Свято «Туристськими стежками»



Мета: формувати в дітей уявлення про туристсько-краєзнавчу діяльність. Розширити знання про рідне місто. Вчити дітей помічати забруднення середовища й прибирати його. Формувати уявлення про те, як треба взаємодіяти з природою, аби не зашкодити ні їй, ні собі. Продовжувати збагачувати знання про цілющі рослини, вчити розрізняти кілька видів (подорожник, м’ята, підбіл, липа) закріпити правила їх використання. Практично відпрацьовувати техніку подолання природних перешкод: перестрибування, підлізання. Виховувати любов до рідного міста, до природи, турботливе ставлення до неї.

Обладнання: глобус, карта України, цілющі трави в торбинках, сигнальні карточки - “світлофорчики” (червона та зелена), дидактична гра “Правила поведінки в лісі”, бак, поліетиленовий пакет для збирання сміття, саджанець дерева, лопата, поливальниця, наплічники (в кожної дитини), казанок.

Хід заняття

(до кімнати заходить дорослий і запитує дітей)

- Діти, зараз з вами немає вашого керівника, але ось його записка (читає) “Діти, нас з вами запрошують у подорож друзі – старші туристи. Зараз я домовляюся з ними, а ви швиденько збирайтеся. Чекаю біля виходу”

(діти гуртом виходять із приміщення. Керівник у спортивному вбранні з рюкзаком зустрічає дітей)

- Доброго дня! Ви вже знаєте, хто такі туристи? Вірно, туристами називають людей, які люблять мандрувати. Вони вивчають свій рідний край, дізнаючись про нього чимало цікавого. Туристам допомагають у походах карта, компас та інші прилади. У мене також є карта-схема (показує). Але самому вирушати у мандри нецікаво та, іноді, небезпечно. Діти, а ви ж також любите мандрувати, чи не так?

- Любимо!

- Тож запрошую вас із собою. Наш перший похід буде по добре знайомих місцях. Розгляньмо карту-схему нашої мандрівки. (разом розглядають карту). Ми вже з вами знайомилися з такими картами і ви знаєте, як позначаються на них різні предмети (уточнюється маршрут). А ось цікаве позначення (показує глобус) Хочете дізнатися, що це? Рушаймо!

(діти шикуються в клону й промовляють)

Раз, два, три, чотири,

Три, чотири, раз, два,

Ми крокуєм дружно в ряд.

Ми туристи всі завзяті –

І дівчатка, і хлоп’ята.

 (підходять до першої зупинки: стіл, на столі глобус, карта України, прапорці)

- Ось наш перший привал – привал Знань. А знаєте діти, що це?

- Глобус!

- Правильно. Наша планета Земля – величезна куля. А глобус – то її модель, так би мовити “іграшкова” Земля. На ньому намальовано все, що є на Землі: океани, моря, материки, острови. Ось материк Африка, ось Америка, а ось Євразія. Тут знаходиться і наша країна – Україна. (прикріплює прапорець) Але на глобусі вона виглядає маленькою, а насправді наша Батьківщина ось яка велика. (розгортає карту України). Існують географічні карти різних країн. Це карта України. То як називається країна, в якій ми живемо?

- Країна, в якій ми живемо, називається Україна!

- Вірно. Про Україну написано багато віршів та пісень.

(діти розповідають вірші про Україну)

Рідний край (Варвара Гринько)

Водограй, полів розмай,

Зелен гай, ліщина.

Все це рідний, любий край –

Наша Батьківщина.

Пам’ятай, не забувай

Батьківську стежину.

Прикрашай, шануй свій край,

Дім свій – Батьківщину.

 

Розгорнувсь дивами обрій (Микола Петренко)

Розгорнувсь дивами обрій

Вдаль від батьківських воріт.

Ми безстрашні, ми хоробрі

Вирушаєм в зелен-світ.

 

Ми зустрінем неодмінно

Пісню, труд, навчання, сміх.

Привітай же, Україно,

Нас, малих дітей твоїх.

Мрія (Дмитро Павличко)

Як виросту – збудую хату,

На хаті колесо приб’ю,

А там я поселю крилату

Лелечу клекітну сім’ю.

 

Нехай розводиться, гніздиться

По всіх деревах і хатах.

Нехай мені щоночі сниться,

що я літаю, наче птах.

- Діти, а чим багата наша Україна?

- Україна багата пшеничними ланами, вугіллям, залізною рудою. В Україні є моря – Чорне і Азовське, гори Карпати.

- А хто знає, яка столиця України?

(діти називають. Керівник прикріплює прапорець на карті)

- Молодці діти! Ви добре все знаєте. Але нам слід вирушати далі. Розгляньмо нашу карту-схему, куди маємо йти? Бачу на нас чекають перешкоди. Ви готові долати їх? Рушаймо!

(діти шикуються в колону, долають різні перешкоди: підлізають під натягнутою між деревами мотузкою; переходять “болото” по купинах-камінцях; проходять по бордюру. Друга зупинка – спортивний майданчик)

- Ми йшли, йшли, йшли

І галявину знайшли.

Що ж бо сталося, галявко?

Тут і там порожні банки,

Та й ще й ніби всім на зло,

Під ногами бите скло.

- Злодії тут побували, он кущі переламали!

- Треба нам усе прибрати, щоб було де спочивати!

- Я галявку приберу й сміття, що на ній зберу.

(дітям роздають поліетиленові пакети, вони збирають сміття)

- Прибирайте обережно, адже навколо скло, можете порізатися.

- Діти, а яка трава може допомогти при пораненні?

- Подорожник.

- Правильно, ось подорожник. Його треба помити, а в мене, як у справжнього туриста є у рюкзаку пляшка з водою (дістає пляшку і миє листок) А тепер треба листок трішечки розім’яти і вже потім прикласти до ранки.

(з’являються двоє хлопців-бешкетників. Вони голосно співають, смітять)

- Погляньте, діти, які тут “гості” – бешкетники!

- Ми не бешкетники. Це мій друг Васько, а я Мишко.

- Ми туристи!

- А що ж ви тут робите?

- Ми мандруємо, ловимо метеликів.

- Хіба ж справжні туристи так поводяться? Ось наші діти розкажуть вам про правила поведінки в лісі.

(проводиться гра “Поведінка в лісі” за сигнальними картками: “можна” – зелена, “не можна” – червона)

- Тепер ви зрозуміли, горе-туристи, як слід поводитися на природі? І що після вас має бути чисто?

(хлопчики прибирають те, що понакидали на галявині)

- Ой, я здається застудився (кашляє)

- Наші діти знають як можна тобі допомогти. Їм відомі цілющі рослини.

(проводиться гра “Впізнай за запахом” з використанням липового цвіту, підбілу, м’яти)

- Дякую, тепер я швидко одужаю.

- Діти, давайте хлопчикам ще раз нагадаємо, як треба поводитися в лісі.

- Щоб могли ліси цвісти,

Все живе в них бережи.

- Кожне зіллячко люби,

І з пташками теж дружи.

- Сміття в лісі не лишай,

За собою прибирай.

- Ми все зрозуміли. А щоб вам це довести, ми посадимо на галявині деревце. Адже є таке правило: зламав дерево – посади десять.

(хлопчики висаджують деревце)

- Діти, а ви знаєте, як називається це деревце? Вірно, каштан. Він виріс з такого каштанчика (показує). Зараз ми з вами вкладемо ці плоди в землю – з них потім виростуть дерева.

(діти роблять в землі ямки й “висаджують” у них плоди)

- Маємо рушати далі. Розгляньмо знову нашу карто-схему – довідаємося, що нас чекає попереду.

(діти розглядають карту й шикуються в клону. На шляху долають перешкоди: перелізають через повалене дерево – колоду, пробігають змійкою поміж пеньків, виконують ігрову вправу “Перенеси шишку по вузькій стежині”: кожен із шишкою в руці проходить по мотузці, покладеній на землю, й кидає шишечку в кошик. На третій зупинці – намет, біля нього вогнище. Поряд сидять туристи – готують обід, грають на гітарі.)

- Ось ми й пришли до кінцевого пункту нашого маршруту. А цих людей ви впізнали, ми вже зустрічалися.

- Ми раді зустрічі з вами. І у нас є дарунки для вас. (дістає з рюкзака альбоми) В цих альбомах ви зазначатимете все, що дізнаватиметеся про рідну землю й рідне місто. Та який же похід без каші? Зараз ми почастуємо вас справжньою туристською кашею, яка приготовлена на вогнищі.

(діти частуються)

 

Всесвітній День Землі

Тема :  Земля – колиска людства

Мета:

- розширити знання дітей щодо ролі планети в житті людини;

- продовжувати ознайомлювати з еколого-розвивальним середовищем

закладу;

- формувати інтерес до пізнання нового;

- виховувати любов до рідного краю, природи, домівки.

Ранок

(Керівник зустрічає дітей на подвір’ї закладу)

- Доброго ранку, любі діти! Всміхніться сонечку, привітайте усмішкою одне одного й побажайте доброго дня, весняного піднесеного настрою. А тепер уважно роззирніться довкола: чи помітили ви, як поступово прокидається від зимового сну природа? Чарівниця весна прикрашає нашу землю – вдягає її у зелені шати, розкидає по них фіалковий цвіт, перетворює дерева у красенів, бавиться сонячними промінцями в краплинах ранкової роси на ніжних стеблах молодої трави. Вже підросли, потягнулися до сонця своїми голівками-келишками тюльпани. Саме тепер вони розгорнули барвисті оксамитові пелюстки, щоб привітати ці святом рідну землю. Це свято щороку відзначає все людство. І, мабуть, недаремно воно припадає саме на квітень місяць, коли квітують ліси, сади та луки. Виходить, нібито природа дарує землі величезний, небачено гарний і духмяний букет квітів.

Встала весна, землю чорну

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила.

(педагог запрошує знову поглянути довкіл і помилуватися красою весняного ранку, прислухатися, як вітерець перешіптується з травичкою, як весело співають пташки, дзижчать комахи. Діти доходять висновку: вся навколишня природа радіє сьогоднішньому святу. Адже Земля – її рідний дім)

- Земля – це наша з вами спільна оселя. Тут ми народжуємося і живемо. Тож давайте любо порозмовляємо з нею, прислухаємося до її голосу.

( дошкільнята «розмовляють» із землею, фантазують. Далі пропонується сеанс психогімнастики «На квітучій луці»)

- Діти, напевно, в кожного з вас є своя улюблена квітка. Тож уявіть себе кожен на хвилинку цією квіткою. Присядьте, схиліть голівки, ніби ви спите. А матінка-земля в цей час наспівує вам мелодійну колискову. Пригріває сонечко, розкриваються пуп’янки, розгортається листячко. Ви набираєтеся сили і ростете (діти почергово рухають руками, повільно підводяться, піднімають голову і розпрямляють плечі) Ось квіти вже розкрилися цілком, тягнуться до сонця, всміхаються йому і хитають суцвіттями-голівками: «Як гарно навкруги! Як гарно!» (діти обертають голову до лівого-правого плеча). А ось налетів легенький вітерець і запросив квіти до танцю (нахиляють та обертають тулуб). Закружляли квітоньки у веселому таночку, а потім притомилися, згорнулися і припали до землі (виконуються відповідні рухи).

Заняття «Ми діти Землі»

- Ми з вами – земляни, бо живемо на Землі! Яка вона? Земля завжди захоплювала людину своїм вічним відродженням, кругообігом зим та весен, безмежжям виднокола, красою лісів, ланів, рік, озер та морів. Кожен уявляє і розуміє Землю по-своєму. Для космонавтів – це рідна планета, для моряка – рідний берег, для хлібороба – рідне поле, а для кожної людини – це, насамперед, рідна домівка. Отже, для нас усіх Земля – це щось рідне, близьке, любе. Людина тягнеться до рідної землі, до свого коріння, відкриває її для себе, оберігає від ворогів як найбільшу святиню. А що ви, діти, розумієте під словом «земля»? Що воно означає для вас?

(відповіді дітей)

- 22 квітня усе людство святкує всесвітній День Землі. Ця дата, яку визначила міжнародна спільнота, ще раз нагадує нам, що ми – діти Землі, й вона у нас одна. Цього дня люди нашої планети особливо глибоко розмірковують над її долею. Їх турбує питання: чи ж все вони роблять для того, щоб Земля ставала багатшою і ще гарнішою? В кожної людини є свій день народження. І завжди хочеться відзначати його якнайкраще. Давайте і ми святкуватимемо сьогоднішній день як день народження Землі. І нехай він буде для нас приємним і радісним. Ви вже знаєте, що наша Земля – планета, яка разом з вісьмома планетами входить у сім’ю Сонця й рухається навколо нього. Як ми називаємо цю сім’ю?

(Сонячна система)

- А на що схожа Земля за своєю формою?

(На кулю)

- Правильно, наша планета, як і інші, виглядає в небі (по науковому ми кажемо Космос), немовби блакитна куля-м’ячик. Бо хоч вона насправді велика, але в безмежному Всесвіті здається зовсім маленькою.

(демонструється ілюстрація – зображення зоряного неба й планет Сонячної системи)

- Щоб наочно відтворити форму Землі та ознайомлювати з нею її мешканців, учені світу вже досить давно вигадали й виготовили її модель – невеличку копію - глобус. А хто скаже, що на глобусі зображено синім кольором, а що – коричневим?

(відповіді дітей)

- Окрасою нашої планети є її природа: нежива – рівнини, гори, водойми, опади, різні атмосферні явища; і жива – багатий рослинний та тваринний світ. У наших місцях уся чарівність землі особливо відчутна навесні під час відродження природи, коли вона пробуджується після зимового сну. Природа надихає кожну людину, і є особливим джерелом натхнення для митців: письменників, поетів, художників, композиторів, які віддавна оспівують її у своїх творах.

(звучать фрагменти п’єс, які входять до музичного циклу                    П. Чайковського «Пори року» («Березень», «Квітень») Дітям пропонується впізнати, яка пора року відтворена)

- Картини, на яких відтворені мальовничі куточки нашої природи, називаються пейзажами. Зображений чарівний пейзаж торкається душі і серця людини, пробуджує в ній бажання бути кращою, творити добро для природи та інших людей. Але, на жаль, ми не завжди з належною повагою ставимося до нашої матінки землі. Внаслідок нерозумної людської діяльності знищуються природні багатства, забруднюється атмосфера. Ось тоді Земля «плаче» і благає нас усіх захистити її. Сльози знівеченої земної природи – то сторінки Червоної книги, де подані назви рослин і тварин, які вже зникають. Як ви гадаєте, чому ця книга червона? Що означає її яскравий колір? Так, вірно, цей колір, як і колір світлофора, волає: люди, зупиніться!

(демонстрація Червоної книги. Діти разом з керівником гортають її сторінки)

В другій половині дня діти готують подарунки для Землі до дня її народження: проводиться конкурс малюнку «Земля – наш рідний дім», або ж виготовляється колективний колаж під цим самим гаслом

    

Р екомендована література

  1. Воропай О. Звичаї нашого народу. – К., 1993.
  2. Верба И.А, Рябов Е.Г, Глицын С.М. Туризм в школе. – М., 1983.
  3. Вавилов Е.Н. Укріпляйте здоровье детей. – М., 1986.
  4. Ганопольский В.И., Булатов В.Г., Безносиков Е.Я. Туризм и спортивное ориентирование. – М., 1991.
  5. Грушевський М. Як жив український народ. – К., 1992.
  6. Гранильщиков Ю.В. Семейный туризм. – М., 1983.
  7. Грицишина Т. Рідними стежками // Дошкільне виховання. №7. – К., 1999.
  8. Детские подвижные игры народов СССР/Сост. Кениман Л.В. под ред.Осокиной Т.И. – М., 1988.
  9. Дмитренко Т.І. Руховий режим у дитячому садку. – К., 1980.
  10. Дмитренко Т.І. Теорія і методика фізвиховання у дитячому садку. – К., 1995.
  11. Демченко О.Я., Іонова О.М., Кузнєцова В.І. Основи краєзнавства. – Х., 1999.
  12. Зеленін С.М. Краєзнавча підготовка туриста. – К., 1972.
  13. Каневский Е., Марголин П. Формула туризма. _ М., 1987.
  14. Лескова Г.П. и др. Общеразвивающие упражнения в детском саду/ Пособие для воспитателя детского сада/ Под ред. Русаковой Л.В. – М., 1986.
  15. Лури Ю.Ф. Физвоспитание детей дошкольного возраста. – М., 1991.
  16. Островская Л.Ф. Пусть ребенок растет здоровым. – М., 1979.
  17. Остапец А.А. На маршруте туристы -“следопыты”. – М., 1990.
  18. Орієнтовні навчальні програми туристсько-краєзнавчих об’єднань учнівської молоді. – К., 1996.
  19. Туристско-краеведческие кружки в школе. М., 1988.
  20. Уваров В.А., Козлов А.А. В поход пешком. – М., 1988.
  21. Фадеев Б.Г. Туристские оздоровительные лагеря. – М., 1990.
  22. Физическая подготовка детей 5-6 лет к занятиям в школе (Из опыта работы) / Под ред. Кенеман А.В. и др. – М., 1980.
  23. Яришева Н.Ф. Основи природознавства: Природа України. – К., 1995.

 


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 197; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!