Рекомендації до виконання самостійної роботи
До завдання №1
1. Вправа на вироблення дихання змішаного типу. Розслабте м’язи плечового поясу і помалу, рівним струменем втягуйте в себе повітря через ніс. Намагайтесь робити це так, щоб повітря, яке вдихаєте, спершу "опускалося на дно", заповнюючи нижню частину легень, а вже потім поступово піднімалося вище. Плечі й ключиці мають залишатися нерухомими, зате стають активними м’язи черевного пресу і нижні міжреберні м’язи.
2. Вправа на формування вміння раціонально використовувати запас повітря під час мовлення. Вихідне положення – стоячи. Для контролю ліву руку покладіть на живіт, праву – на ребра. Видихніть, при цьому живіт втягується. Роблячи вдих, уявіть, що ви нюхаєте квітку. При цьому живіт випинається, ребра розширюються. Закріпіть вдих поштовхом живота, підтягніть низ живота. Після цього починайте видих повільно й плавно, при цьому живіт поступово втягується, ребра опускаються. Повторіть 2-3 рази.
3. Уявіть, що у ваших руках на рівні грудей великий гумовий м’яч. Він виявився проколотим. Якщо на нього натиснути, чуєш, як виходить із нього повітря. Імітуйте це звуконаслідування: ссс… Натисніть на "м’яч" долонями легко, без зусиль, щоб повітря виходило з нього (з ваших легень) якомога довше. Руки сходяться повільно: вони відчувають невеликий опір "м’яча"… Нарешті долоні зійшлися. З цим рухом "викинулося" в останньому активному звуці [с] не використане у звучанні повітря. Вправу повторіть кілька разів.
|
|
|
4. Потренуйте різні види видиху, відтворюючи різні звуки природи й життя: свист вітру (ссс…), шум лісу (шшш…), дзижчання комах (дззз…, жжж…), каркання ворони (карр-карр), рокотання моторів (ррр…) тощо. Зверніть увагу на роботу діафрагми: вона то мінімально напружена (коли повітря ніби саме "витікає", наприклад при наслідуванні шуму лісу або дзижчанні комахи), то напруження посилюється (коли імітуєте рокіт мотору або звук електричного дзвінка – повітря ніби з силою виштовхується), то активно й енергійно рухається, уривками витискаючи повітря (каркання ворони).
До завдання №2
Зарядка для артикуляційного апарату
1. Тренування нижньої щелепи.
Голову тримаємо прямо, підборіддя – в звичайному зручному положенні, губи зімкнені.
1. На рахунок "1" щелепа опускається на два пальці, язик лежить вільно, кінчик його – біля нижніх різців; губи зберігають округлу форму, зуби не оголюються. Тренуючись, потрібно стежити за тим, щоб голова не нахилялася, вся увага має зосереджуватися на опусканні щелепи. На рахунок "2" фіксуємо відкрите положення рота; на рахунок "3" рот закритий. Вправу слід повторити шість разів підряд.
|
|
|
2. На рахунок "1" щелепа опускається; на рахунок "2" – рухається вправо (рот відкритий); на рахунок "3" – знову опускається; на рахунок "4" – рухається ліворуч; на рахунок "5" – знову опускається; на рахунок "6" – рухається вперед; на рахунок "7" щелепа повертається у вихідне положення. Вправу повторити два-три рази. Виконувати її слід повільно й обережно, уникаючи різких рухів.
2. Тренування м’язів язика.
Рот відкритий, язик лежить плоско, кінчик язика біля нижніх передніх різців.
1. На рахунок "1" кінчик язика піднімається до верхніх передніх зубів; на рахунок "2" язик опускається у вихідне положення (кінчик язика біля нижніх різців); на рахунок "3" кінчик язика піднімається до альвеол; на рахунок "4" язик у вихідному положенні; на рахунок "5" кінчик язика за альвеолами; на рахунок "6" – вихідне положення. Повторити вправу три-чотири рази.
2. На рахунок "один" гострим кінчиком язика торкнутися внутрішнього боку лівої щоки; на рахунок "два" – внутрішнього боку правої щоки. Повторити вправу без перерви три-чотири рази. Стежити, щоб нижня щелепа не рухалася.
3. Тренування губних м’язів.
|
|
|
Зуби зімкнені, губи у звичайному спокійному стані.
1. На рахунок "1" губи витягнути вперед, надаючи їм форми "п’ятачка"; на рахунок "2" губи розтягнути в сторони, не відкриваючи зубів. Вправу повторити три-чотири рази.
2. На рахунок "1" губи зібрати в "п’ятачок", не розтуляючи "п’ятачка", зробити обертальні рухи вправо, потім униз, вліво, вгору. Повторити вправу три-чотири рази, після чого стільки ж разів, змінивши напрямок: зліва направо.
3. Нижні зуби торкаються верхньої губи й легко почісують її, потім той самий рух роблять верхніми зубами, торкаючись нижньої губи. Вправу повторити три-чотири рази.
Робота над голосними й приголосними звуками
за допомогою скоромовок
У роботі над скоромовками не можна просто пробелькотіти слова, треба знайти в них певний сенс. Починати роботу слід у повільному темпі, попередньо відпрацювавши найскладніші словосполучення. Потім поступово прискорювати темп вимовляння скоромовок, не забуваючи про логічні наголоси:
а) Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню: "Так, як ти, не вмію я, ти не вмієш так, як я";
б) Вередували вередниченьки, що не зварили варениченьків. Не вередуйте, вередниченьки, – ось поваряться варениченьки;
|
|
|
в) Бурі бобри брід перебрели. Забули бобри забрати торби;
г) Пішов Прокіп – кипів окріп, прийшов Прокіп – кипить окріп. Як при Прокопові кипів окріп, так і при Прокописі і при прокопенятах;
д) Не турбуйте курку: клює курка крупку. Крупка дрібненька, курка рябенька.
До завдання №3
Складіть перелік помилок, яких ви ніколи не робите, потім перелічіть ті, яких ви завжди припускаєтеся в організації контакту зі співрозмовником.
До завдання №4
Психотехніка
1. Вправа на підтекст. Вимовте фразу "Усього вам доброго!" з такими інтонаціями: а) шкодуєте, що людина йде; б) раді, що скінчено неприємну розмову; в) дружнє прощання; г) спізнюєтеся на електричку.
2. Вправа на підтекст. Вимовте фразу "Ганна вийшла заміж" з такими інтонаціями: а) повідомлення важливої новини; б) похвали;
в) повідомте приємне; г) засмутіть; д) викличте заздрість;
е) попліткуйте.
3. Вправа на підтекст. Вимовте фразу:
а) "Ну й день був!" (засмучено, глумливо, утомилося, розчаровано);
б) "Ах, це ти?" (здивовано, розчаровано, байдуже, невдоволено, радісно);
в) "Швидке літо" (будуть канікули, почнуться сільгоспроботи, можливі зміни в житті, нестерпно пекуче).
4. Вправа на дикцію й підтекст. Вимовте скоромовку: "Пустунка Мавпа сидить на вишці й кидає звідти шишки" з такими інтонаціями: а) похваліть за спритність; б) образьтеся, бо боляче;
в) присоромте за непослух.
5. Вправа на уяву. Розкажіть, яка картина виникає у вас перед очима при слові "осінь"? Опишіть зорові, слухові й тактильні відчуття при цьому.
6. Вправа на уяву. Намалюйте словами портрет свого товариша так, щоб його впізнали, стало видно основні риси його характеру, характерні деталі його одягу, манери триматися, а також ваше ставлення до нього.
7. Опишіть будинок, відомий у всьому місті, не називаючи його. Інші вгадують, який це за будинок.
8. Розкажіть про свою кімнату так, щоб слухачі могли намалювати її план, розташування меблів. Оповідачеві можна ставити додаткові й уточнюючі питання.
Самостійна робота №4
Тема: "Мовлення як засіб педагогічної праці"
Завдання:
1. Виберіть тему для педагогічної розповіді, письмово визначте її надзавдання та структуру.
2. Розробіть партитуру тексту, визначте ритміко-інтонаційний малюнок своєї розповіді.
3. Ознайомтеся з вимогами захисту голосу й профілактики професійних голосових захворювань.
4. Виконайте завдання з підготовки до публічного виступу.
Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 146; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!