Впровадження класифікаторів (довідників) техніко-економічної інформації



Порядок упровадження загальноукраїнських, відомчих і локальних класифікаторів (довідників) у системі Державного казначейства України визначається наказами і розпорядженнями казначейства, що містять конкретний склад робіт і виконавців.

Процес упровадження класифікатора (довідника) включає:

― створення системи ведення класифікатора (довідника);

― створення організаційно-методичних документів з упровадження класифікатора (довідника);

― організацію галузевих семінарів, нарад з питань упровадження загальноукраїнських і відомчих класифікаторів (довідників);

― організацію системи контролю за впровадженням класифікатора (довідника).

Система ведення загальноукраїнських, відомчих і локальних класифікаторів (довідників) у Державному казначействі України передбачає формування еталона ЕБД, контрольного екземпляра і робочої копії.

Створення організаційно-методичних документів передбачає видання розпорядження Державного казначейства України про впровадження класифікатора (довідника) в дію і розробку плану організаційно-методичних заходів.

 

 


ТЕМА 9. АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБРОБЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ У СТРАХОВІЙ СФЕРІ

ЗМІСТ

9.1. Призначення і мета створення системи

9.2. Структура АІС «Страхування»

9.3. Склад і структура функціональної і забезпечувальної частин АІС «Страхування»

 

Призначення і мета створення системи

Страхування — сукупність особливих замкнених перерозподільних відносин між його учасниками з приводу формування за рахунок грошових внесків цільового страхового фонду, призна­ченого для відшкодування можливих втрат, нанесених суб'єктам господарювання, або збитків у сімейних бюджетах у зв'язку з на­слідками страхових випадків, що сталися.

Тепер стан страхового ринку в Україні відображає суперечли­ві процеси, які притаманні нинішній економічній політиці та си­туації в нашій державі. Існує велика потреба у страхових послу­гах, яку часто не можуть задовольнити страхові органи. Страхова система України діє на підставі закону «Про страхування». У ко­лишньому СРСР страхування здійснював лише Держстрах. Нині поряд з НАСК «Оранта» було створено багато інших страхових компаній, їх відділень та філіалів.

З утворенням недержавних страхових компаній (СК) виникла система страхування. Страховик (страхова компанія) виконує умови страхування і пропонує їх клієнтам (страхувальникам). Якщо клієнтів задовольняють умови договору, то вони підпису­ють його і вносять відповідні страхові внески. Договір називаєть­ся полісом. У разі виникнення страхового випадку страховик за договором сплачує страховку.

Контроль за страховою діяльністю в Україні здійснює Комітет з нагляду за страховою діяльністю: видає ліцензії на надання ви­дів страхових послуг; перевіряє, щоб страхові компанії діяли за законом; складає та друкує статистичну інформацію з діяльності страхових компаній на страховому ринку України; веде рейтинг страхових компаній.

Головним напрямком удосконалення обробки інформації у страхових компаніях нині є створення автоматизованої інформа­ційної системи, що базується на застосуванні економіко-математичних методів, засобів обчислювальної техніки і розвиненої ме­режі передавання даних. Нові можливості в роботі страхових компаній різноманітних рівнів управління, що зорієнтовані на ав­томатизовану технологію розв'язування задач, значною мірою виявляються там, де цим процесом охоплено більшість функцій і задач їх основної діяльності. Цим досягається підвищення рівня планової та аналітичної роботи, удосконалюються методи й спо­соби ведення страхових операцій, форми обліку й звітності, при­скорюється обробка різного роду звітних даних і, нарешті, під­вищується обґрунтованість необхідних управлінських рішень.

З огляду на сказане основною метою створення АІС у страхо­вій компанії є забезпечення такого рівня управління діяльністю компанії, за якого комплексно реалізуються такі завдання: про­ведення в задані терміни багатоваріантних розрахунків, пов'яза­них із рухом договорів страхування; автоматизація процесу облі­ку договорів за всіма видами страхування; досягнення найвищих показників розвитку всіх видів майнового та особистого страху­вання; прийняття оптимальних планових рішень щодо прибутків і видатків грошових коштів та отримання необхідного фактично­го прибутку. Останнє положення найважливіше, оскільки страхо­ві компанії є комерційними і функціонують на принципах повно­го господарського розрахунку.

Отже, призначення АІС «Страхування» полягає в забезпечен­ні збору, зберігання, обробки і передавання інформації на базі ви­користання засобів обчислювальної техніки й зв'язку з урахуван­ням взаємодії рівнів управління та підрозділів страхових компаній між собою, з клієнтами, організаціями та автоматизованими ін­формаційними системами інших міністерств і відомств. Держав­ним комітетом України з нагляду за страховою діяльністю.


Структура АІС «Страхування»

АІС «Страхування» створюється безпосередньо у страхових компаніях і охоплює автоматизоване ведення всіх страхових опе­рацій. Склад і структура АІС в різних страхових компаніях різні. Організаційно система являє собою сукупність АІС адміністра­тивно-територіальних ланок, об'єднаних загальною методологі­єю задач, що вирішуються, єдиною інформаційною базою і тех­нологією обробки документів. Водночас різноманітність функ­ціональних задач, що вирішуються в районних інспекціях стра­хової компанії і центральних ланках (обласних Дирекціях і голо­вному Правлінні страхової компанії), вимагає різного підходу до побудови в їхній структурі відповідних АІС. Щоб забезпечити виконання відповідних функцій АІС на різних рівнях страхової компанії, потрібно поділити цю систему на два підрівні — АІС обласного й центрального рівня та АІС районної інспекції. Мережну структуру АІС Національної акціонерної страхової компа­нії «Оранта» (НАСК «Оранта»), яка нині має в Україні найбільш розгалужену структуру, успадковану від колишнього Держстраху СРСР


Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 144; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!