Основні тенденції світового суспільного розвитку
Політичний, соціально-економічний та культурний розвиток країн світу у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття показує, що для сучасного світу, перш за все, характерна його, взаємозалежність і цілісність. За цей зовсім невеликий період історичного процесу на нашій планеті відбулися суттєві зміни у житті держав: швидкими темпами розвивалися економіка, культура, наука, техніка. Однак проблем політичного, національного, соціального, економічного, культурного характеру не поменшало. Сьогодні для багатьох країн світу поки ще нездійсненною є мрія організації внутрішнього життя на демократичних засадах, впровадження системи загального демократичного виховання для молоді, вирішення екологічних проблем, досягнення соціальної справедливості, розв’язання національних конфліктів.
У сучасних умовах суспільний розвиток світу характеризують, в основному, ті самі тенденції, тільки в більш загостреному вигляді, що і в ХХ столітті. Одна з них – посилення нерівномірності соціально-економічного розвитку окремих країн світу, їх різних груп та регіонів. Слід зазначити, що посилення нерівномірності розвитку країн супроводжується політичними проблемами, глобальними кризами (економічна криза 1990-1992 рр., світова економічна та фінансова криза 2008-2009 рр.), зниженням економічного розвитку, погіршенням банківської сфери, зубожінням населення. Для виходу із економічної кризи, перш за все, передбачається скорочення частки традиційних галузей та стимулювання розвитку ефективних виробництв, новітніх галузей, заснованих на високих технологіях та ін. Підвищується роль державного сектору в економічному розвитку країн, а приватний сектор перебуває під суворим контролем держави, що спостерігається сьогодні у США, Японії, Росії.
|
|
|
Провідною тенденцією сучасного світового розвитку є прискорення інтернаціональної економіки шляхом її інтеграції та глобалізації. Цьому суттєво сприяють впровадження у виробництво досягнень науки і техніки; залучення країн до міжнародного розподілу праці й обміну продукцією та інформацією; діяльність міждержавних регіональних об’єднань (Європейський Союз (ЄС), Організація Американських Держав (ОАД), Африканський Союз (АС), та ін.); Транснаціональні Корпорації (ТНК) Розвинутих Країн Світу а також фінансові інститути (Світовий банк (СБ), Міжнародний Валютний Фонд (МВФ) та створена у 1995 р. Всесвітня торговельна організація (ВТО).
Слід відмітити й те, що глобалізація має нерівномірний і вибірковий характер, приносить зиски одним, а злидні іншим.
Однією з проблем світової спільноти після Другої світової війни стало забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Визначальна роль у вирішенні цієї проблеми належить Організації Об’єднаних Націй. Визначаючи рівні права чоловіків та жінок одним із основних факторів стабільності в світі, 1948 р. ООН прийняла основний документ – Загальну декларацію прав людини, яка наголошує: «Усі люди народжуються вільними та рівними у своїй гідності та правах». У преамбулі якої підкреслювалось, що вона повинна стати стандартом, прагнути якого повинні всі народи та держави. В конституціях близько 100 країн, у тому числі й України, закладені фундаментальні положення Декларації з прав людини.
|
|
|
Загальна декларація ООН прав людини (10.12.1948 р) – міжнародний документ, який затвердив принцип загальної поваги прав і основних свобод людини без жодних винятків та дискримінацій.
- принциповим положенням цього документу є рівність правового статусу людей.
- усі положення тридцяти статей Загальної декларації прав людини ґрунтуються на розумінні того, що визнання належних усім членам людської спільноти гідності та невід’ємності їх прав є засадою свободи, справедливості, стабільності та миру.
- загальна декларація містить перелік усіх тих прав і свобод, які, на думку світового співтовариства становлять ідеал вільної людини, мають отримати загальне визнання, повагу і дотримуватися в усіх країнах.
|
|
|
- у документі вказано, що усі люди народжуються вільними та рівними у своїй гідності та правах (ст. 1); це те завдання, до розв'язання якого повинні і прагнути всі народи й усі держави.
У структурах ООН створені спеціальні інститути, що займаються питаннями гендерної рівності й підвищення ролі жінок:
* Комісія зі становища жінок, що діє в рамках Економічної й соціальної ради ООН, і її адміністративний орган – Відділ із просування жінок.У завдання Комісії входить розробка положень про права жінок і виявлення факторів, що перешкоджають реалізації рівності.
* Комітет з ліквідації дискримінації відносно жінок, що здійснює моніторинг втілення в життя документів ООН про ґендерну рівність.
Фонд ООН для розвитку інтересів жінок ( ЮНІСЕМ), що сприяє дотриманню політичних і економічних прав жінок у країнах, що розвиваються.
Міжнародний навчальний і науково-дослідний інститут з поліпшення становища жінок, заснований в 1976 році для проведення ґендерних досліджень і розробки навчальних програм. Інститут є автономною установою в рамках ООН.
|
|
|
Питання захисту прав жінок і гендерної рівності включені також у діяльність таких організацій ООН, як ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ (дитячий Фонд ООН), Всесвітня організація охорони здоров'я, Міжнародна організація праці (МОП)
Протягом другої половини XX століття ООН прийняла більше ста документів, спрямованих на забезпечення гендерної рівності. Найважливіші з них:
- Конвенція про політичні права жінок (1952);
- Конвенція про громадянство заміжніх жінок (1957);
- Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти (1960);
- Декларація про ліквідацію дискримінації щодо жінок (1967);
- Декларація про захист жінок і дітей у надзвичайних ситуаціях і в період збройних конфліктів (1974);
- Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації відносно жінок (1979);
- Декларація про участь жінок у сприянні міжнародному миру й співробітництву (1982);
- Декларація про заборону насильства над жінками (1993 р.);
- Пекінська Платформа дій (1995) відкрила нові перспективи – переключення інституційних механізмів з боротьби за поліпшення становища жінок на забезпечення ґендерної рівності, тобто на діяльність в інтересах як жінок, так і чоловіків;
- декларація тисячоліття ГА ООН (2000) визначила рівність чоловіків і жінок як фундаментальні цінності для міжнародних відносин у XXI ст.
Сучасні економічні й соціальні процеси у провідних країнах світу свідчать, що модель ринкового господарства і соціально орієнтованої економіки на основі приватної власності й регулювання з боку держави (США, Великобританія, Франція, Японія та ін.) здобула перемогу в історичному змаганні другої половини ХХ – на початку ХХІ століття. Саме на її основі живуть сьогодні високо розвинуті країни, в яких постійно зростає життєвий рівень та населення, враховуються суспільні інтереси, вирішуються соціальні проблеми. Ця модель є зразком для інших держав світу.
Питання для самоконтролю
1. Назвіть основні підсумки та уроки Другої світової війни. Перед якими проблемами післявоєнного часу постало людство. У чому виявився негативний характер протистояння двох “супердержав” – СРСР та США?
2. Серед засновників світової організації ООН була Україна. Розкажіть про історію участі Української РСР у створенні та діяльності цієї міжнародної установи.
3. Дайте характеристику глобалізації сучасних міжнародних відносин та інтеграційних процесів у світовій економіці.
4. Розкажіть про участь України у міжнародних економічних зв’язках та у міжнародній інвестиційній діяльності.
5. Розкрийте основні тенденції сучасного світового суспільного розвитку.
Тема 2
Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 300; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!