Після опрацювання даної теми дайте відповіді на
запитання:
1. Який історичний, політичний та культурний зміст вкладається у поняття „Київська Русь”?
Чим була для України-Русі християнізація життя і культури?
Які здобутки найдавнішої української книжності вам відомі?
Охарактеризуйте найяскравіших мислителів Київської Русі.
Що вам відомо про архітектурні здобутки Київської доби ?
Які ви знаєте провідні жанри оригінальної літератури Київської Русі?
Чи стала перекладна література першоджерелом для процесів становлення і розвитку оригінальної літератури Русі?
Коротко охарактеризуйте основні жанри давньоруського образотворчого мистецтва. Чи існували тоді художні школи, цехи, майстерні?
Що становлять собою мозаїки та фрески?
Лекція 6. Українська культура
ХІ Y – перш. пол. Х Y ІІ ст.
ПЛАН
6.1.Соціально-політична і культурна ситуація в Україні у польсько-литовську добу.
6.2.Особливості розвитку української культури вХІ Y – Х Y ІІ ст.
Система шкільництва в Україні у польсько-литовську добу.
Братства та їхня роль у розвитку освіти.
6.1 Соціально-політична і культурна ситуація в Україні в польсько-литовську добу. Роз’єднаність українських земель, відсутність єдиного політичного центру, спустошливі турецько-татарські набіги, іноземний гніт спричинили складні процеси в розвитку української культури ХІ Y -Х Y ІІ ст. З 60-х років ХІY ст. значна частина українських земель перебувала під владою Литви. Спочатку це суттєво не вплинуло на суспільний устрій українських земель, вони і далі існували як окремі князівства. Проте, внаслідок зростання авторитету Московського князівства та загрози для Литви з боку німецьких рицарів політичні обставини склалися не на користь України. В 1385 році литовський князь Ягайло уклав договір з Польщею, за умовами якого він мав одружитися з польською королевою Ядвігою, зобов’язувався прийняти католицизм і зробити його державною релігією Литви, а також приєднати до Польщі литовські та українські землі. Ця, так звана Кревська унія, відкрила шлях до полонізації українських земель та експансії католицизму. Проте, скасувати повністю незалежність Литовського князівства Польщі тоді не вдалося. Опір цьому чинили литовські феодали і намісники, які керували Київським та Подільським князівствами.
|
|
|
Остаточне поневолення українського народу сталося з підписанням Люблінської унії 1569 р. За умовами унії Литва об’єднувалася з Польщею в єдину державу – Річ Посполиту. Ця унія знищила рештки традицій державного самоврядування в
Україні.
Полонізації українських земель сприяла й своя національна шляхта, сподіваючись отримати більше прав та привілеїв після ос-таточного об’єднання Польщі та Литви. Частина української шляхти почала переймати польські звичаї, побут, мову і навіть католицьке віросповідання. Проте довгий час католицька церква існувала тут лише номінально, бо не було парафіян. З самого початку католицька церква проводила активну місіонерську діяльність через різні ордени. Першим в Україні у ХІІІ ст. з’явився домініканський орден. Було збудовано значну кількість монастирів у Луцьку, Барі, Бродах, Бучачі, Вінниці, Києві, Коломиї, Костянтинові, Овручі, Львові, Снятині, Ярославлі.
|
|
|
У ХІY ст. був заснований орден францисканців (чернечі обителі католиків у Львові, Снятині, Городку, Коломиї та Галичі). З ХY ст. з’явився орден бернардинів, який спочатку діяв у Галичині, а пізніше - й на Волині. Всі ці ордени сприяли поширенню католи-цизму серед українців та їх полонізації. У 1568 році в Україні з’являється орден єзуїтів, який через місіонерську та педагогічну діяльність наполегливо продовжував справу полонізації та окато-личення українського населення.
Такі соціально-політичні та історичні обставини спричинили до підписання у жовтні 1596 р. Берестейської церковної унії. З того часу католицизм став активно поширюватись на теренах України.
|
|
|
Таким чином, складна суспільно-політична ситуація, що скла-лася в Україні в польсько-литовську добу, не могла не позначитись на розвитку української культури. Проте ці обставини не припинили культурних процесів в українських землях, а лише надали їм специфічних особливостей:
1) українські землі відновили зруйновані в період монголо-та-тарської навали економічні й культурні зв’язки із західними дер-жавами;
2) українська культура зазнала істотного впливу ідей європейського Відродження, зокрема поширення гуманізму;
3) культурний процес в українських землях тривав в умовах гострої релігійно-політичної боротьби між Сходом і Заходом за сфери впливу.
Вказані особливості були притаманні всім сферам української культури періоду феодальної роздрібненості.
Отже, складні соціально-економічні та політичні обставини, які склалися в Україні в ХІ Y -Х Y ІІ ст., не змогли зупинити розвиток української культури, а лише надали йому певної специфіки, яка проявлялася в різних галузях культуротворчого процесу. Разом із тим ХІ Y -Х Y І ст. – це час подальшого формування українського народу, активізації його боротьби проти польсько-литовського панування, появи на історичній арені України такого самобутнього явища, яким було українське козацтво.
|
|
|
6.2. Особливості розвитку української культури в ХІY – ХYІІ ст. У XIY - XYII ст. в Україні споруджуються міста, зростає цехове виробництво, розвиваються різні види художньої творчості, ремесла, торгівля, пожвавлюються міжнародні, зокрема й мистецькі контакти. Княжі центри стають активними осередками різних форм культурного життя. В українському суспільстві ще з часів Київської Русі не згасала жага до знань, до книги. Центрами освіти були монастирі, єпархії, що дбали про розвиток письма, виходячи з потреб церкви.
Православна церква в українському суспільстві на той час відігравала провідну роль, була дієвим чинником на рівні української державності. Але в часи гонінь, наприкінці ХІY ст., зведена до рангу другорядної установи, у порівнянні з католицькою, у ХYІ ст. вона взяла під опіку мораль і традиції народу, його освіту і шкільництво. Руська шляхта обстоювала вибір православної віри, що увібрала в себе поняття державності і церкви.
Саме православна церква виступила в оборону руської мови. Свідченням цього є пам’ятки рукописної книжності. Основою освіти була книга, і українські прогресивні діячі не шкодували матеріальних статків й охоче комплектували бібліотеки з творів античних та європейських філософів, письменників, просвітителів. Книга в Україні була вельми шанованою, на ній виховувались різні прошарки освічених людей. Подарувати книгу храмові, замовити переклад твору – все це вважалося справою честі.
Рукописна книга стала одним із основних чинників формування національної свідомості в умовах іноземного поневолення та позбавлення українського народу власної державності. Центрами освіти і книгописання у цей період були монастирі: Києво-Печерсь-ка Лавра, Дерманський, Унівський, Зимненський та ін., що збирали під своїм дахом значні культурні сили – переписувачів, художників, проповідників, музикантів, вчених. Книгописні майстерні існували по всій Україні. До ХY ст. книги виконувалися на пергаменті, що ускладнювало їх розповсюдження. З ХY ст. пергамент замінив папір, що полегшило характер оздоблення і позитивно вплинуло на розповсюдження книжок.
Основні пам’ятки книжності цього
періоду: «Пандекти Антіоха» (1393)
переписані у Володимир-Волинському;
«Євангеліє» (1393) з Спаського Крас-
носільського монастиря у Луцьку;
«Київський псалтир» (1397 р.); «Слу-
жебник», «Холмське Євангеліє»,
«Пересопницьке Євангеліє» (ХYІ ст.)
Наприкінці ХY ст. у Кракові
з’являються перші друковані книги,
онані кирилицею:«Октоїх» (1491), «Часослов-
словець» (1491), «Тріодь пісна» (без
дати), «Тріодь цвітна» (1491 р.).
Їх автор - Швайпольт Фіоль засто-
Київський псалтир 1397 р. сував оригінальний спосіб двоколірного друку. Значний внесок у розвиток кириличного книгодрукування вніс білорус Франциск Скорина (поч. ХYІ ст.). Міцну основу для друкарства в Україні заклав Іван Федоров («Апостол», «Буквар» - 1574 р.; «Острозька Біблія» - 1581 р.).
“ Апостол ” І.Федорова, м. Львів 1574 р.
В цілому ж, саме друкована книга вивела українську культуру із пітьми схоластичного Середньовіччя.
На ХІ Y -Х Y І ст. припадає розквіт українського епосу – дум, балад, історичних пісень. Однією з головних тем фольклору стає оспівування перемог українського народу проти іноземних загарбників. Поява історичних пісень і дум пов’язана з боротьбою українського народу проти польсько-литовського панування, а також із виникненням козацтва. Головним героєм творів є козак, воїн, захисник рідної землі. До нашого часу дійшли думи про Самійла Кішку, Марусю Богуславку, козака Байду, пісні «Корсунська перемога, «Богдан Хмельницький» та ін.
Архітектура України в цю пору спочатку широко спирається на київські традиції. Для цього періоду характерною є поступова кристалізація національних рис архітектурного будівництва і поява не тільки церковних, але й світських будівель з каменю. Водночас до архітектури проникають елементи народного стилю з дерев’яного будівництва: кам’яні споруди – церкви, замки та міські будівлі втрачають "візантійський" характер. Все частіше їх споруджують з використанням старовинних українських традицій. Зокрема беруться за зразок дерев’яні церкви – трибанні й п’ятибанні. В українському зодчестві часто використовується звичайне дерево, оскільки можливостей для кам’яних будівель було обмаль.
У західних областях поширений
готичний стиль (величний кафед-
ральний собор Успіння Богоматері
у Львові, перебудований згодом у
стилі бароко). В цей період в
містах Західної України будують-
ся також церкви перехідного типу,
які поєднують візантійський
стиль з елементами готичного і
романського.
Значна частина архітектурних
пам’яток була орієнована не на де-
коративний, а на утилітарно-прак-
тичний характер – захист від во-
рожого нападу. Деякі церкви, особ
ливо ті, що стояли поза межами
Львів.Катедра 1370-1404,1474 укріплень, у неспокійну добу постійної татарської загрози,феодальних усобиць і війн брали на себе функції фортець (церква у Сутківцях на Поділлі). У вигляді фортець часто будувалися й православні монастирі, такі як Германський, Уневський, Межирічанський та ін.
Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 235; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!