Аналіз інвестиційної привабливості проектів (ефективності



Капіталовкладень)

Оцінка інвестиційної привабливості об`єктів проводиться для визначення реальної програми інвестування, рейтингової оцінки інвестиційних проектів.

Рішення щодо інвестиційної привабливості проектів (ефективності капіталовкладень) є одним із найважливіших, з якими стикаються економісти, фінансові менеджери підприємства.

Це викликано взаємодією численних факторів, зокрема:

- по-перше, помилка, допущена при прогнозі, може мати серйозні наслідки. Якщо підприємство, фірма вкладає значну частину свого капіталу в активи, то в нього виникають високі амортизаційні відрахування та інші витрати. Однак якщо воно не придбає достатньо основних фондів, з`являться дві проблеми. Перша – його наявне обладнання може бути неефективним для виробництва продукції низької собівартості. Друга – якщо воно має недостатньо виробничих потужностей, то може втратити значну частину свого ринку;

 - по - друге, кваліфіковане прийняття рішення щодо доцільності капіталовкладень може поліпшити вибір часу щодо придбання активів, а також і якість придбання активів.

Якщо підприємство прогнозує свої потреби щодо капіталовкладень наперед, то воно отримує можливість придбання та встановлення основних засобів до того, як попит на його продукцію почне зростати.

Процес оцінки доцільності капіталовкладень складається з таких етапів:

 - визначення вартості проекту;

 - оцінка можливих грошових потоків від проекту, включаючи собівартість активу на визначену кінцеву дату;

 - оцінка рівня ризику проектованих грошових потоків;

 - визначення відповідної вартості капіталу, на яку необхідно дисконтувати грошові потоки проекту при даному рівні ризику;

 - обчислення теперішньої вартості очікуваних грошових потоків для отримання величини вартості активу підприємства;

- порівняння теперішньої вартості й очікуваних грошових прибутків з необхідними витратами проекту.

Для будь-якого інвестора важливо не тільки повернути витрачені кошти, а й одержати прибуток. Велике значення має і час, упродовж якого це буде зроблено. Але тут виникає ще одне запитання: скільки 1 грн., яку можна одержати через рік, буде коштувати сьогодні. Для цього необхідно провести дисконтування, тобто розрахувати поточну дисконтовану вартість. Формула цього розрахунку така:

          Р п

РV = Σ —­­­­­­

          (1+r )  п 

 

де РV – поточна дисконтована вартість;

Р п - грошовий потік упровадження      п  періодів;

r - ставка дисконтування.

 

Так, наприклад, якщо позичити 1000 грн. на 2 роки, а середня відсоткова ставка за позитивами в банку на цей час дорівнює 10% , це означатиме, що через 2 роки номінальні 1000 грн. реально будуть коштувати 826,4 грн.

 

РV = 1000 = 826,4 грн.

                                               (1+10)2

 

Це, безумовно, дуже простий приклад. Реально під час аналізу інвестиційних проектів доводиться розв’язувати задачу з багатьма невідомими чи приблизно відомими даними.

Поточну вартість 826 грн. ми одержали шляхом ділення майбутньої вартості на компауденговий фактор, який дорівнює 10% у продовж двох років. Він відповідно дорівнює 1,1 х 1,1 = 1,21.

Величину Σ = 1    розраховують виходячи з величини ставки

                    (1+r )  п 

дисконтування та кількості періодів (місяць, квартал, рік) .Вона буде постійною незалежно від суми грошових потоків.

У фінансовому аналізі цей показник має назву фактора (F).

Для нашого прикладу він дорівнює:

F = 1     = 0,826

1,21

Формула розрахунку така:

Поточна вартість (РV) = Фактор (F) х Сума (А)

З цієї формули також випливає, що :

Фактор (F) = Поточна вартість (РV) / Сума (А)

Сума (А) = Поточна вартість (РV) / Фактор (F).

Якщо грошові потоки є однаковими впродовж кількох періодів, їх називають ануїтетами.

Результат можна було б одержати множенням сум за кожний період на відповідний фактор і сумуванням одержаних результатів. Так, наприклад, якщо впродовж чотирьох кварталів очікується грошовий потік в 2000 грн. в кожному з них, а ставка дисконтування дорівнює 10% , то наведена вартість цього потоку з використанням дисконтного множника повинна розрахуватися таким чином:

РV = 2000 х 0,909 +2000 х 0,826+2000 х 0,751 +2000 х 0,683 = 6338 грн.

Інвестиції можуть здійснюватися в грошовій формі, у вигляді матеріальних ресурсів, нематеріальних активів. На прийняття рішень щодо інвестування капіталу впливає дуже багато факторів. Врахувати їх всі неможливо. Тому інвестор завжди ризикує, тобто не може на 100% бути впевненим, що на потрачені кошти вдається одержати очікуваний відсоток прибутку чи навіть повернути їх. Саме з метою їхньої мінімізації економічна наука пропонує цілу низку методик, показників і систем оцінок. Фінансовий аналіз теж робить оцінку інвестиційних проектів у рамках свої цілей та завдань. Для цього використовують цілу низку методів.

1. Метод розрахунку чистого наведеного ефекту.

Центральним складником аналізу ефективності інвестицій є розрахунок поточної вартості. Метод розрахунку чистого наведеного ефекту прямо пов’язаний з ним. Його розраховують за такою формулою:

 

                           NРV = ∑ Рп   - 1 С                   (1)

                                                         (1+r )  п                                                                

   

РV = ∑ Рп

           (1+r )  п

де РV – поточна дисконтова на вартість.

Тому: NРV = РV – 1С

де: 1С – сума початкових інвестицій.

Таким чином, чистий наведений ефект дорівнює різниці між дисконтованою вартістю та сумою інвестиції.

Також очевидно, що якщо:

NРV > 0, інвестиції оправдані і дадуть прибуток;

NРV < 0, інвестиції будуть збитковими;

NРV = 0, інвестиції не дадуть ні прибутку, ні збитку і взагалі недоцільні.

Розрахунок за формулою (1) можна проводити, якщо інвестиції здійснюють упродовж невеликого проміжку часу чи одноразово.

Якщо інвестиції здійснюють не одноразово, а має місце тривалий процес, інвестування, розрахунки за формулою (1) будуть не зовсім конкретні. Крім того, можливо, що після завершення проекту обладнання, яке відпрацювало запланований період, буде продано за своєю залишковою вартістю. У такому разі необхідно використовувати формулу:

NРV = ∑ Рп      - ∑       + ∑ RC

         (1+r )  п        (1+r )  п                 (1+r )  п  ;                               (2)

 

де RC - ліквідаційна вартість обладнання.

2. Метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій

Метод розрахунку чистого наведеного ефекту допомагає розрахувати його абсолютний розмір. Але абсолютний розмір NРV далеко не завжди дає правильне уявлення про економічну ефективність інвестиції.

Об’єктивніше ситуацію можна оцінити, якщо зіставити NРV цих проектів з сумою початкових інвестицій у них. Саме порівняння чистого наведеного ефекту та початкових інвестицій і лежить в основі розрахунку індексу рентабельності інвестиції. Формула його розрахунку така:

 

 РІ = ∑ Рп          + ІС                                                                      (3)    

       (1+r )  п       

З цієї формули випливає, якщо:

РІ > 1, інвестиції рентабельності;

РІ < 1, інвестиції не збиткові і не рентабельні.

Таким чином, інвестиції виправдані лише тоді, коли їхня рентабельність вища за ціну цих інвестицій (СС). Тобто РІ  > СС.

3. Метод розрахунку норми рентабельності інвестицій.

Інвестиції, перед тим як їх здійснити, потребують визначення джерела їхнього фінансування.

Відомо, що існує два можливих джерела цього фінансування: власні та залучені.

Вартість власних джерел визначають рівнем одержаних акціонерами дивідендів, вартість залучених – відсотками з кредитів банків, облігацій. Тобто виникає потреба в здійсненні рентабельності інвестиції та ціни їхнього залучення.

Нормою рентабельності (І RR) чи прибутку інвестиції є таке значення коефіцієнта дисконтування, коли NРV проекту дорівнює 0:

І RR = r при NРV = 0

Так, якщо підприємство бере в банку довгостроковий предмет під 40% на два роки, то воно має вкласти його в такий проект, який забезпечить позитивне значення чистого наведеного ефекту при коефіцієнті дисконтування 40% впродовж двох років.

Розглянемо приклад. Проект повністю фінансують за рахунок кредиту банку. Початкові інвестиції в нього становлять 100 тис.грн. Яким же має бути грошовий потік для того, щоб проект був не збитковим ? Якщо сума грошового потоку за роками однакова (ануїтет), на це питання можна досить легко відповісти. Для цього необхідно поточну вартість поділити на фактор, враховуючи рівень ставки дисконтування 40% за два періоди.

У нашому випадку величина фактора становить 1,224. Звідси розмір ануїтету повинен дорівнювати:

А =   100       = 8,17

1,224

 

Можемо дещо змінити умови завдання. Так, наприклад, розрахунки показують, що ті самі інвестиції в 100 тис.грн. забезпечать ануїтет у 81,7 тис. грн. Чому в даному разі буде дорівнювати норма рентабельності, якщо нам відомі такі дані: початкова величина, ануїтет і тривалість проекту ? Знаючи їх, можна легко розрахувати фактор:

 

F =    100    = 1,224

81,7

 

В цей період норма рентабельності складала 40%. Отже, залучити кредит зі ставкою понад 40% недоцільно.

4. Метод визначення строку окупності інвестицій.

Аналіз інвестицій з використанням викладених методів дає можливість в цілому оцінити їхню ефективність. Але всі вони залишають поза увагою один важливий аспект – час, упродовж якого буде досягнута окупність початкових вкладень. У фінансовому аналізі цей показник має назву строку окупності інвестицій (РР). Формула його розрахунку має такий вигляд:

 

 

    n

РР = ∑ Рn >ІС,           РР = min n                                   (4)

n= 1

 

Як видно з наведеної формули, зіставлення інвестицій роблять з грошовим потоком від проекту. Як тільки він перевищує їх період, у якому це сталося, і буде вважатися кінцевим у визначенні строку окупності інвестицій. Наприклад, сума початкових інвестицій дорівнює 1 млн. грн., а грошовий потік від проекту за роками дорівнює 250 тис. грн., 600 тис.грн. , 300 тис. грн. 400 тис. грн. У даному разі строк окупності становитиме 3 роки, бо 250 тис. грн + 600 тис. грн. + 300 тис. грн. > 1000 тис. грн.

З цього прикладу також можна зрозуміти, що чим короткий період, за який є дані з можливих грошових потоків, тим точніше можна визначити строк окупності інвестицій.

5. Метод розрахунку коефіцієнтів ефективності.

В основу цього методу покладено зіставлення чистого прибутку та поточних інвестицій.

Формула його розрахунку має такий вигляд:

 

А RR =     РN

        ½ (ІС + RN)                                                                   (5)

 

де А RR - коефіцієнт ефективності інвестицій;

RN - ліквідаційна вартість обладнання;

ІС  - середня величина початкових інвестицій;

РN - середньорічний прибуток за час дії проекту.

 

Формула розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій має окремі особливості. Перша із них полягає в тому, що як економічний ефект тут використовують чистий прибуток, а не грошовий потік. Друга особливість чистий прибуток беруть без урахування його поточної вартості. Це, безумовно, з одного боку, спрощує розрахунки, але, з іншого, може призвести до неправильного тлумачення одержаних результатів.

 


Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 220; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!