Вживання інфінітива у німецькій мові

а) з модальними дієсловами: dürfen, können, mögen, müssen, sollen, wollen , напр.:

Können Sie mir einen kürzeren Weg zeigen? − Можете Ви показати мені коротший шлях?

Er soll auf jeden Fall pünktlich da sein. − В усякому разі він повинен бути тут вчасно.

Du musst die Aufgabe sofort machen. − Ти повинен відразу виконати завдання.

б) як підмет, напр.: Irren ist menschlich . − Людині властиво помилятися. Den Staat richtig zu regieren, ist eine schwere Aufgabe. − Правильно керувати державою, важке завдання.

в)для утворення майбутнього часу (Futur I), напр.: Am nächsten Mittwoch wird in unserer Universität eine internationale Konferenz stattfinden. − У наступну середу відбудеться міжнародна конференція у нашому університеті.

Wir werden den ganzen Tag im Walde verbringen. − Ми проведемо весь день у лісі.

г) для утворення наказових (імперативних) речень (Imperativsätze), тоді інфінітив стоїть у реченні один, напр.: Bei Rot nicht die Straβe ü berqueren! − Не переходити вулицю на червоне світло! Die S ä tze nach dem Muster umformen! − Утворити речення за зразком! Nicht aus dem Fenster lehnen ! − Не висуватися з вікна!

10.4. Вживання інфінітива з часткою “zu”

Таблиця 10.2. Інфінітив з часткою «zu»

З часткою « zu » Приклади

а) як частина складеного дієслівного присудка після багатьох дієслів (напр., vorschlagen (пропонувати), empfehlen (рекомендувати)) та дієслів, що позначають початок, тривалість та кінець дії: anfangen, beginnen (починати), aufhören (переставати) та ін. Er hat vorgeschlagen, weiter zu arbeiten. Ich fange an zu kochen. Er begann Französisch zu studieren. Es hat aufgehört, zu schneien

б) у функції додатка після дієслів: beschließen (вирішувати), bitten (просити), glauben (вірити), hoffen (сподіватися), raten (радити), träumen von (D) (мріяти), versprechen (обіцяти), wünschen (бажати) та ін. Ich bitte dich, alles rechtzeitig zu machen. Die Großmuter bat uns sie oft zu besuchen. Er versprach bald zu kommen. Sein Bruder träumt davon, Ökonom zu werden.

в) у функції означення до віддієслівних іменників, як от: der Auftrag (доручення), die Freude (радість), der Gedanke (думка), die Hoffnung (надія), das Risiko (ризик), der Wunsch (бажання), die Schwierigkeiten (труднощі) та ін. Das Risiko, das ganze Geld zu verlieren, war sehr groß. Sie gab die Hoffnung, zu siegen, nicht auf. Ich hatte den Wunsch nach Österreich zu fahren

г) у функції підмета: 1) коли інфінітивна група стоїть на першому місці у реченні; 2) коли інфінітивна група стоїть після присудка речення; 3) коли на першому місці у реченні стоїть корелят ”es“ Die Arznei einzunehmen, ist dem Kranken vorgeschrieben. Dem Kranken ist vorgeschrieben, die Arznei einzunehmen. Es ist dem Kranken vorgeschrieben, die Arznei einzunehmen.

д) у функції додатка до прикметника (es ist + Adjektiv, zu + Infinitiv): 1) es ist interessant / wichtig / gesund / leicht / nicht leicht / wert / nötig … Ich finde es gut / richtig / falsch … 2) коли інфінітив є залежним від прикметника (Personalpronomen / Person + sein + Adjektiv, zu + Infinitiv) Es ist gesund, sich mit kaltem Wasser zu waschen. Es ist nicht leicht, die Prüfung gut zu bestehen. Es ist nötig, die Grammatik gründlich zu lernen. Ich finde es toll, eine Reise nach Italien zu unternehmen. Er ist bereit zu helfen. Ich bin froh, dich wieder bei mir zu sehen.

е) після haben + Substantiv, zu + Inf. (Möglichkeit / Chance / Gelegenheit /Mut / Recht / Energie / Zeit …) Ich habe die Möglichkeit, nach Köln zu fahren. Ich habe keine Zeit, ins Theater zu gehen.

є) після es ist + Substantiv, zu + Inf. Es ist Zeit, das Haus zu verlassen. Es ist Zeit, sich an die Arbeit zu machen.

ж) після корелятів у підрядних реченнях наслідку: zu, zu viel, nicht genug, reich / alt genug, nicht so, zu wenig та ін. Das Wasser ist zu kalt, um (darin) zu baden. Sie war zu beschäftigt, um Kunden zu empfangen.

з) після дієслова brauchen Ich brauche diesen Artikel nicht zu übersetzen.

і) після дієслова scheinen Sie scheint glücklich zu sein.

к) в конструкції um… zu… + Inf. Ich lerne Deutsch, um bessere Berufsaussichten zu haben.

л) в конструкції ohne … zu… + Inf. Er ging weg, ohne sich zu verabschieden.

м) в конструкції (an)statt … zu… + Inf. Der Programmierer surft im Internet, anstatt zu arbeiten.

Таблиця 10.3. Місце частки ” zu “ у реченні

Перед дієсловом (інфінітивом), що стоїть у реченні на останньому місці Ich fange an zu lesen.

Між відокремлюваним префіксом та основою дієслова Der Vater hat oft versucht, seine Tochter anzurufen. Ich versuche die Tür zuzumachen.

Перед дієсловом з невідокремлюваним префіксом Ich habe das Glück, heute zu verreisen.

Між двома дієслова, тобто перед останнім інфінітивом Es ist gut, oft in den Wald spazieren zu gehen.

Після дієслова перед модальним дієсловом, що стоїть у реченні на останньому місці Es ist schön, viel Urlaub machen zu können.

10.5. Вживання інфінітива без частки “zu”

Таблиця 10.4. Інфінітив без частки «zu»

Дата добавления: 2019-03-09; просмотров: 300; Мы поможем в написании вашей работы!
Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 17 18 19 20 212223 24 25 26 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!

З часткою « zu »	Приклади
а) як частина складеного дієслівного присудка після багатьох дієслів (напр., vorschlagen (пропонувати), empfehlen (рекомендувати)) та дієслів, що позначають початок, тривалість та кінець дії: anfangen, beginnen (починати), aufhören (переставати) та ін.	Er hat vorgeschlagen, weiter zu arbeiten. Ich fange an zu kochen. Er begann Französisch zu studieren. Es hat aufgehört, zu schneien
б) у функції додатка після дієслів: beschließen (вирішувати), bitten (просити), glauben (вірити), hoffen (сподіватися), raten (радити), träumen von (D) (мріяти), versprechen (обіцяти), wünschen (бажати) та ін.	Ich bitte dich, alles rechtzeitig zu machen. Die Großmuter bat uns sie oft zu besuchen. Er versprach bald zu kommen. Sein Bruder träumt davon, Ökonom zu werden.
в) у функції означення до віддієслівних іменників, як от: der Auftrag (доручення), die Freude (радість), der Gedanke (думка), die Hoffnung (надія), das Risiko (ризик), der Wunsch (бажання), die Schwierigkeiten (труднощі) та ін.	Das Risiko, das ganze Geld zu verlieren, war sehr groß. Sie gab die Hoffnung, zu siegen, nicht auf. Ich hatte den Wunsch nach Österreich zu fahren
г) у функції підмета: 1) коли інфінітивна група стоїть на першому місці у реченні; 2) коли інфінітивна група стоїть після присудка речення; 3) коли на першому місці у реченні стоїть корелят ”es“	Die Arznei einzunehmen, ist dem Kranken vorgeschrieben. Dem Kranken ist vorgeschrieben, die Arznei einzunehmen. Es ist dem Kranken vorgeschrieben, die Arznei einzunehmen.
д) у функції додатка до прикметника (es ist + Adjektiv, zu + Infinitiv): 1) es ist interessant / wichtig / gesund / leicht / nicht leicht / wert / nötig … Ich finde es gut / richtig / falsch … 2) коли інфінітив є залежним від прикметника (Personalpronomen / Person + sein + Adjektiv, zu + Infinitiv)	Es ist gesund, sich mit kaltem Wasser zu waschen. Es ist nicht leicht, die Prüfung gut zu bestehen. Es ist nötig, die Grammatik gründlich zu lernen. Ich finde es toll, eine Reise nach Italien zu unternehmen. Er ist bereit zu helfen. Ich bin froh, dich wieder bei mir zu sehen.
е) після haben + Substantiv, zu + Inf. (Möglichkeit / Chance / Gelegenheit /Mut / Recht / Energie / Zeit …)	Ich habe die Möglichkeit, nach Köln zu fahren. Ich habe keine Zeit, ins Theater zu gehen.
є) після es ist + Substantiv, zu + Inf.	Es ist Zeit, das Haus zu verlassen. Es ist Zeit, sich an die Arbeit zu machen.
ж) після корелятів у підрядних реченнях наслідку: zu, zu viel, nicht genug, reich / alt genug, nicht so, zu wenig та ін.	Das Wasser ist zu kalt, um (darin) zu baden. Sie war zu beschäftigt, um Kunden zu empfangen.
з) після дієслова brauchen	Ich brauche diesen Artikel nicht zu übersetzen.
і) після дієслова scheinen	Sie scheint glücklich zu sein.
к) в конструкції um… zu… + Inf.	Ich lerne Deutsch, um bessere Berufsaussichten zu haben.
л) в конструкції ohne … zu… + Inf.	Er ging weg, ohne sich zu verabschieden.
м) в конструкції (an)statt … zu… + Inf.	Der Programmierer surft im Internet, anstatt zu arbeiten.

Перед дієсловом (інфінітивом), що стоїть у реченні на останньому місці	Ich fange an zu lesen.
Між відокремлюваним префіксом та основою дієслова	Der Vater hat oft versucht, seine Tochter anzurufen. Ich versuche die Tür zuzumachen.
Перед дієсловом з невідокремлюваним префіксом	Ich habe das Glück, heute zu verreisen.
Між двома дієслова, тобто перед останнім інфінітивом	Es ist gut, oft in den Wald spazieren zu gehen.
Після дієслова перед модальним дієсловом, що стоїть у реченні на останньому місці	Es ist schön, viel Urlaub machen zu können.