Препарати повільної гемостатичної дії
їх застосовують для повільного і тривалого зниження зсідання крові при хронічних процесах, що супроводжуються геморагічним діатезом.
Вітамін К або його синтетичний замінник вікасол та рутин активізують утворення у печінці ферментів, що беруть участь у процесах зсідання крові (описано у темі "Вітаміни").
Антикоагулянти
Засоби, які пригнічують активність біологічної системи, що забезпечує зсідання крові, та запобігають утворенню тромбів у кровоносних судинах. Вони гальмують всі або деякі фази зсідання крові.
Рідкий стан крові в організмі підтримують антикоагулюючі ферменти та антитромбін - кофактор гепарину.
При сповільненому русі крові підвищується її зсідання, а в судинах можуть утворюватися тромби, що спричинюють емболію.
Щоб запобігти утворенню тромбів, застосовують антикоагулянти прямої дії, які, впливаючи на фактори зсідання крові, затримують цей процес. Цитрат натрію і ЕДТА (етилендіамінтетраоцтова кислота) зв'язують іонізований кальцій крові і переводять його в цитриновокислий кальцій або комплекс з ЕДТА. Через усунення іонів кальцію з системи зсідання крові не утворюються тромбін і фібрин.
Гепарин інактивує тромбогенні фактори і затримує перетворення протромбіну у тромбін. Гірудин сповільнює дію тромбіну на фібриноген, тому останній не перетворюється у фібрин. Крім того, гірудин сприяє утворенню гепарину.
|
|
|
Антикоагулянти прямої дії застосовують при гемотрансфузії і при лабораторних гематологічних дослідженнях, щоб запобігти зсіданню крові, а також для лікування захворювань, що супроводжуються прискореним зсіданням крові, для профілактики та терапії тромбоемболічних ускладнень.
Натрію цитрат - Natrii citras
Властивості: білий кристалічний порошок без запаху, солонуватого смаку, розчиняється у 1,5 частинах води. На повітрі вивітрюється.
Форма випуску: порошок, 5% розчин в ампулах по 5 мл.
Дія: натрію цитрат при взаємодії з кальцієм крові переводить його у цитрат кальцію, який нездатний брати участь в утворенні тромбопластину та перетворенні протромбіну в тромбін.
Застосування: для запобігання зсіданню крові у лабораторній практиці. До крові додають 0,1-1 г препарату на 100 мл при гематологічних дослідженнях або при переливанні. Внутрішньовенно вводять при отруєннях, які супроводжуються сповільненням кровообігу та збільшенням в'язкості крові.
Дози: внутрішньовенно великим тваринам - до 10 г, дрібним -2 г.
Гепарин - – Heparinum
Мукополісахарид, який складається з глюкуронової кислоти та глюкозаміну. Утворюється у базофільних клітинах печінки, легень та нирок.
|
|
|
Властивості: білий аморфний порошок, добре розчинний у воді.
Форма випуску: флакони по 5 мл (1 мл містить 5000 ОД).
Дія: антикоагулянт прямої дії. Він затримує перетворення протромбіну у тромбін та запобігає аглютинації тромбоцитів. Після внутрішньовенного введення антикоагулююча дія проявляється відразу, після внутрішньом'язових або підшкірних ін'єкцій через 40- 60 хв і триває 4-6 год. При введенні всередину розкладається у травному каналі і не проявляє дії.
Застосування: для лікування і профілактики тромбозів та емболій, згущення крові та сповільнення кровотечі. У лабораторній практиці дають 2-3 ОД на 1, мл крові, щоб запобігти її зсіданню.
Дози: внутрішньом'язово або підшкірно 100-130 ОД/кг, внутрішньовенно 50-100 ОД/кг маси тварини.
Антикоагулянти непрямої дії — кумарин, дикумарин, еинкумар затримують синтез ферментів, що беруть участь у зсіданні крові. Вони гальмують утворення протромбіну у печінці. Цей процес розвивається в організмі протягом 12-72 год та проявляється через 2-10 днів (препарати повільної дії). їх застосовують для профілактики і лікування тромбозів, емболій та тромбофлебітів.
Серед антикоагулянтів прямої дії найбільше практичне застосування має гепарин, а непрямої дії-дикумарин.
|
|
|
Дикумарин — Dicumarinum
Властивості: білий або жовтуватий кристалічний порошок без запаху. У воді майже не розчиняється, добре розчиняється у лугах та хлороформі.
Форма випуску: порошок.
Дія: затримує утворення протромбіну, блокує активність проконвертину у печінці та пригнічує активність вітаміну К. Проявляє повільну дію, яка настає через 10-18 год після введення всередину. Низький рівень протромбіну утримується від двох до десяти днів. На протромбін крові препарат не впливає.
Застосування: при порушеній функції печінки, нирок, тромбозі, тромбофлебітах, емболії та для сповільнення зсідання крові.
Дози: всередину коням 0,5-2 г„ коровам 0,8—2,5 г, свиням 0,04- 0,21 г, собакам 0,02-0,1 г.
Тромболітичиі засоби
Препарати, які застосовують для розчинення тромбів, що утворилися у судинах. Тромб являє собою губчасту структуру полімеру фібрину. Розчинення його можна викликати за допомогою протеолітичного ферменту фібринолізину або трипсину. Вони розчиняють нитки фібрину та безпосередньо лізують тромб або за допомогою стрептокінази та урокінази перетворюють неактивний профібринолізин в активний фібринолізин. Фібринолізин розчиняє свіжі тромби, давністю не більше 24 год, а трипсин і давні тромби.
|
|
|
Фібринолізин (тромболізин) - Fibrinolysinum
Властивості: білий гігроскопічний порошок, добре розчиняється у воді та ізотонічному розчині натрію хлориду. Це фермент плазми донорської крові. Розчини термолабільні, їх готують перед застосуванням. Активність препарату визначають біологічним методом за здатністю викликати лізис свіжого стандартного згустку фібриногену та виражають в одиницях дії (ОД).
Перед застосуванням сухий препарат розчиняють у стерильному ізотонічному розчині натрію хлориду (100 - 160 ОД в 1 мл), на кожні 20 тис. ОД фібринолізину додають 10 тис. ОД гепарину та вводять внутрішньовенно краплинним способом.
Форма випуску: флакони по 20 - 30 тис. ОД; ампули по 300 ОД разом з розчинником – 0,9% розчином натрію хлориду у флаконах по 100 - 400 мл.
Застосування: для розсмоктування свіжих тромбів при тромбо- емболіях кровоносних судин та запобігання тромбоутворенню при підвищеній в'язкості крові.
Дози: внутрішньовенно великим тваринам 20-10 тис. ОД, дрібним 2-4 тис. ОД.
Тромболітин - Т rombolitinum . Це комплекс трипсину та гепарину у співвідношенні 1:6.
Властивості: білий або жовтуватий аморфний порошок. Добре розчиняється у воді, ізотонічному розчині натрію хлориду та новокаїні. При нагріванні вище 50°С препарат інактивується.
Форма випуску: флакони по 0,05 та 0,1 г.
Дія: проявляє високу тромболітичну активність, розчиняє свіжі та давні тромби. Для внутрішньовенного введення 0,1 г препарату розчиняють у 20 мл 0,85% розчину натрію хлориду, а для підшкірного введення - у 2% розчині новокаїну.
Застосування: для розсмоктування тромбів при тромбоемболіях та запобіганю тромбоутворенню при загустінні крові.
Дози: внутрішньовенно або підшкірно великим тваринам 0,2- 0,4 г, дрібним 0,05-0,1 г. Вводять три рази на добу протягом 5-8 діб.
ЗАМІННИКИ КРОВІ
При втратах крові знижується кров'яний тиск, змінюється осмотичний тиск, зменшується забезпеченість тканин поживними речовинами та киснем. Втрата великої кількості крові призводить до шоку та загибелі тварин.
Замінники крові, що містять білки, енергетичні речовини, солі і воду застосовують для запобігання шоку та компенсації функцій. При введенні внутрішньовенно у великих кількостях, вони розріджують кров і підвищують у ній вміст рідкої частини, забезпечують тканини поживними речовинами, мінеральними солями та сприяють гемопоезу. Вони поділяються на сольові розчини, розчини, що містять компоненти крові і синтетичні (розчин Рінгера – Локка, кровозамінник БК – 8, гемодез, поліглюкін та інші).
Замінники крові бувають білкові, колоїдні та сольові.
Білкові замінники крові (гідролізати, крово-замінники) - це продукти гідролітичного розщеплення білків до амінокислот (гідролізати).
Вони менш токсичні, ніж білки, рідко викликають анафілаксію, не мають антигенних властивостей та їх можна застосовувати тваринам усіх видів незалежно від групи крові навіть повторно. Вони найбільш повно замінюють функцію крові, тому їх називають кровозамінниками.
При введенні внутрішньовенно вони підвищують артеріальний тиск, збільшують об'єм плазми, прискорюють кровообіг та збільшують хвилинний об'єм серця. Гідролізати легко засвоюються тканинами, тому їх використовують як пластичний матеріал для синтезу білків. Вони проявляють детоксикаційну дію, зв'язуючи токсини та активізуючи захисну функцію організму.
Застосовують білкові замінники крові при захворюваннях, які супроводжуються білковою недостатністю, як джерело парентеральногоживлення при виснаженні та тяжкому перебігу інфекційних захворювань, як детоксикаційні засоби при інтоксикаціях та диспеп- сіях.
Гідролізин Л-103 – Ну drolysinum fermentativum -103.
Отримують кислотним гідролізом білків крові великої рогатої худоби.
Властивості: темно-коричнева, прозора рідина з специфічним запахом, що містить всі незамінні амінокислоти, мінеральні речовини і 2% глюкозu. Це замінник крові та продукт для парентерального білкового живлення.
Форма випуску: флакони по 450 мл.
Дія: стимулює захисні властивості організму, посилює гемопоез та активізує обмінні процеси.
Застосування: для лікування в'ялогранулюючих ран, виразок, опіків; при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (диспепсій і ентероколітів), інтоксикаціях, виснаженим тваринам. Суягним вівцям застосовують для лікування аліментарної кетонурії.
Дози: підшкірно або внутрішньом'язово з профілактичною метою 1 мл/кг маси тварини. Телятам вводять з другої доби після народження протягом чотирьох діб, поросятам з перших днів життя протягом п'яти діб, поросятам після відлучення 3-4 доби.
З лікувальною метою телятам і поросятам вводять 1,5—2 мл/кг 3 рази на
добу до одужання. При аліментарній кетонурії кітним вівцям вводять 1-2 мл/кг маси один раз на добу з одноденним інтервалом до одужання.
Гідролізин ферментативний - Ну drolysinum fermentativum
Одержують шляхом гідролізу білків формених елементів крові великої рогатої худоби, на які діють панкреатином. Містить вільні амінокислоти, пептиди, мінеральні речовини та глюкозу.
Властивості: темно-коричнева, прозора рідина, нейтральної або слаболужної реакції.
Форма випуску: флакони по 250, 300 та 500 мл.
Дія: стимулює біосинтез нуклеїнових кислот, утворення білків, активізує гемопоез, проявляє детоксикаційну дію та є джерелом парентерального живлення.
Застосування: з лікувальною і профілактичною метою при шлунково-кишкових захворюваннях телят та поросят, для лікування аліментарної кетонуріїкітниховець, для підвищення загальної резистенції організму телятам дають у перші дні життя, поросятам перед відлученням.
Дози: підшкірно, внутрішньом'язово з лікувальною метою телятам та поросятам 1,5 мл/кг маси два рази на добу до одужання, вівцям при аліментарній кетонурії 1—2 мл/кг один раз на добу з інтервалом 24 год до одужання.
З профілактичною метою телятам і поросятам вводять 1 мл/кг один раз на добу протягом 3-5 діб.
Колоїдні замінники крові
Колоїдні замінники крові - це полімери глюкози в ізотонічному розчині натрію хлориду.
Колоїдні замінники крові збільшують об'єм циркулюючої крові, підвищують її осмотичний тиск, затримують рідину та запобігають розвитку набряків, а також підвищують хвилинний об'єм серця, що поліпшує забезпеченість тканин киснем та поживними речовинами. Застосовують їх при зниженні кров'яного тиску, для запобігання розвитку шоку, на початкових стадіях розвитку набряків, при гострих втратах крові під час операції.
Гемодез - Haemodesum
Властивості: жовта, прозора, однорідна рідина, без запаху, гірко-солоного смаку. Це водно-сольовий розчин, що містить 6 % низькомолекулярного полівінілпіролідону, іони натрію, калію, кальцію, магнію і хлору.
Форма випуску: флакони по 400 і 500 мл.
Дія: електроліти активізують окислювально-відновні процеси, нормалізують мінеральний обмін, знижують ацидоз крові. Полівініл-піролідон зв'язує у крові ендогенні та екзогенні токсини, виводить їх з організму, підвищує осмотичний тиск крові та посилює діурез.
Застосування: телятам при шлунково-кишкових захворюваннях, які супроводжуються діареєю та інтоксикацією, дегідратацією та порушенням електролітної рівноваги. Препарат вводять парентерально два рази на добу з інтервалом 12 год до одужання. З профілактичною метою гемодез додають до молозива. Випоюють два рази на добу з першої доби після народження протягом 2-3 діб.
Дози: лікувальні внутрішньовенно, внутрішньочеревно або підшкірно: 3—5 мл/кг; профілактичні всередину 100—150 мл.
Сольові замінники крові
Менш цінні, ніж білкові та колоїдні. Це ізотонічні розчини електролітів та глюкози. Після внутрішньовенного введення сольові замінники розріджують кров та збільшують діурез. Рідка частина введеного розчину швидко переходить у тканини і якщо введена велика кількість препарату, виникають набряки.
Застосовують сольові замінники крові для екстреної допомоги при втраті значної кількості крові, для запобігання розвитку шоку, при дегідратації тканин з метою компенсації втрат води та електролітів та як діуретичні засоби.
Поліглюкін - Ро1у glucinum
Властивості: безбарвна або свігло-жовта прозора рідина, без запаху, солонувата на смак. Це 6%-ий колоїдний розчин високомоле- кулярного полімеру глюкози в ізотонічному розчині натрію хлориду.
Форма випуску: флакони або ампули по 250 та 500 мл.
Дія: при внутрішньому введенні підвищує артеріальний і осмотичний тиск крові, утримує у ній воду, прискорює циркуляцію крові, збільшує хвилинний об'єм серця та проявляє детоксикаційні властивості.
Застосування: як протишоковий засіб при гострих втратах крові, травматичному та післяопераційному шоку, при зниженому артеріальному тиску, для запобігання розвитку набряків, лікування опіків, виразок та як детоксикаційний засіб при диспепсіях.
Дози: внутрішньовенно 15-25 мл/кг маси тварини
Гемовініл - Haemovinilum
Властивості: прозора, однорідна рідина з жовтуватим відтінком. Це 3,5%-ий розчин високомолекулярного полівінілпіролідону.
Форма випуску: ампули по 250 та 500 мл.
Дія: використовують як синтетичний небілковий плазмозамінник. При введенні у вену збільшує об'єм плазми, підвищує артеріальний і осмотичний тиск, прискорює кровообіг та збільшує хвилинний об'єм серця. Тривалий час затримується у кров'яному руслі та поступово кумулює у внутрішніх органах.
Застосування: як замінник плазми крові при травматичному та операційному шоку, для лікування опіків, виразок, при закупорці кишечника та диспепсіях. Дози внутрішньовенно великим тваринам 1000-3000 мл, дрібним 150-200 мл.
ВУГЛЕВОДИ
Глюкоза - Glucosum – (виноградний цукор, декстроза)
Властивості: білий кристалічний порошок або дрібні безбарвні кристали, без запаху, солодкого смаку. Розчиняється у 1,5 ч. води та 30 ч. спирту. Розчини нейтральної реакції та термостабільні.
Форма випуску: порошок; 5% розчин у флаконах по 400 мл; 25%-ий розчин в ампулах по 20 мл; 40% розчин в ампулах по 10 і 20 мл та флаконах по 200 мл.
Дія: при застосуванні всередину глюкоза повільно всмоктується у шлунку, не більше 30% від введеної кількості. У кишечнику всмоктування відбувається швидше і тим інтенсивніше, чим активніша секреторна діяльність.
Після резорбції глюкоза змінює осмотично-динамічну рівновагу між плазмою крові та тканинною рідиною та безпосередньо впливає на перебіг біохімічних процесів у тканинах. Вона забезпечує енергетичні процеси, пов'язані з гліколізом і тим самим активізує функцію внутрішніх органів.
Глюкоза є джерелом легкозасвоюваної енергії при посиленій функціональній діяльності мозку та поліпшує вегетативну інервацію.
Разом з галактозою і манозою використовується для синтезу ацетилхоліну. Вона активізує скоротливу функцію міокарда, особливо при перевтомі, поліпшує коронарний кровообіг, підвищує працездатність серцевого м'яза при надмірних навантаженнях внаслідок інфекційних захворювань та інтоксикацій.
Глюкоза підсилює скоротливість матки при родах і в післяродовий період, а при метритах проявляє протизапальну дію.
Вона також є стимулятором м'язової роботи. Утворення енергії при скороченні поперечносмугастих м'язів пов'язане з розщепленням креатинфосфорної кислоти та використанням легкозасвоюваних вуглеводів, яким є глюкоза.
Це цінний гіротитоксичний засіб при отруєнні сполуками миш'яку, стрихніну, нітритами, морфіном, совкаїном. Глюкоза проявляє антитоксичну дію, підвищуючи детоксикаційну функцію печінки і безпосередньо нейтралізуючи токсини та отрути. Вона сприяє виведенню з організму продуктів метаболізму, посилюючи діурез.
Моторну і секреторну функції шлунка та кишечника глюкоза зменшує, але ферментативна активність травних соків посилюється, в результаті чого поліпшується засвоєння поживних речовин.
Застосування: при розладах функції центральної нервової системи (пригнічення і збудження), порушенні вегетативної інервації, при різних формах серцевої недостатності, захворюваннях печінки, слабкій скоротливості матки, родильному парезі, інтоксикаціях, глюкоза пролонгує дію адреналіну, пеніциліну, наркотиків та інших лікарських речовин.
Дози: внутрішньовенно коням 30-120 г, коровам 30-150 г, вівцям 6-30 г, собакам 2-8 г.
Цукор – Saccharum
Вуглевод, легко всмоктується в кров, являється енергетичним матеріалом, відновлює життєдіяльність міркофлори передшлункового травлення. Застосовують при атонії і гіпотонії передшлунків у жуйних, атонії матки після родів, кетозів корів. Доза: рогата худоба і коні 100 – 500 г, вівцям і свиням – 30 – 200г, собакам – 10 – 100г.
? ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1.Дайте визначення вітамінів.
2.Як класифікують вітаміни?
3.Назвіть препарати вітаміну А.
4.В яких процесах бере участь вітамін А?
5.Як діють препарати вітаміну Д?
6.Яке значення вітаміну С для організму?
7.Дайте характеристику токоферолу ацетату.
8.Дайте визначення гормонів.
9.Що таке гормональні препарати?
10.Назвіть препарати гіпофізу.
11. Як отримують окситоцин?
12.Назвіть показання для застосування пітуїтрину для ін'єкцій.
13.Які ви знаєте препарати підшлункової залози?
14.Які властивості має синестрол?
15.При яких показаннях рекомендують синестрол?
16.Які показання для застосування кортизолу ацетату?
17.Яка форма випуску естрофану?
18.Які особливості дії дінопросту?
19.Як діють ферменти?
20.Розкажіть про дію шлункового соку.
21.Як отримують пепсин?
22.Назвіть показання до застосування кальцію хлориду.
23.Назвіть препарати заліза.
24.Як застосовують фероглюкін?
25.Як класифікують препарати, що впливають на процеси зсідання крові?
26.Як діє желатина медична?
27.Як діють антикоагулянти?
28.Назвіть замінники крові.
29.Які показання для застосування 40% розчину глюкози?
Г Л О С А Р І Й
А
Авітаміноз — хвороба тварин, яка викликана відсутністю в організмі вітамінів. Вона є наслідком відсутності вітамінів у кормах або порушенням процесу його засвоєння. Розрізняють моновітаміноз - відсутність одного вітаміну і полівітаміноз — двох і більше вітамінів.
Адсорбент - тверда або рідка речовина, на поверхні частинок якої відбувається адсорбція. Адсорбенти бувають штучні і природні. Як адсорбент використовують силікагель, активоване вугілля, деякі оксиди, смоли та ін.
Адренокортикотропний гормон (АКТГ) – гормональний засіб Актиномікоз - хронічне захворювання людини та деяких сільськогосподарських тварин, що спричиняється променистими грибками — актиноміцетами і виявляється пухлиноподібними запальними утвореннями у м'яких тканинах навколо щелеп, на шиї, рідше у легенях, кишечнику та інших місцях.
Азидин – лікарський фарбник
Активоване вугілля – адсорбент
Алкалоїди – діючі початки
Алохол – жовчогінний засіб
Алое – проносний засіб
Алерген - антиген зовнішнього середовища, який при надходженні в організм викликає алергію.
Алергія - змінена чутливість організму тварин і людини до чужорідних речовин (здебільшого білкової природи), що вводяться повторно.
Аліментарна анемій — хвороба сільськогосподарських тварин, що характеризується розладом функцій кровотворних органів внаслідок недостатнього надходження в організм тварини мікроелементів (заліза) і амінокислот, що призводить до зменшення кількості гемоглобіну, еритроцитів та кисневого голодування організму.
Альбуміни — білкові речовини, розчинні у воді, сольових розчинах, кислотах і лугах. Входять до складу білка яєць, молока, сироватки крові, насіння та плодів. При гідролізі утворюють амінокислоти, а при нагріванні коагулюють.
Альвеоли — основний функціональний елемент легень, через стінку якого здійснюється газообмін. Це напівсферичне утворення діаметром 200-300 мкм, стінка якого утворена одним рядом плоских клітин респіраторного епітелію.
Ампіцилін – антибіотик
Амідопірин – жарознижуюючий засіб
Анаероби — організми, здатні жити без атмосферного кисню, за рахунок так званого анаеробного дихання. До них належать деякі види бактерій, дріжджів та найпростіших. Можуть жити в ґрунті, під водою, у кишковому тракті вищих тварин. Деякі анаероби є збудниками небезпечних захворювань людини (ботулізм, гострі кишкові інфекції та інші). Якщо присутність кисню с токсичною для клітин, такі мікроорганізми називають облігатними анаеробами. Якщо організми можуть жити як в присутності кисню, так і без нього, їх називають факультативними анаеробами.
Аналізатори — складні нервові механізми вищих тварин і людини, що здійснюють сприймання і аналіз подразнень із зовнішнього та внутрішнього середовищ.
Анафілаксія - надходження чужорідних речовин (здебільшого білкової природи), що діють як антигени. Може мати характер місцевої (запалення слизових оболонок, шкіри, суглобів, окремих органів) або загальної гострої реакції організму - анафілактичний шок, що супроводжується різким падінням артеріального тиску та порушенням дихання.
Андрологія - розділ урології, який вивчає хвороби сечостатевих органів самців.
Анемія — зменшення кількості червоних кров'яних тілець (еритроцитів) або нижча від нормальної кількість гемоглобіну у крові.
Антибіотики - органічні речовини, що синтезуються мікроорганізмами, отримані синтетично або напівсинтетично та здатні пригнічувати розвиток або знищувати цих мікробів.
Антидот — лікарський засіб, який припиняє або послаблює дію отрути на організм.
Антикоагулянти — речовини, що перешкоджають зсіданню крові або уповільнюють його. Антикоагулянти впливають на різні ланки процесу зсідання крові. Розрізняють антикоагулянти прямої дії (гепарин, гірудин та ін.), що знижують активність тромбіну у крові, і антикоагулянти непрямої дії (дикумарин, варфарин та ін.), що порушують утворення протромбіну в печінці, який бере участь у зсіданні крові.
Антиоксиданти (антиокислювачі) - інгібітори окислення, природні або синтетичні речовини, здатні сповільнювати окислення (органічних сполук).
Антисептика - сукупність хімічних, фізичних і біологічних способів видалення, знищення або придушення життєдіяльності небезпечних для здоровая людини і тварин мікроорганізмів у ранах, нашкірі, слизових оболонках і в порожнинах з метою лікування і попередження розвитку інфекційних процесів.
Антитіла або імуноглобуліни - білкові сполуки, які організм хребетних тварин виробляє у відповідь на антигени, чужорідні речовини, що потрапляють у кров, лімфу або тканини організму з метою знищення або нейтралізації бактерій, вірусів, отрут та деяких інших речовин. Імуноглобуліни містяться у сироватці крові та утворюють групу близьких за структурою глікопротеїдів.
Арахнозн — захворювання тварин, що викликаються павукоподібними - кліщами, що ведуть паразитичний спосіб життя, та отруйними павуками.
Аритмії серця - група порушень діяльності серця, пов'язаних з розладом ритмічності, послідовності і сили скорочень серцевого м'яза та зумовлені порушенням його властивостей (автоматизму скорочень, збудливості та провідності).
Артрит - запальний процес суглоба. Якщо запалення одночасно охоплює кілька суглобів, виникає поліартрит.
Артроз - це дегенеративно-дистрофічне ураження суглоба, головним чином хрящів, епіфізів кісток і в меншій мірі м'яких тканин.
Асептика - сукупність заходів, спрямованих на попередження інфікування ран або організму в цілому. При хірургічних втручаннях асептика запобігає проникненню в рану збудників інфекції: бактерій, грибків, які можуть потрапляти до рани з навколишнього середовища.
Аскорбінова кислота – вітамін С
Аспірин – жарознижуюючий та знеболюючий засіб
Аскаридоз — поширена хвороба з групи гельмінтозів, що викликається паразитуванням в організмі людини і багатьох тварин круглих гельмінтів - аскарид.
Аспіраційна пневмонія - запалення легень в результаті потрапляння у дихальні шляхи чужорідних тіл.
Асфіксія - припинення або утруднення дихання внаслідок недостатнього або повного припинення надходження кисню у легені. Супроводжується розладом кровообігу та серцевої діяльності.
Атаксія - розлад координації довільних рухів. Проявляється у порушенні рівноваги при стоянні, нечіткості, неузгодженості та надмірності рухів.
Атеросклероз - характеризується ущільненням артеріальної стінки за рахунок розростання сполучної тканини через відкладення жовтої жирової речовини на поверхні стінок артерій (утворенням "атеросклеротичних бляшок"). Потік крові зменшується та збільшується кров'яний тиск, що може привести до інфаркту та інсульту.
Атонія - відсутність нормального тонусу м'язів скелета або внутрішніх органів, втрата м'язовими елементами здатності енергійно скорочуватись. Найчастіше спостерігається атонія шлунка, кишок та матки.
Атрофія - зменшення розмірів органів або тканин, що супроводжується порушенням їх функції.
Атрактанти - речовини що мають здатність приваблювати комах.
Ацидоз - підвищена кислотність крові, шлункового соку та тканин організму внаслідок зміни кислотно-лужної рівноваги. Розрізняють компенсований ацидоз, при якому спостерігається лише зменшення лужних резервів крові і тканин без помітного підвищення їхньої кислотності, і некомпенсований, при якому реакція крові і тканин зрушена у бік збільшення кислотності.
Б
Бабезіози - інвазійні трансмісивні хвороби тварин і людини, що викликаються найпростішими роду бабезія. Хвороби перебігають з проявами лихоманки, анемії, жовтяниці та гемоглобінурії.
Бактерії - мікроскопічні, переважно одноклітинні організми, для яких характерна наявність клітинної стінки, цитоплазми, різних включень, відсутність ядра, мітохондрій, пластид та інших органел.
Бензилпеніцилін – антибіотик
Березовий дьоготь – антимікробний засіб (група фенолу)
Біцилін – 3 – антибіотик
Білом'язова хвороба - порушення білкового, вуглеводного і мінерального обміну, що викликає дистрофію скелетної і серцевої мускулатури. Хворіють переважно ягнята, телята та поросята до 2-3-місячного віку.
Брадикардія - сповільнення у порівнянні з нормою ритму серцевих скорочень, головним чином, за рахунок подовження діастол
Бронхіт - запалення слизової оболонки і підслизового шару бронхів.
Бронхопневмонія - запалення бронхів і легень, що супроводжується утворенням катарального ексудату і заповненням ним просвіту бронхів і альвеол. Частіше хворіє молодняк у період відлучення і дорощування.
Бронхоспазм - спастичне скорочення м'язів бронхів, що супроводжується тимчасовим зменшенням просвіту бронхів.
Бриліантовий зелений – лікарський фарбник
Бутокс – інсектицидний засіб
В
Вагініт - запалення піхви.
Вермок – антигельмінтик
Вісмуту нітрат основний – в’яжучий засіб
Вітаміни - органічні речовини, що утворюються в організмі або надходять з кормом у незначних кількостях і необхідні для нормального обміну речовин та його життєдіяльності.
Вітамін А – ретинол
Вітамін Д 2 - ергокальциферол
Вітамін Е – токоферолу ацетат
Вітамін К3 – вікасол
Вітамін РР – нікотинова кислота
Водянка - накопичення ексудату у тканинах, органах та порожнинах організму.
Вольфартіоз - інвазійне захворювання тварин, яке викликають паразитуючі у ранах личинки вольфартової мухи.
Г
Газообмін - обмін газів між організмом та зовнішнім середовищем, що характеризується використанням кисню та виділенням вуглекислоти.
Гастрит — запалення слизової оболонки та підслизового шару шлунка.
Гексаметилентетрамін – препарат формальдегіду
Гідроперит – окислювач
Глауберова сіль – проносний засіб
Глікозиди – діючий початок
Глюкоза – вуглеводи
Гематурія — виділення сечі з домішкою негемолізованої крові.
Гемоглобін - залізовмісний білковий пігмент крові, що знаходиться в еритроцитах. Забезпечує перенесення у тканини кисню та видалення вуглекислоти.
Гемоглобінурія — наявність у сечі барвної речовини - гемоглобіну внаслідок гемолізу еритроцитів.
Гемоліз — руйнування еритроцитів з переходом гемоглобіну у плазму крові.
Гепарин - природний антикоагулянт прямої дії (гальмує зсідання крові).
Гепатит - загальна назва гострих та хронічних запальних захворювань печінки різної етіології.
Гіперглікемія - підвищена кількість цукру у крові тварин.
Гіперемія - переповнення кров'ю тканини чи органу.
Гіпертеріоз - хвороба, шо характеризується підвищеною функцією щитовидної залози через недостатність йоду в організмі.
Гіподерматоз - інвазійне захворювання твар., що викликане личинками оводів і проявляється запальними змінами у тканинах і органах, де локалізуються параз.
Гіпотеріоз — знижена функція щитовидної залози при недостатності йоду в організмі.
Глаукома - хвороба очей, що виявляється підвищенням внутрішньоочного тиску.
Грамнегагивні бактерії за методом Грама зафарбовуються у червоний колір.
Грампозитивні бактерії - це бактерії, які за методом Грама зафарбовуються у фіолетовий колір.
Д
Дегельмінтизація - система лікувально-профілактичних заходів, направлених на знищення гельмінтів на всіх стадіях їх розвитку та в усіх місцях проживання.
Дегідратація - зневоднення тканин та органів.
Дезінфекція - обеззаражування, знищення мікроорганізмів у навколишньому середовищі.
Декстрини — проміжні продукти, що виникають при розщепленні крохмалю та глікогену.
Демодекози - інвазійні хвороби, які викликаються кліщами роду демодекс і паразитують у сальних залозах і волосяних мішечках різних видів тварин, шо призводить до враження шкіри та прогресуючого виснаження.
Дератизація - знищення шкідливих гризунів.
Дикаїн – місцевоанестезуючий засіб
Дитилін – міорелаксант
Дихлофос – інсектицид
Діазепам – седативний засіб
Діарея - розлад діяльності кишечника, шо супроводжується появою частих та рідких виділень.
Дикроцеліоз - гельмінтоз з групи трематодозів, що характеризується переважним враженням печінки та жовчного міхура.
Диктіокаульоз - нематодозне захворювання сільськогосподарських тварин, зумовлене паразитуванням гельмінтів у трахеї та бронхах.
Дисбактеріоз — якісна зміна нормального видового складу бактерій кишечника.
Диспепсія - розлад нормального травлення.
Діурез - процес утворення та виділення сечі з організму.
Е
Етазол – сульфаніламід
Етакридину лактат – лікарський фарбник
Ефедрину гідрохлорид – адреноміметик
Є
ЄС (ЕІІ) - міжнародне політично-економічне об'єднання європейських держав. Правовою основою нового об'єднання є Договір про Європейський Союз, підписаний у лютому 1992 р. 12 державами - членами Європейських співтовариств (Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Франція) у м. Маастрихт (Нідерланди).
Ж
Жовте тіло - ендокринна залоза, що утворюється з тканини фолікула після овуляції.
Жир свинячий очищений – формоутворююче для мазей, пом'якшувальний засіб.
З
Заліза лактат – препарат заліза
Зооантропонози — інфекційні хвороби, спільні для тварин і
людини.
Зоокумарин – зооцид, засіб проти гризунів
І
Івермектин – антигельмінтик
Ідіосинкразія - різновидність алергії, підвищена, змінена чутливість організму до деяких речовин і подразників. Виникає без попередньої сенсибілізації організму.
Іхтіол – препарат групи фенолу
Імунітет - стан специфічного несприйняття організмом дії патогенних мікробів і їх токсинів, пов'язаний з проявом фізіологічних захисних реакцій, які забезпечують постійність його внутрішнього середовища.
Інгаляція — спосіб введення в організм лікарських речовин, а також біологічних препаратів.
Інсектициди - хімічні речовини призначені для боротьби з комахами.
Інсулін - гормон, що виробляється бега-клітинами підшлункової залози, регулює вміст цукру у крові.
К
Калію перманганат – окислювач
Кальцинована сода – група лугів, лужний метал, антимікробний засіб
Кальцію хлорид – лужний метал
Катаракта - помутніння очного кришталика та його капсули.
Кліщі - група членистоногих класу павукоподібних. У ветеринарії мають значення коростяні кліщі, що викликають коросту у тварин, іксодові, аргасові та гамазові, які є переносниками збудників інфекційних та інвазійних захворювань.
Кокцидіози — інвазійні захворювання домашніх і диких ссавців, птиці, риб, і людини, що викликаються паразитичними найпростішими.
Копростаз - застій і ущільнення товстого відділу кишечника внаслідок зниження його моторної функції.
Л
Левомізол – антигельмінтик.
Лист сенни(касії) – проносний засіб.
Листя шавлії – в’яжучий засіб.
Лівоміцетин – антибіотик.
Лізол – похідний фенолу.
Лімфопенія - зменшення кількості лімфоцитів у крові.
Лістеріоз — інфекційне захворювання, що характеризується короткочасною лихоманкою, анемією, гемоглобінурією, абортами, некрозом слизових оболонок та шкіри.
Лімфаденіт - запалення лімфатичних вузлів.
Локсуран – антигельмінтик
Ляпіс – препарат срібла
М
Магнію сульфат – сольове проносне
Марганцевокислий калій – окислювач
Медіатори — речовини, за допомогою яких здійснюється передача імпульсів з нервових закінчень на робочі органи.
Мебендазол – антигельмінтик
Ментол – подразнюючий засіб
Метиленовий синій –лікарський фарбник
Мікози - хвороби людей і тварин, що викликаються грибами.
Міозит - запалення скелетних м'язів.
Молочна кислота – група кислот( румінаторний та протибродильний засіб)
Моніезіози - захворювання тварин, які викликаються цесгодами, що паразитують у тонкому відділі кишечника.
М’ята перцева – подразнюючий засіб
Н
Наганін – лікарський фарбник
Насіння гірчиці – подразнюючий засіб
Натрію гідрокарбонат (питна сода) – луг
Натрію карбонат (кальцинована сода) – луг
Натрію хлорид – кухонна сіль
Нашатирний спирт – подразнюючий засіб
Неврит - запалення нерва.
Неврози - хвороби, що характеризуються функціональним порушенням центральної нервової системи.
Нейтрофілія — збільшення кількості нейтрофілів у крові.
Нефрит - запалення нирок з преважним враженням клубочкового апарату та порушенням виділення продуктів азотистого обміну.
Нефроз - хвороби, що характеризуються розвитком дистрофічних процесів
у капілярах клубочків нирок
Новокаїн – місцевоанестезуючий засіб
Норсульфазол – сульфаніламід
О
Окситоцин - гормон задньої цолі гіпофізу.
Олія камфорна – стимулюючий засіб
Олія касторова (рицинова) – проносний засіб
Отит - запалення вуха.
Отодектоз — хронічне інвазійне захворювання собак, кішок та інших тварин, що викликається кліщами і супроводжується свербіжем га дерматитами вух.
П
Панкреатит - запалення підшлункової залози.
Пелагра — захворювання, що розвивається внаслідок нестачі вітаміну РР.
Пепсин - основний протеолітичний фермент шлункового соку.
Пергідроль – окислювач
Піперазин – антигельмінтик
Пірантел – антигельмінтик
Пітуїтрин – гормональний засіб
Полин гіркий – гіркота
Прозерин – холіноміметик
Протаргол – препарат срібла
Пневмонія — запалення легень.
Премедикація - фармакологічна підготовка тварин перед операцією для усунення шкідливого впливу наркозу.
Прогестерон - гормон жовтого тіла яєчників.
Полин гіркий – гіркота
Прозерин – холіноміметик
Протаргол – препарат срібла
Р
Риб’ячий жир – пом’якшувальний та вітамінний засіб
Репеленти — речовини, що застосовуються для захисту тварин від нападу кровосисних комах та проти членистоногих.
Рецептура - розділ фармакології про правила виписування га виготовлення лікарських засобів
Розчин аміаку – подразнюючий засіб
Розчин Люголя – препарат йоду
Розчин перекису водню – окислювач
С
Сабур – проносний засіб
Саліцилова кислота – жарознижуючий засіб
Сальмонельоз - інфекційні захворювання, що викликаються бактеріями роду Salmonella. Хвороба характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту, септицемією, ураженнями паренхіматозих органів та жовчного міхура, а при підгострому та хронічному перебігу - пневмонією та артритами.
Серцево-судинна недостатність - патологічний стан організму, що характеризується порушенням співвідношення між притоком крові до серця та відтоком від нього.
Синтоміцин – антибіотик
Синестрол – матковий та гормональний засіб
Скипидар – подразнюючий засіб
Стрептоцид – сульфаніламід
Т
Танін – в’яжучий засіб
Тахікардія - частішання ритму серцевих скорочень.
Тетрациклін – антибіотик
Тендиніт - запалення сухожилля.
Тимпанія рубця - здуття рубця, надмірне розтягнення стінки рубця, що викликане швидко утворюваними газами після поїдання кормів, що легко зброджуються.
Трава деревію – гіркоти
Трава звіробою – в’яжучий засіб
Ф
Фагоцитоз - захоплення і переварювання живих (мікробів, клітин) та неживих твердих частинок.
Фарингіт - хвороба глотки, що виявляється запаленням слизової оболонки.
Фасціольоз — гельмінтоз домашніх та диких тварин, а також людини, що викликається плоскими гельмінтами — трематодами, статевозрілі форми яких паразитують у жовчних ходах печінки господарів.
Фотосенсибілізація — стан підвищеної чутливості організму до світла, що виникає в результаті дії світлових подразників.
X
Хімостаз - застій вмісту у тонкому кишечнику.
Хімус - вміст тонкого кишечника.
Холецистит - гостре або хронічне запалення жовчного міхура.
Ц
Цестоди - підклас плоских паразитичних гельмінтів.
Цистит - запалення сечового міхура.
Ціаноз — забарвлення шкіри та слизових оболонок у синій колір, що викликано застоєм крові та недостатнім насиченням її киснем. Це ознака багатьох хвороб серцево-судинної, дихальної та інших систем.
Ч
Чутливість - здатність організму сприймати подразнення, що надходять з навколишнього або внутрішнього середовища, та відповідати на них диференційованими формами реакцій.
Ш
Шок - різке ослаблення всіх функцій організму, викликане сильним і швидким несподіваним зовнішнім подразненням нервової системи, розладом гемодинаміки, обміну речовин та дихання. За походженням розрізняють шок травматичний, операційний, анафілактичний, опіковий та гемолітичний.
Щ
Щитовидна залоза — залоза внутрішньої секреції. Розташована на шиї, у ділянці гортанних хрящів. Виробляє гормони тироксин, трийодтиронін, що регулюють ріст та розвиток організму.
В исновки
Сучасний розвиток науки, виробництва і тваринництва вимагає підготовлених, гармонійно розвинених фахівців ветеринарної медицини, які здатні чітко й цілеспрямовано організовувати лікувально – профілактичну роботу серед тварин, впровадити у виробництво досягнення науки і техніки.
Знання з фармакології допоможуть ветеринарним фахівцям своєчасно провести курс інтенсивної терапії чи профілактики. Все це значно підвищить економічну ефективність тваринництва, сприятиме одержанню продукції високої якості й харчової цінності.
Навчальний посібник складено відповідно з програмою навчальної дисципліни “Фармакологія з рецептурою”.
Посібник вміщує загальні положення, тематичний план дисципліни, опис лекційних занять. На кожне заняття розроблено план, вказана рекомендована література, стисло та в достатньому обсязі викладено зміст кожної теми, який ілюструється кольоровими малюнками, кодограмами.
Для глибокого вивчення та засвоєння матеріалу в кінці кожної теми надані запитання для самоконтролю знань, що є позитивним для підвищення якості знань студентів.
В кінці посібника в алфавітному порядку складено глосарій основних лікарських засобів, представлена література і глосарій.
Навчальний посібник можна рекомендовати для студентів вищих навчальних закладів І – ІІ рівня акредитації по спеціальності «Ветеринарна медицина».
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
1. Гальчинська О.К. Фармакологія. –К.: Аграрна освіта, 2013.
2. Хмельницький Г.О, Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою - К.: Аграрна освіта, 2001.
3. Хмельницький Г.О., Хоменко В.С., Канюка О.І. Ветеринарна фармакологія – Харків Парітет, 1995.
4. Хмельницький Г.О, Строкань В.І. Фармакологія з рецептурою – К.: Вища школа, 1985.
5. Косенко М.В., Достоєвський П.П. Довідник ветеринарних препаратів і кормових добавок зарубіжного виробництва – К.: ВЕТІНФОРМ, 1999.
6. Чекман І.С. Фармакологія – К.: Вища школа, 2001.
7. Гуфрій Д.Ф., Гунчак В.М., Канюка О.І., Коцюмбас І.Я., Скорохід В.Й. та інші Довідник сучасних лікарських препаратів для практики ветеринарної медицини – Львів, 2003.
8.Каталог лекарственных средств для животных - М.: Торговый дом БИОПРОМ, 2004.
9. Кортиков Н.В., Кортиков А. В. Полная енциклопедія лекарственных растений Проф - Пресс, Донеччина, 2002.
10. Товстуха Є.С. Фітотерапія – К.: Здоров’я, 1993.
12. Носаль М.А., Носаль І.М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі – К.: Веселка, 1992.
13. Журнали Ветеринарна медицина України.
14. Прайси та каталоги сучасних лікарських засобів.
Періодичні видання:
1. Журнал «Ветеринарна медицина України»
2. Журнал «Здоров'я тварин і ліки»
Інтернет ресурси:
1. http:// spbvet. ru
2. http:// vetpathology. lviv.ua
3. http:// uk. wikipedia. org
4. http:// vetdigest. ru
5. http:// bio-lab. com. ua
6. 15.Інтернет ресурси:
7. http:// uk. wikipedia. Org
8.http:// vetdigest. Ru
9.http:// allvet.ru
10.http:// spbvet. Org,
11. http:// vetpathology. lviv.ua
12.www.krka.biz//
13.vet.bayer.ua
РЕЦЕНЗІЯ
на посібник з вивчення навчальної дисципліни «Фармакологія з рецептурою» для підготовки студентів вищих навчальних закладах І – ІІ рівня акредитації по спеціальності «Ветеринарна медицина», що складений викладачем ветеринарних дисциплін Технолого – економічного коледжу Білоцерківського НАУ, спеціалістом вищої категорії, викладачем – методистом Фучило Л.Д.
Навчальний посібник складений згідно програми курсу дисципліни «Фармакологія з рецептурою» для студентів вищих навчальних закладів І – ІІ рівня акредитації та згідно вимог щодо оформлення і створення методичного посібника.
Матеріал викладено в зручні формі, теми висвітлені згідно плану.
Посібник вміщує опис теоретичних занять. На кожне заняття розроблено план, вказана рекомендована література, стисло та в достатньому обсязі викладено зміст кожної теми, який ілюструється кольоровими малюнками, кодограмами.
Для глибокого вивчення та засвоєння матеріалу в кінці кожної теми надані запитання для самоконтролю знань, що є позитивним для підвищення якості знань студентів.
В кінці посібника в алфавітному порядку складено глосарій.
Навчальний посібник рекомендую до затвердження, вважаю що він виконаний на достатньому професійному рівні і може бути рекомендованим для студентів вищих навчальних закладів І – ІІ рівня акредитації по спеціальності «Ветеринарна медицина».
Викладач дисциплін ветеринарної
медицини Технолого – економічного
коледжу Білоцерківського НАУ,
спеціаліст вищої категорії,
викладач – методист.
Ніколаевич В.І.
Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 363; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!