Вплив на зміну роздрібниого товарообороту стану та ефективності використання матеріально-технічної бази торгового підприємства. 2 страница

Запас товарів на останню дату кварталу в днях розраховують діленням фактичної суми товарних запасів у грошових одиницях на одноденний плановий товарооборот наступного кварталу.

Наприклад, товарний запас в днях на початок року визначається діленням суми товарних запасів станом на 01.01. на одноденний плановий товарооборот І кварталу нового року.

Цей показник називають показником забезпеченості товарообороту товарними запасами, тому, що він показує, на скільки днів вистачить товарів у торгівлі у наступному кварталі.

Оскільки запаси товарів на певну дату використовуватимуться у торгівлі і у наступному кварталі, в розрахунковій формулі застосовується товарооборот саме наступного кварталу, а фактичний запас товарів в днях порівнюється з нормативним також наступного кварталу.

Для аналізу складають аналітичну таблицю за формою табл. 1 с.11, в якій визначають в сумі і в днях відхилення фактичних товарних запасів від нормативних.

При проведенні поточного аналізу стану товарних запасів на внутрішньоквартальні дати фактичні товарні запаси порівнюють з нормативом товарного запасу поточного кварталу.

У подальшому аналізі вивчаються зміни, що відбулися у товарних запасах у звітному періоді (за квартал, рік за даними товарних запасів на початок і кінець періоду або за даними кількох років). При цьому враховують зміну цін на товари. Складають аналітичну таблицю, за якою визначають тенденції розвитку господарської діяльності. При аналізі динаміки товарних запасів визначають їх абсолютне відхилення в сумі, в днях, темп зміни, показники помісячних коливань товарних запасів протягом тривалого часу.

Аналізуючи стан товарних запасів як джерело забезпечення виконання плану роздрібного товарообороту використовують сумові показники товарних запасів у роздрібних цінах. Аналізуючи товарні запаси як елемент оборотних активів при оцінці фінансового стану підприємствасумові показники товарних запасів показують за собівартістю.

Розрахунок факторного впливу на зміну товарних запасів проводять з використанням адіативної моделі

ТЗк=ТЗп+П–Р–В.

Базою порівнянь фактичних даних можуть бути планові показники та показники попередніх періодів. Аналіз проводять як за загальною сумою товарних запасів, так і за товарними групами, у цілому по підприємству та окремо за підрозділами.

Дають оцінку раціональності розміщення товарів, відповідності їх попиту населення. При значному перевищенні нормативів говорять про суттєві недоліки у роботі комерційних служб. Якщо в процесі аналізу виявлені залежалі або неходові товари, то розробляють заходи щодо їх реалізації (зниження ціни, переробка тощо).

Вивчаючи динаміку товарних запасів, доцільно співставити темп їх зміни з темпом зміни товарообороту і визначити коефіцієнт випередження чи відставання (К).

К=Т_РТО/Т_ТЗ³1,

де Т_РТО – темп зміни товарообороту, Т_ТЗ – темп зміни товарних запасів.

Бажаним є незначне випередження темпу зміни товарообороту темпу зміни товарних запасів (коефіцієнт К³1), так як різкі відхилення призведуть до дисбалансу торгового процесу. Якщо ж темп росту товарообороту значно перевищує темп росту товарних запасів, то це може свідчити про наявність товарів, що не користуються попитом і відволікання коштів на їх зберігання. Якщо ж товарні запаси зростають швидше їх реалізації, то це є ознакою неефективної господарської діяльності, зростання витрат на зберігання товарів, появи боргів і загрози банкрутства.

Тому управління товарними запасами вимагає їх оперативного аналізу. Він проводиться за даними товарно-грошових звітів, дозволяє оперативно контролювати організацію комерційної роботи, хід виконання плану товарообороту для прийняття своєчасних рішень щодо підвищення ефективності управління товарними запасами (уцінка, переробка, переміщення в інший підрозділ, сезонний розпродаж і т.д.).

6.3. Аналіз інтенсивності та ефективності використання товарних запасів

Факторний аналіз товарних запасів, інтенсивності та ефективності їх використання проводиться як на якісному рівні, так і за допомогою кількісних параметрів. Якісними характеристиками, що підлягають прямій формалізації і які чинять вплив на стан і рух товарних запасів, є:

- розмір торгового підприємства;

- галузь діяльності (роздрібна торгівля, гурт);

- віддаленість від споживачів та постачальників;

- система розрахунків за товари і послуги;

- кваліфікація менеджерів;

- якість банківського обслуговування та ціна кредиту (рівень відсотків оплати за кредит);

- частка ПДВ у ціні товару, інфляція тощо.

Кількісною характеристикою інтенсивності торговельної діяльності є показники оборотності товарних запасів. В аналізі вивчають і досліджують наступні показники оборотності:

- коефіцієнт оборотності товарів в разах (Коб);

- оборотність товарів в днях (Одн).

Коб – це швидкість обороту товарних запасів в разах або кількість оборотів коштів, вкладених у товарні запаси, у аналітичному періоді:

Коб=РТО/ТЗ,

де РТО – роздрібний товарооборот за період дослідження; ТЗ – середні товарні запаси за цей же період.

Високе значення коефіцієнта оборотності (Коб) та його зростання свідчать у загальному про ефективну роботу підприємства. Проте цей показник може бути високим і тоді, коли підприємство не може мати достатнього обсягу товарних запасів, а саме через неможливість їхнього придбання у зв’язку з відсутністю власних оборотних коштів, відмову банків надати кредит за різними обставинами.

Подальший аналіз передбачає порівняння визначеного коефіцієнта оборотності підприємства з середнім значенням коефіцієнта оборотності галузі (на розмір цього показника впливає галузева належність підприємства).

Швидкість обороту товарних запасів у разах є одночасно показником віддачі товарних запасів, тобто показує розмір товарообороту (виторгу), що приходиться на 1 грн. товарних запасів.

Показник, обернений до коефіцієнта оборотності, – це коефіцієнт завантаження (закріплення) товарообороту товарними запасами (Кз):

Кз=ТЗ/РТО.

Коефіцієнт завантаження товарообороту показує суму оборотних активів у вигляді товарних запасів, авансованих на 1 грн. реалізації (роздрібного товарообороту), тобто це – фондомісткість реалізації.

Показник “оборотність товарів в днях (Одн)” – відображає тривалість обороту в днях, тобто час перебування товарів у вигляді запасів. Він показує, за який період реалізується і поповнюється середня величина товарних запасів.

Оборотність товарних запасів в днях (Одн) визначається:

Одн=ТЗ/РТОодн,

де ТЗ – середній товарний запас за період, РТО одн – одноденний роздрібний товарооборот.

З позиції фінансового менеджера оборотність товарів – це оборотність коштів, вкладених у товарні запаси. Оборотність товарів характеризує інтенсивність роботи торгового підприємства та ефективність діяльності менеджерів фінансової і комерційної служби. Чим менше значення цього показника, тим краще для торгового підприємства. Показник оборотності є одним із найважливіших показників ділової активності.

З’язок між коефіцієктом оборотності в разах та оборотністю товарів в днях можна виразити формулою:

Коб=Д/Одн,

де Д – число днів у періоді дослідження (для кварталу – це 90 днів, а для року – 360).

Факторний аналіз показника оборотності товарів в днях дозволяє визначити чинники, що обумовили його позитивні чи негативні зміни, і сприяли більш виваженому веденню господарсько-фінансової політики.

На зміну товарооборотності в днях впливають:

- зміна структури товарообороту (d);

- зміна обсягу реалізації товарів (РТО);

- зміна розміру середніх товарних запасів (ТЗ).

Покажемо методику факторного аналізу оборотності товарів способом ланцюгових підстановок. Алгоритм розрахунку:

1. Загальний вплив факторів – це абсолютне відхилення оборотності товарів в днях (ΔОдн):

ΔОдн=Одн_факт–Одн_пл,

де Одн_факт та Одн_пл – оборотність в днях фактична і планова відповідно.

2. Перший скоригований показник оборотності в днях (СК1) визначається:

СК₁=S(d^і_факт*Одн^і_пл),

де Одн^і_пл – планова оборотність в днях за і-тою товарною групою; d^і_факт – питома вага реалізації окремих товарних груп у загальній сумі товарообороту.

Різниця між першим скоригованим показником і плановою оборотністю дозволяє визначити вплив зміни структури товарообороту на зміну загальної оборотності товарів:

Δ_d=Δd ® ΔОдн=СК₁–Опл.

3. Розрахунок другого скориговано показника оборотності товарів (СК2) здійснюється за формулою:

СК₂=ТЗпл/РТО_{одн.факт},

де ТЗпл – плановий розмір середніх товарних запасів, тис.грн., а РТО_{одн.факт} – фактичний одноденний товарооборот, тис.грн.

Різниця між другим скоригованим показником оборотності товарів та першим скоригованим показником дозволяє визначити вплив зміни обсягу реалізації товарів на зміну загальної оборотності товарів:

Δ_РТО=ΔРТО ® ΔОдн.=СК₂–СК₁,

4. Вплив зміни розміру товарних запасів на зміну оборотності визначається:

Δ_TЗ=ΔТЗ ® ΔОдн.=О_дн._Факт–СК₂.

5. Cукупний вплив факторів на зміну оборотності дорівнює загальній зміні оборотності.

ΔОдн=Δ_d+Δ_РТО+Δ_TЗ.

Прискорення оборотності товарних запасів дозволяє зменшити потребу в оборотних коштах, що знаходяться в товарних запасах, зменшити витрати на їх зберігання, збільшити суму валового доходу, а все це разом сприяє зміцненню фінансового стану організації (підприємства). Сповільнення оборотності товарів вимагає додаткового залучення коштів у господарський оборот.

Сума відносно вивільнених коштів з обороту внаслідок прискорення оборотності товарних запасів або сума додатково залучених коштів в оборот при сповільнені оборотності визначається як добуток абсолютного відхилення оборотності в днях і фактичного одноденного товарообороту (РТО_одн¹):

S вив./залуч=ΔОдн*РТО_одн¹,

де S вив./залуч – сума вивільнених (–) або додатково залучених (+) коштів в оборот підприємства, тис.грн.

Прискорення оборотності товарних запасів сприяє:

- росту обсягу роздрібного товарообороту (РТО),

- зниженню рівня постійних витрат обігу та відповідно зростання прибутку;

- зниженню ризику товарних втрат через псування та старіння товарів;

- росту ділової активності підприємства, зміцненню фінансового стану, росту прибутку і зміцненню іміджу.

Покажемо методику аналізу оборотності товарів за даними табл. 6.1:

Таблиця 6.1

Аналіз впливу факторів на зміну оборотності товарних запасів Львівського МСТ у __________рр.^*

Товарна група	Структура товарообороту, %			Оборотність, дні		СК1 гр.3*гр.4/100, дні	СК2= =ТЗпл/РТОодн1, дні
	план	факт	план	факт	відхилення
1. Продтовари	56,0	54,1	45,4	45,8	+0,4	24,56	46,2
2. Непродтовари	44,0	45,9	113,9	120,7	+6,8	52,28	107,4
Разом	100,0	100,0	75,5	79,7	+4,2	76,84	74,3

* Жирним шрифтом виділено Одн пл, Одн факт, СК₁, СК₂.

Вплив зміни структури товарообороту:

76,8–75,5=+1,3 (дні).

Вплив зміни обсягу товарообороту:

74,3 – 76,8=-2,5 (дні).

Вплив зміни середніх товарних запасів:

79,7–74,3=+5,4 (дні).

Загальна зміна: 79,7–75,5=1,3–2,5+5,4=+4,2.

Оборотність товарів уповільнилась на 4,2 дні, що відбулося в основному у результаті сповільнення оборотності непродтоварів на 6,8 днів.

Загальна оборотність прискорилась на 2,5 дня за рахунок росту обсягу роздрібного товарообороту. За рахунок інших факторів, а саме зміни структури товарообороту та зміни середніх товарних запасів відбулося уповільнення оборотності на 1,3 дні та на 5,4 дні відповідно. Діяльність економічних служб є неефективною.

Показником ефективності використання товарних запасів є їх рентабельність (Ртз):

Ртз=Поп/ТЗ,

де Поп – прибуток від операційної діяльності; ТЗ – середні товарні запаси за період.

Узагальнюючим показником оцінки ефективності використання товарних запасів є інтегральний показник, який визначається за даними про темп зміни коефіцієнта оборотності (Т_Кобор) та темпу зміни рентабельності товарних запасів (Т_рентаб):

І_ефект= .

Позитивною вважається тенденція зростання показників Р_ТЗ та І_ефект Факторний аналіз їх зміни дозволяє виявити резерви їх росту.

Контрольні питання

1. Визначте основні завдання аналізу товарних запасів.

2. Вкажіть основні джерела інформації для аналізу товарних запасів.

3. Визначте основні аналітичні показники інтенсивності та ефективності використання товарних запасів.

4. Який алгоритм факторного аналізу оборотності товарних запасів у днях.

ЗАВДАННЯ 1. Проаналізувати стан товарних запасів споживчого товариства на кінець звітного року, попередньо визначивши одноденний товарооборот 1 кварталу наступного за звітним року; фактичні запаси товарів на кінець року в днях; відхилення фактичних товарних запасів від нормативу в днях і в сумі.

Розрахунки оформити у табл. 1. У висновках вказати шляхи нормалізації товарних залишків споживчого товариства.

ЗАВДАННЯ 2. Провести аналіз інтенсивності використання товарних запасів споживчого товариства. У процесі аналізу розрахувати:

- оборотність товарних запасів роздрібної торгівлі споживчого товариства в днях;

- вплив зміни обсягу товарообороту, його структури та середніх товарних запасів на зміну товарооборотності;

- суму вивільнених (додатково залучених) коштів з обороту (в оборот) організації внаслідок зміни оборотності товарних запасів.

За результатами розрахунків написати висновки, в яких оцінити вплив зміни оборотності товарів на фінансові результати організації, вказати резерви прискорення оборотності товарів та шляхи їх мобілізації. Рішення завдання оформити у табл. 2.

Таблиця 1

Аналіз стану товарних запасів споживчого товариства у звітному році

Сума – тис.грн.

Товарні групи	Плановий товаро-оборот 1 кварталу наступного року			Товарні залишки				Відхилення від нормативу
				норматив 1 кварталу наступного року		фактично на кінець року
	всього		одноден­ний	сума	дні	сума	дні	в сумі	в днях
Продтовари	2200				35		30
Непродтовари	1500				120		150
Всього

Таблиця 2

Розрахунок впливу факторів на зміну оборотності товарних запасів МСТ за звітний рік

сума – тис.грн., питома вага – %

Товар­ні групи

Роздрібний товарооборот

Середні залишки товарів

Оборотність товарних запасів, дні

Відхилення

всього

в тому числі за рахунок зміни

за планом

фактично

план

фак­тич­но

план

планова при фактичній структурі товарообороті

планова при фактичному товарообороті

фак­ти­чно

обсягу товаро­оборо­ту

середніх товарн­их, запасів

сума

питома вага

сума

пито­ма ва­га

А

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Продтовари

Непродтовари

Всього

 

Тема 7. АНАЛІЗ ВИТРАТ ТОРГІВЛІ

У цій темі ви дізнаєтесь про: - економічний та бухгалтерський зміст поняття “витрат” для торгового підприємства; - діючу класифікацію витрат; - джерела інформації для аналізу витрат; - основні оціночні показники виконання кошторису витрат та їх динаміки; - методику факторного аналізу витрат.

7.1. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу витрат сфери обігу

Здійснення торговельної діяльності супроводжується затратами матеріальних, фінансових та інших видів ресурсів. Витрати, пов’язані з купівлею, зберіганням та реалізацією товарів – це витрати сфери обігу, інакше кажучи, витрати підприємств торгівлі. У показнику витрат відображається уся господарська діяльність торгового підприємства, а саме – обсяг товарообороту, маневрування товарними запасами, рівень використання матеріально-технічної бази і трудових ресурсів. З іншого боку, показник витрат безпосередньо впливає на фінансовий результат господарської діяльності підприємства: наслідком перевищення їх над доходами є збитки і, навпаки, економія витрат, раціональне витрачання ресурсів сприяють збільшенню прибутку підприємства. Тому економічний аналіз витрат є завжди актуальним і необхідним.

---

Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 301; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!