Стаття 28. Радник (гарант) із питань участі молоді
1. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування з метою надання підтримки структурам, що забезпечують участь молоді в суспільному житті, призначають гаранта (радника/ів) – особу або групу осіб, яка/і відстежує/ють надання підтримки і до якої ці структури самі могли б звернутись у разі потреби.
2. До завдань гаранта (радника) належать:
1) підготовка, координація, ініціювання опитувань, висновків, аналітичних матеріалів, досліджень і доповідей щодо різних аспектів ситуації із молоддю;
2) посередництво між молодими людьми та виборними представниками органів державної влади та органів місцевого самоврядування регіонального та місцевого рівня з будь-якого питання, піднятого тією або іншою стороною;
3) представництво інтересів молодих людей перед відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у разі напруженості між ними, а також роль посередника у їхній взаємодії;
4) регулярна підготовка доповідей для молодих людей і місцевих органів державної виконавчої влади, територіальних органів центральних органів державної виконавчої влади, та органів місцевого самоврядування з метою оцінки рівня участі молодих людей у місцевому і регіональному житті, зокрема у формі реалізації проектів або участі у відповідних молодіжних структурах, а також наслідків їхньої участі.
3. Радник є незалежною від політичних структур і структур, що забезпечують участь молоді в житті суспільства, а їхнє призначення узгоджується як відповідними органами виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, так і структурами, що забезпечують участь молоді у житті суспільства.
|
|
|
4. Порядок діяльності, склад і структура радників із питань участі молоді регулюються положенням, затвердженим відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування за погодженням з місцевою молодіжною радою відповідного рівня, а за відсутності такої за підсумками публічного обговорення.
5. Участь молоді у формуванні молодіжної політики на державному, регіональному та місцевих рівнях забезпечується:
1) діяльністю Національної і місцевих молодіжних консультаційних рад;
2) залученням радників із молодіжних питань при центральних органах виконавчої влади та при Верховній Раді України;
3) залученням молоді до експертної роботи в органах законодавчої і виконавчої влади до обговорення проектів нормативних правових актів, що безпосередньо стосуються прав та інтересів молоді;
4) проведенням щорічних громадських слухань із питань молодіжної політики за участі центральних органів виконавчої влади, Верховної Ради України та Президента України.
|
|
|
5) визначенням однієї з постійних депутатських комісій місцевої ради відповідальною за питання молодіжної політики; один із комітетів Верховної Ради України, визначений нею, координує питання в сфері молодіжної політики;
6) щорічним проведенням слухань за участі молоді, органів студентського самоврядування, молодіжних громадських організацій, а також інших організацій громадянського суспільства на регіональному та місцевому рівнях;
7) залученням молоді до консультацій з обговорення проектів рішень місцевої ради, виконавчого комітету, розпоряджень міського голови, голови ради, голови місцевої державної адміністрації з питань, що безпосередньо стосуються прав та інтересів молоді;
8) участю у діяльності молодіжних громадських організацій, а також інших громадських об’єднаннях і благодійних фондів;
9) участю в інших видах діяльності, орієнтованих на заохочення участі молоді в розробці та реалізації молодіжної політики.
10) вирішенням питань, які стосуються молоді, за участі молоді і погодження їх із молоддю чи представниками молодіжних громадських організацій;
11) залученням молоді до безпосередньої участі у формуванні й реалізації молодіжної політики та програм, що стосуються суспільства загалом і молоді зокрема;
|
|
|
12) забезпеченням доступу молоді до необхідних програм та послуг; активні консультації з молоддю щодо питань, які її стосуються;
13) через інші форми участі молодих людей, що не заборонені законом.
6. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, політичні партії забезпечують формування і використання молодіжного резерву для оновлення і ротації кадрів органів державної влади і органів місцевого самоврядування через:
1) проведення стажувань для молоді в Верховній Раді України, центральних органах виконавчої влади і органах місцевого самоврядування;
2) створення системи пошуку і підбору молодіжних лідерів із метою підготовки професійних кадрів, що працюють у сфері державного управління.
3) розвиток системи навчання молоді з питань участі в житті суспільства;
4) постійне інформування молоді, надання їй засобів комунікації, підтримку її проектів і волонтерської діяльності.
7. Участь молоді можна вважати повноцінною лише в тому випадку, якщо визнається роль молодих людей у політичних партіях, профспілках і об’єднаннях і, найголовніше, коли здійснюються зусилля з тим, щоб підтримати молодіжні об’єднання, створені за участі й силами самих молодих людей.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 147; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!