбувався у складних умовах, адже обидві держави, як і більшість країн світу, в 1900–1903 рр. пережили економічну кризу. 1904–1908 рр. позначалися депресією, і лише в 1910– 1914 рр. — економічним піднесенням.
Рух до індустріального суспільства супроводжували суперечливі процеси модернізації суспільного та повсякденного життя. Російська імперія та Австро-Угорська монархія ще були на стадії початку реформ. Це надавало модернізації в цих країнах прискореного наздоганяючого характеру та обумовлювало відставання аграрної сфери від індустріальної, різке розшарування населення, соціальне напруження тощо.
|
|
|
На початку ХХ ст. зростає політизація українського суспільства, виникають численні політичні партії та громадські організації й рухи, висуваючи різноманітні цілі: від культурно-національної та політичної автономії до незалежності України.
У 1914-1918 рр. 38 держав втягуються у Першу світову війну, в якій загинуло 10 млн. осіб, а понад 20 млн. було скалічено. Україна стала театром воєнних дій. Близько 3,5 млн українців у російській армії та 250–300 тис. в австрійському війську боролися і гинули за чужі для них інтереси.
Українська революція 1917–1921 рр. У лютому 1917 р. у результаті перемоги буржуазно-демократичної революції в Російській імперії було повалено самодержавство. У березні утворилася Українська Центральна Рада (УЦР), а вже у червні, після проголошення її Першим універсалом автономії України у складі Росії, наш народ став на шлях творення втраченої колись власної державності. На початку січня 1918 р. УЦР затвердила Четвертий універсал, проголосивши Українську Народну Республіку (УНР) незалежною державою.
Наприкінці квітня 1918р. УНР було ліквідовано. В Україні постала Українська Держава П.Скоропадського, що проіснувала за підтримки німецьких і австрійських військ від кінця квітня до середини грудня 1918 р.
|
|
|
Після революції в Німеччині гетьман утратив підтримку німецьких та австрійських військ. Партії, що були колишніми прибічниками Центральної Ради,утворили об’єднаний блок—Директорію, яка відновила УНР.
Водночас у листопаді 1918 р. на уламках Австро-Угорської монархії у Львові було проголошено створення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), що проіснувала до літа. Видатною подією цього року, важливою для обох частин України, стало підписання на початку 1919 р. представниками Директорії та ЗУНР Акта злуки, за яким ЗУНР і УНР об’єдналися в єдину соборну державу.
Українська революція та український визвольний рух 1917–1921 рр. зазнали поразки.
Розвиток Радянської України.
З революційних років Україна вийшла як Українська Соціалістична Радянська Республіка. З 1922 року – у складі Союзу РСР. 1921-1928 рр. – це роки нової економічної політики.
У 1927-1929 pp. з непом було покінчено. Сталін повернувся до «воєнно-комуністичних» методів управління економікою і суспільно-політичним життям. Передбачалося, що за допомогою цих методів буде забезпечена швидка індустріалізація, з'являться потужні промислові комплекси, будуть модернізовані всі сфери життя суспільства.
|
|
|
Україна стала індустріальною країною. Міське населення наприкінці 30-х років становило майже третину жителів УРСР. Внаслідок колективізації мільйони селян були експропрійовані. Створені радянською владою колгоспи й радгоспи оснащувалися технікою.
Історична ціна радянської модернізації України була надзвичайно високою. Вона коштувала їй мільйонів людських життів. Сталінський тоталітарний режим безжально винищував усіх, хто чинив опір або був потенційним противником його політики в Україні. Жертвами голодомору 1932-1933 pp., розправ у роки примусової колективізації і терору 30-х років стало безліч жителів України.
Після нападу 22 червня 1941 р. Німеччини на Радянський Союз воєнні дії на території України тривали до 28 жовтня 1944 р., тобто 3 роки і 4 місяці з загальних 3 років і 11 місяців Великої Вітчизняної війни. З самого початку в русі Опору виокремилися дві течії: радянська і національно-самостійницька. Україна зробила гідний внесок у розгром Німеччини. Тому свято Перемоги 9 травня 1945 р. це також і свято її народу.
Після війни відбувалася радянізація Західної України, її суть полягала в уніфікації соціально-економічного, політичного, культурного та усіх інших сторін життя краю у відповідності з нормами у Наддніпрянській Україні.
Після смерті І.Сталіна 1953 р. нове керівництво СРСР, очолюване М. Хрущовим, прагнучи надати імпульс розвитку СРСР, взяло курс на поступову відмову від найогидніших проявів сталінської спадщини. Цей курс дістав назву «десталінізації» і тривав з різною мірою інтенсивності аж до зміщення Хрущова з найвищих державних посад 1964 р.
У 60-80-ті роки радянська система досягла найвищої точки розвитку. Формально, влада в Українській РСР належала радам народних депутатів, а фактично - перебувала в руках Комуністичної партії. Така політика викликала спротив частини суспільства. Його виразниками стали українські дисиденти. Післяхрущовське двадцятиріччя (1965-1985) нерідко називають періодом «застою», кризою системи.
Роки «перебудови»1985-1991 рр. були останнім періодом існування СРСР. Непродумані, половинчасті й безсистемні зміни в економіці вносили розлад у централізовану і по-своєму логічну систему управління народним господарством. Народногосподарський комплекс СРСР став розвалюватися.
За умов різкого погіршення відносин між союзними республіками спроба консервативних сил СРСР вчинити державний переворот та зберегти Союз РСР призвели до протилежного. 24 серпня 1991 року Верховна Рада прийняла «Акт проголошення незалежності України». Здобуття Україною незалежності, закріплене референдумом 1 грудня 1991 р., радикально змінило умови її історичного розвитку.
Лекція 2. Політичний та соціально-економічний розвиток України у складі Російської імперії на поч. ХХ ст.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 154; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!