Вплив на зміну роздрібниого товарообороту стану та ефективності використання матеріально-технічної бази торгового підприємства. 7 страница

Метою деталізованого аналізу фінансового стану є широке обґрунтування рівня майнового і фінансового стану підприємства, як досягнутого у звітному році, так і розвиток на перспективу.

Такий поглиблений аналіз фінансового стану включає:

- загальну характеристику господарської діяльності підприємства;

- оцінку економічного потенціалу підприємства на основі аналізу його активів та інтенсивності їх використання;

- оцінку платоспроможності і фінансової стійкості;

- оцінку рентабельності фінансово-господарської діяльності;

- оцінку стану на ринку цінних паперів та ефективності поточних фінансових інвестицій.

Деталізований аналіз фінансового стану передбачає вивчення структури балансу та її змін у динаміці. Оцінка результатів розрахунків дозволяє охарактеризувати динаміку активів і пасивів: збільшення суми (валюти) балансу та її зростаюча динаміка свідчить про розширення діяльності підприємства, і оцінюється позитивно, і навпаки, зменшення суми балансу дає підстави для думки, що підприємство працює неефективно або згортає свою діяльність.

Структура активів і пасивів визначається як питома вага кожного розділу або статті у загальній сумі балансу. Цей відносний показник дозволяє більш об’єктивно оцінити зміни в балансі, а, значить, і у фінансовому стані підприємства, тому що зміни показників за вартісною оцінкою несуть у собі незалежні від діяльності підприємства зміни цін на товари, готову продукцію, виробничі запаси, індексацію основних засобів тощо.

У процесі аналізу структури балансу вивчають збалансованість між основним і оборотним капіталом, між активами з різною ліквідністю, оптимальність і раціональність співвідношення власних і залучених джерел коштів. Ці співвідношення характеризуються відповідними коефіцієнтами, які розраховуються за даними балансу підприємства, порівнюються для їх інтерпретації:

1) з оптимальними (нормативними) значеннями (їх ще називають “безпечними”) – для виявлення і оцінки ступеня ризику і прогнозування можливого банкрутства підприємства;

2) з відповідними коефіцієнтами самого підприємства за ряд років. Ця інформація відображає розвиток підприємства, тенденції і є корисною для акціонерів, інвесторів, ділових партнерів;

3) відносні показники порівнюють з аналогічними показниками інших підприємств цієї ж галузі і виявляють більш перспективні об’єкти інвестування;

Інтерпретація економічних показників дозволяє у комплексі оцінити господарську діяльність підприємства.

Показниками задовільної структури балансу є наступні:

1) коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності (Кпл):

Кпл=Оборотні активи (ІІА[1])/Поточні зобов’язання (ІVП[2])³2 (рекомендований діапазон 2-2,5).

Він характеризує ступінь загального покриття всіма оборотними засобами усіх термінових зобов’язань (для торгівлі вважається допустимим його значення 1,5);

2) коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами всіх оборотних активів (Кзвк), він характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової незалежності:

Кзвк=Сума власних оборотних коштів / Поточні зобов’язання,

(ІІА–ІVП) (ІVП).

Сума власних коштів в обороті визначається як різниця між сумою оборотних активів (усього по розділу ІІ активу балансу) та сумою поточних зобов’язань (усього по розділу ІV пасиву балансу). Його оптимальне значення становить 0,1.

3) коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності (Квп):

,

де Кплп та Кплк – коефіцієнти поточної ліквідності на початок та на кінець звітного періоду; У – період відновлення (У=6 міс) або втрати (У=3міс) платоспроможності; Т – кількість місяців у періоді дослідження. У році Т=12 міс.

Якщо 1-й і 2-й коефіцієнт більші за їх оптимальні значення, то обчислюється коефіцієнт втрати платоспроможності (для У=3 міс.). Якщо хоча б один із них менший за оптимальне значення, то обчислюється коефіцієнт відновлення платоспроможності (У=6 міс.).

У знаменнику коефіцієнта – оптимальне значення К поточної ліквідності (Кпл=2,0). У чисельнику – його прогнозоване значення на найближчі 3-6 місяців (до Кплк додається його потенційний приріст за 3 або 6 місяців).

 

Таблиця 9.2

Показники структури балансу підприємства

Показники	На початок року	На кінець року	Оптимальне значення	Коментар
1. Коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл)	2,0	1,8	2,0	Тенденція до зниження є незадовільною
2. Коефіцієнт забезпечення власними коштами оборотних активів (Кзвк)	0,09	0,14	0,1	Позитивне зростання коефіцієнта
3. Коефіцієнт відновлення платоспромож­ності (Квп)				В цілому структура балансу незадовільна

Розрахунок коефіцієнтів, за якими оцінюється структура балансу (табл. 9.2), свідчать про те, що підприємство не взмозі найближчим часом (протягом 6 місяців) відновити свою платоспроможність і є потенційним банкрутом. Незадовільна структура балансу і платоспроможності підприємства вимагає проведення поглибленого аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства з метою вибору оптимального варіанту реорганізаційних процедур для відновлення платоспроможності або заходів щодо ліквідації підприємства.

Враховуючи наявні ресурси та ґрунтуючись на аналізі структури балансу, фінансові менеджери приймають рішення щодо інвестицій, джерел фінансування визначають пріоритети і компромісні варіанти, щоби оптимально поєднати інтереси різних зацікавлених сторін з метою забезпечення благополуччя власників і вкладників підприємства – акціонерів, інвесторів, пайовиків.

Факторами відновлення платоспроможності є:

1) скорочення кредиторської заборгованості;

2) випереджаюче зростання оборотних активів за рахунок власних коштів.

Наслідком першого фактору стає скорочення величини оборотних активів, що, у свою чергу, не сприяє підвищенню ділової активності підприємств. Тому єдиним раціональним способом відновлення платоспроможності є збільшення оборотних активів за рахунок власних коштів при одночасному збільшенні прибутку і власного капіталу в цілому.

Практика показує, що більш значущим для зміцнення фінансового стану підприємства є коефіцієнт поточної ліквідності (загального покриття балансу), який має бути більшим або дорівнювати його оптимальному значенню (див. табл. 10.2). Це означає, що навіть з меншою часткою власних оборотних коштів, але при достатньому рівні коефіцієнта поточної ліквідності підприємство є життєздатним.

Сказане підкреслює значення якості оборотних активів підприємства і, в першу чергу, підприємств сфери обігу.

Контрольні питання

1. В чому полягає значення та актуальність аналізу фінансового стану підприємства?

2. Які завдання виконуються у процесі аналізу фінансового стану?

3. Назвіть основні напрямки аналізу фінансового стану і визначте їх характерні риси.

4. З якою метою і за якими показниками проводиться експрес-аналіз фінансового стану?

5. Які показники характеризують задовільну структуру балансу підприємства?

6. Які є шляхи відновлення платоспроможності підприємства?

ЗАВДАННЯ 1. Визначити та оцінити тенденцію зміни загальної платоспроможності організації та коефіцієнта власних коштів в оборотних активах. Розрахувавши коефіцієнт втрати платоспроможності на звітну дату, оцінити можливість її відновлення у найближчі 3 чи 6 місяців.

Таблиця 1

Оцінка структури балансу Франківського СТ на звітну дату

Показники	Значення показника за балансом		Оптимальне значення	Коментар
	на початок року	на звітну дату
1. Коефіцієнт загальної платопроможності	1,05	1,09	>2,0
2. Коефіцієнт власних коштів в оборотних активах	0,06	0,10	>0,1
3. Коефіцієнт втрати (відновлення) платоспроможності	–		>1,0

Тема 10. АНАЛІЗ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА

У цій темі ви дізнаєтесь про: - важливість аналізу оборотних активів, їх структуру; - основні аналітичні показники інтенсивності та ефективності використання оборотних активів; - технологію розрахунку операційного та фінансового циклів, шляхи їх скорочення; - послідовність аналізу дебіторської заборгованості; - структуру грошових потоків, методику їх аналізу та оптимізації.

 

10.1. Структура оборотних активів. Аналіз інтенсивності та ефективності їх використання

Активи підприємства складаються із необоротних та оборотних засобів. В процесі господарської діяльності вони повинні приносити дохід у вигляді прибутку або іншої економічної вигоди. Згідно з П(С)БО 2 “Баланс” “активи – це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до надходження економічної вигоди у майбутньому”.

Співвідношення оборотних та необоротних активів залежить від галузі, в якій працює підприємство. При аналізі фінансового стану підприємств торгівлі у першу чергу досліджуються оборотні активи, а потім необоротні.

 

 

Рис. 10.1. Зміна форм оборотних активів у процесі господарського обороту підприємства.

Значення та актуальність аналізу оборотних активів випливає з їх ролі у господарській діяльності підприємств. Сама назва – “оборотні” активи показує їх повноту участі у господарському обороті підприємства та зміну своєї форми: гроші – товар – гроші.

Схема руху оборотних активів у процесі господарської діяльності підприємства (рис. 10.1) відображає перехід оборотних активів з грошової форми в матеріальну, а потім знову у грошову. Вона наочно показує значення якості оборотних активів, тобто їх стан, структуру, ефективність використання. Якісний стан оборотних активів характеризується їх відповідністю встановленим нормативам (за нормованими оборотними активами); структура – відсутністю простроченої та сумнівної заборгованості; ефективність використання або ліквідність – прискоренням оборотності, ступенем ліквідності та рівнем рентабельності.

Безперервність господарського процесу, який щоразу починається з грошових коштів, авансованих у поточні запаси і затрати на виробництво та реалізацію продукції (товарів, робіт, послуг), відображає роль та значення оборотних активів у життєдіяльності підприємства.

Завданнями економічного аналізу оборотних активів є:

- оцінка стану, структури та динаміки оборотних активів за період дослідження;

- розрахунок та оцінка впливу факторів на зміну ефективності використання оборотних активів;

- дослідження впливу ефективності використання оборотних активів на обсяг реалізації, величину прибутку підприємства, його платоспроможність та фінансовий стан;

- виявлення резервів підвищення ефективності використання оборотних активів та шляхів їх мобілізації;

- обгрунтування подальшої фінансової стратегії управління оборотними активами підприємства.

Зовнішній аналіз оборотних активів обмежений законом комерційної таємниці і не допускає оприлюднення нормативних і планових показників оборотних активів. Він оперує лише узагальненими показниками публічної фінансової звітності.

Лише при внутрішньому аналізі можна виконати усю програму дослідження якості оборотних активів та вплив їх використання на фінансовий стан підприємства. В процесі внутрішньогосподарського аналізу, крім нормативів та інших показників бізнес-плану, використовують дані аналітичного бухгалтерського обліку товарів,. матеріалів, запасів, готової продукції, розрахунків з дебіторами, грошових коштів та ін.

Більш мобільними (ліквідними), які помітно оновлюються і проходять усі стадії кругообороту коштів, є оборотні активи. В межах окремого підприємства оборотні активи за елементами представляють собою: запаси (виробничі запаси, матеріали, товари та ін.); розрахунки та інші оборотні активи (дебіторська заборгованість); грошові кошти та їх еквіваленти (цінні папери).

За принципом організації і планування оборотні активи є нормовані і ненормовані. До оборотних активів, що нормуються, відносять всі товарно-матеріальні цінності і грошові кошти в касі. Потреба в них визначається нормуванням кожного елемента (згідно з галузевими методиками) та встановлення планової оптимальної величини кожного виду оборотних активів, яка необхідна для нормального функціонування господарської діяльності підприємства. Норматив встановлюється на рік з поквартальною розбивкою, в днях.

Ненормовані оборотні активи – це активи, які практично недоцільного нормувати, оскільки це означало б в деякій мірі їх обмеження, що, у свою чергу, не сприяє розширенню та ефективності господарської діяльності (наприклад, гроші на рахунках у банку, розрахунки з дебіторами за товари, звичайно, якщо вони не прострочені). До ненормованих також відносяться кошти в деяких розрахунках, які практично неможливо і недоцільно нормувати (розрахунки з дебіторами по претензіях, з матеріально відповідальними особами по відшкодуванню матеріальних цінностей).

Показники стану оборотних активів та ефективності їх використання є індикаторами успіху підприємства у його господарській діяльності. Тому в процесі аналізу активів саме їм приділяється першочергова увага. Дослідження здійснюється у таких напрямах:

- вивчається стан оборотних активів – запас в днях, який показує, наскільки днів підприємство забезпечено оборотними засобами; визначається запас в днях (Здн) як відношення їх фактичної величини на певну дату до планового одноденного обсягу реалізації наступного кварталу. Алгоритм розрахунку має вигляд:

Здн=ОЗфакт*90/Реалізація наступного кварталу, пл,

де ОЗфакт – фактична сума оборотних засобів на певну дату, тис.грн.; 90 – кількість днів у кварталі.

Фактичний запас у днях порівнюють з його нормативним значенням наступного кварталу, результат такого порівняння дасть можливість оцінити рівень забезпечення підприємства запасами та вжити відповідних заходів щодо їх оптимізації;

- в процесі аналізу оборотних активів вивчається їх структура та зміни у структурі. На підприємствах сфери виробництва більша питома вага має припадати на виробничі запаси і готову продукцію, на підприємствах сфери обігу більшу питому вагу в оборотних активах займають товари. Оптимальною вважається така структура оборотних активів, коли частка матеріальних оборотних активів (d_ТМЦ) перевищує 50% всіх оборотних активів, частка дебіторської заборгованості (d_деб) не перевищує 20% оборотних активів, а сума грошових коштів та їх еквівалентів d_Гк теж не перевищує 20% усіх оборотних активів:

d_ТМЦ=ТМЦ/ОА³0,5,

d_деб=Д/ОА£0,2,

d_Гк=ГК/ОА£0,2,

де ТМЦ – товарно-матеріальні цінності, тис.грн., Д – сума дебіторської заборгованості, тис.грн., ГК – грошові кошти та їх еквіваленти, тис.грн., ОА – оборотні активи, тис.грн.

Аналіз структури балансу доповнюється вивченням якості активів; характерною рисою якості є ступінь ліквідності активів, тобто їх здатність перетворитися на готівку (рис. 10.1).

Порівняння структури балансу досліджуваного підприємства з оптимальними значеннями відповідних показників дозволяє оцінити, наскільки раціонально розміщені оборотні активи в господарському процесі, чи немає імобілізації, тобто нераціонального розміщення оборотних активів, а по суті, відволікання коштів з обороту, таких, як сумнівна дебіторська заборгованість, крадіжки і нестачі, неліквідність готової продукції і матеріалів.

Інтенсивність використання оборотних активів характеризується їх оборотністю.

Послідовність аналізу показників оборотності:

1) визначається відповідність фактичної оборотності оборотних активів встановленим нормативам;

2) за ненормованими оборотними активами визначається їх зміна у динаміці;

3) розраховується сума вивільнених (залучених) коштів з обороту (або додатково залучених в оборот);

4) характеризується вплив на фінансовий стан використання оборотних активів у господарській діяльності.

У процесі аналізу нормовані оборотні активи порівнюють із встановленим нормативом, що розробляється фінансистом підприємства.

Ненормовані оборотні активи (розрахунки з дебіторами, витрати майбутніх періодів) аналізується у динаміці за декілька періодів.

Таблиця 10.1

Зміни у структурі активів за звітний рік

сума – тис. грн

Клас ліквідності і ризику	Статті активу	На початок року		На звітну дату		Зміни
		сума	струк­тура, %	сума	структура, %	сума	структура, %
Високоліквідні (що легко реалізуються) активи
1-ий клас ліквідності (мін. ризик)	- грошові кошти та їх еквіваленти	8	0,8	12	1,1	4	0,3
2-ий клас ліквідності (малий ризик)	- розрахунки з дебіторами, які мають стійкий фін. стан, за ТМЦ, що корист. попитом	11	1,11	14	1,3	3	0,2
	- векселі одержані
	- дебіторська заборгованість за розрахунками	6	0,6	5	0,5	–1	–0,1
	- інша поточна дебіторська заборгованість	21	2,1	17	1,6	–4	–0,5
	- поточні фінансові інвестиції
Низьколіквідні, (що важко реалізуються)
3-ій клас ліквідності (серед. ризик)	- запаси: в т.ч. – вибрані запаси - тварини на вирощуванні і відгодівлі - незавершене виробництво - готова продукція - товари - інші оборотні активи - витрати майбутніх періодів	18,2 – – – 182 4 2	18,3   18,3 0,4 0,2	215 – – – 215 3 2	20,4   20,4 0,3 0,2	33   33 –1 –	2,1   2,1 –0,1 –
4-ий клас ліквідності (середній, високий ризик)	- дебіторська заборгованість підприємств, які знаходяться у важкому фінансовому стані; - нематеріальні активи - неліквідні ТМЦ, які не користуються попитом - основні засоби - незавершене будівництво - інші необоротні активи - (за Ір Активу балансу)	4 – –   740 – 18 996	0,4 – –   74,3   1,8 100	3 – –   760– 21 1052	0,3 – –   72,3   2,0 100	–1 – –   20   3 –	–0,1 – –   –2,0   0,2 –

Інтенсивність використання оборотних активів характеризується їх оборотністю в днях (Одн):

---

Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 133; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!